65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"12" червня 2023 р.м. Одеса № 916/1800/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Громадської організації "Товариство "Восток" (код ЄДРПОУ 42238831, 67300, Одеська область, м. Березівка, вул.31 Березня, 69)
до відповідача: Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області (65080, м.Одеса, вул.Академіка Філатова, 15-А)
про стягнення 50000,00 грн. моральної шкоди
Позивач Громадська організація "Товариство "Восток" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Одеській області про стягнення 50000,00 грн. моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем завдань поліції з надання поліцейських послуг у сфері охорони прав і свобод людини, невиконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/3793/20 від 18.11.2020.
Ухвалою від 08.05.2023 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали, шляхом надання до суду:
- уточненої позовної заяви із зазначенням: ідентифікаційного коду відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області; відомостей щодо доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), а також щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- належним чином оформлених доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї доказів - опис вкладення у цінний лист (з номером поштового відправлення та поіменним переліком документів), фіскальний чек та поштову накладну (в оригіналі);
- всіх документів (доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги) в оригіналах або в належним чином засвідчених копіях, згідно з п. 5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2020).
Вище вказана ухвала суду була направлена позивачу за адресою, відомості щодо якої містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
09.05.2023 до суду від Громадської організації "Товариство "Восток" надійшла заява про усунення недоліків.
Водночас, як вбачається з наявного у справі рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. ГСОО №13510/23 від 08.06.2023), вищевказану ухвалу суду позивач отримав 20.05.2023.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Дослідивши заяву про усунення недоліків, суд встановив, що недоліки позовної заяви позивачем усунуто не в повному обсязі, з огляду на наступне.
Як вбачається з поданої позивачем заяви про усунення недоліків, вимоги суду в частині надання позивачем доказів направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу (опис вкладення у цінний лист, поштова накладна, фіскальний чек) не виконані, з огляду на таке.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до частини першої статті 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Суд звертає увагу, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
Господарський суд зобов'язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов'язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" (Заява № 65518/01) від 06.09.2005 року викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід'ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Відповідно до положень статті 13 Закону України "Про поштовий зв'язок", послуги поштового зв'язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості.
Відповідно до п.59 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
За змістом п.61 Правил, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Згідно п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно, якщо копію позовної заяви надіслано поштою, то документом, який підтверджує надсилання, є фіскальний чек поштового відділення, опис вкладення у цінний лист. Крім того, підтвердженням, що відправлення надіслано на адресу одержувача є саме накладна (службовий чек), в якому зазначено номер накладної, інформацію про відправника та одержувача, інформацію про відправлення, а також міститься підтвердження (підпис) відправника з підтвердженням, що інформація у даній накладній зазначена правильно.
Так суд в ухвалі від 08.05.2023 зазначив позивачу, що звертаючись до Господарського суду Одеської області з позовом позивач відобразив наступну дату підписання цього позову - 18.04.2023.
При цьому, в якості доказів надсилання копії позову з додатками позивач надав до суду опис вкладення у цінний лист, датований 15.04.2023 (тобто за три дні до дати підписання даного позову) та фіскальний чек, датований 18.04.2023.
Суд наголосив позивачу, що з наданого позивачем фіскального чеку не вбачається можливим встановити, що та в якому обсязі направлено відповідачу у даній справі, а наданий опис вкладення у цінний лист від 15.04.2023 не може бути доказом направлення відповідачу копії позовної заяви від 18.04.2023. Інших доказів, зокрема, поштової накладної, матеріали справи не містять. Також судом наголошено, що з наведених доказів не вбачається, що опис вкладення у цінний лист про направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї доказів і фіскальний чек взагалі стосуються одного і того ж відправлення.
З урахуванням вказаних недоліків суд в ухвалі від 08.05.2023 наголосив, що для усунення означених недоліків позивачу слід надати належним чином оформлені опис вкладення у цінний лист (з номером поштового відправлення та поіменним переліком документів), фіскальний чек та поштову накладну (в оригіналі) про направлення відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї доказів.
Позивачем належним чином оформлені докази надсилання копії позовної заяви з додатками надано не було, разом з тим зазначено, що в додатках до позовної заяви надано докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.
За наведеного суд констатує, що позивачем в цій частині не виконано вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви, а отже позивач своїм правом скористався на власний розсуд.
Між цим, судом в ухвалі також було зауважено, що в якості "доказів" заявником до позову додано документи, які не містять належних відміток про засвідчення копії, передбачених п. 5.26 ДСТУ 4163-2020, а саме: найменування посади особи, яка засвідчує копії.
Суд зазначив, що порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлення документів" (ДСТУ 4163-2020, затвердженого наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" (ДП "УкрНДНЦ") від 01.07.2020 №144), відповідно до якого відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Не є доказом засвідчення належним чином ксерокопій документів, доданих до позовної заяви, напис на пакеті документів "прошито та пронумеровано", оскільки даний напис свідчить лише про скріплення (прошиття) певного пакету документів, а не про засвідчення, що дані ксерокопії відповідають оригіналу, як це передбачено п.5.26 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2020).
Відповідно до вимог чинного законодавства, належним чином засвідчуються або кожний лист окремо, шляхом проставлення печатки "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії, або ж шляхом скріплення (прошиття) певного пакету документів з відповідним написом "прошито та пронумеровано" та на звороті такого напису ставиться печатка "Згідно з оригіналом" із вказівкою найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Суд звернув увагу позивача, що для усунення означених недоліків позивачу слід надати до суду належним чином засвідчені копії доказів, доданих до позовної заяви.
В цій частині також позивачем не виконано вимоги суду.
Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
При цьому суд звертає увагу на таке.
Закріплення на конституційному та галузевому рівнях права на звернення до суду за судовим захистом, з якого найчастіше і виводиться принцип доступності правосуддя, означає, що держава гарантує кожній особі можливість звернутися до суду за захистом своїх прав, а суд зобов'язаний відкрити провадження у справі та вчинити всі необхідні дії щодо надання такого захисту. Проте це не означає, що держава не може на рівні галузевого законодавства передбачити умови, додержання яких внаслідок специфічності діяльності щодо здійснення правосуддя є необхідним для реалізації вказаного права.
Підтвердженням наведеного вище висновку є припис частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України: право на звернення до господарського суду в установленому цим кодексом порядку гарантується. Таким чином, кожен вправі звернутися до господарського суду за захистом своїх прав, проте таке звернення повинно підпорядковуватися процесуальним правилам.
Потрібно наголосити і на тому, що доступ до правосуддя стосується не лише позивача, а й відповідача, до якого звернуті певні вимоги. Відповідачу також закон гарантує дотримання його прав, у тому числі щодо відсутності зловживань позивача чи щодо дотримання строків вирішення спору.
В ухвалі від 08.05.2023 суд детально вказав на виявлені недоліки позовної заяви та надав строк для їх усунення. Наведені в зазначеній ухвалі приписи процесуального закону є цілком чіткими та однозначними.
Попри те, що наведені правила можуть видаватися формальними, це не означає, що їх дотримання не є обов'язковим. Більше того, їх наявність зумовлена потребою в дотриманні певних завдань господарського судочинства, які спрямовані на ефективний, у розумні строки розгляд господарської справи.
Необхідно зауважити, що процесуальний закон визначає за обов'язок позивача надати відповідні підтвердження чи виконати конкретні процесуальні дії саме на стадії відкриття провадження у справі, а не на пізніших стадіях господарського процесу. Суд та інші учасники справи не повинні виконувати ці дії на стадіях, коли це не передбачено. Інший спосіб розуміння цих процесуальних приписів призводить до затягування господарського процесу та можливого порушення строків вирішення спору.
Суд наголошує, що доступ до правосуддя, в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
В даному випадку господарським судом було ретельно вивчено матеріали позовної заяви, та, з урахуванням приписів ст.174 ГПК України, надано можливість позивачу усунути недоліки позовної заяви, надати відповідні докази.
При цьому, суд додатково наголошує, що в матеріалах справи відсутні докази щодо неможливості усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, з огляду на введення в Україні воєнного стану або з інших підстав.
За наведених обставин, приймаючи до уваги, що визначений судом в ухвалі від 08.05.2023 максимально допустимий строк для усунення недоліків позовної заяви позивача сплив, позивач своїм правом скористався на власний розсуд, недоліки позовної заяви усунув частково, у зв'язку з чим позовну заяву Громадської організації "Товариство "Восток" слід вважати неподаною і повернути позивачу.
Суд звертає увагу позивача, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Громадської організації "Товариство "Восток" вважати неподаною та повернути позивачу.
Додаток позивачу: позовна заява з додатками на 18 арк., конверт.
Суддя М.Б. Сулімовська
Ухвала суду набрала законної сили 12.06.2023 та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст.ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.