ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.06.2023Справа № 910/4822/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Груп Лтд" про стягнення 98 279,52 грн,
без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),
У березні 2023 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Груп Лтд" (далі - Товариство) заборгованості в розмірі 98 279,52 грн, з яких: 69 052,31 грн - основна заборгованість, 24 419,99 грн - інфляційні втрати, 4 807,22 грн - три проценти річних, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії за договором на постачання теплової енергії від 11 березня 2020 року № 9955055-01.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 квітня 2023 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.
10 квітня 2023 року через загальний відділ діловодства суду позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17 квітня 2023 року відкрито провадження у справі № 910/4822/23 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Крім того, наведеною ухвалою відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня її вручення.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У силу положень статті 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 17 квітня 2023 року про відкриття провадження у справі № 910/4822/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 02160, місто Київ, вулиця Каунаська, будинок 13-А, поверх 1, кабінет 3.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення Товариству, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 статті 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина 1 статті 4 цього Закону).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 17 квітня 2023 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте відповідач в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подав, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
11 березня 2020 року між Товариством та Підприємством був укладений договір на постачання теплової енергії № 9955055-01, предметом якого є постачання, користування та своєчасна оплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цією угодою.
Зазначений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками наведених юридичних осіб.
При виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими у встановленому порядку, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, нормативними актами з питань користування та розрахунків за енергоносії, а також чинним законодавством України (пункт 2.1. договору).
Відповідно до пункту 2.2.1. договору теплопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію на потреби: опалення та вентиляції - у період опалювального сезону в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.
Пунктами 2.3.1., 2.3.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язався: додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені в додатку № 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії; виконувати умови та порядок оплати в обсягах і в терміни, передбачені в додатку № 4 до договору.
Згідно з пунктом 2.3.4. угоди Товариство зобов'язалося в додатках № 8 та № 9 до договору зазначити всі об'єкти теплоспоживання, підключені до його теплових мереж.
Зі змісту вказаних додатків вбачається, що теплова енергія поставлялася до об'єкта відповідача - нежитлового приміщення, розташованого за адресою: вулиця Кільцева дорога, будинок 8, площею 239,0 кв.м, особовий рахунок № 9955055-01.
За умовами пункту 1 додатку № 3 до наведеної угоди розрахунки з відповідачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими відповідним органом у встановленому законом порядку, за кожну відпущену Гігакалорію (1 Гкал/грн) без урахування ПДВ, для потреб опалення - 1 511,40 грн/Гкал.
Пунктом 2 додатку № 4 до вказаної угоди визначено, що відповідач до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або формує договір про заставу майна згідно із Законом України "Про заставу", як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії.
Відповідно до пункту 2 додатку № 1 до договору орієнтована вартість теплової енергії, відпущеної Товариству за поточний рік відповідно до тарифів, діючих на момент укладання договору, становить разом з ПДВ - 54 863,82 грн.
Абонент, що має вузол обліку теплової енергії, щомісячно надає Підприємству звіт по фактичному споживанню теплової енергії, у терміни, передбачені в додатку № 1 до договору (пункт 5.2. правочину).
Згідно з пунктом 4 додатку № 1 до договору дата зняття відповідачем показників приладу обліку - 22 число поточного місяця; надання звіту в ЦОК за адресою: проспект Повітрофлотський, будинок 58, - не пізніше 25 числа звітного місяця. При відсутності звіту в установлений термін розрахунок виконується згідно договірних навантажень.
Відповідно до пункту 3 додатку № 4 до договору Товариство щомісяця з 12 по 15 число в ЦОК, за адресою: проспект Повітрофлотський, будинок 58, самостійно отримує: акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акта звірки абонент повертає в ЦОК); акт виконаних робіт; облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період.
Пунктами 8.1., 8.4. договору визначено, що останній набуває чинності з моменту його підписання - 11 березня 2020 року, та діє до 15 квітня 2021 року. Ця угода вважається пролонгованою на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку її дії про припинення даного правочину не буде письмово заявлено однією із сторін.
З матеріалів справи вбачається, що нежитлове приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Кільцева дорога, будинок 8, оснащено теплолічильником центрального опалення. Дана обставина підтверджується доданими позивачем до позовної заяви належним чином засвідченими копіями: акта обстеження від 1 грудня 2020 року № 3998 та акта про готовність вузла комерційного обліку до роботи від 29 листопада 2019 року № 9370.
Судом також встановлено, що за період з березня 2020 року по січень 2023 року відповідачу надавались послуги з постачання теплової енергії.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань з постачання теплової енергії також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даної угоди.
Вказана обставина підтверджується наданими позивачем: рахунком-фактурою від 31 січня 2023 року № 9955055-01/2023-1, актом звіряння розрахунків за теплову енергію від 31 січня 2023 року, підписаним зі сторони позивача, довідкою про нарахування за теплову енергію Товариству за договором за період з березня 2020 року по грудень 2022 року, актами приймання-передавання за березень 2020 року - липень 2022 року, підписаними зі сторони позивача, обліковими картками за березень 2020 року - липень 2022 року, а також корінцями нарядів на включення та відключення об'єкту теплоспоживання відповідача.
Разом із тим, судом встановлено, що матеріали справи не містять: додатку до договору, згідно якого сторонами було змінено обсяги споживання теплової енергії, щомісячних звітів відповідача про фактичне споживання теплової енергії, а також інших доказів, які б могли спростувати визначені позивачем обсяги спожитої Товариством теплової енергії.
Водночас з матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання за вказаним правочином у спірний період у повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим у Товариства перед Підприємством утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 69 052,31 грн.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі статтею 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Враховуючи те, що сума основного боргу Товариства, яка складає 69 052,31 грн, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останнє на момент прийняття рішення не надало доказів, які свідчать про відсутність вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги Підприємства про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо своєчасної оплати наданих йому послуг, позивач також просив суд стягнути з Товариства три проценти річних у розмірі 4 807,22 грн та 24 419,99 грн інфляційних втрат, нарахованих у період з 1 березня 2020 року по 31 січня 2023 року на відповідні суми основного боргу по кожному спірному місяцю згідно наданого позивачем розрахунку.
За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок вказаних компенсаційних виплат. За розрахунком суду, обґрунтований розмір трьох процентів річних складає 4 794,11 грн, у зв'язку з чим позов у частині стягнення з Товариства вказаної компенсаційної виплати підлягає задоволенню у вищезазначеному розмірі. Вимоги про стягнення 13,11 грн трьох процентів річних є необґрунтованими, а відтак не підлягають задоволенню.
Разом із цим, оскільки заявлений позивачем розмір інфляційних втрат не перевищує розрахованої судом суми вказаної компенсаційної виплати, дана вимога Підприємства підлягає задоволенню в повному обсязі.
За змістом статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, позовні вимоги Підприємства підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Терра Груп Лтд" (02160, місто Київ, вулиця Каунаська, будинок 13-А, поверх 1, кабінет 3; ідентифікаційний код 41002769) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (01001, місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5; ідентифікаційний код 40538421) 69 052 (шістдесят дев'ять тисяч п'ятдесят дві) грн 31 коп. основного боргу, 24 419 (двадцять чотири тисячі чотириста дев'ятнадцять) грн 99 коп. інфляційних втрат, 4 794 (чотири тисячі сімсот дев'яносто чотири) грн 11 коп. трьох процентів річних, а також 2 683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн 64 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано: 13 червня 2023 року.
СуддяЄ.В. Павленко