ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13.06.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/341/23
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , , розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"
до відповідача: Обслуговуючого кооперативу Житлово - будівельний кооператив "Радислав" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 50097 грн 60 коп.
встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" із позовною заявою до Обслуговуючого кооперативу Житлово-будівельний кооператив "Радислав" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за грудень 2022 року в сумі 50097 грн 60 коп.
Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
13.04.2023 суд відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.
Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 26.04.2023, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відзиву на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін у встановлений судом строк не подав.
Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Як вбачається із ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
30.05.2023 представник позивача подав клопотання вх.№8185/23 про долучення до матеріалів справи доказів, що підтверджують понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань, що виникли з відносин постачання електричної енергії, в частині проведення оплати. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 526,530, 627, 629, 610, 611 ЦК України, ст.179,193 ГК України.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав.
Обставини справи. Оцінка доказів.
ТОВ "Прикарпатенерготрейд" (постачальник) та Обслуговуючий кооператив ЖБК "Радислав" (споживач) уклали договір на постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг № 2901350 від 14.12.2018 (далі - договір).
Цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору (п. 1.1).
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (п. 1.2).
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1).
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (п. 2.2).
Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 3 до цього договору (п. 3.3).
Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.4).
Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору (п. 5.1 договору).
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (п. 5.2).
14.12.2018 сторони підписали заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до заяви-приєднання визначено об'єкт, на якому здійснюється постачання електричної енергії:
- ур.Чобіт, с.Угринів, Тисменицький район, Івано-Франківська обл., 77423.
У додатку 3 до договору про постачання електричної енергії "Комерційна пропозиція № 2 "Для побутових потреб (по факту)" сторони визначили таке.
Розрахунковий період - календарний місяць (розрахунковим періодом вважається період, який починається з 01 числа поточного місяця та триває до 31 числа включно) (п. 3додатку № 3 до договору).
Термін оплати рахунків 5 робочих днів від дати отримання рахунку (п. 5.3. додатку № 3 до договору).
В п. 6 цих комерційних пропозицій передбачено, що здійснення розрахунків, отримання рахунків, актів, повідомлень сторони проводять в електронному вигляді через онлайн-систему "Персональний кабінет" на вебсайті постачальника. Такі електронні документи визначаються сторонами як офіційні. Споживач самостійно отримує рахунок на оплату електричної енергії не пізніше десятого календарного дня, наступного за розрахунковим періодом у персональному кабінеті. Якщо рахунок за електроенергію не був отриманий споживачем через персональний кабінет на 10-ий календарний день, наступний за розрахунковим періодом - він вважається таким, що вручений постачальником споживачу десятого календарного дня, наступного за розрахунковим періодом та споживач вважається з ними ознайомлений. Строк оплати такого рахунку обчислюється з наступного робочого дня після його вручення.
В грудні 2022 року споживач використав 29820 кВт/год. електричної енергії на суму 50097 грн 60 коп., що підтверджується рахунком № НОМЕР_1 від 31.12.2022, копія якого приєднана до матеріалів справи.
В порушення договірних зобов'язань відповідач вказану в рахунку суму не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 50097 грн 60 коп.
Станом на 10.04.2023 заборгованість за використану електроенергію не оплачена, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України (ч. 2 ст. 67 ГК України).
Згідно з частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
За змістом ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
На підставі господарського договору між суб'єктами господарювання виникають господарські зобов'язання, в силу яких один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173, 174 ГК України).
Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) - ч. 1 ст. 610 ЦК України. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).
Висновок суду.
Факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії в строк, встановлений договором підтверджується матеріалами справи, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 50097 грн 60 коп. заборгованості обґрунтована та належить до задоволення.
Судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
За поданий позов позивач сплатив судовий збір в сумі 2684 грн 00 коп., що підтверджується платіжними інструкціями №1791721595 від 17 лютого 2023 року та №1791722060 від 28 березня 2023 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову, судовий збір в сумі 2684 грн 00 коп., суд покладає на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
При поданні позовної заяви позивач вказав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в сумі 23000 грн 00 коп. Однак згідно клопотання вх.№8185/23 від 30.05.2023 зазначив, що фактичні витрати на професійну правничу допомогу становлять 8000 грн 00 коп. На підтвердження яких надав: договір про надання професійної правничої допомоги №2023/19 від 03.01.2023, укладений між ТОВ "Прикарпатенерготрейд", як клієнтом та адвокатом Іванишиним Василем Івановичем, який діє на підставі Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серія ІФ №001197 від 14.06.2017 та Акт приймання-передачі послуг від 25.05.2023.
Відповідно до п.1.1.договору, адвокат зобов"язується надавати клієнту необхідну професійну правничу допомогу під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, пов"язаного з діяльністю клієнта та його посадових осіб.
Представництво та захист прав та законних інтересів клієнта, а також надання йому необхідної професійної правничої допомоги під час цивільного, господарського, адміністративного та кримінального провадження, пов"язаного з діяльністю клієнта, відповідно до умов цього договору, здійснюється на платній основі. Вартість 1 людино-години роботи адвоката - 1000 грн 00 коп. без ПДВ (п.4.1. договору).
Остаточна сума цього договору визначається сторонами на підставі погоджених та підписаних Актів приймання - передачі наданих послуг, враховуючи складність справи, фактично витрачений час, винагороду за досягнення бажаного результату та інші істотні обставини справи (п.4.2. договору).
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 зазначеного Кодексу).
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
В ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5,6 ст. 126 ГПК України).
З огляду на викладені положення процесуального законодавства, враховуючи підготовку адвокатом документів для подання до суду, підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості відповідними документами, а також задоволення позову та відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд дійшов висновку про покладення судових витрат позивача, пов'язаних з наданням правничої допомоги на відповідача.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" до Обслуговуючого кооперативу Житлово - будівельний кооператив "Радислав" про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію в сумі 50097 грн 60 коп. задовольнити.
Стягнути з Обслуговуючого кооперативу Житлово - будівельний кооператив "Радислав", вул. Стуса, буд. 13, с. Солонка, Пустомитівський район, Львівська область, 81131 (код 38275961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд", вул. Надрічна, буд. 4 "Б", м. Івано-Франківськ, 76019 (код 42129720) 50097 (п"ятдесят тисяч дев"яносто сім) грн 60 коп. заборгованості за спожиту електричну енергію, а також 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. судового збору та 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено 13.06.2023
Суддя Т. В. Максимів