номер провадження справи 9/9/23
01.06.2023 Справа № 908/65/23
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах -
позивач: Державна екологічна інспекція Південного округу (Запорізька та Херсонська області), код ЄДРПОУ 43877338 (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72-А)
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, код ЄДРПОУ 44768034 (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А; 69104, м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 15-В)
про стягнення суми 1 734 448,03 грн.
Суддя Боєва О.С.
при секретарі судового засідання Бичківській О.О.
За участю представників:
прокурор: Мошков Д.І.;
від позивача: Сеньків І.М.;
від відповідача: Коваленко С.М.
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, подана в порядку ст. 53 ГПК України в інтересах держави в особі позивача: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) про стягнення з відповідача: Державного підприємства “Пологівське лісомисливське господарство” на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів в сумі 1 734 448,03 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.01.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/65/23 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 10.01.2023 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/65/23, присвоєний номер провадження 9/9/23, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання. Ухвалою суду від 09.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 22.03.2023 постановлено про здійснення процесуального правонаступництва, замінено відповідача у справі №908/65/23 - Державне підприємство «Пологівське лісомисливське господарство», на його правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034). Підготовче засідання у справі відкладено. Ухвалою суду від 10.04.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/65/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.
01.06.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позовні вимоги, які підтримані прокурором в повному обсязі, обґрунтовані наступним. Під час ревізії (лісового обходу), що відбулась у 2021 році, виявлено факти: незаконної рубки дерев породи «Дуб» у кількості 197 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту на території Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», незаконної рубки дерев породи «Акація біла» у кількості 377 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту на території Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», а також незаконну рубку дерев породи «Акація біла» у кількості 122 та 53 штук. Вирубка проводилась працівниками Михайлівського лісництва без належного спеціального дозволу (лісорубного квитка), пеньки сироростучих дерев затавровані біля кореня шийки дерева та в торець. Загальний розмір завданих збитків склав 1 734 448,03 грн. Позов обґрунтовано, зокрема, ст.ст. 13, 16, 66 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 11, 15, 16, 440, 442, 1166, 1172 ЦК України, ст.ст. 20, 41, 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст.ст. 16, 17, 19, 63, 64, 69, 86, 89-91, 105, 107 Лісового кодексу України, Порядком спеціального використання лісових ресурсів, затвердженим постановою КМУ від 23.05.2007 № 761.
Позивач підтримав свою правову позицію, що викладена у поясненнях №838/10-06/06/2-34 від 20.03.2023 (а.с. 181-186), в яких зазначено, що посадовими особами ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» усупереч вимог чинного законодавства України не забезпечено належне використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні вказаного держлісгоспу, що призвело до незаконної вирубки дерев, чим заподіяно шкоду на загальну суму 1 734 448,03 грн. Отже, особа на яку покладено обов'язок із збереження лісу не лише не виконала такого обов'язку, а й самостійно здійснила рубку дерев, що беззаперечно свідчить про умисність дій та наявність вини. Просив позов прокурора задовольнити, стягнути з відповідача збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів у розмірі 1 734 448,03 грн.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Нормами Лісового кодексу України не передбачена відповідальність за незабезпечення охорони та збереження лісу. Забезпечення охорони лісу входить до обов'язків постійних лісокористувачів, однак неналежна охорона лісу, відповідно до норм чинного законодавства України не є лісовим правопорушенням, яке тягне за собою матеріальну відповідальність за неналежне здійснення контролю за збереженням лісу. Відповідач зазначав, що підставами притягнення до юридичної відповідальності є наявність складу правопорушення, як такого (фактична підстава) та наявність норми права, що прямо передбачає склад правопорушення та санкцію за його вчинення (нормативна підстава). У випадку стягнення з постійного лісокористувача (відповідача), за умови незабезпечення ним належної охорони лісу від незаконних порубок, шкоди за вказану бездіяльність у такому ж розмірі (як за незаконну рубку лісу), в наведеній ситуації ця особа, яка фактично буде такою, що відшкодувала шкоду замість іншої, винної особи (яка здійснила рубку лісу), водночас буде позбавлена правової можливості в порядку ст. 1191 Цивільного кодексу України звернутись до винної особи зі зворотною вимогою (регресом) у розмірі виплаченого відшкодування, оскільки підстави відповідальності постійного лісокористувача (відповідача) та особи, визнаної винною у незаконній порубці дерев, будуть різними (відповідальність за неналежну охорону лісу в першому випадку та відповідальність незаконну рубку лісу у другому), що певною мірою суперечить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, адже розрахований па підставі спеціальних такс розмір шкоди, завданої саме незаконною рубкою лісу, повністю охоплює розмір шкоди за такий вид правопорушення, як незаконна рубка лісу, натомість стягнення такої шкоди з обох осіб (лісокористувача-охоронника та особи, що незаконно здійснила рубку дерев), тобто в подвійному розмірі, по-перше, суперечить загальним принципам притягнення до юридичної відповідальності, по-друге, не передбачено нормами чинного законодавства. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності вини відповідача у вчиненні означеного правопорушення. Також позивачем не доведена неправомірність поведінки, яка виражалась би у діях чи бездіяльності відповідача. При цьому, така бездіяльність повинна мати конкретне вираження, тобто позивачем не доведено, які саме дії не вчинив відповідач, вчинення яких входить до його обов'язків відповідно до закону. А оскільки позивач не довів неправомірність поведінки відповідача, у складі збитків відсутній і причинно-наслідковий зв'язок. Позивачем не обґрунтовано, які саме заходи охорони лісів не було вчинено відповідачем з метою збереження лісів від незаконних порубок. Відсутність причинного зв'язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана іншими обставинами. На підставі викладеного просив в позові відмовити.
10.05.2023 від прокурора надійшла відповідь на відзив, 16.05.2023 від відповідача - заперечення на відповідь на відзив, які прийняті судом до розгляду.
Заслухавши прокурора, представників позивача та відповідача, суд
На підставі п. 4.1 IV розділу «Інструкції про порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць)», яка затверджена наказом Державного комітету лісового господарства України від 08.02 2010 № 23, з метою перевірки на предмет збереження лісів та майна, яке знаходиться під охороною матеріально-відповідальних осіб державної лісової охорони, здійснення ними комплексу лісогосподарських та лісоохоронних заходів, наказом директора ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» Костюка Д.В. від 26.08.2021 № 106 «Про проведення раптової ревізії лісових обходів» створено комісію для раптової ревізії лісових обходів Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство». Визначено дату проведення ревізії - 02.09.2021.
Наказом директора ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» Костюка Д.В. від 03.09.2021 № 106 продовжено роботу з проведення ревізії лісових обходів Михайлівського лісництва до 24.09.2021.
На підставі зазначених наказів комісією у складі інженера з охорони та захисту лісу ОСОБА_1 , інженера з лісових культур Клименка В.В., головного спеціаліста відділу лісового господарства та охорони лісу Запорізького Обласного управління лісового та мисливського господарства Гладкого С.І., в присутності майстра лісу Михайлівського лісництва Малого Є.В., проведено обходи кварталів № 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 38, 39 цього лісництва.
Під час ревізії (лісового обходу) були виявлені факти незаконної рубки дерев на території Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
Так, ділянку лісу площею 7,2 га у кварталі 6 виділ 12 Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» було заплановано для проведення вибіркової санітарної рубки (формувальна та оздоровча).
З метою її проведення працівникам Михайлівського лісництва видано лісорубний квиток від 23.06.2021 № 000528. Відповідно до польової перелікової відомості дерев від 04.05.2021 заплановано до рубки 480 дерев породи «Ясень звичайний».
Під час проведення лісового обходу (контрольного переліку дерев) встановлено, що ділянка лісу пройдена рубкою, пеньки затавровані біля кореня шийки дерева. Виявлено незаконну рубку працівниками Михайлівського лісництва понад встановлений лісорубним квитком ліміт сироростучих дерев породи «Дуб» у кількості 197 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту.
Ділянку лісу площею 19 га у кварталі 9 виділ 3 Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» було заплановано для проведення вибіркової санітарної рубки (формувальна та оздоровча). З метою її проведення працівникам Михайлівського лісництва видано лісорубний квиток від 23.06.2021 № 000528. Відповідно до польової перелікової відомості дерев від 04.05.2021 заплановано до рубки 1057 дерев породи «Акація біла».
Під час проведення лісового обходу (контрольного переліку дерев) встановлено, що ділянка лісу пройдена рубкою, пеньки затавровані біля кореня шийки дерева. Виявлено незаконну рубку працівниками Михайлівського лісництва понад встановлений лісорубним квитком ліміт сироростучих дерев породи «Акація біла» у кількості 377 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту. Також, під час ревізії (лісового обходу) комісією виявлено незаконну порубку працівниками Михайлівського лісництва дерев, а саме:
- у кварталі 9 виділу 14 виявлено сироростучих дерев породи «Акація біла» у кількості 122 штук, шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту;
- у кварталі 9 виділу 5 виявлено сироростучих дерев породи «Акація біла» у кількості 53 штук, шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту.
Рубка у вказаних відділах 9 кварталу проводилась працівниками Михайлівського лісництва без належного спеціального дозволу (лісорубного квитка), пеньки сироростучих дерев затавровані біля шийки дерева та в торець.
Вищевказані порушення відображені в акті раптової ревізії № 1, затвердженого 24.09.2021 начальником ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» Костюком Д.В., та в акті перевірки законності ведення господарської діяльності, та заходів з формування і оздоровлення лісів проведених працівниками Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 24.09.2021.
За цим фактом другим слідчим відділом (з дислокацією у місті Запоріжжі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021082210000533 від 28.09.2021 за ст. 246, ст. 364 КК України.
З'ясовано, що наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 21.09.2021 №509 діяльність ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» припинено шляхом реорганізації та приєднання до ДП «Пологівське лісомисливське господарство».
Пунктом 7 Наказу визначено, що ДП «Пологівське лісомисливське господарство» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
У ході досудового розслідування з метою підтвердження фактів порушення вимог природоохоронного законодавства та розміру завданих державі збитків, слідчим із залученням представників Держекоінспекції Південного округу та ДП «Пологівське лісомисливське господарство» проведено огляди ділянок лісу на території Михайлівського лісництва, які зазначені в матеріалах ревізії.
Встановлено, що на території 6 кварталу 12 виділу Михайлівського лісництва ДП «Пологівське лісомисливське господарство» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Ясень» та «Дуб» у кількості 105 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками та листом ДП «Пологівське лісомисливське господарство» від 29.09.2022 № 766.
Відповідно до висновку судового експерту Запорізького НДЕКЦ МВС України Павелко В.О. від 04.11.2022 № СЕ-19/108-22/12179-ЕЛ розмір завданих державі збитків складає 177 024, 76 грн, який розраховано відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 (далі за текстом - Постанова № 665).
На території 9 кварталу 3 виділу Михайлівського лісництва ДП «Пологівське лісомисливське господарство» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Акація біла» у кількості 346 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками та листом ДП «Пологівське лісомисливське господарство» від 29.09.2022 № 767.
Відповідно до висновку судового експерту Запорізького НДЕКЦ МВС України Павелко В.О. від 04.11.2022 № СЕ-19/108-22/12178-ЕЛ розмір завданих державі збитків складає 671 138, 40 гри, який розраховано відповідно до Постанови № 665.
На території 9 кварталу 14 виділу Михайлівського лісництва ДП «Пологівське лісомисливське господарство» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Акація біла» у кількості 93 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками.
Розмір завданих державі збитків складає 287 494, 81 грн, які розраховано старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції Південного округу Бойко О.І., відповідно до Постанови № 665.
Також розмір вищевказаних збитків підтверджено висновком судової інженерно-екологічної експертизи Запорізького НДЕКЦ МВС України від 28.09.2022 №СЕ-19/108-22/10965-ЕЛ.
На території 9 кварталу 5 виділу Михайлівського лісництва ДП «Пологівське лісомисливське господарство» проведено незаконну рубку сироростучих дерев породи «Акація» у кількості 277 штук шляхом відокремлення дерева від кореня до ступеня припинення росту, що підтверджується протоколом огляду місця події від 18.08.2022 з додатками.
Розмір завданих державі збитків складає 598 790, 06 грн, які розраховано 31.08.2022 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Держекоінспекції Південного округу Бойко О.І., відповідно до Постанови № 665.
Також розмір вищевказаних збитків підтверджено висновком судової інженерно-екологічної експертизи Запорізького НДЕКІД МВС України від 28.09.2022 № СЕ-19/108-22/10964-ЕЛ.
Загальний розмір спричиненої державі шкоди незаконною рубкою лісових насаджень складає 1 734 448, 03 грн.
Зазначене стало підставою для звернення прокурора з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/65/23.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами ст.66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
За змістом п.1 ч.2 ст.19, ч.1, ч.5 ст.86, ст.90 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень. Організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.
Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п.5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев).
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у ст.1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.2 ст. 1166 Цивільного кодексу України).
Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; 2) наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вину особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Частиною 2 ст. 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Положеннями ст.63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
За приписами п.5 ч.1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
За змістом п.1 ч.2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні, в т.ч., у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст.107 Лісового кодексу України).
Як встановлено судом вище, Актом раптової ревізії № 1 та Актом перевірки законності ведення господарської діяльності та заходів з формування і оздоровлення лісів проведених працівниками Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство» від 24.09.2021 зафіксовані факти правопорушень, а саме - під час ревізії (лісового обходу) виявлено факти незаконної рубки дерев на території Михайлівського лісництва ДП «Запорізьке лісомисливське господарство».
Суд зазначає, що правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Так, за приписами ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За змістом ст. 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" до компетенції Інспекції, в т.ч., належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
Відповідно до вимог ч.6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що акт раптової ревізії №1 від 24.09.2021 та акт перевірки від 24.09.2021 містять відомості зазначені у ч.6 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також, в цьому акті ревізії зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Отже цей акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Вказаний акт перевірки є чинним, зазначені в акті відомості відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.
Таким чином, прокурором доведено, що на відповідних земельних ділянках мала місце незаконна вирубка дерев, що свідчить про протиправність поведінки Державного підприємства «Пологівське лісомисливське господарство», правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».
Суд, перевіривши відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, зазначає, що вони здійснені Державною екологічною інспекцією Південного округу (Запорізька та Херсонська) правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев у відповідності до вимог чинного законодавства.
Заперечення відповідача про відсутність складу деліктного правопорушення, що виключає підстави для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення завданої шкоди, судом відхиляється, з огляду на наступне.
За змістом ч.2 ст.17 Лісового кодексу України спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи надаються у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку.
З положень ч.2 ст. 19 цього ж Кодексу слідує, що на постійних лісокористувачів покладений обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів; вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.
В статті 63 Лісового кодексу України визначено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Водночас, згідно із п.5 ст. 64 цього ж Кодексу до основних вимог щодо ведення лісового господарства віднесено обов'язок підприємств, установ, організацій і громадян здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно з ч.1, 2 ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити у встановлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.
Отже, враховуючи вищевикладені норми чинного лісового законодавства, суд дійшов до висновку, що саме на постійних лісокористувачів покладений обов'язок щодо забезпечення організації і захисту лісів з метою збереження та охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Як свідчать матеріали справи, незаконна порубка дерев відбулась на території і в межах земельних ділянок, наданих у постійне користування саме ДП «Запорізьке лісомисливське господарство», правонаступником якого було ДП «Пологівське лісомисливське господарство». І, як вбачається з матеріалів справи, на сьогодні правонаступником ДП «Пологівське лісомисливське господарство» є відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034).
Тому, з огляду на все вищевикладене, саме відповідач мав здійснювати комплекс охоронних заходів, спрямованих, зокрема, на збереження лісу від самовільних незаконних порубок.
При цьому, суд приймає до уваги, що охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача. Проте факт самовільної рубки дерев, про що складені акт раптової ревізії №1 від 24.09.2021 та акт перевірки законності ведення господарської діяльності та заходів з формування і оздоровлення лісів від 24.09.2021, свідчать про неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах від 20.09.2018 у справі № 909/495/17, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень.
Таким чином, саме ДП «Пологівське лісомисливське господарство» (правонаступником якого є відповідач у справі - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України») не забезпечило охорону і збереження закріплених лісів, допустило їх незаконну порубку, внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 1 734 448,03 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та її об'єктивним наслідком - заподіяною шкодою.
Оскільки у спорах про відшкодування шкоди вина відповідача презумується, тому саме відповідач мав довести відсутність його вини у заподіянні шкоди.
Відповідач, заперечуючи проти позову не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності, з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев.
Сам факт відкриття кримінальних проваджень щодо службових осіб ДП «Пологівське лісомисливське господарство» ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) по факту вчинення кримінальних правопорушень, пов'язаних з незаконною порубкою дерев, не звільняє від відповідальності відповідача, оскільки господарське правопорушення має свої самостійні елементи, котрі визначаються нормами господарського, в т.ч. природоохоронного законодавства.
Відповідач відсутність своєї вини у заподіянні шкоди не довів.
На підставі усього вищевикладеного, вимоги прокурора є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, код ЄДРПОУ 44768034 (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А; 69104, м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 15-В) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області), код ЄДРПОУ 43877338 (69035, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 72-А, розрахунковий рахунок UA 618999980313090106000008423, Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області/ТГ с. Петро-Михайлдівка, код ЄДРПОУ 37941997, код бюджетної класифікації - 21081100) збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища у сфері охорони, захисту та використання лісів, в сумі 1 734 448 (один мільйон сімсот тридцять чотири тисячі чотириста сорок вісім) грн 03 коп.
Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України”, код ЄДРПОУ 44768034 (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9А; 69104, м.Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 15-В) на користь Запорізької обласної прокуратури, ЄДРПОУ 02909973 (вул. Матросова, буд. 29-а, м. Запоріжжя, 69005, розрахунковий рахунок UA 438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму 26 016 (двадцять шість тисяч шістнадцять) грн 72 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 13.06.2023.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва