ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88000
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
про залишення позовної заяви без руху
"12" червня 2023 р. м. Ужгород Справа №907/467/23
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши матеріали за позовом
Акціонерного товариства “Українська залізниця”, м. Київ в особі Регіональної філії “Львівська залізниця”, м. Львів
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Експорттрансбуд”, с. Сюрте Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення 709 054,08 грн збору за зберігання вантажу,
Позовна заява №_НЮ-1/1586 від 18.05.2023 (вх. №02.3.1-05/489/23 від 25.05.2023) підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.
Частиною 5 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Водночас за положеннями ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У порядку самопредставництва юридичну особу незалежно від порядку її створення відповідно до її компетенції може представляти за посадою її керівник або інша уповноважена особа, повноваження якої підтверджуються відповідно до ч. 3 ст. 56 вказаного Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).
Отже наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.
Разом з тим, положеннями ст. 56 Господарського процесуального кодексу України розмежовано такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".
За загальним правилом цивільного законодавства, самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №9901/39/20.
За приписами ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Особа, яка представляє юридичну особу за довіреністю і виконує процесуальні дії на підставі повноважень, наданих їй довіреністю, виступає від імені цієї особи довірителя, а не в порядку самопредставництва. Відтак, представник, звертаючись до суду від імені директора на підставі виданої ним довіреності, не діє у такому разі як законний представник в порядку самопредставництва. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/23346/16, від 21.03.2018 у справі №916/3283/16, від 14.03.2018 у справі №910/22324/16.
В даному випадку, до Господарського суду Закарпатської області подана позовна заява №_НЮ-1/1586 від 18.05.2023 (вх. №02.3.1-05/489/23 від 25.05.2023), яка підписана представниками Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Львівська залізниця”, а саме, начальником підрозділу “Ужгородська дирекція залізничних перевезень” Регіональної філії “Львівська залізниця” АТ “Українська залізниця” Михайлом Шестаком та першим заступником начальника підрозділу “Ужгородська дирекція залізничних перевезень” Регіональної філії “Львівська залізниця” АТ “Українська залізниця” Віталієм Ісаком.
В якості доказів на підтвердження повноважень означених осіб до позовної заяви додано копію нотаріально посвідченої довіреності №17927 від 28.12.2022 в порядку передоручення Акціонерним товариством “Українська залізниця”, від імені якого діють перший заступник директора виконавчого Регіональної філії “Львівська залізниця” АТ “Українська залізниця” Федак Я.А. та заступник директора виконавчого Регіональної філії “Львівська залізниця” АТ “Українська залізниця” Миклащук О.В. Водночас матеріали позовної заяви не містять доказів наявності в означених осіб повноважень діяти від імені АТ “Укрзалізниця” та, зокрема передоручати вказані повноваження будь-яким іншим особам.
Зі змісту вищевказаної довіреності вбачається, що Шестак М.М. та Ісак В.Ю. уповноважені, зокрема, представляти інтереси довірителя у судах всіх інстанцій та юрисдикцій, в Антимонопольному комітеті України і його структурних підрозділах, у міжнародних та третейських судах з усіма правами, що надані позивачу, стягувачу, відповідачу, боржнику, заявнику, заінтересованій особі, скаржнику, третій особі, спеціалісті, потерпілій стороні, цивільному позивачу/відповідачу в кримінальному провадженні, у тому числі: підписувати та подавати будь-які заяви, скарги, позовні заяви, заявляти клопотання, повністю або частково відмовлятися від позовних вимог, повністю або частково визнавати позовні вимоги, змінювати предмет, підстави позову та збільшувати або зменшувати розмір позовних вимог, ознайомлюватися з матеріалами справ, робити з них витяги, знімати копії, одержувати копії процесуальних документів, судових рішень, виконавчі документи, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у досліджені доказів, давати усні та письмові пояснення суду, підписувати та подавати відзиви, заперечення, відповіді, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати рішення суду в установленому порядку, підписувати та подавати заяви про перегляд рішень, підписувати та подавати апеляційні, касаційні скарги та інші процесуальні документи, а також користуватись іншими правами, наданими законом, у тому числі в справах про банкрутство, з урахуванням обмежень, встановлених Положенням про Філію (підп. 6.1. пункту 6 довіреності).
Крім того, в п. 16 довіреності зазначено, що довіреності, правочини та інші вихідні документи вважаються належним чином укладеними (вчиненими) та мають юридичну силу для Філії, Довірителя та третіх осіб виключно у разі, коли вони укладені (вчинені) з дотриманням правил двох підписів, а також з урахуванням обмежень, передбачених пунктами 5.6. та 5.7. Положення про Філію.
Втім, виключно довіреність, за відсутності інших передбачених частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва. Також виключно довіреність, за відсутності в Єдиному реєстрі адвокатів України відомостей про те, що відповідна особа має статус адвоката і такого документа не було нею надано суду, не може належним чином підтверджувати її повноваження на здійснення представництва.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №924/440/19.
Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження.
Позивачем не подано суду доказів на підтвердження того, що Михайло Шестак та Віталій Ісак (яким видано довіреність №17927 від 28.12.2022) є посадовими особами вказаного товариства і уповноважені діяти від товариства через інститут самопредставництва та мають право на підписання позовної заяви, або через інститут представництва (які б дозволяли встановити обсяг їх повноважень, як посадових осіб, зокрема статуту, положення, трудового договору (контракту)). Крім того, суду не подано свідоцтва про право на здійснення адвокатської діяльності, тобто не підтверджено, що відповідні особи мають статус адвоката, що б надавало їм повноваження на представництво юридичної особи в суді, в тому числі і на підписання позовних заяв.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.
З наведеного випливає, що обсяг повноважень філії, у тому числі щодо представництва інтересів від імені юридичної особи в суді, визначається положенням, затвердженим юридичною особою.
Водночас позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено належним чином засвідченої копії Положення про Регіональну філію “Львівська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”.
Разом з тим, до матеріалів позовної заяви не надано доказів відповідно до закону, статуту, положення або витягу юридичної особи з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, трудового контракту, наказу на підтвердження повноважень представників діяти від імені позивача у порядку самопредставництва або через представника (адвоката). Статус особи як адвоката може підтверджувати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю або посвідчення адвоката України.
Отже позивачем не подано суду всіх документів, перелік яких визначено ч. 3 ст. 56 ГПК України, на підтвердження повноважень Шестака М.М. та Ісака В.Ю. підписувати позовну заяву від імені Акціонерного товариства “Українська залізниця”.
Крім того, до позовної заяви не додані документи на підтвердження обсягу повноважень посадової особи, що підписала розрахунки заявленої до стягнення суми збору за зберігання вантажу у вагонах, а також факту перебування підписанта на відповідній посаді начальника станції “Чоп” (наказ про призначення).
Згідно із ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації “Вимоги до оформлення документів (ДСТУ 4163:2020)”, затвердженого наказом Державного підприємства “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” від 01.07.2020 №144. Згідно з вимогами останнього, відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: “Згідно з оригіналом” (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
Подані ж позивачем до позовної заяви копії документів не відповідають визначеним вище вимогам (позивачем не зазначено найменування посади особи, яка засвідчила копії документів, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії), відтак, не можуть вважатися належними доказами у справі.
Приписами ст. 174 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених ст. 162, 164, 172 ГПК України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 162, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання суду заяви про усунення недоліків та наданням:
- доказів наявності у першого заступника директора виконавчого Регіональної філії “Львівська залізниця” АТ “Українська залізниця” Федака Я.А. та заступника директора виконавчого Регіональної філії “Львівська залізниця” АТ “Українська залізниця” Миклащука О.В. повноважень діяти від імені АТ “Укрзалізниця”;
- доказів на підтвердження повноважень Шестака М.М. та Ісака В.Ю. діяти від імені позивача у порядку самопредставництва (належним чином засвідчена копія Положення про Регіональну філію “Львівська залізниця” Акціонерного товариства “Українська залізниця”; копія трудового договору (контракту); копії наказів про призначення вказаних осіб на посади, зазначені в довіреності, тощо);
- доказів на підтвердження повноважень особи та її посадового становища, що підписала розрахунок суми позову.
3. Встановити позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 10 днів із дня вручення даної ухвали.
4. Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення у відповідності до ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду на підставі ст. 255 Господарського процесуального кодексу України. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
5. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвалу складено та підписано 12.06.2023.
Суддя Пригара Л.І.