вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"08" червня 2023 р. м. Ужгород Справа № 907/154/21
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригуза П.Д., розглянувши справу у відкритому судовому засіданні,
за позовом: Фізична особа-підприємець Томишинець Віктор Іванович, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача: KLR AGROFOOD KFT, 24102333-2-16, HU - 5350 Tiszafured, Ady Endre utza 27,
про: стягнення коштів,
ФОП Томинишець В.І. звернувся до суду з позовною заявою до KLR AGROFOOD KFT про стягнення заборгованості на суму 13 611.60 євро, в т.ч. основного боргу - 7164.00 євро, пені - 6447.60 євро.
Описова частина рішення.
Ухвалою суду від 12.04.2021 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 12.05.2021 позовну заяву ФОП Томишинець Віктора Івановича повернуто позивачу.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Томишинець В.І. від 21.05.2020 на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2021 у справі №907/154/21.
Постановою 13.05.2022 апеляційну скаргу ФОП Томишинець Віктора Івановича задоволено, ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.05.2021 у справі №907/154/21 скасовано, справу №907/154/21 передано на розгляд Господарського суду Закарпатської області.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 26.08.2022 відкрито провадження у справі за загальним позовним провадженням, призначено підготовче засідання на 15.03.2023, яке не відбулось через припинення повноважень (відставку) судді, в провадженні якого знаходилася справа.
Розпорядженням Господарського суду Закарпатської області від 21.03.2023 призначений повторний автоматизований розподіл судової справи №907/154/21, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023 призначений суддя Пригуза П.Д. для розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 24.03.2023 призначено підготовче засідання на 27.04.2023 року.
В судове засідання 27.04.2023 учасники справи не з'явилися. До початку судового засідання на адресу позивача надійшла заява, в якій він вказує, що не заперечує проти проведення підготовчого засідання без його участі і закриття підготовчого провадження та переходу до розгляду справи по суті. Відповідач заяв по суті справи або з процесуальних питань не подав.
Ухвалою суду від 27.04.2023 закрито підготовче провадження; призначено розгляд справи на 06.06.2023 року. В даній ухвалі зазначено, що у разі, якщо судове засідання не відбудеться з поважних причин, у т.ч. першої неявки відповідача та неповідомлення ним причин неявки, суд призначає додаткове судове засідання для розгляду справи по суті на 08.06.2023 року. В даній ухвалі зазначено, що справу буде розглянуто за наявними матеріалами незалежно від причин неявки учасника.
30.05.2023 на адресу суду надійшла заява від позивача, в якій він просить його позов розглянути без його участі на підставі наданих ним матеріалів.
В судове засідання 06.06.2023 і 08.06.2023 відповідач і позивач відповідно не з'явились. Суд розглянув справу по суті на підставі наявних матеріалів і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Підписано повний текст рішення.
Частиною 4 ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
І. Суть спору за позицією Позивача.
Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до умов укладеного між ними контракту, він зобов'язався продавати (поставляти), а відповідач зобов'язався купувати пиломатеріали з хвойних порід дерева, а також деревину паливну різних порід, колотих та не колотих, відходи лісопродукції різних порід.
Загальна кількість товару за контрактом складає 3000 кубометрів. Відповідно до умов контракту, товар постачається автомобільним транспортом на умовах FCA м. Тячів згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010.
Початок поставки за контрактом - липень 2019 року, а закінчення - грудень 2021 року.
Пунктом 4 контракту визначено ціну та загальну вартість, а саме валютою контракту встановлюється євро. Умовами контракту передбачено, що відповідач зобов'язується провести розрахунок за поставлений товар на протязі 5 - ти банківських днів з моменту отримання товару. Пунктом 9 контракту передбачено санкції за несвоєчасне надходження виручки за експортну продукцію, тобто покупець має сплатити пеню у розмірі 0,5% від простроченої суми платежу за кожен день прострочення.
Позивач стверджує, що свої зобов'язання, передбачені контрактом від 22.07.2019, щодо здійснення поточних поставок товару відповідача, у межах часткових обсягів замовлення відповідача та в процесі дії контракту, ним були виконані наступним чином:
- 27.07.2019 поставлено товар: пиломатеріали хвойні з ялини в кількості 10 пакетів, всього 44.60 м. куб., вартістю 4014,00 євро;
- 19.10.2019 поставлено товар: пиломатеріали хвойні з ялини, в кількості 11 пакетів, всього 35.00 м. куб., вартістю 3150,00 євро.
Позивач підкреслює, що вартість отриманого товару по контракту відповідач не оплатив на час подання позову.
Позивачем на виконання умов контракту нарахована пеня, яка складає 6447.60 євро згідно проведеного розрахунку суми неустойки, доданого додатком до матеріалів позовної заяви.
На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь основний борг у розмірі 7164.00 євро і пеню в розмірі 6447.60 євро.
ІІ. Позиція Відповідача у справі.
Відповідно до даних поданої позовної заяви і контракту юридичною адресою відповідача є HU-5350 Tiszafured, Ady Endre utza 27 Magyarorszag.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами питання належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, суд встановив, що на адресу відповідача KLR AGROFOOD KFT Господарським судом Закарпатської області та Західним апеляційним судом надсилалися через Міністерство юстиції України та компетентні органи Угорської Республіки доручення про вручення судових документів за адресою місцезнаходження (а. с. 106, 108 листи Мінюсту від 01.09.2021 про надсилання, а. с. 107 від 09.02.2022 про вручення документів; лист Міністерства юстиції Угорщини 13.12.2021 про вручення документів; лист Господарського суду Закарпатської області від 13.12.2022 про надсилання документів та лист Мінюсту від 27.12.2022 про надсилання документів).
Суд доходить висновку, що відповідач належним чином є повідомленим про наявність та розгляд цієї справи, але без поважних причин не користується своїми правами на надання відзиву на позов, подачу заяв по суті справи та з процесуальних питань.
Отже, оскільки вказана у позовній заяві та використана судом для повідомлення відповідача адреса є дійсною, то відповідач вважається належно повідомленим про відкриття провадження та про необхідність подачі заяв по суті справи.
Однак, станом на дату ухвалення судом рішення, заяв по суті справи від Відповідача не надійшло.
Згідно з ч. 1 ст. 251 ГПК України, відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
При цьому, за правилами, визначеними нормою статті 165 ГПК України, у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову. Але, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
Отже, з досліджених судом відносин суд виходить з того, що належно повідомлений про справу відповідач не заперечує проти дійсності обставин, що викладені у позовній заяві та підтверджені відповідними доказами.
Суд керується приписами статті 2 ГПК України, згідно яких завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, відповідач повідомлений про строк подання відзиву належним чином, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк, відтак суд, керуючись нормами-принципами та завданнями ГПК України, виходить з того, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд вирішує спір відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову тощо.
Також, згідно ч. 10 ст. 81 ГПК України, у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
ІІІ. Мотивувальна частина.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи та давши їм правову оцінку, судом встановлено таке:
3.1. 22.07.2019 між сторонами був укладений контракт №40-2019/UA-HU (далі - контракт) (а. с. 8 - 10).
Згідно п. 1 контракту, продавець продає, а покупець купляє пиломатеріали хвойних порід, поздовж розпиляні, обрізані та не обрізані, різної ширини, товщини і довжиною до 8.0 м, деревину паливну різних порід, колотих та не колотих, різних розмірів, та відходи лісо-продукції різних порід, які призначені для використання як паливний матеріал, та паливні брикети та гранули (пеллети), які виготовлені із відходів деревини різних порід, нефасовані та фасоні у п/п мішки.
Розділом 2 контракту передбачено, що загальна кількість товару становить 3000 кубометрів.
Товар постачається автомобільним транспортом на умовах FCA м. Тячів згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів ІНКОТЕРМС 2010. Початок поставки - липень 2019 року, закінчення поставки - грудень 2021 року з правом пролонгації контракту (розділ 3 контракту).
Валютою контракту встановлюється євро. Ціна за 1 куб. м. пиломатеріалів хвойних встановлюється не менше 90,0 євро/м. куб. Ціна за 1 дерев'яну клітку з дровами встановлюється не менше 25,0 євро/м. куб.
Загальна вартість товарів, що постачаються за даним контрактом становить 380 000,00 євро (розділ 4 контракту).
Розрахунок за отриманий товар проводиться покупцем шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця в євро. Покупець має провести розрахунок за поставлений товар не пізніше 5 - ти банківських днів з моменту отримання товару. Оплата за поставлений товар згідно контракту може здійснюватися третьою стороною (розділ 5 контракту).
Відповідно до умов розділу 6 контракту підтвердженням отримання товару по кількості служать товарно-транспортні накладні, CMR, підписані відповідальними особами, а підтвердженням його якості - акт приймання товару, підписаний обома сторонами.
Розділом 9 контракту передбачено, що у разі несвоєчасного надходження виручки за експертну продукцію покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми платежу за кожний день прострочення.
Сторони домовились, що при неможливості вирішення спірних питань в робочому порядку, сторони домовились, що цей розгляд буде проводитись Господарським судом Закарпатської області з дотриманням норм чинного законодавства України. Правом договору є матеріальне право України. Право, регулюючим відносини по даному контракту являється законодавство України. Мова арбітражного розбору - українська. Місце засідання суду м. Ужгород.
3.2. Факт поставки товару за контрактом та його отримання відповідачем підтверджується зокрема вантажною митною декларацією UA305140/2019/007605, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR 001199, рахунком №1 від 22.07.2019 (інвойс), фітосертифікатом №578608, вантажною митною декларацією UA305140/2019/010083, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR 001157, рахунком №2 від 19.10.2019 (інвойсом), фітосертифікатом №582487, повідомленням банку про непоступлення суми валютної виручки (а. с. 11 - 22).
Так, за контрактом позивачем 28.07.2019 поставлено товар пиломатеріали хвойні з ялини в кількості 10 пакетів, всього 44.60 м. куб. Вартість продукції складає 4014.00 євро.
20.10.2019 поставлено товар пиломатеріали хвойні з ялини в кількості 11 пакетів, всього 35.00 м. куб. Вартість продукції складає 3150.00 євро.
Вартість отриманого товару в загальній сумі 7164.00 євро відповідач не оплатив.
Згідно відмітки відповідача на міжнародних товарно-транспортних накладних товар (пиломатеріали) ним отриманий відповідно 28.07.2019 та 20.10.2019 року. На день подання позову товар не оплачений.
Зобов'язання по оплаті повинно бути виконано відповідачем протягом 5 - ти банківських днів з часу отримання товару, тобто до 02.08.2019 та до 25.10.2019 року.
3.3. Судом встановлено, що на виконання положень розділу 9 контракту, позивачем нарахована пеня на суму боргу.
3.4. Зокрема, за підрахунком позивача, по поставці товару 28.07.2019 на загальну суму 4014,00 євро сума пені складає 3612,60 євро, а по поставці товару 20.10.2019 на загальну суму 3150.00 євро сума пені складає 2835 євро. Загальна сума пені за обома поставками складає 6447.60 євро.
3.5. Норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
Цивільний кодекс України.
Стаття 11. Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків.
1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
2. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:
1) договори та інші правочини;
Стаття 509. Поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 526. Загальні умови виконання зобов'язання.
1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530. Строк (термін) виконання зобов'язання.
1. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 549. Поняття неустойки
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Стаття 599. Припинення зобов'язання виконанням.
1. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 611. Правові наслідки порушення зобов'язання
1. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Стаття 626. Поняття та види договору.
1. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 629. Обов'язковість договору.
1. Договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Стаття 631. Строк договору.
1. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
2. Договір набирає чинності з моменту його укладення.
3. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
4. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Стаття 691. Ціна товару
1. Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Стаття 692. Оплата товару
1. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Стаття 712. Договір поставки
1. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Господарський кодекс України.
Стаття 174. Підстави виникнення господарських зобов'язань.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.
Стаття 193. Загальні умови виконання господарських зобов'язань.
1. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
2. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Стаття 216. Господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин
1. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 217. Господарські санкції як правовий засіб відповідальності у сфері господарювання
1. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
2. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Стаття 222.Досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності
2. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.
Стаття 230. Штрафні санкції
1. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 232. Порядок застосування штрафних санкцій
6. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Стаття 382. Зовнішньоекономічні договори (контракти)
1. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які зовнішньоекономічні договори (контракти), крім тих, укладення яких заборонено законодавством України.
2. Форма і порядок укладення зовнішньоекономічного договору (контракту), права та обов'язки його сторін регулюються Законом України "Про міжнародне приватне право" та іншими законами.
ЗУ "Про міжнародне приватне право"
Стаття 76. Підстави визначення підсудності справ судам України
1. Суди розглядають будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках:
1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
3.6. Висновки суду та норми права, які підлягають застосуванню.
Відтак, судом встановлено, що 22.07.2019 між сторонами був укладений контракт №40-2019/UA-HU (далі - контракт) (а. с. 8 - 10). Згідно п. 1 контракту, продавець продає, а покупець купляє пиломатеріали хвойних порід, поздовж розпиляні, обрізані та не обрізані, різної ширини, товщини і довжиною до 8.0 м, деревину паливну різних порід, колотих та не колотих, різних розмірів, та відходи лісо-продукції різних порід, які призначені для використання як паливний матеріал, та паливні брикети та гранули (пеллети), які виготовлені із відходів деревини різних порід, нефасовані та фасоні у п/п мішки.
Розрахунок за отриманий товар проводиться покупцем шляхом банківського переказу на валютний рахунок продавця в євро. Покупець має провести розрахунок за поставлений товар не пізніше 5 - ти банківських днів з моменту отримання товару. Оплата за поставлений товар згідно контракту може здійснюватися третьою стороною (розділ 5 контракту).
Відповідно до умов розділу 6 контракту підтвердженням отримання товару по кількості служать товарно-транспортні накладні, CMR, підписані відповідальними особами, а підтвердженням його якості - акт приймання товару, підписаний обома сторонами.
Розділом 9 контракту передбачено, що у разі несвоєчасного надходження виручки за експертну продукцію покупець сплачує продавцеві пеню в розмірі 0,5% від простроченої суми платежу за кожний день прострочення.
Суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується, що за контрактом позивачем 28.07.2019 поставлено товар пиломатеріали хвойні з ялини в кількості 10 пакетів, всього 44.60 м. куб. Вартість продукції складає 4014,00 євро.
20.10.2019 поставлено товар пиломатеріали хвойні з ялини в кількості 11 пакетів, всього 35.00 м. куб. Вартість продукції складає 3150.00 євро.
Вартість отриманого товару в загальній сумі 7164.00 євро відповідач не оплатив.
Згідно відмітки відповідача на міжнародних товарно-транспортних накладних товар (пиломатеріали) ним отриманий відповідно 28.07.2019 та 20.10.2019 року. На день подання позову товар не оплачений.
Зобов'язання по оплаті повинно бути виконано відповідачем протягом 5 - ти банківських днів з часу отримання товару, тобто до 02.08.2019 та до 25.10.2019 року.
Факт поставки товару за контрактом та його отримання відповідачем підтверджується зокрема вантажною митною декларацією UA305140/2019/007605, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR 001199, рахунком №1 від 22.07.2019 (інвойс), фітосертифікатом №578608, вантажною митною декларацією UA305140/2019/010083, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR 001157, рахунком №2 від 19.10.2019 (інвойсом), фітосертифікатом №582487, повідомленням банку про непоступлення суми валютної виручки (а. с. 11 - 22).
Таким чином, у відповідача наявна станом на дату ухвалення цього рішення непогашена заборгованість перед позивачем. Відповідач не спростував такого факту шляхом подання заяв по суті справи і доказів, що підтверджують оплату поставленого товару.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 ЦКУ, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦКУ).
Відтак, суд вказує, що згідно умов ЦКУ та чинного договору, укладеного між сторонами, відповідач був зобов'язаний розрахуватись з позивачем за поставлений товар протягом 5 - ти банківських днів з часу отримання товару (28.07.2019 та 20.10.2019 відповідно), тобто до 02.08.2019 та до 25.10.2019 року.
Належними та допустимими доказами підтверджується факт поставки і отримання товару відповідачем, відтак суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення на його користь з відповідача основної суми боргу у розмірі 7164.00 євро.
Також, позивач на виконання розділу 9 контракту, здійснив розрахунок пені в розмірі 0,5% від простроченої суми платежу за кожний день прострочення.
Зокрема, за підрахунком позивача, по поставці товару 28.07.2019 на загальну суму 4014,00 євро сума пені складає 3612.60 євро, а по поставці товару 20.10.2019 на загальну суму 3150,00 євро сума пені складає 2835 євро. Загальна сума пені за обома поставками складає 6447,60 євро.
Перевіривши арифметичний розрахунок пені, суд вказаний, що він проведений вірно та з урахуванням положень Господарського кодексу України (ГКУ) та укладеного між сторонами договору.
Так, згідно ч. 1 ст. 230 ГКУ, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦКУ).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГКУ).
Відтак, суд задовольняє позовну вимогу позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 6447.60 євро.
Суд наголошує, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 524 ЦКУ, зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Частиною 1 ст. 533 ЦКУ передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відтак, стягненню підлягає з відповідача на користь позивача сума основного боргу в розмірі 7164.00 євро, що в еквіваленті складає 200 162.16 грн. (курс НБУ - 27.94 грн. за 1 євро станом на 25.10.2019 (строк оплати) та 6447.60 євро пені, що в еквіваленті складає 187 818.59 грн. (курс НБУ - 29.13 грн. за 1 євро станом на 25.04.2020 (дата припинення нарахування пені згідно п. 6 ст. 232 ГКУ).
Щодо обґрунтованості рішення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Стаття 74 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У цій справі суд вважає достатніми обґрунтування свого рішення про задоволення позовних вимог.
ІV. Розподіл судових витрат.
Згідно платіжного доручення №622 від 09.11.2020 та платіжного доручення №612 від 03.11.2020 (а. с.6 - 7) позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 6796.98 грн.
Таким чином, судові витрати слід покласти на відповідача повністю згідно п. 1 ч. 4 та п. 9 ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 86, 129, 236, 238, 241 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з KLR AGROFOOD KFT, 24102333-2-16, HU - 5350 Tiszafured, Ady Endre utza 27, на користь Фізичної особи - підприємця Томишинець Віктора Івановича, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , суму основного боргу в розмірі 7164,00 євро (сім тисяч сто шістдесят чотири євро), що в еквіваленті складає 200 162,16 грн. (двісті тисяч сто шістдесят дві гривень 12 копійок) та 6447,60 євро (шість тисяч чотириста сорок сім євро 60 центів) пені, що в еквіваленті складає 187 818,59 грн. (сто вісімдесят сім тисяч вісімсот вісімнадцять гривень 59 копійок) за контрактом від 22.07.2019 року.
3. Судові витрати покласти на відповідача.
4. Стягнути з KLR AGROFOOD KFT, 24102333-2-16, HU - 5350 Tiszafured, Ady Endre utza 27, на користь Фізичної особи - підприємця Томишинець Віктора Івановича, РНОКПП - НОМЕР_1 , сплачений судовий збір у розмірі 6796,98 грн. (шість тисяч сімсот дев'яносто шість гривень 98 копійок).
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 13.06.2023 року.
Копію рішення направити сторонам.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя П.Д. Пригуза