вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"07" червня 2023 р. м. Вінниця Cправа № 902/578/23
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючий суддя Міліціанов Р.В.,
при секретарі Московчук Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС", вул. Івана Богуна, 2, оф. 303, м. Вінниця, 21010, код - 39286927
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФРЕНДС", вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 11, кв. 4, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код - 42610001
про стягнення 31 070,67 грн
26.04.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява (б/н від 26.04.2023 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФРЕНДС" про стягнення 31 070,67 грн заборгованості, з яких 14 148,83 грн основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 7 078,91 грн пені, 3 395,72 грн штрафу та 6 447,21 грн 30% річних за договором поставки № 06/05 від 06.05.2021 року.
Ухвалою суду від 01.05.2023 року відкрито провадження у справі № 902/578/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 25.05.2023 року.
У судовому засіданні 25.05.2023 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/578/23 для судового розгляду по суті на 07.06.2023 року, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 26.05.2023 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.
В судовому засіданні 07.06.2023 року відповідач правом участі не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Щодо обізнаності відповідача про судове засідання, суд зазначає наступне.
Згідно інформації отриманої з офіційного сайту АТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, адресована відповідачу ухвала значиться, що 26.05.2023 року "відправлення не вручено під час доставки: інші причини".
Однак, керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФРЕНДС" повідомлено про дату, час та місце судового засідання телефонограмою за номером телефону, який зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується довідкою секретаря судового засідання.
Ч. 10 ст. 242 ГПК України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Суд нагадує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&ес рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").
Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).
До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).
Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд зазначає про те, що будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 42 ГПК України, зокрема, стосовно виявлення поваги до суду та до інших учасників судового процесу; сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Отож, судом вжито достатніх та можливих заходів для належного сповіщення відповідача.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними у ній матеріалами і документами.
Стислий виклад процесуальних позицій сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає про укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФРЕНДС" укладено договір поставки № 06/05 від 06.05.2021 року.
В зв'язку з неналежним виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФРЕНДС" умов договору поставки № 06/05 від 06.05.2021 року, в частині оплати товару, утворилась заборгованість.
Враховуючи викладене, Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" звернулось з позовом до суду про стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФРЕНДС" 14 148,83 грн основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 7 078,91 грн пені, 3 395,72 грн штрафу та 6 447,21 грн 30% річних за договором поставки № 06/05 від 06.05.2021 року.
Матеріали справи не містять ні відзиву або будь-якої іншої заяви по суті справи зі сторони відповідача в якому було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, 06.05.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОФРЕНДС" (Покупець) укладено договір поставки № 06/05 (т. 1, а.с.8-12)
Відповідно п. 1.1 строки, передбачені цим договором, Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар (насіння сільськогосподарських культур та/або засоби захисту рослин та/або мінеральні добрива), визначений сторонами у специфікаціях до даного договору (товар), а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, передбачених цим договором (Специфікаціями до нього).
Предметом поставки є визначений товар найменуванням, у кількості та за ціною, зазначеними у Специфікаціях, підписаних Постачальником та Покупцем, які є невід'ємними частинами цього договору. Ціна товару, що вказана у Специфікаціях, визначена на дату їх складання (п. 1.2 Договору).
Загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, визначається загальною кількістю товару, зазначеною у всіх Специфікаціях, підписаних в рамках цього договору (п. 2.1 Договору)
Товар поставляється партіями, відповідно до замовлень Покупця та/бо Специфікацій (п. 2.2 Договору).
Згідно п. 3.1 Договору ціна товару, що є предметом даного договору, вказується у Специфікаціях до даного договору в національній валюті. Сторони встановлюють ціну на вартість товару у гривнях, а також визначають її еквівалент у іноземній валюті (доларах США).
Загальна сума договору складається із суми всіх Специфікацій, підписаних в рамках цього договору (п. 3.2 Договору).
Поставка товару Покупцю здійснюється Постачальником на умовах EXW у відповідності до вимог міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року), якщо інше не передбачено у Специфікації (п. 4.1 Договору).
Право власності на товар та всі ризики його випадкового знищення чи пошкодження переходять до Покупця в момент фактичної передачі товару Покупцю (його представнику або визначеному Покупцем перевізнику) (п. 4.4 Договору).
Відповідно п. 5.1 Договору ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні, з визначенням її еквіваленту у доларах США за курсом, що встановлений АТ "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долару США.
Розрахунки за товар здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Постачальника, зазначений у цьому договорі. Відсутність виписаного Постачальником рахунку-фактури не звільняє Покупця від оплати за товар та не являється простроченням кредитора. У такому випадку Покупець зобов'язується здійснити оплату на підставі даного договору (п. 5.2 Договору).
Порядок та строки оплати товару визначаються у відповідних Специфікаціях щодо умов поставки такого товару (п. 5.5 Договору).
У п. 5.6. Договору сторони погодили, що у зв'язку із тим, що товар буде оплачуватися Покупцем не в момент укладення договору та підписання Специфікації, то всі платежі, що передбачені Договором, підлягають індексації, а Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику проіндексовані суми відповідних платежів у строки, встановлені Договором.
Згідно п. 5.7 Договору у випадку, коли курс долара США до гривні, що встановлений АТ "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США, на день проведення розрахунків є нижчим до курсу долара США до гривні, що встановлений АТ "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США на дату підписання Договору, Специфікації та/або відвантаження Товару, Покупець для оплати зобов'язується використовувати курс долара США до гривні, що встановлений АТ "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США на дату підписання даного Договору та Специфікації.
Відповідно до п. 5.8. Договору, зокрема, у тому випадку, коли курс іноземної валюти (долара США) до гривні, що встановлений АТ "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу даної іноземної валюти, на день проведення розрахунків є вищим за такий курс на день укладення Договору, Сторони для визначення належної до сплати суми вартості Товару використовують наступну формулу:
S =(А2/А1) * В. де:
S - Ціна на момент оплати;
В - Ціна на момент підписання;
А1 - курс долара США до гривні, що встановлений АТ "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США на день підписання Договору/Специфікацїі;
А2- курс долара США до гривні, що встановлений АТ "БАНК АЛЬЯНС" для операцій з продажу долара США на день перерахування грошових коштів згідно вказаних валютних змін.
На дату здійснення платежу за договором Покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із збоку Постачальника, проводить його індексацію у вищевстановленому порядку та перераховує Постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо до дати здійснення платежу за Договором Покупець перераховував Постачальнику гроші в оплату товару, то на дату здійснення платежу за Договором Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику різницю між вже перерахованими сумами і проіндексованою сумою платежу (п. 5.10 Договору).
Відповідно п. 7.4 Договору у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості Договору за кожен такий факт порушення терміну платежу.
Договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2021 року. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання за ним, як виникли під час його дії (п. 9.1 Договору).
На виконання умов договору між сторонами обопільно підписано Специфікацію № 1 від 06.03.2021 року на поставку товару на загальну суму 11 319,06 грн разом з ПДВ, що еквівалентно 335,87 Євро (т. 1, а.с. 13).
За погодженою Специфікацією позивачем здійснено поставку відповідачу товару на суму 11 319,06, що підтверджується видатковою накладною № 216 від 06.05.2021 року на суму 11 319,06 грн (т. 1, а.с. 14).
Також, на підставі видаткової накладної № 227 від 17.05.2021 року на суму 11 319,06 грн позивачем здійснено поставку товару на суму 11 319,03 (т. 1, а.с. 15).
Станом на 24.04.2021 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 31 070,67, а саме: основний борг з урахуванням положень Договору про індексацію на курсову різницю - 14 148,83 грн; пеня - 7 078,91 грн; штраф - 3 395,72 грн; 30% річних - 6 447,21 грн.
На момент розгляду справи доказів щодо погашення заборгованості відповідачем до суду не подано.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 цього ж кодексу, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся, позаяк матеріалами справи підтверджено факт передачі позивачем товару відповідачу та відсутність повної оплати зі сторони останнього за отриманий товар.
Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 14 148,83 грн основного боргу з урахуванням індексації на курсову різницю за Договором поставки № 06/05 від 06.05.2021 року правомірною та обґрунтованою, тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім суми основного боргу, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 6 447,21 грн 30% річних.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми 30 % річних помилок не виявлено.
Також, судом розглянуто вимогу щодо стягнення 7 078,91 грн пені, 3 395,72 грн штрафу за результатами чого суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 4 ст. 231 ГК України, розмір штрафних санкцій встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно п. 7.4 Договору у разі порушення Покупцем строків перерахування платежів, передбачених цим договором, Покупець на першу письмову вимогу Постачальника сплачує Постачальнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неперерахованої у строк суми за кожен день прострочення, а у разі, якщо прострочення складає понад 30 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості Договору за кожен такий факт порушення терміну платежу.
Здійснивши розрахунок за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора суми пені та штрафу, судом помилок не виявлено.
Враховуючи викладене, вимоги позову в частині стягнення 3 395,72 грн штрафу, який є одноразовим платежем, розмір якого узгоджено відповідачем шляхом підписання договору, підлягають задоволенню у повному обсязі.
При вирішенні питання щодо остаточної суми стягнення пені та 30 % річних, суд враховує наступне.
Частина 3 ст. 551 ЦК України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними конкретизуються судом у кожному конкретному випадку.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (абз.1 п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011).
Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п. 6 ст. 3 ЦК України).
Також слід зазначити, що за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов'язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов'язання.
Водночас, суд зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 р.
Процесуальна норма може застосовуватися виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.
Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст. 233 ГК України, 551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 12.12.2018 у справі № 921/110/18, від 14.01.2019 у справі № 925/287/18, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18.
Так, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Подібних висновків щодо розміру штрафних санкцій дійшла Велика Палата Верховного Суду 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц; у справі №902/417/18 від 18.03.2020 року.
Дослідивши матеріали даної справи, суд враховує:
- можливістю нарахування 30 % річних та пені до моменту погашення суми основного боргу;
- надмірний загальний розмір штрафних санкцій, який перевищує суму основного боргу.
Таким чином, суд вважає, що наведене вище у своїй сукупності є винятковими обставинами, які є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України та зменшення пені з урахуванням зазначених висновків Великої Палати Верховного Суду.
Суд доходить висновку, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, про наявність достатніх правових підстав для зменшення пені та відсотків річних на 50%, що за переконанням суду у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача від знецінення грошових коштів, понесених втрат щодо несвоєчасного отримання розрахунку, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу також і інтересів відповідача.
Отже, до стягнення з відповідача слід визначити 3 539,45 грн пені та 3 223,60 грн 30% річних.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог про стягнення 3 539,46 грн пені та 3 223,61 грн 30% річних.
За вказаних обставин, позов підлягає частковому задоволенню.
Понесені позивачем витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України у повному обсязі, оскільки зменшення штрафних санкцій судом не впливає на розподіл судових витрат..
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73 ,74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, ст.ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФРЕНДС" (вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 11, кв. 4, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код - 42610001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (вул. Івана Богуна, 2, оф. 303, м. Вінниця, 21010, код - 39286927) 14 148,83 грн - основного боргу з урахуванням індексу інфляції за договором поставки № 06/05 від 06.05.2021 року, 3 539,45 грн - пені, 3 395,72 грн - штрафу, 3 223,60 грн - 30% річних та 2 684,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
3. Відмовити у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОВЕКТОР ПЛЮС" (вул. Івана Богуна, 2, оф. 303, м. Вінниця, 21010, код - 39286927) в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФРЕНДС" (вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 11, кв. 4, м. Тульчин, Вінницька область, 23600, код - 42610001) 3 539,46 грн пені та 3 223,61 грн 30% річних.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Примірник рішення направити учасникам справи в електронній формі на офіційні електронні адреси; за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та засобами електронного зв'язку: представнику позивача адвокату Сніцаренку А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду.
Повний текст судового рішення складено 12 червня 2023 р.
Суддя Міліціанов Р.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу ( вул. Івана Богуна, 2, оф. 303, м. Вінниця, 21010)
3, 4 - відповідачу (вул. Воїнів Інтернаціоналістів, буд. 11, кв. 4, м. Тульчин, Вінницька область, 23600; вул. Немирівське шосе 201А, офіс 6,9, м. Вінниця, 21034)