ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
12 червня 2023 року Справа № 906/56/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М. , суддя Дужич С.П.
при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" на рішення господарського суду Житомирської області від 29.03.2023 (повний текст - 03.04.2023) у справі №906/56/23 (суддя Кравець С.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент"
про стягнення 300495,59грн
за участю представників
позивача - Онопрієнко О.П.;
відповідача - не з'явився;
Рішенням господарського суду Житомирської області від 29.03.2023 у справі №906/56/23 задоволено частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УБМ-Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" про стягнення 300495,59грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 172800,00грн заборгованості, 26227,73грн пені, 17280,00грн штрафу, 3863,15грн 3% річних, 36816,99грн інфляційних втрат, 4507,43грн витрат по сплаті судового збору. При цьому, зменшено розмір пені до 26227,73грн та штрафу до 17280,00грн, а в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
В скарзі, зокрема, зазначає, що позивачем не виконано належним чином свої зобов'язання за Договором у лютому 2022 та не вжито всіх заходів, необхідних для належного виконання своїх зобов'язань.
Звертає увагу, що первинними документами згідно договору, які виконавець повинен був щомісяця передавати замовнику, є: Рапорт про роботу БК, який є підставою для складання Акту виконаних робіт; Акт приймання виконаних будівельних робіт форми №КБ-2в; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3; або Рапорт про роботу БК, який є підставою для складання Акту наданих послуг; Акт надання послуг.
Оскільки позивачем додано до позову Акт приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2022, а не Акт наданих послуг, відтак разом із Актом приймання виконаних будівельних робіт виконавець повинен був передати замовнику і Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3, які і є первинними документами узгодженими сторонами у п.2.12 договору. Однак, позивачем не подано до суду одного з первинних документів - Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми №КБ-3 за лютий 2022.
Також, позивачем не додано доказів дотримання ним п.3.8 договору в частині надання замовнику для підписання щоденного та звітного за місяць лютий 2022 рапортів про роботу БК за звітну зміну, місяць, оскільки в матеріалах справи за спірний період відсутні підписані зі сторони відповідача Змінні рапорти роботи баштового крану, які повинні щоденно та щомісячно передаватись від позивача відповідачу, та які є підставою для формування Актів приймання виконаних будівельних робіт.
Стверджує, що відсутність погоджених з боку відповідача рапортів, свідчить про відсутність наданих позивачем відповідачу відповідних послуг за договором у відповідному місяці.
Відтак, суд першої інстанції помилково вказує на те, що позивач належним чином виконав умови укладеного договору та, відповідно, на обґрунтованість вимоги позивача про проведення розрахунків за виконані роботи.
Також апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції щодо погодження "за замовчуванням" відповідачем Акту за лютий 2022 у відповідності до п.5.3 договору, враховуючи, що означений в п.5.3 наслідок настає лише за умови отримання первинних документів Замовником, є безпідставними, зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів отримання відповідачем спірного Акту, як і відсутність доказів надсилання та отримання відповідачем рапортів за спірний місяць, які є підставою для складання відповідного Акту.
Зважаючи на відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують роботу БК в лютому 2022, а саме - щоденних та щомісячних рапортів, передбачених договором, а також доказів виконання робіт та належного повідомлення відповідача про готовність певних робіт (послуг), апелянт вважає безпідставними твердження позивача щодо ухилення замовником від оплати наданих послуг, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, оскільки позивачем не надавались послуги відповідачу у лютому 2022
На підставі викладеного апелянт просить скасувати рішення господарського суду Житомирської області від 29.03.2023 у справі №906/56/23 повністю і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю, стягнути з позивача суму сплаченого судового збору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" на рішення господарського суду Житомирської області від 29.03.2023 у справі №906/56/23 залишено без руху та запропоновано скаржнику протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: надати докази сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 6761,14 грн.
15.05.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено платіжна інструкція №126473 від 04.05.2023 про сплату судового збору у розмірі 6761,15 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" на рішення господарського суду Житомирської області від 29.03.2023 у справі №906/56/23 та призначено розгляд апеляційної скарги на 29 травня 2023 р. об 10:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4. Запропоновано позивачу у строк до 26.05.2023 подати відзив на апеляційну скаргу.
19.05.2023 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.
У відзиві позивач, зокрема, зазначає, що відповідач зобов'язаний забезпечити баштовий кран роботою з розрахунку 26 календарних днів на місяць по 12 машино-годин за один робочий день або 312 машино-годин на місяць, в разі не виконання цією умови оплатити роботу баштового крана з розрахунку 312 машино-годин або 224640 грн 00 коп. за один місяць (312 машино-годин х на 720 грн 00 коп., ціна однієї машино-години = 224 604,00)
Враховуючи те, що 24 лютого 2023 року розпочалася збройна агресія російської федерації проти України за період з 01 по 23 лютого 2022 року відповідач мав забезпечити баштовий кран роботою в кількості 20 календарних днів по 12 машино-годин або 240 машино-годин, в разі невиконання даної умови відповідач зобов'язаний в будь-якому випадку сплатити на користь позивача 172800 грн 00 коп. (240 машино-годин х 720 грн 00 коп., ціна 1 машино-години = 172800 грн 00 коп.).
Стосовно позиції представника відповідача про те, що позивач мав забезпечити отримання первинних документів відповідачем, а не лише їх надсилання, позивач вважає її хибною, оскільки направлення поштової кореспонденції на дійсну юридичну адресу відповідача є достатнім для того щоб вважати, що відповідач отримав первинні документи, оскільки отримання кореспонденції відповідачем перебуває поза межами контролю позивача та відповідно до пункту 94 Правил є прямим обов'язком відповідача (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 18 березня 2021 у справі №911/3142/19, від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).
Зазначає, що відповідач в будь-якому випадку протягом строку дії договору зобов'язаний, щомісячно до 10 числа проводить оплату наданих послуг за попередній місяць в сумі 224640 грн 00 коп., а якщо послуги не надавалися то оплачувати простій баштового крану (312 мінімальна кількість машино-годин за один місяць х на 720 грн 00 коп., ціна однієї машино-години = 224604,00).
На підставі викладеного апелянт просить суд залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" без задоволення, а рішення господарського суду Житомирської області від 29 березня 2023 року у справі №906/56/23 без змін.
У зв'язку із відпусткою головуючого судді Саврія В.А. судове засідання у справі №906/56/23 29 травня 2023р. об 10:00 не відбулось.
Учасники справи були повідомлені про неможливість проведення судового засідання.
Ухвалою від 30.05.2023 розгляд апеляційної скарги призначено на 12.06.2023 об 15:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №4 (ВКЗ).
У судове засідання суду апеляційної інстанції 12.06.2023 апелянт не забезпечив явку свого представника, хоч про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки явка учасників судового процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.
У судовому засіданні представник позивача заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
07.03.2021 між ТОВ "Домобудівельна компанія "Фундамент" (замовник/відповідач) та ТОВ "УБМ-Груп" (виконавець/позивач) укладено договір №16/21 (а.с.11-17), предметом якого є надання виконавцем послуг по виконанню будівельно-монтажних робіт (далі - послуги) на будівельному об'єкті "Будівництво житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями та дитячим дошкільним закладом за адресою: пров.Милославськнй, 37, 39, 41, 43, 45, 47, 49 та пров.Милославськнй, 34а, 40а, 42а, 44а, 46а, 50а, 52а, 54а, 56а, 46, 48, 50, 52, 54, 56 у Деснянському районі міста Києва. Житловий будинок №1. ТП 1 (І черга)" (далі - Будівельний об'єкт).
Як погоджено п.1.2 договору, виконавець надає послуги на будівельному об'єкті баштовим(и) краном(ами), модифікації КБ-674 (далі - БК) в кількості, визначеній в проекті виконання робіт (далі - ПВР), а замовник організовує надання послуг БК на будівельному об'єкті та проводить своєчасну оплату наданих виконавцем послуг.
Умовами п.2.5 договору передбачено обов'язок замовника забезпечити мінімальну завантаженість роботи баштового крану:
- 2.5.1. за один календарний місяць БК має відпрацювати мінімум 26 календарних днів, у разі коли БК за один календарний місяць відпрацював менше ніж 26 календарних днів, оплата проводиться, як за 26 календарних днів, з урахуванням підпункту 2.5.2. Договору. У випадку коли БК за один календарний місяць відпрацював більше ніж 26 календарних днів, оплата проводиться за фактично відпрацьовану кількість днів, з урахуванням підпункту 2.5.2. Договору;
- 2.5.2. за один робочий день БК має відпрацювати мінімум 12 машино-годин, у разі коли БК за один робочий день відпрацював менше 12 машино-годин, оплата проводиться, як за 12 машино-годин. У випадку коли БК відпрацював більше ніж 12 машино-годин за один робочий день, оплата проводиться за фактично відпрацьований час.
Згідно пункту 2.6 договору у випадку простою БК з вини виконавця, факт простою фіксується у рапорті, який складається та підписується за участю представників сторін, уповноважених належним чином.
Пунктом 4.1 договору встановлено, що загальна вартість послуг складається з сумарної вартості наданих послуг, зазначених в актах приймання-передачі виконання робіт (наданих послуг).
Оплата послуг виконавця проводиться по цінах наведених у п.4.2 договору.
Згідно п.5.1 договору, виконавець щомісячно, протягом 3 (трьох) робочих днів з дати підписання представником замовника рапорту про роботу БК за звітний місяць, передає замовнику первинні документи разом з рапортом, оформлені по договірних цінах згідно розділу 4 даного Договору.
Як погоджено п.5.2 договору, замовник протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання первинних документів підписує та скріпляє отримані документи своєю печаткою, а один їх примірник повертає виконавцю. При наявності зауважень до первинних документів або наданих послуг, замовник в триденний термін повертає виконавцю отримані первинні документи разом зі своїми письмовими зауваженнями для виправлення, виконавець коригує первинні документи або обґрунтовує перед замовником свій варіант оформлення протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання зауважень.
Пунктом 5.3 договору погоджено, у випадку якщо, замовник не повернув виконавцю первинні документи протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання та не надав жодних письмових зауважень стосовно отриманих первинних документів або наданих послуг, надані послуги (виконані роботи) вважаються такими, що надані (виконані) належним чином та прийняті замовником без зауважень у зв'язку з чим підлягають оплаті відповідно до пункту 5.4. Договору.
Пункт 5.4 договору передбачає, що замовник щомісячно до 10 числа проводить оплату наданих послуг за попередній місяць. Оплата наданих послуг проводиться на підставі первинних документів. При несплаті послуг до 10 числа виконавець має право в односторонньому порядку зупинити роботу БК до повного розрахунку за надані послуги, а в майбутньому надавати послуги на умовах повної або часткової передоплати.
Як погоджено п.6.2 договору, у разі порушення замовником строків оплати за договором, виконавець має право нарахувати замовнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується від суми заборгованості за кожний розпочатий день (добу) прострочення, нараховується протягом всього строку (періоду) прострочення виконання грошового зобов'язання до моменту його повного та належного виконання, при цьому грошові кошти, які надходять від замовника на рахунок виконавця за цим договором, за ініціативою виконавця можуть спрямовуватися в такому порядку: спочатку на сплату пені (в разі наявності заборгованості), а решта коштів спрямовується в рахунок погашення грошового зобов'язання замовника перед виконавцем. Такий порядок спрямування грошових коштів застосовується незалежно від того, яке призначення платежу зазначено в платіжних документах замовника. Сторони погодились, що строк нарахування та стягнення пені та штрафу складає 36 (тридцять шість) місяців.
Згідно п.6.4 договору при стягненні із замовника заборгованості в судовому порядку, виконавець має право додатково до суми заборгованості та пені нараховувати штраф в розмірі 20% від суми заборгованості, яка існувала у Замовника перед Виконавцем на дату подання позовної заяви до суду.
Відповідно до п.7.1-7.2 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та скріплення печатками сторін. Строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 7.1 договору, і діє протягом одного року з дати його укладання, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами всіх своїх зобов'язань за даним договором. У випадку, якщо за 30 календарних днів до дати закінчення терміну дії цього договору, жодна сторона письмово не заявила про свій намір припинити дію договору, в такому випадку договір, автоматично продовжується на наступний календарний рік на тих самих умовах, з послідуючою автоматичною пролонгацією.
14.12.2021 ТОВ "ДБК "Фундамент" та ТОВ "УБМ-ГРУП" укладено додаткову угоду №1 до договору, якою внесені зміни до пункту 4.2. договору, а саме - змінено вартість послуг (а.с.18-19).
Договір та додаткова угода підписана представниками сторін, а їх підписи скріплені печатками товариств.
На виконання умов договору №16/21 від 07.06.2021, позивачем у лютому 2022 надано відповідачу послуги по виконанню будівельно-монтажних роботах на загальну суму 172800,00грн, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт №201 форми КБ-2в та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №201 форми КБ-3 за вказаний період (а.с.20, 106).
Позивачем 01.06.2022 на юридичну адресу відповідача (11641, Житомирська область, Малинський район, село Пиріжки, вул. Соборна. 57, кім.18) рекомендованим листом з описом надіслано Акт приймання виконаних будівельних робіт від 28 лютого 2022 року №201 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №201, що підтверджується накладною Укрпошти №0411107875204 та фіскальним чеком (а.с.21, 108).
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:
Як встановлено ч.1 та п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно ч.1 ст.179 Господарського кодексу України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
На підставі укладеного договору між сторонами виникли цивільно-правові відносини з надання послуг.
Як передбачено ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч.1 ст.902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто.
Як встановлено ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).
Згідно статті 882 Цивільного кодексу України, замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийнятної. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач зобов'язаний був прийняти виконані роботи протягом трьох днів з дня отримання Акту приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт або надати позивачу вмотивовану відмову від підписання отриманих актів приймання виконаних будівельних робіт.
Однак, відповідач Акт приймання виконаних будівельних робіт №201 та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №201 від 28.02.2022 не підписав, зауважень щодо наданих послуг позивачу не висловив, первинні документи позивачу не повернув.
Колегія суддів погоджується, що доводи відповідача про те, що позивач мав забезпечити отримання первинних документів відповідачем, а не лише їх надсилання, є безпідставними, оскільки за умовами п.5.2 договору, саме на відповідача покладено обов'язок отримання первинних документів.
Направлення поштової кореспонденції на дійсну юридичну адресу відповідача є достатнім для того щоб вважати, що відповідач отримав первинні документи, оскільки отримання кореспонденції відповідачем перебуває поза межами контролю позивача та відповідно до пункту 94 Правил є прямим обов'язком відповідача (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17(П/9901/87/18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-6).
За умовами пункту 5.3 договору, у випадку якщо, замовник не повернув виконавцю первинні документи протягом 3 (трьох) робочих днів з дня отримання та не надав жодних письмових зауважень стосовно отриманих первинних документів або наданих послуг, надані послуги (виконані роботи) вважаються такими, що надані (виконані) належним чином та прийняті замовником без зауважень у зв'язку з чим підлягають оплаті відповідно до пункту 5.4. Договору.
Як вірно зазначив місцевий господарський суд, враховуючи те, що позивач не отримав від відповідача будь-яких письмових зауважень щодо якості, обсягу та вартості послуг наданих в лютому 2022 року, послуги надані позивачем в лютому 2022 року на суму 172800,00 грн, вважаються такими, що надані належним чином, прийняті відповідачем без зауважень та підлягають оплаті відповідно до умов пункту 5.4 договору.
Згідно з пунктом 5.4 договору, замовник щомісячно до 10 числа проводить оплату наданих послуг за попередній місяць. Оплата наданих послуг проводиться на підставі первинних документів.
Відповідно до положень ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Апелянт стверджує про непередання відповідачу змінних рапортів за лютий 2022, їх підписання відповідачем.
Згідно з пунктом 3.8 договору передбачено, щоденно по завершенню робочої зміни, кранівник виконавця надає представнику замовника для підписання рапорт про роботу БК за звітну зміну, а в останній робочий день звітного місяця надає представнику замовника для підписання рапорт про роботу БК за звітний місяць.
Позивач зазначав про неможливість надання рапорту про роботу баштового крану у період з 01 по 23 лютого 2023 року у зв'язку з тим, що останній залишався в побутовому (виробничому) приміщенні безпосередньо на будівельному об'єкті та відсутністю у позивача з 24.02.2022 доступу до будівельного об'єкта.
З огляду на збройну агресію російської федерації проти України, яка розпочалась 24.02.2022, суд першої інстанції обґрунтовано визнав зазначені пояснення позивача переконливими та прийняв їх до уваги.
При цьому, відповідачем не було висловлено зауважень до первинних документів (Акту приймання виконаних будівельних робіт №201 та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат №201 від 28.02.2022) після їх направлення позивачем.
Посилання відповідача на простой баштового крану у лютому 2022 як підставу для несплати послуг, є необґрунтованими, оскільки відповідачем не доведено, що такий факт мав місце і саме з вини виконавця (п.2.6 договору).
Поряд з цим, умовами п.2.5 договору передбачено обов'язок замовника забезпечити мінімальну завантаженість роботи баштового крану.
Відповідач зобов'язаний забезпечити баштовий кран роботою з розрахунку 26 календарних днів на місяць по 12 машино-годин за один робочий день або 312 машино-годин на місяць, в разі не виконання цією умови оплатити роботу баштового крана з розрахунку 312 машино-годин або 224640 (двісті двадцять чотири тисячі шістсот сорок) грн 00 коп. за один місяць (312 машино-годин х на 720 грн 00 коп., ціна однієї машино-години = 224640,00).
Враховуючи, що 24 лютого 2023 року розпочалася збройна агресія російської федерації проти України за період з 01 по 23 лютого 2022 року, відповідач мав забезпечити баштовий кран роботою в кількості 20 календарних днів по 12 машино-годин або 240 машино-годин. У разі невиконаний даної умови відповідач зобов'язаний в будь-якому випадку сплатити на користь позивача 172800 (сто сімдесят дві тисячі вісімсот) грн 00 коп. (240 машино-годин х 720 грн 00 коп, ціна 1 машино-години = 172800 грн 00 коп).
Тобто, як вірно зазначив суд першої інстанції, з цих підстав вимоги позивача про сплату наданих послуг за роботу баштового крану є обґрунтованими.
Також, суд апеляційної інстанції відмічає, що за умовами пункту 5.3 договору, відповідач у будь-якому випадку мав провести оплату наданих послуг до 10 числа за попередній місяць. Інші строки сторонами не погоджувались і, відповідно, у позивача не існувало обов'язку надсилати відповідачу вимогу/претензію.
Однак, відповідач не долучив до матеріалів справи доказів сплати заборгованості за лютий 2022 року в сумі 172800,00грн у погоджені в пункті 5.3 договору строки.
Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що позивачем доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення боргу за надані у лютому 2022 року послуги по роботі баштового крану, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 172800,00грн основного боргу задоволено правомірно.
Щодо позовних вимог про стягнення 52455,45грн пені та 34560,00грн штрафу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Як встановлено ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами п.6.2 договору, у разі порушення замовником строків оплати за договором, виконавець має право нарахувати замовнику пеню, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня. Пеня нараховується від суми боргу за кожний розпочатий день (добу) прострочення, протягом всього строку прострочення виконання грошового зобов'язання до моменту його повного та належного виконання, при цьому грошові кошти, які надходять від замовника на рахунок виконавця за договором, за ініціативою виконавця можуть спрямовуватися в такому порядку: спочатку на сплату пені (в разі наявності боргу); решта коштів спрямовується в рахунок погашення грошового зобов'язання замовника перед виконавцем. Такий порядок спрямування коштів застосовується незалежно від того, яке призначення платежу зазначено в платіжних документах замовника.
Сторони погодились, що строк нарахування та стягнення пені та штрафу складає 36 (тридцять шість) місяців.
За умовами п.6.4 договору при стягненні із замовника боргу в судовому порядку, виконавець має право додатково до суми боргу та пені нарахувати штраф в розмірі 20% від суми заборгованості, яка існувала у замовника перед виконавцем на дату подання позовної заяви до суду.
Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст.231 ГК України.
Порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не установлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, за ст.627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності справедливості.
Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст.549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17.
Договором передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення умов договору у вигляді сплати неустойки - пені та штрафу.
Перевіривши в апеляційному провадженні розрахунок 52455,45грн пені, 34560,00грн штрафу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що він проведений вірно.
У відзиві на позов відповідач заявив про зменшення штрафних санкцій.
Як встановлено ч.1 ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.
Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.
Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
Відповідачем додано копії наказу №11 від 24.02.2022 про призупинення господарської діяльності підприємства у зв'язку з військовою агресією проти України, наказу №140/с від 21.03.2022 про призупинення дії трудового договору із працівника із додатком до наказу із зазначеним списком працівників, а також копії довідок "Асвіо Банк" від 05.09.2022 за вих.№1637 та Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" від 05.09.2022 про відсутність коштів на поточних рахунках відповідача (а.с.70 на звороті - 78).
При цьому, позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.
При вирішенні питання про можливість зменшення пені, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін з метою дотримання балансу інтересів сторін та з урахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності, як складових елементів загального конституційного принципу верховенства права.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність виняткових обставин, які є підставою для зменшення розміру пені та штрафу на 50% - до 26227,73грн та штрафу до 17280,00грн.
Позивач під час апеляційного провадження не заперечував зменшення судом першої інстанції штрафних санкцій.
Щодо заявлених позивачем 3863,15грн 3% річних та 36816,99грн інфляційних втрат колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.
За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання.
Перевіривши в апеляційному провадженні нарахування 3863,15грн 3% річних, колегія суддів встановила, що останній позивачем проведено вірно.
Інфляційні втрати за визначений позивачем період згідно розрахунком суду становлять 38284,31грн, однак позивачем заявлено до стягнення меншу суму, а саме 36816,99грн, що є його правом.
Зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю тобто, що інфляційні втрати не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов'язання.
Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Великої Палата Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3863,15грн 3% річних та 36816,99грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Як встановлено ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.78 Господарського процесуального кодексу України,)
Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення 172800,00грн заборгованості, 26227,73грн пені, 17 280,00грн штрафу, 3863,15грн 3% річних, 36816,99грн інфляційних втрат, та відмову у стягненні 26227,73грн та штрафу до 17280,00грн.
Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").
В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
Відповідно до положень ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівельна компанія "Фундамент" на рішення господарського суду Житомирської області від 29.03.2023 у справі №906/56/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови складено 13.06.2023
Головуючий суддя Саврій В.А.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Дужич С.П.