вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" травня 2023 р. Справа№ 910/4689/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін згідно із протоколом судового засідання
від позивача: Круглик В.В. (в залі суду);
від відповідача: Драчова М.С. (в залі суду);
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022, повний текст рішення складено 19.12.2022
у справі № 910/4689/22 (суддя Полякова К.В.)
за позовом Приватного підприємства "Сітіторг-2009"
до Приватного акціонерного товариства "АК "Київводоканал"
про визнання нечинними та скасування технічних умов,
За результатами розгляду апеляційної скарги Північний апеляційний господарський суд
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Приватне підприємство "Сітіторг-2009" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "АК "Київводоканал" про визнання нечинними та скасування технічних умов від 05.06.2019 № 14135 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019), від 21.03.2019 № 14135 на каналізування, від 21.03.2019 № 14169 на водопостачання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22 позов задоволено повністю. Визнано нечинними та скасовано технічні умови від 05.06.2019 № 14135 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019), технічні умови від 21.03.2019 № 14135 на каналізування, технічні умови від 21.03.2019 № 14169 на водопостачання; Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "АК "Київводоканал" на користь Приватного підприємства "Сітіторг-2009" 7443 грн. витрат зі сплати судового збору, 30 грн. витрат на поштові послуги.
Рішення мотивоване тим, що відмова відповідача у проведенні технічного приймання належного позивачу об'єкту нерухомості внаслідок видачі позивачу нових технічних умов №14135 від 05.06.2019 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019) та технічних умов №14169 від 21.03.2019 на водопостачання, які не виконувалися внаслідок відсутності технічної потреби та виконання попередніх технічних умов, позбавляє позивача права на «мирне володіння майном» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та визнання нечинними і скасування технічних умов від 05.06.2019 № 14135 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019), технічних умов від 21.03.2019 № 14135 на каналізування, технічних умов від 21.03.2019 № 14169 на водопостачання.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київодоканал" звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить прийняти до розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" та відкрити апеляційне провадження у справі № 910/4689/22; задовольнити апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал", скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "Сітіторг-2009" відмовити повністю; поновити пропущений строк для подання доказів і долучити до матеріалів справи та врахувати при розгляді справи № 910/4689/22 розрахунковий лист споживача ПП "Сітіторг-2009" та розрахунки обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об'єктах споживача за період липень-серпень 2021 року, вересень-жовтень 2022 року; стягнути з ПП "Сітіторг-2009" на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" всі судові витрати.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
На думку скаржника, судом першої інстанції при винесенні рішення від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22 не враховані висновки Верховного Суду у постанові від 22.02.2022 у справі № 920/83/21 та Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 та проігноровано, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає належному способу захисту та не призводить до відновлення його прав (у разі наявності їх порушення).
Також, на думку скаржника, судом першої інстанції не в повному обсязі досліджені наявні в матеріалах справи докази, що призвело до передчасного висновку щодо відсутності змін в обсягах спожитих послуг з водопостачання та водовідведення та як наслідок задоволення позовних вимог, що в свою чергу призвело до порушення права відповідача на справедливий суд.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
31.05.2023 позивачем до Північного апеляційного господарського суду подано відзив на апеляційну скаргу, у якому, зокрема, містилось клопотання про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду, враховуючи те, що позивачем подано відзив на апеляційну скаргу з пропуском встановленого строку, заперечення відповідача на заяву про поновлення строків у справі № 910/4689/22, дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Узагальнені доводи додаткових пояснень у справі
Відповідач у додаткових поясненнях, поданих до суду 09.05.2023, зазначає про те, що на даний час по вул. В. Порика, 18 в місті Києві здійснюється споживання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення громадським будинком з господарськими (допоміжними) будівлями, а не автомиючим комплексом. Відповідно неможливе споживання позивачем водопостачання та скид стічних вод в обсягах, закладених у технічних умовах, які видавались у 2016 році.
Також позивачем не обґрунтовано, що останнім обрано належний спосіб захисту своїх прав та даний спосіб захисту призводить до відновлення його прав.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № № 910/4689/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Ткаченко Б.О., Ходаківська І.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22. Призначено справу № 910/4689/22 до розгляду у судовому засіданні 01.03.2023.
У судовому засіданні 01.03.2023 оголошено перерву до 05.04.2023.
04.04.2023 від Приватного підприємства "Сітіторг-2009" (Круглика В.В.) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що останній прийматиме участь в інших судових засіданнях, які теж призначені на такий же час в Північному апеляційному господарському суді та Київському апеляційному суді.
На підставі ст.ст. 202, 216 ГПК України, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2023 задоволено клопотання про відкладення судового засідання представника Приватного підприємства "Сітіторг-2009" (Круглика В.В.). Відкладено розгляд справи № 910/4689/22 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 на 31.05.2023.
Так, у тексті апеляційної скарги відповідачем викладено клопотання, що для створення рівних умов для реалізації своїх процесуальних прав, відповідно до ст. 13 ГПК України, та для повного і всебічного розгляду справи, просить поновити пропущений строк для подання доказів і долучити до матеріалів справи розрахунковий лист споживача (позивача), в якому відображені обсяги спожитої води та скинутих стічних вод до міської каналізаційної мережі відповідача за весь період та розрахунки (основні нарахування, перерахунки) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об'єктах споживача за період липень-серпень 2021р, вересень-жовтень 2022р.
Колегія суддів, розглянувши клопотання відповідача, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, враховуючи те, що єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи, натомість відповідачем не наведено наявності об'єктивних обставин, які унеможливили своєчасного подання розрахункового листа споживача (позивача), в якому відображені обсяги спожитої води та скинутих стічних вод до міської каналізаційної мережі відповідача за весь період та розрахунки (основні нарахування, перерахунки) обсягів спожитих послуг з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, водовідведення атмосферних опадів та додаткових послуг на об'єктах споживача за період липень-серпень 2021р, вересень-жовтень 2022р., крім того, у матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до господарського суду першої інстанції із клопотанням чи заявою про надання можливості надання додаткових доказів у справі.
Враховуючи викладене, воєнний стан в Україні та обмеження, спричинені цим станом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, справа № 910/4689/22 розглядалась протягом розумного строку.
Явка учасників справи
Представник позивача у судовому засіданні 31.05.2023 заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22 залишити без змін, вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Представник відповідача у судовому засіданні 31.05.2023 просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПП "Сітіторг-2009" відмовити повністю.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, позивач є власником об'єкту нерухомості - громадського будинку з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, за адресою: м. Київ, вул. Порика Василя, буд. 18.
24.02.2016 позивачем отримані у відповідача технічні умови на водопостачання №11507 та 30.03.2016 технічні умови на каналізування №11542 щодо об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Порика Василя, буд. 18.
У зв'язку з цим, позивачем на підставі укладеного з Фізичною особою-підприємцем Остащенком О.А. договору розроблено проектно-технічну документацію 06/07/16-ЗВК, яка 28.03.2017 погоджена у відповідача (погодження №59), 16.03.2017 в ПАТ "Київенерго" (погодження №15072-2099-ка4), 23.05.2016 погоджено нанесення червоних ліній у КО "Інститут генерального плану м. Києва" (погодження №2399-16), 02.02.2017 - у КК "Київавтодор" (погодження №67), 16.05.2017 - в Управлінні інженерно-транспортної інфраструктури міста Департаменту містобудування та архітектури (погодження № 553А).
В подальшому, відповідно до актів про проведення дезінфекції трубопроводів водопостачання господарсько-питного призначення та акту звіряння взаємних розрахунків у 2018 році ТОВ "БК "Атікем" виконані передбачені технічними умовами та проектною документацією будівельні роботи з влаштування водопровідних пристроїв, здійснено їх промивання та дезінфекцію.
06.05.2020 між позивачем, як споживачем та відповідачем, як виконавцем укладено договір № 22726/5-06-Т про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Водовідведення позивачем здійснюється споживання відповідних послуг за період з червня 2020 року по лютий 2021 року на підставі договору від 06.05.2020 № 22726/5-06-Т.
Листом від 16.09.2020 № 16/09-20 позивач повідомив відповідача про те, що на даний час проект водопостачання та каналізування об'єкту "Реконструкція автомиючого комплексу (літ. "В" та літ "Г") по вул. Василя Порика, 18, виконаний на 90%, але подати його на розгляд в департамент відповідача неможливо тому, що затримається погодження генерального плану та схеми організації рельєфу в Департаменті містобудування та архітектури.
Згідно з листом ТОВ "Будхімгрейдінг" від 15.03.2021 № 15/03/01-21 на підставі укладеного з позивачем договору підряду від 15.12.2020 № 15.12-20ОП проведено роботи згідно з технічними умовами на водопостачання (№11507 від 24.02.2016) та аналізування (№11542 від 30.03.2016) щодо технічного обстеження побудованих мереж водопостачання та каналізування на відповідність проектно-технічної документації 06/07/16-ЗВК, погодженої 28.03.2017 відповідачем.
Внаслідок закінченням позивачем робіт з підключення до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, проведеними на підставі технічних умов №11507 та №11542, позивач звертався до відповідача з листами №26/04_21 від 26.04.2021 та № 271021/10 від 27.10.2021 щодо приймання та вводу в експлуатацію збудованих мереж.
Однак, листом від 26.07.2021 № 3580/26/36/02-21 відповідач у відповідь на лист від 26.04.2021 №26/04_21 повідомив позивача про те, що термін чинності технічних умов №14169 від 21.03.2019 та №14135 від 05.06.2019 закінчився, проектна документація зовнішніх водопровідних та каналізаційних мереж, розроблена на підставі цих технічних умов, на розгляд відповідачу не подавалася. Відтак, позивач має право звернутися до відповідача щодо продовження терміну чинності даних технічних умов.
В подальшому, відповідач листом №5907/22/36/02-21 від 29.11.2021 відмовив позивачу у проведенні технічного приймання, оскільки позивачу видані нові технічні умови №14135 від 05.06.2019 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019) та технічні умови №14169 від 21.03.2019 на водопостачання об'єкта, скасування яких законодавством не врегульовано. Також повідомлено, що зазначений об'єкт буде прийнято в експлуатацію відповідно до останніх технічних умов.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні чи скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 15.07.1995 №30 (у редакції від 22.03.2016) затверджені Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України (далі - Правила), що встановлюють порядок технічної експлуатації систем і споруд водопостачання та водовідведення міст та інших населених пунктів України.
Ці Правила є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання, у тому числі юридичних осіб, що здійснюють технічну експлуатацію систем водопостачання та водовідведення, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (пункт 1.2 Правил).
Відповідно до частини 1-3 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо-, тепло-, енерго- і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки. Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви. Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.
Відповідно до пункту 2.1.6. Правил до функцій виробника входять надання технічних умов для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення житлових і громадських будинків, промислових і комунально-побутових підприємств, погодження проектів водопостачання та водовідведення окремих об'єктів; технічне приймання в експлуатацію нових і реконструйованих споруд, комунікацій, устаткування.
Пунктом 9.5.5. Правил технічної експлуатації, встановлено, що Державна приймальна комісія (далі - Комісія) звіряє представлені матеріали з виконаною роботою шляхом оглядів, обмірів, контрольного шурфування, опитування осіб, що здійснювали будівництво і нагляд. Після закінчення роботи Комісії акт приймання з усіма матеріалами передається виробнику.
У пункті 12.5.9. Правил встановлено, що для вирішення питання про приєднання до системи каналізаційної мережі замовник зобов'язаний до складання завдання на проектування одержати від виробника технічні умови на приєднання. Технічні умови видаються виробником згідно з Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України.
Як вже зазначалось, 24.02.2016 позивачем отримані у відповідача технічні умови на водопостачання № 11507 та 30.03.2016 технічні умови на каналізування № 11542 щодо об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Порика Василя, буд. 18.
На підтвердження виконання позивачем технічних умов від 24.02.2016 №11507, від 30.03.2016 №11542 останнім долучено до матеріалів справи погоджену 28.03.2017 проектно-технічну документацію 06/07/16-ЗВК, договір підряду від 15.12.2020 № 15.12-20ОП, акти виконаних будівельних робіт із влаштування водопровідних пристроїв, їх промивання та дезінфекції.
При цьому, 06.05.2020 між позивачем, як споживачем, та відповідачем, як виконавцем, укладено договір № 22726/5-06-Т про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, на підставі якого позивач у період з червня 2020 року по лютий 2021 року здійснював споживання відповідних послуг.
Разом із цим, у зв'язку з проведенням реконструкції об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Порика Василя, буд. 18, та можливого збільшення обсягів водопостачання позивачу видані відповідачем нові технічні умови від 05.06.2019 № 14135 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019), технічні умови від 21.03.2019 № 14135 на каналізування, технічні умови від 21.03.2019 № 14169 на водопостачання.
Згідно з пунктом 4.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 (у редакції, чинній на момент видачі спірних технічних умов), для приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення замовнику таких послуг надаються технічні умови. Для одержання технічних умов замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення подає до виробника таких послуг: заяву; опитувальний лист за формою згідно з додатком 2; ситуаційний план з визначенням місця розташування земельної ділянки на відповідній території. Технічні умови мають містити графічний матеріал із нанесенням відповідних інженерних мереж та місць приєднання до них об'єкта будівництва. Виробник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення видає замовнику технічні умови згідно з поданою заявою протягом десяти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з урахуванням потужностей споруд та пропускної спроможності мереж систем централізованого водопостачання та водовідведення, із зазначенням умов для проектування вводу: місця приєднання, місця розташування водомірного вузла, умов для влаштування проміжного резервуара і насосів - підвищувачів тиску.
Виконання технічних умов є обов'язковим при розробленні проектів на об'єкти будівництва (пункт 4.4 Правил користування).
З огляду на те, що в процесі реконструкції об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Порика Василя, буд. 18, зміни обсягів водопостачання не відбулося, технічні умови від 05.06.2019 № 14135 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019), технічні умови від 21.03.2019 № 14135 на каналізування, технічні умови від 21.03.2019 № 14169 на водопостачання позивачем не виконувалися.
Отже, внаслідок закінчення позивачем робіт з підключення до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, проведеними на підставі технічних умов №11507 та №11542, позивач звертався до відповідача з листами №26/04_21 від 26.04.2021 та № 271021/10 від 27.10.2021 щодо приймання та вводу в експлуатацію збудованих мереж.
Натомість, відмова відповідача у проведенні технічного приймання ґрунтувалася на тому, що позивачу видані нові технічні умови №14135 від 05.06.2019 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019) та технічні умови № 14169 від 21.03.2019 на водопостачання об'єкта, скасування яких законодавством не врегульовано, у зв'язку з чим об'єкт буде прийнято в експлуатацію відповідно до останніх технічних умов.
Відповідно до частини 1 статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2, 7 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина 1 статті 321 ЦК України).
У практиці ЄСПЛ (рішення у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції", "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", "Серков проти України") напрацьовано три критерії, які слід оцінювати стосовно сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями, передбаченими статтею 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Принцип пропорційності передбачає, що втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, вважатиметься порушенням статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, якою необхідно досягти, та засобами, які застосовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар".
У справі "Україна-Тюмень" проти України (рішення ЄСПЛ 22.11.2007) ЄСПЛ зазначив, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності. Суд не може не скористатися своїми повноваженнями щодо здійснення перевірки та повинен визначити, чи було дотримано необхідного балансу в спосіб, сумісний з правом заявника на "мирне володіння майном" в розумінні першого речення статті 1 Першого протоколу.
Як вже зазначалось, позивач звертався до відповідача з листами щодо приймання та вводу в експлуатацію збудованих мереж внаслідок закінченням позивачем робіт з підключення до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, проведеними на підставі технічних умов від 24.02.2016 № 11507 та від 30.03.2016 № 11542.
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуваннями викладеного вище, погоджується із висновком господарського суду про те, що відмова відповідача у проведенні технічного приймання належного позивачу об'єкту нерухомості внаслідок видачі позивачу нових технічних умов №14135 від 05.06.2019 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019) та технічних умов №14169 від 21.03.2019 на водопостачання, які не виконувалися внаслідок відсутності технічної потреби та виконання попередніх технічних умов, за відсутності доказів того, що в процесі реконструкції об'єкту нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Порика Василя, буд. 18, змінились обсяги водопостачання, позбавляє позивача права на "мирне володіння майном" у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Sunday Times v. United Kingdom" вказано, що закон повинен бути досить доступним, він повинен служити для громадянина відповідним орієнтиром, достатнім у контексті, в якому застосовуються певні правові норми у відповідній справі; норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, яка дає можливість громадянинові регулювати свою поведінку.
У справі "Steel and others v. The United Kingdom" наголошено, що Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, аби дати змогу громадянинові, у разі потреби - з належною консультацією, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина 2 статті 5 ГПК України).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Спосіб захисту порушеного права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2021 у справі № 915/161/20 зазначено, що спосіб захисту права чи інтересу може бути визначено як вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.
Оцінюючи ефективність способу захисту, суд встановлює чи в межах відповідної вимоги може бути захищене право або інтерес позивача та чи відповідне рішення призведе до того, що заявнику не потрібно буде додатково звертатися до суду із позовом.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний засіб (спосіб) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, а це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 27.11.2018 у справі № 905/2260/17.
Враховуючи обставини справи, оцінивши належність обраного позивачем способу захисту, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду, що визнання нечинними та скасування технічних умов від 05.06.2019 № 14135 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019), технічні умови від 21.03.2019 № 14135 на каналізування, технічні умови від 21.03.2019 № 14169 на водопостачання, в даному, конкретному випадку, є найбільш ефективним засобом поновлення порушеного права та таким, що відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст.ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог та визнання нечинними і скасування технічних умов від 05.06.2019 № 14135 на каналізування (замість ТУ-14135 від 21.03.2019), технічних умов від 21.03.2019 № 14135 на каналізування, технічних умов від 21.03.2019 № 14169 на водопостачання, вважає їх обґрунтованими, у зв'язку із чим, підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22, відсутні.
Посилання скаржника на постанови Верховного Суду у справах № 920/83/21 та № 916/1415/19 є безпідставними, оскільки обставини у вказаних справах є відмінними від обставин, встановлених у справі № 910/4689/22.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін, що були покладені в основу оскаржуваного судового рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22, відсутні.
Доводи скаржника, викладені у апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення та не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22.
Колегія суддів апеляційної інстанції, з огляду на викладене, зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 124, 129-1 Конституції України, ст.ст. 8, 11, 74, 129, 240, 267-270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київодоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2022 у справі № 910/4689/22 залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Справу № 910/4689/22 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням приписів п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Текст постанови складено та підписано 12.06.2023.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
І.П. Ходаківська