вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" червня 2023 р. Справа№ 911/3453/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Чорногуза М.Г.
Агрикової О.В.
розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква
на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2023
(повний текст підписано 25.01.2023)
у справі № 911/3453/21 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД"
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква
про стягнення 317 515, 11 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" (далі - позивач, ТОВ "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД") звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (далі - відповідач, скаржник) про стягнення заборгованості в сумі 317 515,11 грн за Договором № 28 від 26.02.2021 року (далі - Договір) про постачання природного газу з яких 213 753,70 грн основного боргу та 103 761,41 грн штрафу за небаланс постачання природного газу.
Рішенням Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/3453/21 позов задоволено частково; стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" 103 761,41 грн штрафу, 4 762,41 грн судового збору, в іншій частині провадження у справі закрито.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції керувався тим, що в ході розгляду спору позивачем підтверджено факти здійснення відповідачем погашення основного боргу в сумі 213 753,70 грн після відкриття провадження у справі, у зв'язку із чим судом першої інстанції закрито провадження у відповідній частині.
Водночас, судом першої інстанції перевірено розрахунок позивача щодо нарахування штрафних санкцій, здійснений відповідно до п. 6.2.2. Договору та встановлено, що він є арифметично вірним, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов висновку, що сума 103 761,41 грн штрафу підлягає стягненню з відповідача.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Біла Церква звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду; рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/3453/21 скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, апелянт заперечує проти нарахування позивачем штрафних санкцій посилаючись на п. 4.2.3 Договору та зазначає, що оскільки основні фонди, матеріальні цінності останнього є державною власністю, то на період порушення відповідачем строку оплати у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування до споживача не застосовуються штрафні санкції передбачені договором та чинним законодавством.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.02.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/3453/21; відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/3453/21 до надходження даної справи з суду першої інстанції.
02.03.2023 супровідним листом № 02-04/911/3453/21 від 01.01.2023 матеріали справи № 911/3453/22 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.03.2023 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/3453/21 залишено без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 07.03.2023 вказав на необхідність усунути недоліки апеляційної скарги, а саме сплатити судовий збір у сумі 3 405,00 грн.
21.03.2023 до Північного апеляційного господарського суду від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква надійшло клопотання, в якому апелянт просить вважати недоліки усунутими та прийняти апеляційну скаргу до розгляду апеляційним судом.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/3453/21. Справу № 911/3453/21 за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2023 вирішено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 26.02.2021 між ТОВ "ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД" та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Біла Церква було укладено Договір № 28 (надалі - Договір) постачання природного газу, відповідно до якого Постачальник зобов'язався передати у власність Споживачу у 2021 році природний газ (ДК 021:2015-09120000-6 Газове паливо (природний газ) (далі-газ), а Споживач зобов'язується прийняти та оплачувати вартість газу у розмірах, строк та порядку, що визначені передбачених Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені Договором.
Протягом дії Договору до нього було укладено 9 додаткових угод, зокрема про корегування загальної суми Договору, зміну ціни, корегування обсягів постачання газу.
13.10.2021 між Сторонами було укладено Додаткову угоду № 9, відповідно до якої п. 1 сторони вирішили відмовитись від виконання Договору про закупівлю № 28 від 26.02.2021 та вважати його розірваним з 01.09.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
Відповідно до п. 2.5. Договору Обсяг споживання природного газу Споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу в розмірі ± 3 % від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.
Відповідно до розділу 1 п. 4.1. річний плановий обсяг постачання газу до 680 000 метрів кубічних (в редакції Додаткової угоди № 8 від 13.10.2021 річний плановий обсяг постачання газу до 347 597,76 метрів кубічних в тому числі по місяцях. Дані обсяги є плановими та можуть зменшуватися або збільшуватися залежно від потреб Споживача).
Згідно з розділом 3 п. 3.5. Договору (в редакції Додаткової угоди № 8 від 13.10.2021) загальна вартість Договору становить 3 025 317,15 грн з ПДВ. В т.ч. ПДВ 504 219,53 грн.
Відповідно до п. 4.2.2. Договору, остаточний розрахунок по оплаті місячної вартості газу (п. 3.5. Договору) здійснюється до 25 числа місяця, наступного за місяцем постачання газу при наявності акту приймання - передачі природного газу.
Відповідно до п. 6.2. Договору з підпунктами встановлена відповідальність за допущення відхилення між фактичним та замовленим (підтвердженим) обсягом природного газу (вчинення небалансів споживання природного газу): 6.2.1. Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний - негативний небаланс від 3% до 5% включно), Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятися від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення п. 6.2.2. У випадку, якщо вказане у п. 6.2.2 Договору відхилення перевищуватиме 5% - Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення.
Подобове споживання визначене на підставі даних Оператора ГТС, які відображені на електронній ІТ-платформі SАР, адже відповідно до ч. 3 розділу 1 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 року, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Відповідно до ч. 5 розділу 1 Правил постачання природного газу Інформаційна платформа - це електронна платформа, функціонування та коригування якою забезпечується оператором ГТС, відтак показники подобового споживання, що відображені на ній є підставою для проведення розрахунків між учасниками ринку природного газу.
Позивач зазначає, що за період дії Договору в лютому - серпні 2021 року поставив відповідачу природний газ всього на суму 3 025 317,15 грн, що підтверджується актами приймання-передачі (копії наявні в матеріалах справи): Акт приймання-передачі № PH-0000149 за лютий 2021 року в об'ємі 136,899650 тис.м.куб.; Акт приймання-передачі № PH-0000315 за березень 2021 року в об'ємі 159,93194 тис.м.куб.; Акт приймання-передачі № PH-0000526 за квітень 2021 року в об'ємі 48.57568 тис.м.куб.; Акт приймання-передачі № PH-0000728 за травень 2021 року в об'ємі 0.578280 тис.м.куб.; Акт приймання-передачі № PH-0000854 за червень 2021 року в об'ємі 0.508270 тис.м.куб.; Акт приймання-передачі № PH-0000999 за липень 2021 року в об'ємі 0.514440 тис.м.куб.; Акт приймання-передачі № PH-0001056 за серпень 2021 року в об'ємі 0.589500 тис.м.куб.
Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отриманий природній газ не оплатив, розрахувався частково всього на суму 2 811 563,45 грн, що підтверджується платіжними дорученнями (копії наявні в матеріалах справи), у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в сумі 213 753,70 грн, що відповідачем не заперечено та не спростовано.
У зв'язку з вищенаведеним, штраф за небаланс постачання природного газу у період за лютий-травень 2021 року становить 103 761,41 грн.
Підставою для плати штрафних санкцій перевищення за небаланс об'єму постачання природного газу) є Рахунки-претензії та розрахунки нарахування штрафів за вчинення небалансу, а саме: Рахунок-претензія № Ш-143 (за лютий 2021 року) на суму 30 794,38 грн, Рахунок-претензія № Ш-144 (за березень 2021 року) на суму 14 112,42 грн, Рахунок-претензія № Ш-145 (за квітень 2021 року) на суму 57 979,18 грн, Рахунок-претензія № Ш-146 (за травень 2021 року) на суму 875,43 грн.
Детальний розрахунок помісячно здійснений окремими документами, які надані відповідачу. Розрахунок відхилень проведено на підставі даних інформаційної платформи SAP, договірних показників та листів з коригуваннями споживання обсягів газу, які надходили на офіційну пошту позивача gasenergo2019@gmail.com з пошти відповідача kev-bc2@ukr.net, котрі визначені у реквізитах сторін у Договорі.
Вказані розрахунки, а також відповідні рахунки-претензії були надіслані на адресу відповідача, однак залишились без задоволення.
У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідача 213 753,70 грн боргу за поставлений але не оплачений газ та 103 761,41 грн штраф за небаланс постачання природного газу за період за лютий-травень 2021 року.
Розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Апеляційний господарський суд відзначає, що у поданій апеляційній скарзі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква оскаржується рішення місцевого господарського суду тільки в частині задоволених позовних вимог.
Згідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Приписами ч. 3 ст. 277 ГПК України встановлено виключний перелік підстав норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Так, під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.
Стосовно позовних вимог про стягнення 103 761,41 грн штрафу за небаланс постачання природного газу, що є предметом апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно ст. 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
За змістом положень ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Позивачем нараховано відповідачу штрафні санкції у сумі 103 761,41 грн, у зв'язку з неналежним виконанням умов п. 6.2. Договору, що розраховані на підставі п. 6.2.2. та 6.2.3 Договору.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони, зокрема, погодили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного Споживачем природного газу за добу споживання більше ніж на 3-5% відрізняється від замовленого обсягу газу (позитивний чи негативний небаланс від 3% до 5% включно), Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення. У випадку, якщо вказане у п. 6.2.2. Договору відхилення перевищуватиме 5% - Споживач зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості обсягу газу, на котрий фактичний обсяг споживання буде відрізнятись від замовленого за кожну добу, в якій зафіксоване таке відхилення (п. п. 6.2.2. та п. 6.2.3. Додаткової угоди № 3).
При цьому, відповідно до п. 1 п. 4.1. Договору постачальник передає споживачу у лютому 2021 року 126,000 тис. куб. метрів газу, водночас з Акту приймання-передачі природного газу вбачається, що за лютий позивачем фактично передано відповідачу природний газ в обсязі 136,899650 тис. куб. метрів.
Сторонами погоджено, що постачальник передає споживачу у березні 2021 року 154,311 тис. куб. метрів газу, водночас з Акту приймання-передачі природного газу вбачається, що за березень позивачем фактично передано відповідачу природний газ в обсязі 159,93194 тис. куб. метрів.
Сторонами погоджено, що постачальник передає споживачу у квітні 2021 року 29,940 тис. куб. метрів газу, водночас з Акту приймання-передачі природного газу вбачається, що за квітень позивачем фактично передано відповідачу природний газ в обсязі 48, 57568 тис. куб. метрів.
Сторонами погоджено, що постачальник передає споживачу за травень 2021 року 0,713 тис. куб. метрів газу, водночас з Акту приймання-передачі природного газу вбачається, що за квітень позивачем фактично передано відповідачу природний газ в обсязі 0,57828 тис. куб. метрів.
З наведеного вбачається, що відповідачем порушено умови пунктів п. 1 п. 4.1. Договору, позаяк, обсяг використаного природного газу відрізняється більше ніж на 5% від замовленого обсягу природного газу за відповідний період (лютий-травень 2021 року). Тобто, відповідачем використано природний газ в обсязі за період лютий - березень 2021 року більшому, а у травні 2021 року меншому, ніж є допустимим нормами обсягів споживання природного газу.
Водночас, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідач посилаючись на п. 4.2.3. Договору, яким встановлено що споживач не несе відповідальність за несвоєчасну оплату згідно цього договору, якщо несвоєчасність викликана відсутністю бюджетного фінансування. До Сторони не застосовуються штрафні санкції передбачені Договором та чинним законодавством України. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України та ч. 6 ст. 231 Господарського Кодексу України, оскільки Сторони встановили інший розмір процентів 0 (нуль), однак, нарахування штрафних санкцій не мають нічого спільного і не ґрунтуються на своєчасності оплати поставленого газу, так як нарахований штраф стосується п. 6.2. Договору (з підпунктами) - тобто через заподіяння небалансів внаслідок порушення дисципліни споживання природного газу відповідно до п. 5 Кодексу ГТС, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2493.
Підсумовуючи вищевикладене, а також перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування штрафних санкцій, здійснений відповідно до п. 6.2.2. Договору, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що він є арифметично вірним, у зв'язку із чим суд першої інстанції дійшов цілком обґрунтованого висновку, що сума 103 761,41 грн штрафу підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду у цій справі є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачається; підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква на рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/3453/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 25.01.2023 у справі № 911/3453/21 залишити без змін.
3. Судові витрати, пов'язані з поданням апеляційної скарги, покласти на скаржника.
4. Справу № 911/3453/21 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді М.Г. Чорногуз
О.В. Агрикова