12 червня 2023 року
м. Чернівці
справа № 724/1709/22
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Одинака О. О.
суддів: Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.
секретар Конецька Д. Г.
позивачка ОСОБА_1
відповідач Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»
апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2023 року,
головуючий в суді першої інстанції суддя Ковальчук Т. М.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.
Позивачка просила:
- зобов'язати Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») відновити залишок коштів на її особистому рахунку - картці для виплат за № НОМЕР_1 до стану 1708 гривень 50 копійок (власні кошти), в якому він перебував перед виконанням несанкціонованих операцій від 16 березня 2022 року;
- зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» списати нараховані у зв'язку з цим відсотки, пеню, штрафні санкції, суму комісії за перерахунок грошових коштів з картки «Універсальна» № НОМЕР_2 у розмірі 10 906 гривень 59 копійок;
- зобов'язати АТ КБ «ПриватБанк» повернути незаконно списані грошові кошти з банківської картки № НОМЕР_3 в сумі 2 132 гривні 87 копійок.
Посилалася на те, що вона є клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» і користується послугами банку відповідно до умов і правил надання банківських послуг, розпоряджається коштами по платіжним карткам «Універсальна» № НОМЕР_2 та карткою «Для виплат» № НОМЕР_1 .
15 березня 2022 року на її номер телефону " НОМЕР_4 " надійшло смс-повідомлення про нарахування грошової допомоги, яке вона не відкрила. Проте, 16 березня 2022 року вона прочитала дане повідомлення про те, що їй нарахована грошова допомога 6500 гривень та посилання https://1.2ссv.site/lanke. Натиснувши на дане посилання, їй почали приходити повідомлення від АТ КБ «ПриватБанк» про зняття коштів з карток «Універсальна» та «Картка для виплат» в загальній сумі 43 678 гривень 80 копійок.
17 березня 2022 року по даному факту вона звернулася до поліції й було відкрито кримінальне провадження №12022263160000031 з кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 1 статті 190 КК України (шахрайство). Про вказане кримінальне правопорушення вона повідомила АТ КБ «ПриватБанк».
Крім того, вона просила банк провести службове розслідування та припинити нарахування відсотків, пені та штрафу, а також скасувати попередні нарахування на тіло кредиту, однак банк вказані дії не вчинив.
З АТ КБ «ПриватБанк» жодного документа, який можна було б трактувати як кредитний договір, вона не підписувала, отже банком не дотримані вимоги щодо надання кредитних коштів.
Банком не надано доказів на підтвердження вчинення нею дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною картою, що свідчить про відсутність її вини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2023 року в позові відмовлено.
Суд виходив з того, що зняттю коштів з карток позивачки сприяла необачна поведінка останньої, так як саме її дії 16 березня 2022 року призвели до незаконного використання інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції за її картками «Для виплат» та «Універсальна», у зв'язку з чим саме вона має нести ризик збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами та відповідальність за ці операції, які здійснені до моменту повідомлення банку 16 березня 2022 року.
Матеріалами справи підтверджено, що 13 листопада 2020 року позивачкою було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Підписавши цю заяву, позивачка погодилась, що вказана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з умовами та правилами і тарифами банку, екземпляр яких отримані нею шляхом самостійного роздрукування. На підставі поданої заяви позивачці було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна».
ОСОБА_1 не заперечувала, що вона з 13 листопада 2020 року до 16 березня 2022 року користуватися кредитною карткою № НОМЕР_2 та виконувала умови кредитного договору.
Транзакція з рахунку ОСОБА_1 від 04 липня 2022 року на суму 2 132 гривень 87 копійок є списанням банком з іншої картки позивачки № НОМЕР_5 коштів на автоматичне погашення простроченої заборгованості за кредитом відповідно до умов та правил надання банківських послуг, про згоду з якими зазначила позивачка, підписавши анкету-заяву при отриманні кредитної картки «Універсальна».
Позовні вимоги ОСОБА_1 щодо зобов'язання відповідача списати нараховані відсотки, пеню, штрафні санкції, суму комісії за користування використаним кредитним лімітом, що утворився внаслідок проведених 16 березня 2022 року операцій (транзакцій) на загальну суму 10 906 гривень 59 копійок є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право позивачки і не нівелює негативні наслідки порушення її права. Фактично ця вимога позивачки зводиться до скасування заборгованості, проте питання існування боргу та його складових вирішується підчас розгляду позовних вимог про стягнення боргу за кредитом.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначала, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що зняття коштів з карток позивачки відбулось внаслідок розголошення нею конфіденційної інформації, взявши до уваги тільки пояснення представника АТ КБ «ПриватБанк».
Суд першої інстанції не врахував, що списання коштів в сумі 2132 гривні 87 копійок в рахунок погашення відсотків відбулось без її згоди та за умови обізнаності банку про наявність кримінального провадження щодо несанкціонованого списання коштів.
В матеріалах справи відсутня інформація щодо службового розслідування, яке банк повинен провести за обставин з приводу шахрайських дій з картковими рахунками позивачки.
Суд першої інстанції помилково не дослідив в судовому засіданні оригінал письмового кредитного договору.
АТ КБ «ПриватБанк» порушило права позивачки внаслідок незаконного нарахування відсотків, пені, штрафу та комісії у зв'язку з користуванням кредитними коштами до закінчення кримінального провадження щодо несанкціонованого списання коштів.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
АТ КБ «ПриватБанк» подало відзив на апеляційну скаргу.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.
Вважає аргументи апеляційної скарги безпідставними.
Посилається на те, що спірні трансакції 16 березня 2022 року були проведені на зовнішньому еквайрингу шляхом ручного введення номера картки, терміну її дії та коду для інтернет-платежів за допомогою сервісів сторонніх банків. Авторизація та верифікація клієнта при здійсненні цих трансакцій була здійснена після переходу за фішинговим посиланням та введення пароля до свого акаунта у фейковому застосунку АТ КБ «ПриватБанк», після чого третій особі стало відомо дані щодо карток позивачки.
Суд першої інстанції правильно встановив, що зняттю коштів з рахунків позивачки сприяла необачна поведінка останньої та саме вона несе ризик збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами.
Також правильним є висновок суду першої інстанції про те, що вимога позивачки про списання нарахованих відсотків, пені, штрафних санкцій на суму 10 906 гривень 59 копійок є неефективним способом захисту, оскільки не відновлює порушене право.
Мотивувальна частина
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
25 вересня 2018 року та 13 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг. Позивачка підписала анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг. Вона погодилася, що вказана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами становить договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилася та погодилася з умовами та правилами і тарифами банку, екземпляр яких отримані нею шляхом самостійного роздрукування (а.с.75-96).
25 вересня 2018 року ОСОБА_1 відкрито рахунок та видано картку «Для виплат» № НОМЕР_1 .
13 листопада 2020 року позивачці було відкрито картковий рахунок та видано кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_2 зі строком дії до вересня 2024 року, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.178-179).
На підтвердження укладення між сторонами кредитного договору від 13 листопада 2020 року, крім підписаної ОСОБА_1 анкети-заяви, банк також надав заяву про приєднання до умов та правил надання послуг, яка містить підпис позивачки (а.с.82-96).
Згідно з анкетою-заявою від 13 листопада 2020 року між сторонами укладено угоду про використання простого електронного підпису. Тобто, сторони погодили, що при наданні банком любих послуг клієнту, в тому числі не виключно, послуг по переказу коштів, укладання між сторонами кредитних договорів і любих інших угод використовують простий електронний підпис (а.с.81).
Згідно з довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № НОМЕР_2 , оформленої на ОСОБА_1 , старт карткового рахунку відбувся 13 листопада 2020 року зі встановленим кредитним лімітом 17 000 гривень. У подальшому періодично відбувалось коригування кредитного ліміту, а саме: 19 лютого 2021 року - збільшення ліміту до 23 000 гривень, 16 квітня 2021 року - збільшення ліміту до 42 000 гривень, а 26 грудня 2022 року розмір кредитного ліміту було знижено до 0 гривень (а.с.178 зворот).
Факт видачі банківської картки № НОМЕР_2 «Універсальна» та користування позивачкою кредитними коштами до 16 березня 2022 року підтверджується фото клієнта з картою, здійснене в день видачі картки 13 листопада 2020 року та випискою за кредитною картою за період з 13 листопада 2020 року по 1 січня 2023 року (а.с.177, 179).
З виписки по картці № НОМЕР_6 «Універсальна» вбачається, що 16 березня 2022 року проведено декілька операцій по списанню грошових коштів на загальну суму 41 970 гривень 38 копійок (а.с.28).
З виписки по картці № НОМЕР_7 «Для виплат» вбачається, що 16 березня 2022 року проведено операцію по списанню грошових коштів на загальну суму 1708 гривень 50 копійок (а.с.29).
15 лютого 2023 року АТ КБ «Приватбанк» проведено службове розслідування. Банком встановлено, що спірні транзакції були проведені на зовнішньому еквайрингу (не через сервіс ПриватБанку), шляхом ручного введення номеру картки, терміну дії та коду для інтернет-платежів за допомогою сервісів сторонніх банків (термінал W0000200, мерчант банку Sense Bank, термінал Е100243, мерчант АТ "Райффайзен Банк"). Авторизація та верифікація клієнта при здійсненні цих транзакцій здійснена наступним чином: позивачці на її телефон надійшло смс-повідомлення щодо нарахування грошової допомоги 6500 грн з фішинговим посиланням https://1.2ссv.site/lanke, зайшовши по якому вона потрапила на фейковий застосунок ПриватБанку, на якому ввела пароль до свого акаунту, який автоматично став відомий зловмиснику. Після чого, о 09:59 год 16 березня 2022 року шахраї авторизувалися в Приват24 клієнта, отримали реквізити карток (номер картки, строк дії та CVV-код) і провели оспорювані транзакції. Перевипуску сім-карти клієнта та авторизація в Приват24 з відновленням паролю не було. Припинення операцій по рахунку позивачки здійснено відповідачем на підставі отриманого повідомлення позивачки в телефонному режимі о 10:13 год 16 березня 2022 року. Зняттю коштів зловмисниками з картки клієнта сприяло розголошення клієнтом конфіденційної інформації при переході за фішинговим посиланням.
ОСОБА_1 в судовому засіданні суду першої інстанції підтвердила, що 16 березня 2022 року вона прочитала смс-повідомлення, яке надійшло на її мобільний телефон НОМЕР_4 . Зміст тексту повідомлення вказував, що їй нарахована грошова допомога в розмірі 6500 гривень для зарахування і посилання на сайт https://1.2ссv.site/IANke, на яке слід було перейти. Вона зайшла на це посилання та після цього їй почали приходити від відповідача повідомлення про зняття коштів з двох банківських карток.
17 березня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Відділення поліції №2 (м.Хотин) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області із заявою про проведення перевірки за фактом заволодіння 16 березня 2022 року шахрайським шляхом грошовими коштами з її банківської карти Приватбанку у розмірі 41 970 гривень 38 копійок. На підставі вказаної заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості за №12022263160000031 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), та розпочато досудове розслідування. У матеріалах справи відсутні докази завершення вказаного розслідування (а.с.11-25).
ОСОБА_1 02 травня 2022 року подала заяву до АТ КБ «ПриватБанк», в якій зазначала, що 16 березня 2022 року з її карток «Для виплат» та «Універсальна» шахрайським способом знято 43 678 гривень 88 копійок. Позивачка просила провести перевірку за цим фактом та призупинити нараховувати їй відсотки по кредитній картці на час досудового розслідування, а також скасувати вже нараховані відсотки та заборгованість (а.с.26).
Листом АТ КБ «Приватбанк» від 03 травня 2022 року ОСОБА_1 було відмовлено в задоволенні запиту щодо припинення нарахування відсотків за кредитом, скасування нарахованих відсотків з посиланням на те, що норми банківського законодавства, зокрема, Закону України «Про банки і банківську діяльність» забороняють банкам встановлювати окремій особі більш сприятливі умови, ніж іншим клієнтам банку за аналогічними договорами. Крім того, в умовах воєнного стану в країні банк з 1 березня 2022 року до 1 червня 2022 року впроваджував кредитні канікули для клієнтів банку за всіма кредитними картками (а.с.27).
На здійснені 16 березня 2022 року операції зі списання кредитних коштів відповідач у подальшому проводив нарахування за кредитом.
З виписки по картці № НОМЕР_2 «Універсальна» за період з 16 березня 2022 року по 01 січня 2023 року вбачається, що після 16 березня 2022 року з наведеної картки проводилось автоматичне погашення простроченої заборгованості 4 липня 2022 року з картки № НОМЕР_5 в сумі 2132 гривні 87 копійок шляхом списання відсотків за використання кредитного ліміту (а.с.177).
Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з наступних підстав.
Так, відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Статтею 264 ЦПК України визначено питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, не застосував норми матеріального права, які який підлягали застосуванню.
Щодо укладення кредитного договору між сторонами
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним (оспорювані правочини).
У справі, яка переглядається, договірні правовідносини (кредитні) виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг.
Згідно з частиною першою статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Умови таких договорів у сфері кредитних правовідносин розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам та доведені до їх відома, так як друга сторона (споживач послуг банку) лише приєднується до договору, з умовами якого він ознайомлений.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).
Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Такий висновок Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду виклав у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що 13 листопада 2020 року між сторонами було укладено кредитний договір, що підтверджується анкетою-заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, заявою про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 13 листопада 2020 року, довідкою про надання кредитної картки «Універсальна», а також випискою за договором за період з 13 листопада 2020 року по 1 січня 2023 року.
Зазначеними доказами також підтверджується та обставина, що сторони погодили умови кредитного договору щодо нарахування та порядку сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача відновити залишок коштів на картці «Для виплат» за № НОМЕР_1 до стану 1708 гривень 50 копійок
Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що зняттю коштів з карток позивачки сприяла необачна поведінка останньої, так як 16 березня 2022 року після переходу за фішинговим посиланням https://1.2ссv.site/lanke, вона ввела пароль до свого акаунта Приват24, який автоматично став відомий третій особі, у зв'язку з чим саме вона має нести ризик збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами, які здійснені до повідомлення банку про вказані обставини.
На підставі пунктів 2-4 частини 20 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги», пунктів 136, 140 розділу VIІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України № 164 від 29 липня 2022 року, користувач зобов'язаний зберігати та використовувати електронний платіжний засіб відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом; не допускати використання електронного платіжного засобу особами, які не мають на це права.
Користувач зобов'язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв'язку, визначеними договором між емітентом та користувачем.
До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
Відповідно до підпункту 2.1.4.5.1 Умов і правил клієнт зобов'язаний не передавати картки, ПІНи, постійний пароль, одноразові паролі і контрольну інформацію третім особам, не використовувати картки або нанесені на них дані в цілях, не передбачених цим договором, або що суперечать чинному законодавству.
Клієнт зобов'язаний вживати необхідних заходів для запобігання втрати, пошкодження, викрадення картки, доступу третіх осіб до картки, у тому числі до інформації, нанесеної на неї (підпункт 2.1.4.5.2 Умов і правил).
Відповідно до підпункту 2.1.4.5.6 Умов і правил клієнт зобов'язаний інформувати банк та правоохоронні органи про факти втрати картки, ПІНу або отримання інформації про їх незаконне використання. При настанні вищевказаних випадків необхідно звернутися у відділення банку або за телефоном 3700 (безкоштовно по Україні), НОМЕР_8 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_9 (для дзвінків із-за кордону).
Підпунктом 2.1.4.11.1 Умов і правил передбачено, що у випадку втрати картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/мобільної сім-картки із фінансовим номером телефону клієнта або виникнення у клієнта підозри, що картка/ПІН/постійний пароль/одноразові паролі/фінансовий номер телефону могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання картки/ПІНу/постійного пароля/одноразових паролів/фінансового номера телефону клієнт негайно зобов'язаний виконати одну з таких дій:
- звернутися до відділення банку, в чат-онлайн або за телефоном: 3700 (безкоштовно по Україні), НОМЕР_8 (для VIP-клієнтів), НОМЕР_9 (для дзвінків із-за кордону) і заявити про такий факт;
- якщо картка підключена до послуги «Інформування про транзакції», виконати дії, необхідні для блокування картки відповідно до інструкцій з використання послуги;
- якщо картка підключена до системи «Приват24» виконати дії, необхідні для блокування картки відповідно до інструкцій з використання системи «Приват24».
Банк не несе відповідальності за операції, що супроводжуються правильним введенням ПІНа або нанесених на картці даних (підпункт 2.1.4.12.3 Умов і правил).
Згідно з підпунктом 2.1.4.12.5 Умов і правил клієнт несе повну відповідальність за несанкціоноване отримання грошових коштів з рахунку третіми особами, у разі, якщо його дії або бездіяльність призвели до втрати картки, розголошенню ПІНа або іншої інформації, яка дає можливість ініціювати платіжну операцію.
Відповідно до підпункту 2.1.4.12.9 Умов і правил клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, включаючи операції, що супроводжуються правильним введенням нанесених на картці даних, до моменту звернення клієнта в банк та блокування картки і за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки у стоп-лист платіжною системою.
З матеріалів справи вбачається, що переказ коштів з картки «Для виплат» за № НОМЕР_1 в сумі 1708 гривень 50 копійок відбувся до повідомлення банку про несанкціоноване використання рахунків позивачки, а отже сама позивачка несе ризик збитків від здійснення операцій за її електронними платіжними засобами та відповідальність за ці операції.
Щодо вимоги про зобов'язання відповідача списати нараховані відсотки, пеню, штрафні санкції, суму комісії в сумі розмірі 10 906 гривень 59 копійок
Вирішуючи спір по суті, суд повинен установити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного цивільного права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) розпочато провадження у справі, належним позивачем. Брак права на позов у матеріальному розумінні матиме наслідком ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших установлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права в особи обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто, лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог (пункт 7.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 907/29/19 (провадження № 12-17гс20)).
Підсумовуючи, за обставин, коли позивач не довів порушення його прав чи законних інтересів, суд не вправі робити висновок про те, який спосіб захисту буде правомірним та ефективним, оскільки не існує права чи законного інтересу, який підлягає захисту судом.
Такий висновок Верховний Суд виклав у постанові від 28 грудня 2022 року у справі №285/6579/21.
Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов'язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства. Кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.
Такий правовий висновок Верховний Суд виклав у постановах від 27 березня 2023 року у справі №341/1933/21 та від 18 січня 2023 року у справі №642/548/22.
Судом встановлено, що з 16 березня 2022 року по 17 листопада 2023 року банком позивачці нарахована комісія в сумі 1600 гривень та відсотки за користування кредитними коштами в сумі 7324 гривні 64 копійки.
Нарахування відповідачем позивачці вказаних комісії та відсотків за користування кредитними коштами є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов'язань, яка безпосередньо не впливає на права позивачки.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено відсутність порушеного права або законного інтересу позивачки, а тому суд першої інстанції не мав підстав робити висновок про те, який спосіб захисту буде правомірним та ефективним.
Також судом встановлено, що банком не здійснювалось нарахування пені та інших штрафних санкцій.
Щодо вимоги про зобов'язання АТ КБ «ПриватБанк» повернути незаконно списані грошові кошти в сумі 2 132 гривні 87 копійок
Згідно з частинами першою-третьою статті 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Приписами частини 1 статті 1071 ЦК України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
Відповідно до вимог частини 2 статті 1071 ЦК України грошові кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
У разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом (стаття 1073 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 2.1.1.3 заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 13 листопада 2020 року, які підписана позивачкою, сторони погодили розмір та порядок погашення кредиту, сплати процентів. Погашення кредиту та процентів здійснюється клієнтом щомісяця в такому порядку: клієнт доручає банку здійснювати списання грошей з його рахунку, в тому числі за рахунок кредитного ліміту, в розмірі процентів, які підлягають сплаті за цим договором, 1 числа календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, за умови наявності невикористаного кредитного ліміту та за відсутності прострочених зобов'язань клієнта за цим договором (здійснювати договірне списання). В разі, якщо у клієнта повністю використаний кредитний ліміт та/або в разі виникнення у клієнта прострочених зобов'язань за договором, доручення клієнта про договірне списання за рахунок кредитного ліміту не застосовується, крім погашення процентів в порядку та на умовах, визначених абзацом другим п. 2.1.1.3.1, погашення кредиту та процентів здійснюється шляхом внесення клієнтом коштів у готівковій або безготівковій формі у розмірі мінімального обов'язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту. При цьому, якщо до 25 числа (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено трати за рахунок кредитного ліміту, клієнт самостійно не здійснить платіж в готівковій або безготівковій формі у розмірі мінімального платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, клієнт доручає банку при настанні термінів платежів здійснювати списання грошей у валюті кредитного ліміту з усіх рахунків клієнта, відкритих в банку, та рахунків, що будуть відкриті клієнтом банку в майбутньому, в розмірі заборгованості, яка підлягає сплаті банку за цим договором (здійснювати договірне списання).
Аналіз положень пункту 2.1.1.3 заяви про приєднання до умов та правил надання послуг від 13 листопада 2020 року дає підстав зробити висновок про те, що сторони кредитного договору погодили право банку здійснювати списання грошей з усіх рахунків клієнта у випадку наявності заборгованості та при настанні термінів платежів з метою погашення такої заборгованості.
За обставин, які встановлені у даній справі, АТ КБ «ПриватБанк» мало право списати грошові кошти з банківської картки № НОМЕР_3 в сумі 2 132 гривні 87 копійок, а тому вимога про повернення таких коштів є безпідставною.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Змінити мотивувальну частину рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 23 лютого 2023 року, виклавши її в редакції цієї постанови.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повна постанова складена 13 червня 2023 року.
Головуючий Олександр ОДИНАК
Судді Мирослава КУЛЯНДА
Наталія ПОЛОВІНКІНА