13 червня 2023 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_1
Суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4
За участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12022262160000269 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 на вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не одруженого, не працюючого, судимого:
- 12.08.2004 року вироком Хотинського районного суду в Чернівецькій області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 26.01.2005 року вироком Хотинського районного суду в Чернівецькій області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; звільнений від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки;
- 07.06.2005 року вироком Хотинського районного суду в Чернівецькій області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
- 04.11.2008 року вироком Хотинського районного суду в Чернівецькій області за ч. 1 ст. 162 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців;
- 29.06.2011 року вироком Хотинського районного суду в Чернівецькій області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць;
- 09.09.2011 року вироком Хотинського районного суду Чернівецької області за ч. 1, 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
- 22.02.2012 року вироком Шевченківського районного суду в Чернівецькій області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців;
- 24.02.2016 року вироком Хотинського районного суду Чернівецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;
ЄУНСС:724/2666/22
НП:11кп/822/222/23 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8
Категорія: ч.4 ст.185 КК України Суддя - доповідач: ОСОБА_1
- 12.05.2016 року вироком Хотинського районного суду Чернівецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки;
- 17.08.2016 року вироком Новодністровського районного суду в Чернівецькій області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 5 місяців;
- 03.06.2020 року вироком Хотинського районного суду Чернівецької області за ст. 395 КК України до покарання у виді арешту на строк 3 місяці;
- 07.08.2020 року вироком Хотинського районного суду Чернівецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік;
- 23.06.2021 року вироком Хотинського районного суду Чернівецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців; звільнений 07.11.2022 року із ДУ «Райківецька виправна колонія № 78» по відбуттю строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Вироком Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 квітня 2023 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, і призначено йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишено обвинуваченому ОСОБА_7 попередню - у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави.
Строк відбування покарання обчислено з моменту його затримання, а саме з 20 грудня 2022 року.
Вирішено питання про долю речових доказів та судових витрат у даному кримінальному провадженні.
На вказане рішення суду обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 , кожен окремо, подали апеляційну скаргу.
В своїй апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 просить переглянути вирок районного суду, зазначаючи те, що працівники поліції ввели його в оману, оскільки обіцяли, що допоможуть із житлом та харчуванням, а він за це мав на себе взяти вину у крадіжці.
Вказує, що кримінальне правопорушення він не вчиняв, а в період крадіжки - знаходився у лікарні. Вказане, на думку апелянта, могли підтвердити свідки, які не були допитані в суді першої інстанції.
Захисник ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 06.04.2022 р. по справі скасувати і кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрити.
Вважає, що винесений вирок є незаконним та необґрунтованим, оскільки мала місце неповнота судового розгляду.
Вказує, що під час судового розгляду справи його підзахисним було подано заяву, зі змісту якої вбачається, що він даного злочину не скоював, а визнати вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні він вимушений був під впливом працівників поліції, а тому, на думку апелянта, в діях працівників поліції наявний склад злочину, передбачений ст.365 КК України, про що було направлено відповідну заяву до органів ДБР та повідомлено про це суд.
Проте вказану заяву не було внесено до ЄРДР, в зв'язку з чим ним було подану скаргу на бездіяльність органів ДБР щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення в ЄРДР.
З цих підстав захисником було заявлене клопотання про перенесення судового розгляду з метою з'ясування результатів розгляду скарги, однак суд відмовив в задоволенні зазначеного клопотання.
Також, на думку сторони захисту, суд першої інстанції постановив вирок, який не ґрунтується на повному дослідженні всіх обставин кримінального провадження.
Зокрема, не взято до уваги відповідь на адвокатський запит з ОКНП Чернівецького обласного центру екстреної допомоги та медичних катастроф , з якої вбачається, що 16.12.2023 р. о 14 год. 27 хв. працівники швидкої невідкладної допомоги надавали невідкладну медичну допомогу ОСОБА_7 з приводу алкогольного сп'яніння і останнього було госпіталізовано до приймального відділення КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня».
Звертає увагу і на те, що на день подачі апеляційної скарги на вказане рішення, його скаргу на бездіяльність органів ДБР щодо невнесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення відносно працівників поліції ще не розглянута.
А тому, на думку апелянта, вищевказані обставини дають підстави вважати, що при постановленні оскаржуваного вироку судом першої інстанції була допущена неповнота судового розгляду.
На вказану апеляційну скаргу захисника обвинуваченого прокурором Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_9 подано заперечення, в якому він просить вирок районного суду щодо ОСОБА_7 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - без задоволення.
Вказує, що доводи захисника обвинуваченого, наведені ним в апеляційній скарзі є необгрутованими і безпідставними, а висновки суду щодо винуватості обвинуваченого ОСОБА_7 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, ґрунтуються на належних та допустимих доказах, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні з дотриманням вимог КПК України.
Як встановлено вироком суду першої інстанції, 05.12.2022 р. о 03 год. 00 хв. в м. Хотин Дністровського району Чернівецької області ОСОБА_7 прийшов на територію житлового домоволодіння, що по АДРЕСА_2 , де скориставшись відсутністю сторонніх осіб та впевнившись, що його злочинних дій ніхто не викриває, шляхом пошкодження склопакету метало-пластикового вікна, проник до житлового будинку та повторно, таємно, викрав джинсові штани бренду Pepe Jeans London моделі STRAIGHT, бувші у використанні; кросівки марки Adidas моделі Adizero ART.V21039, бувші у використанні; куртку бренду YESSICA, бувшу у використанні; безрукавку зеленого кольору із надписом PUMA, бувшу у використанні; худі марки WESTHILL REDBIRD, із надписом CAMES CAPTAIN, бувше у використанні; спортивні штани чорного кольору, без бирок та маркувальних позначень та одну пару чоловічих шкарпеток, бувших у використанні, тим самим спричинивши ОСОБА_10 матеріальних збитків на загальну суму 1877 гривень 67 копійок.
Таким чином ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана із проникненням в інше приміщення та в умовах воєнного стану.
Заслухавши доповідь судді, який виклав суть вироку та вимоги апеляційних скарг, доводи обвинуваченого та його захисника, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, думку прокурора, яка вважала вирок районного суду обґрунтованим, а тому просила залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення, розглянувши матеріали судового провадження та доводи апеляційних скарг, надавши учасникам судового провадження слово в судових дебатах, а обвинуваченому і останнє слово, колегія суддів доходить такого.
У відповідності до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Із зазначеної норми закону слідує, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази, як ті, що викривають, так і ті, що виправдовують підсудного, проаналізувати їх, оцінити за своїм внутрішнім переконанням та дати остаточну оцінку, що ґрунтується на їх всебічному, повному й неупередженому дослідженні під час судового розгляду з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв'язку.
Вказаних вимог закону судом першої інстанції дотримано в повній мірі.
При перевірці вироку місцевого суду апеляційним судом встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у таємному викраденні речей у потерпілого ОСОБА_10 ,вчиненому повторно, з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджений зібраними у встановленому законом порядку доказами, які ретельно досліджені, оцінені судом та детально викладені у вироку.
Зокрема, такого висновку районний суд дійшов на підставі аналізу показань потерпілого ОСОБА_10 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , які безпосередньо були присутні під час огляду та видачі речей обвинуваченим та при проведенні слідчого експерименту з обвинуваченим, зміст яких детально відображено у вироку.
Так, показаннями потерпілого ОСОБА_10 та свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 підтверджено те, що обвинувачений в їх присутності видав працівникам поліції речі, які ним були викрадені із будинку потерпілого.
Підстав недовіряти потерпілому та свідкам вказаним вище у колегії суддів немає, оскільки вони були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів, та їхні показання були оцінені районним судом в своїй сукупності, а також у сукупності з письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, які апелянтами в поданих апеляційних скаргах не оспорюються.
Таким чином, дослідивши та оцінивши наведені докази, з урахуванням приписів ст. 94 КПК України, районний суд вірно встановив, що викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінального провадження знайшли своє повне підтвердження під час судового розгляду.
Будь - яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, не встановлено і в апеляційних скаргах сторонами кримінального провадження не оспорювалися.
Невизнання вини ОСОБА_7 районний суд правильно розцінив, як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене, оскільки його винуватість поза розумним сумнівом доведена сукупністю доказів, наданих стороною обвинувачення.
За таких обставин, доводи захисника обвинуваченого, що вирок суду постановлений з порушенням ст.94 КПК України, є необгрунтованим та не відповідає матеріалам справи.
Не заслуговують на увагу доводи апелянтів про те, що ОСОБА_7 не вчиняв даного злочину, оскільки в той час йому надавалася медична допомога і він перебував на лікуванні.
Так, як було встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, в матеріалах кримінального провадження наявна відповідь генерального директора КНП «Хотинська БЛ» № 466 від 27.03.2023 р., з якої вбачається, що ОСОБА_7 за медичною допомогою до приймального відділення КНП «Хотинська БЛ» 05.12.2022 року не звертався (а.к.п.184).
Що стосується відповіді в.о. генерального директора ОКНП «Чернівецький обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» № 04/320 від 14.03.2023 р., яка була надана на запит сторони захисту, то колегія суддів звертає увагу на те, що з її змісту вбачається, що ОСОБА_7 було надано невідкладну медичну допомогу з приводу алкогольного сп'яніння та госпіталізовано на приймальне відділення до КНП «Хотинська багатопрофільна лікарня» - 16.12.2022 р., тобто через 11 днів після подій, про які зазначено у обвинувальному акті.
Не знайшли свого підтвердження й доводи захисника - адвоката ОСОБА_6 про неповноту судового розгляду.
Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження судові засідання, призначені місцевим судом на 16.02.2023р., 02.03.2023р. та 16.03.2023 р., були відкладені судом саме за клопотанням сторони захисту, для отримання відповідей з ТУ ДБР та лікувального закладу.
Після чого, отримавши запитувану інформацію, зважаючи на те, що кримінальне провадження повинно бути розглянуто в розумні строки, судом першої інстанції у своєму вироку було надано оцінку доказам, наданим сторонами кримінального провадження, та прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Доводи апелянтів про те, що на ОСОБА_7 чинився тиск з боку працівників поліції були повністю перевірені й спростовані районним судом, з чим також погоджується колегія суддів.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу і на те, що обвинувачений ОСОБА_7 до 03. 02.2023р. заяву про вчинення злочину працівниками поліції не подавав, до закладів охорони здоров'я, експертних установ з метою фіксації саме тілесних ушкоджень не звертався, скарги на дії працівників поліції не подавав, побої не знімав. Не заявляв обвинувачений і про здійснення на нього тиску в ході проведення досудового розслідування.
На думку колегії суддів, оскарження бездіяльності слідчого, як і внесення відомостей до ЄРДР, не свідчить про те, що ОСОБА_7 не вчиняв інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Також апеляційний суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що обвинувачений ОСОБА_7 , перебуваючи в ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор», був обмежений у можливості ефективного звернення до правоохоронних органів у зв'язку з вчиненням злочину щодо нього, оскільки таке право реалізовано обвинуваченим - 03.02.2023р.
Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про винуватість ОСОБА_7 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Аналізуючи вирок суду в частині призначеного покарання, колегії суддів вважає, що воно обрано обвинуваченому відповідно до вимог закону, та за своїм видом і розміром є необхідним й достатнім для його виправлення і попередження вчинення нових злочинів, а відтак відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, та більше того в апеляційних скаргах не оспорюється.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд доходить висновку, що вирок районного суду є законним і обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а подані апеляційні скарги - без задоволення.
Будь-яких істотних порушень норм процесуального чи матеріального права судом не встановлено.
Керуючись ст. 376, 404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Хотинського районного суду Чернівецької області від 06 квітня 2023 року щодо ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а засудженим, який утримується під вартою, - в той самий строк - з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3