Справа № 536/1503/22 Номер провадження 11-кп/814/1730/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
Категоріяч.1 ст. 286-1 КК України
06 червня 2023 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
за участі прокурора - ОСОБА_6 ,
потерпілого - ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022170500000817 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20 лютого 2023 року,
встановила:
Цим вироком
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Потічок Решетилівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, працюючого комбайнером в ТОВ «Іскра» в с. Недогарки Кременчуцького району Полтавської області, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, жителя АДРЕСА_1 , не судимого,
засуджено за ч.1 ст. 286-1 КК України на 1 рік позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
Вирішено питання щодо запобіжного заходу, процесуальних витрат, арешту майна та речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_9 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
15 червня 2022 року приблизно о 21 год.30 хв. за ясної погоди без опадів, по ґрунтовій дорозі, яка знаходилась в сухому стані та має одну смугу руху на вул. Вересневій в с.Вільна Терешківка Кременчуцького району Полтавської області, зі сторони вулиці Набережна в напрямку вул. Кагамлицька керуючи автомобілем ВАЗ 2101 реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_9 в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував обстановку та дорожні умови, чим порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху, не впорався з керуванням транспортного засобу виїхав за межі проїзної частини на ліве узбіччя по напрямку свого руху та вчинив наїзд на ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , які рухались в зустрічному йому напрямку, ведучи по правому краю дороги скутер Defiant, внаслідок чого ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
На вирок суду захисник подав апеляційну скаргу, у якій просить вироку суду змінити та призначити ОСОБА_9 покарання із застосуванням ст. 69 КК України не пов'язане з позбавленням волі.
Свою апеляційну скаргу обґрунтував тим, що хоча суд першої інстанції врахував наявність обставин, які пом'якшують покарання, проте не навів доводів про неможливість застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України та призначення більш м'якого покарання ніж передбачено законом.
Вважає, що суд недостатньо врахував, що ОСОБА_9 повністю визнав свою вину, до кримінальної чи адміністративної відповідальності раніше не притягувався, на обліку лікаря нарколога та психіатра не перебуває, працевлаштований, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, повністю відшкодував завдані збитки потерпілому, має сім'ю, малолітню дитину, є єдиним годувальником в сім'ї, наявні обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, позицію потерпілого, який жодних претензій не має, а тому призначене покарання є занадто суворим.
Інші учасники провадження вирок не оскаржували.
Заслухавши доповідача, обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, які просити призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України в виді штрафу, потерпілого, який просив апеляційну скаргу задовольнити, прокурора, який просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а вирок залишити без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.
Відповідно до ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційних скарг.
Згідно з положеннями ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, за обставин, встановлених судом, є правильним та учасниками провадження не оскаржується.
Оскільки обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень за обставин висунутого обвинувачення, у зв'язку з чим суд першої інстанції визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, вказані обставини судом апеляційної інстанції не перевіряються.
Разом з тим, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_9 покарання за ч. 1 ст. 286-1 КК України у виді 1 року позбавлення волі, не достатньо врахував всі обставини кримінального провадження у їх сукупності, у тому числі особу ОСОБА_9 , який визнав свою вину, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, працевлаштований, характеризується виключно позитивно, повністю відшкодував завдані збитки потерпілому, має на утриманні малолітню дитину, а також наявність обставин, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, яке встановлено органом досудового розслідування, позицію потерпілого, який жодних претензій до ОСОБА_9 не має та просив задовольнити апеляційну скаргу.
Вказані обставини є достатніми і такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дають підстави застосувати положення ст. 69 КК України при призначенні покарання ОСОБА_9 нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Таким чином, наведені вище обставини дають підстави у цьому конкретному кримінальному провадженні для пом'якшення призначеного ОСОБА_9 покарання.
Проте, враховуючи, що ОСОБА_9 вчинив злочин під час керування транспортним засобом, який вважається джерелом підвищеної небезпеки, при цьому перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в результаті чого потерпілому було спричинено шкоду здоров'ю, підстав для призначення покарання у виді штрафу, як про це просить обвинувачений та його захисник, колегія суддів не вбачає.
Враховуючи обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також наслідки у вигляді настання тілесних ушкоджень середньої тяжкості, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_9 необхідно призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді обмеження волі в мінімальному розмірі з визначенням додаткового покарання.
Саме таке покарання за своїм видом і розміром є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_9 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а тому таке покарання буде відповідати вимогам статей 50, 65 КК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі пом'якшення призначеного покарання, якщо визнає, що покарання за своєю суворістю не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
З огляду на вказане апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок суду зміні в частині призначення покарання.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Кременчуцького районного суду Полтавської області від 20. лютого 2023 року щодо ОСОБА_9 - змінити в частині призначення покарання.
Призначити ОСОБА_9 покарання за ч.1 ст. 286-1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді 1 року обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
В іншій частині вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4