Ухвала від 05.06.2023 по справі 643/5673/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/5673/21 Номер провадження 11-кп/814/1957/23Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2023 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

із секретарем - ОСОБА_5 ,

за участю прокурора - ОСОБА_6 ,

захисника - адвоката ОСОБА_7 ,

обвинуваченого - ОСОБА_8 ,

перекладача - ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12021220470000213 за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 02 травня 2023 року,

встановила:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора та

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Талалар Балакенського району Республіки Азербайджан, азербайджанцю, громадянину Азербайджану, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,

обвинуваченому за ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України,

продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 30 червня 2023 року.

З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 восени 2020 року, організував та очолив організовану групу та в подальшому 21.01.2021, близько 15 год., перебуваючи поблизу ТЦ «Французький бульвар» за адресою: буд. 44-Б, вул. А. Павлова, м. Харків, відкрито, без дозволу потерпілого, у складі організованої групи, з корисливим мотивом, з метою пред'явлення в подальшому вимоги родичам щодо отримання грошових коштів у якості викупу за звільнення ОСОБА_10 , незаконно викрав потерпілого та позбавив його волі, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань.

Далі у період часу з 21.01.2021 по 23.01.2021, у складі організованої групи, здійснив вимогу передачі грошових коштів з погрозою насильства над потерпілим, його близькими родичами та обмеження прав, свобод та законних інтересів цих осіб, тобто вимагання поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи.

Проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, суд першої інстанції мотивував своє рішення про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявністю обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 злочинів, за найтяжчий із яких передбачено покарання до 12 років позбавлення волі із конфіскацією майна, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, характеризуючими даними обвинуваченого, а саме, громадянин іншої держави, не працює, не має місця реєстрації в Україні. Вважає, що наявні ризики не зменшилися, а тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м'який.

У своїй апеляційній скарзі захисник просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що клопотання прокурора не містить доказів, що підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КК України та дають підстави для тривалого перебування обвинуваченого під вартою.

Інші учасники провадження ухвалу не оскаржували.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого та його захисника в підтримку апеляційної скарги, прокурора, який просив залишити ухвалу без змін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла такого висновку.

Апеляційним судом встановлено, що на розгляді суду першої інстанції перебуває кримінальне провадження № 12021220470000213 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 189 КК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч. 2 цієї статті визначено, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним стороною обвинувачення.

За змістом ст. 199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою суд досліджує матеріали провадження на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу, з'ясовує конкретні причини тривалого строку розгляду справи і тримання особи під вартою, інші обставини, необхідні для вирішення справи, чи не з'явилися причини, що дозволяють скасувати тримання під вартою та обрати інший запобіжний захід, тощо.

Суд першої інстанції, оцінивши в сукупності всі обставини, що враховуються при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою, постановив ухвалу з дотриманням приписів статей 177, 183, 197, 199 та 331 КПК України.

Ухвалюючи рішення, суд, проаналізувавши можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, врахував положення наведених вище норм процесуального закону та дійшов правильного висновку про доведеність наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, обґрунтовано пославшись на те, що ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати.

Суд належним чином врахував, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочинів, один з яких є особливо тяжким, за який передбачено покарання від 7 до 12 років позбавлення волі, обґрунтовано звернувши увагу на можливе покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому правопорушенні, так як відповідно до висновків Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків.

Крім того, суд взяв до уваги особу обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_8 є громадянином Азербайджану, не має місця реєстрації в Україні, не працює, тобто не має соціальних зв'язків.

Вказані вище обставини дають достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Отже, доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості ухвали є неспроможними, оскільки судом було належним чином перевірено наявні матеріали, а наведені захисником доводи, не можуть бути безумовними підставами для застосування іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування відсутні, а тому у задоволенні апеляційної скарги захисника необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 405, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 02 травня 2023 року, щодо ОСОБА_8 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4