Провадження № 33/803/1225/23 Справа № 183/3818/23 Суддя у 1-й інстанції - Лила В. М. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
13 червня 2023 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - Луковенка А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Луковенка Антона Андрійовича, поданої в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2023 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 536 грн. 80 коп.
У постанові суду зазначено, що 25 березня 2023 року о 23 год. 00 хв., в Дніпропетровській області м. Новомосковськ по вул. Паланочна біля будинку 17, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Рено Кенго» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Водій від проходження медичного огляду на стан сп'яніння або за допомогою технічного приладу газоаналізатору «драгер» відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник порушує питання про скасування постанови судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2023 року та просить закрити провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування зазначає, що в матеріалах справи відсутні достатні і допустимі докази, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 взагалі керував транспортним засобом і був зупинений поліцейськими. При цьому, звертає увагу, що знаходження особи в транспортному засобі, який знаходиться в нерухомому стані та поряд з ним, не є доказом вчинення особою адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, що цілком узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові КАС ВС від 20.02.2019 року (справа №404/4467/16-а).
Крім того, зазначає, що поліцейськими було порушено порядок огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, оскільки з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також те, що він відмовився від проходження такого огляду.
Водночас, наголошує, що в порушення вимог ст.266 КУпАП поліцейські не відстороняли ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачі керування іншій уповноваженій особі, що викликає сумніви у законності дій поліцейського при оформленні матеріалів та його дії не узгоджуються з формулюванням правопорушення, викладеним у протоколі.
Також в поданій апеляційній скарзі сторона захисту вважає, що суд першої інстанції розглянув справу поверхово і формально, не допив у судовому засіданні свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а тому безпідставно послався в постанові на їх пояснення, як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник Луковенко А.А. та особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримали доводи поданої апеляційної скарги та наполягали на її задоволенні, просили апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення. Сторона захисту наполягала на відсутності доказів факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а був пасажиром та після зупинки автомобіля йшов пішки, коли його зупинили працівник патрульної поліції. Також захисник стверджує, що ОСОБА_1 не має ніякого відношення до автомобіля, яким керувала інша особа, яка потім зникла з місця пригоди.
Вислухавши пояснення захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення ААД № 449592 від 25.03.2023 року; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відносно ОСОБА_1 ; направлення на огляд водія від 25.02.2023 року; рапорт інспектора ВРПП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 25.03.2023 року; пояснення ОСОБА_3 від 25.03.2023 року та відеозаписи з нагрудних боді-камер поліцейських.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 449592 від 25.03.2023 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1) вбачається, що 25 березня 2023 року о 23 год. 00 хв., в Дніпропетровській області м. Новомосковськ по вул. Паланочна біля будинку 17, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Рено Кенго» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження медичного огляду на стан сп'яніння або за допомогою технічного приладу газоаналізатору «Alkotest Drager 6810 ARBH-0526» відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП. У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “Від дачі будь-яких письмових пояснень водій ОСОБА_4 відмовився в присутності двох свідків”. Крім того, зафіксовано, що документи не вилучались, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, протокол не підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та його копія ним не отримана, у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 .
Відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 25.03.2023 року водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору ««Alkotest Drager 6810 ARBH-0526» в присутності свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (а.с.3).
З направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.03.2023 року, вбачається, що ОСОБА_1 було виписано направлення в КП “ОМПЦЛЗ” ДОР для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, однак останній від проходження такого огляду відмовився (а.с.4).
Згідно рапорту інспектора ВРПП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 25.03.2023 року (а.с.5), вбачається, що під час несення служби 25.03.2023 року близько 23:00, ним спільно з інспекторами ВРПП ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на патрульному автомобілі Мітсубіші Аутлендер н.з. НОМЕР_2 в. Новомосковську по вул. Паланочна біля будинку 17, під час комендантської години було зупинено автомобіль Рено Кенго н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час перевірки вищевказаного водія було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, нестійка хода, різкий запах алкоголю з порожнини рота, на що водію ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного приладу газоаналізатор Драгер та в медичному закладі КП “ОМПЦЛЗ” ДОР, однак останній відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, відмовився ознайомлюватися з протоколом та зібраними матеріалами в присутності двох свідків. Під час вказаних подій було здійснено фіксацію на службову бодікамеру №3. На водія ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Крім того, до водія ОСОБА_1 було застосовано заходи фізичного впливу, у зв'язку з тим, що останній намагався покинути місце правопорушення та здійснював супротив. Також було застосовано спеціальні засоби у вигляді кайданок, не більше 20 хвилин. Після того, як водій ОСОБА_1 почав поводити себе без супротиву, кайданки було знято. Зі своїми правами, обов'язками, часом місцем розгляду справи водія ОСОБА_1 було ознайомлено в присутності двох свідків, але останній незважаючи ні на свідків, при яких було задано запитання про проходження ним медичного огляду на стан сп'яніння, ні інспекторів поліції, що проводили збір адміністративного матеріалу, виражаючись нецензурною лайкою, покинув місце правопорушення. Водія було відсторонено від керування, транспортний засіб залишено без руху за місцем вчинення правопорушення.
Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 вбачається, що 25.03.2023 близько 23:30 години вони були свідками того, як працівники поліції в м.Новомосковську, вул. Паланочна, 17 запропонували ОСОБА_1 пройти експертизу на газоаналізаторі “Drager” на встановлення ступеню сп'яніння, однак останній відмовився від проходження експертизи, від підпису в адмінпротоколі, дачі пояснень та проходження експертизи на стан сп'яніння в медзакладі (а.с.6,7).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, який міститься у 7 файлах на одному DVD-R диску, долученому до матеріалів справи (а.с.8).
Так, з відеофайлів “0000003_00000320230325225529_0017” тривалістю 00:00:00 - 00:00:38 та “document_5260657432278870870” тривалістю 00:00:00 - 00:02:00 вбачається, що 25.03.2023 о 22:55 працівники патрульної поліції за допомогою проблискових маячків зупиняють автомобіль “”Рено”, який зупинився на стоянці перед церквою. З водійського сидіння вийшов чоловік, а з переднього пасажирського сидіння дівчина, які мимохіть привіталися з одним із поліцейських та почали тікати крізь висаджені туї, у зв'язку з чим працівники патрульної поліції почали їх наздоганяти.
З відеофайлу “0000003_00000320230325225655_0018” тривалістю 00:00:00 - 00:06:06 вбачається, що коли працівники патрульної поліції наздогнали водія, він та дівчина почали поводити себе неадекватно, кричали на всю вулицю, виражалися нецензурною лайкою, ображали поліцейських та стверджували, що вони є пішоходами і просто йшли вулицею додому. Потім поліцейські попрохали водія надати для огляду водійське посвідчення та реєстраційний талон на транспортний засіб, проте останній стверджував, що він є пішоходом та вимагав від працівників поліції надати йому відеозапис, на якому б було видно, що він керував транспортним засобом.
З відеофайлу “0000004_00000420230325230659_0016_IMP” тривалістю 00:00:00 - 00:11:20 вбачається, що у зв'язку із неадекватною поведінкою водія та здійснення ним супротиву поліцейським, останніми було прийнято рішення про застосування відносно водія спеціальних засобів кайданок, які через невеликий проміжок часу було знято. Крім того, вбачається, що на місце зупинки транспортного засобу приїхали друзі водія, назвали його анкетні дані, ним виявився ОСОБА_1 , в той час як дівчина продовжувала кричати на всю вулицю та ображала поліцейських.
З відеофайлу “0000004_00000420230325232144_0017_IMP” тривалістю 00:00:00 - 00:08:22 вбачається, що працівники поліції, перебуваючи біля службового автомобілю прохають водія ОСОБА_1 надати паспорт та реєстраційний талон на транспортний засіб, але останній поводив себе неадекватно, в черговий раз почав стверджувати, що він не водій, а просто йшов пішки вулицею, вимагав показати відео та назвати причину його зупинки. Потім поліцейський запитав у ОСОБА_1 чи буде він надавати пояснення, на що він відповів відмовою. Після цього, у присутності двох свідків поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі, на що останній почав голосно кричати, чому він повинен щось проходити якщо він є пішоходом, при цьому ображав поліцейських нецензурною лайкою, а потім взагалі розвернувся та почав йти вулицею. Така поведінка ОСОБА_1 була розцінена поліцейськими як відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, про що ОСОБА_1 було повідомлено. Надалі поліцейський запитав у ОСОБА_1 чи буде він підписувати документи та протокол, але відповіді від нього не надійшло, що також було розцінено поліцейськими як відмова.
З відеофайлів “0000004_00000420230325233041_0018” тривалістю 00:00:00 - 00:01:02 та “0000004_00000420230325233321_0019” тривалістю 00:00:00 - 00:08:45 вбачається, що водій ОСОБА_1 та дівчина, яка перебувала разом з ним в автомобілі, розмовляють зі свідками, пояснюють, що вони були пішоходами, поліцейські незаконно їх зупинили та застосовували насилля. При цьому, зафіксовано розмову друзів ОСОБА_1 з поліцейськими, з якої вбачається, як дівчина намагалася з'ясувати у працівників поліції, як можна вирішити питання щоб не складати відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, а потім прохала поліцейських відпустити його додому, оскільки у нього був день народження.
Отже зазначені на вказаних відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення інформації спростовують твердження апелянта про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, що працівниками патрульної поліції було порушено встановлений ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» порядок огляду особи на стан алкогольного сп'яніння.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі апелянт не оспорює сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а лише оспорює наявність доказів на підтвердження факту ним керування автомобілем.
Згідно загальних положень, що містяться у п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а», п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження в установленому законом порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2023 року, чим було порушено вимоги п.2.5 ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції відкидає, як аргументи невинуватості, доводи апелянта про недотримання працівниками поліції вимог ст.266 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, з огляду на наступне.
За приписами частини 1 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно рапорту інспектора ВРПП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 25.03.2023 року (а.с.5), працівниками патрульної поліції було відсторонено ОСОБА_1 від керування, а сам транспортний засіб залишено без руху за місцем вчинення правопорушення.
Крім того, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно не допитав у судовому засіданні свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки з матеріалів справи вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник під час розгляду справи не скористалися своїм правом та не заявляли відповідних клопотань про їх виклик. При цьому, у суду першої інстанції не було жодних підстав ставити під сумнів правдивість письмових пояснень вказаних свідків, так як пояснення у них відібрані у встановленому законом порядку, містять необхідні реквізити, підписані свідками без застережень.
Разом з цим, на переконання апеляційного суду, є некоректним посилання апелянта на правову позицію КАС Верховного Суду, викладену у постанові від 20.02.2019 року (справа №404/4467/16-а) щодо належності і допустимості відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, оскільки ці висновки стосуються правовідносин, що регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, а отже є відмінними від правовідносин, які існують у нашій справі та які регулюються нормами КУпАП, зокрема, статтею 251 цього Кодексу.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника Луковенка А.А. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2023 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу захисника Луковенка Антона Андрійовича - залишити без задоволення, а постанову судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО