Справа № 761/23750/22
Провадження № 2/761/5101/2023
(заочне)
21 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Аббасової Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Сухини А.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, -
У листопаді 2022 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» (далі по тексту - позивач, ОСББ «Хоффманнхауз») звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва із позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.
В позовній заяві позивач, з урахування заяви про збільшення розміру позовних вимог, просив стягнути з відповідача основну суму заборгованості по сплаті щомісячних платежів на утримання будинку та прибудинкової території та інших платежів за період з 01.08.2019 року по 31.12.2022 року включно в розмірі 13 337,09 грн., інфляційні втрати за період з 01.10.2019 року по 31.12.2022 року включно в розмірі 1 183,91 грн., 3 % річних за період з 21.09.2019 року по 26.01.2023 року включно в розмірі 267,07 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСББ «Хоффманнхауз» здійснює управління будинком за адресою: м. Київ, вул. Златоустівська, 34. Відповідач є власником квартири у будинку за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м.
Відповідач неналежним чином не сплачує внески та платежі на утримання будинку та прибудинкової території, внаслідок чого утворилась заборгованість період з 01.08.2019 року по 31.12.2022 року включно в розмірі 13 337,09 грн. Крім цього, за прострочення виконання зобов'язання відповідачу нараховано 3% річних та інфляційні згідно ст. 625 ЦК України .
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2022 матеріали позову передані на розгляд судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою суду від 18.11.2022 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засіданні представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, до суду надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності, задовольнити позовні вимоги, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судове засіданні свого представника не направив, але про дату і час розгляду справи по суті повідомлявся належним чином, причини неявки суд не повідомив, відзиву або заперечень до суду, одночасно з направленням його учасникам справи, не направив.
Суд, вчиняв заходи стосовно повідомлення відповідача про розгляд справи, та надання своїх заперечень стосовно позову. Так, суд надсилав поштовим відправленням повістки про виклик до суду відповідача у судові засідання 18.01.2023, 16.02.2023, однак, поштові відправлення повернулися на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду міста Києва було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідача.
У відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів, проти чого не заперечував представник позивача.
Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 79,5 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу від 31.01.2018 року згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєсту прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 25.10.2022 року (а.с.8).
Згідно п. 1.1. статуту ОСББ «Хоффманнхауз» його створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку по м. Київ, вул. Златоустівська, 34 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», інших нормативно-правових актів.
Відповідно до частини першої, третьої статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Як визначено частинами другою-четвертою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.
Протоколом загальних зборів ОСББ «Хоффманнхауз» від 08.06.2019 р. для власників квартир/нежитлових приміщень встановлено з 01.08.2019 р. щомісячні внески для здійснення витрат на управління будинком : 8,61 грн/1 кв.м. загальної площі нерухомого майна (внесок на утримання будинку і прибудинкових територій), 0,50 грн/1 кв.м. загальної площі нерухомого майна (внесок до ремонтного фонду), 0,65 грн/1 кв.м. загальної площі нерухомого майна (внесок до резервного фону), 250 грн/1 житлове приміщення (внесок на охорону приміщення), 120 грн/1 нежитлове приміщення (внесок на охорону приміщення). Встановлено строк сплати усіх внесків - до 20 числа місяця наступного за розрахунковим.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання таких послуг, регулюються як нормами Цивільного кодексу України, так і Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актів, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Як визначено частиною п'ятою статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», управитель зобов'язаний забезпечувати експлуатацію будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд та об'єктів благоустрою, розташованих на прибудинкових територіях, згідно з умовами укладених договорів, стандартами, нормативами, нормами і правилами; вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів (ст. 23 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»), а у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об'єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду (ст. 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до наведених вимог чинного законодавства особа, яка є власником приміщення і, в свою чергу, співвласником будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, зобов'язана брати участь у витратах на управління, утримання та збереження будинку, а об'єднання наділено правом у разі не здійснення цією особою таких дій звернутися до суду з позовом про стягнення нарахованих за цими витратами платежів. Саме такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2015 року № 3-945гс15 та від 27 січня 2016 року № 3-1028гс15.
З позовної заяви та наданої бухгалтерської виписки від 26.01.2023 вбачається, що з 01.08.2019 року по 31.12.2022 року ОСОБА_1 нараховано заборгованість в розмірі 13 337,09 грн. При цьому, вказана заборгованість розрахована позивачем, виходячи з площі квартири відповідача.
Згідно з положеннями ст. 17 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.
Крім того, вимогами ст.322 ЦК України визначено, що тягар утримання майна покладається на власника, а саме: власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ч.2 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Одним із обов'язків споживача є здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (ч.3 ст.20 Закону). Також, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору та забезпечення допуску представника виконавцявиробника до приміщення для проведення технічних і профілактичних оглядів та перевірки показників засобів обліку.
Обґрунтованих доказів тому, що вказані послуги відповідачем отримано не було, претензій чи скарг з приводу повноти, обсягу та якості наданих послуг, тарифів від нього на адресу позивача не надходило.
Таким чином, оскільки позивачем доведено в судовому засіданні належними та допустимими доказами факт надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території щодо будинку по м. Київ, вул. Златоустівська, 34 , в тому числі до належної відповідачу квартири АДРЕСА_1 , тому заборгованість в розмірі 13 337,09 грн підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, судом враховано, що за умовами ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги.
Окрім повернення боргу по внесках, позивач просив суд стягнути із відповідача три проценти річних й інфляційні втрати та надав відповідні розрахунки, згідно з яким нарахував три проценти річних й інфляційні втрати за період прострочення з вересня 2019 року по січень 2023 року.
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань, що зазначено в п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15).
Відтак, розраховані позивачем та перевірені судом суми нарахувань інфляційних втрат та 3% річних підлягають стягненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 77 ЦПК України , належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості за період з 01.08.2019 року по 31.12.2022 року включно в розмірі 13 337,09 грн., інфляційні втрати за період з 01.10.2019 року по 31.12.2022 року включно в розмірі 1 183,91 грн., 3 % річних за період з 21.09.2019 року по 26.01.2023 року включно в розмірі 267,07 грн.
Згідно ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Хоффманнхауз» підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 984,80 грн.
Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 19 Закону України «Про житло-комунальні послуги», ст.ст. 4,11, 13 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 4, 11, 509 Цивільного кодексу України та керуючись ст..ст.3-5,12-13, 76-92, 95, 141, 258-259, 268, 264-265, 272-273, 352, 354-355, п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, суд -
Позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинків, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 13 337,09 грн., інфляційні втрати у розмірі 1 183,91 грн., 3 % річних у розмірі 267,07 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» судовий збір у розмірі 1984,80 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хоффманнхауз» (м. Київ, вул. Златоустівська, 34, ЄДРПОУ 42904213),
відповідач - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя Н.В. Аббасова