СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/3084/23
пр. № 2/759/2075/23
13 червня 2023 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва, у складі головуючої судді Горбенко Н.О., за участю секретаря судового засідання Радзівіл А.Б., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У лютому 2023 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» звернулось до Святошинського районного суду міста Києва із позовною до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило стягнути із відповідача 16 503,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.02.2017 тарифним комітетом ПАТ АБ «Укргазбанк» затверджено правила відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками АБ «Укргазбанк», які розміщено на офіційному сайті www.ukrgasbank.com.
Правила визначають умови продажу та супроводження продуктів банку, які передбачають виконання операцій з використання платіжних карток.
За змістом Правил, придбання клієнтом продуктів банку оформлюється шляхом подання до банку відповідної письмової заяви-договору, форма якої є додатком до цих Правил та розміщена на сайті банку. Заява-договір визначає який саме пакет/продукти замовлені клієнтом та їхні основні параметри/характеристики (зокрема, найменування пакета/продуктів, тарифний план, програма кредитування, перелік замовлених додаткових послуг партнерів банку тощо), а також інші параметри, необхідні для однозначного розуміння клієнтом умов користування рахунком та картками. Підписанням заяви-договору клієнт акцептує ці Правила.
Правила в сукупності із заявою-договором, тарифним планом, програмою кредитування, документами, що вимагаються чинним законодавством України є договором приєднання, тобто таким, умови якого встановлені однією із сторін (у формулярах або інших стандартних формах), і який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК).
Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 Правил, договір вважається укладеним, якщо клієнт належним чином заповнив та підписав заяву - договір, а банк прийняв її без зауважень та відкрив рахунок і субрахунок.
Вказує, що 10.05.2019 року між банком та відповідачем шляхом подання заяви-договору №2019/І_С/045-Z0959432-01 (Договір карткового рахунку) укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк» №2019/ОВР/045-000333.
Керуючись положеннями укладеного договору, банк відкрив клієнту картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування: «Універсальна картка «Домовинок» (в рамках ЗКП), на якому встановлено орієнтовану суму кредиту 10 000, 00 грн., можлива сума кредиту - 300 000,00 грн., відсоткова ставка 36,00% річних, відсоткова ставка на пільговий період 0,00001 % річних, відсоткова ставка на прострочену заборгованість 48,00%, строк дії договору 12 місяців з 10.05.2019 року по 09.05.2020 року.
Банк взяті на себе зобов'язання за договором виконав: видав клієнту платіжну картку, відкрив рахунок/субрахунок, виконував розрахунково-касове обслуговування, надав клієнту кредитні кошти у встановленому договором ліміті, тощо.
Відповідач, у свою чергу, зобов'язання за договором належним чином не виконує, систематично порушує умови договору.
На підставі викиданого позивач просить суд стягнути із відповідача суму кредитної заборгованості у розмірі 16 503,31 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Горбенко Н.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не викликались.
Відповідачу ОСОБА_1 ухвала про відкриття провадження у справі та копія позовної заяви з додатками направлялась на його зареєстроване місце проживання згідно відомостей Відділу з питань реєстрації місця проживання / перебування фізичних осіб АДРЕСА_1 .
Згідно наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення конверт повернувся до суду із відмітками «повертається» та «за закінченням терміну зберігання».
Суд повторно направив ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками на зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 .
Згідно наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_1 отримав ухвалу про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками особисто 29.03.2023 року.
Правом на подання відзиву у встановлений судом строк Відповідач не скористався, про наслідки ненадання учасником справи заяв по суті справи у встановлений судом строк був повідомлений в ухвалі про відкриття провадження у справі від 21 лютого 2023 року.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на дату розгляду справи на адресу суду клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні чи про розгляд справи за участю сторін учасниками справи не подавалися.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у зв'язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1 ст.638 ЦК України).
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Судом встановлено, що 10.05.2019 року між позивачем та відповідачем укладено Заяву - Договір №2019/І_С/045-Z0959432-01 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками АБ «УКРГАЗБАНК» від 10.05.2019 року.
За умовами даного договору банк відкрив відповідачу картковий рахунок та субрахунок за програмою кредитування: «Універсальна картка «Домовичок» (в рамках ЗКП), на якому встановлено орієнтовна сума кредиту 10 000 грн. 00 коп., можливу суму кредиту - 300 000 грн. 00 коп., пільговий період 30 днів, відсоткова ставка 36,00% річних, відсоткова ставка на пільговий період 0,00001 %, строк кредитування 12 місяців.
Вказані обставини підтверджуються копією заяви - договору №2019/І_С/045-Z0959432-01 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками АБ «Укргазбанк» від 10 травня 2019 року, копією паспорта відповідача, розрахунком заборгованості, випискою про рух коштів по рахунку відповідача.
Зі змісту заяви - договору №2019/І_С/045-Z0959432-01 про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками АБ «Укргазбанк» від 10.05.2019 року вбачається, що в даному випадку договір №2019/ОВР/045-000333 є окремою складовою частиною заяви - договору №2019/І_С/045-Z0959432-01 із зазначенням окремих реквізитів для кредитного договору в розділі «Паспорт споживчого кредиту».
Таким чином наявні у справі документи у своїй сукупності є достатніми доказами того, що 10.05.2019 року між АТ АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 шляхом подання заяви - договору №2019/І_С/045-Z0959432-01 укладено договір про приєднання до Правил відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками АБ «Укргазбанк» та договір №2019/ОВР/045-000333 та, відповідно, існування між сторонами кредитних правовідносин, які ґрунтуються на умовах кредитного договору від 10.05.2019 року №2019/ОВР/045-000333.
З розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку відповідача, які додані банком до позовної заяви, вбачається, що відповідач використовував кредитні кошти і здійснював погашення кредиту.
Отже, наведені обставини підтверджують факт звернення відповідача до банку та отримання ним кредитних коштів, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов'язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2 глави 71 ЦК України «Кредит».
Тобто, між сторонами існують кредитні правовідносини, які ґрунтуються на умовах кредитного договору від 10.05.2019 року №2019/ОВР/045-000333.
Позивачем на підтвердження укладення договору, наявності заборгованості та її розміру надано суду розрахунок заборгованості та виписку з особового рахунку відповідача.
Як вбачається з розрахунку заборгованості, він підписаний начальником відділення №45 Київської ОД АБ «УКРГАЗБАНК», містить дані про складові кредитного договору, а саме: поточна та прострочена заборгованість за наданим кредитом, заборгованість за поточними та простроченими процентами.
Визначено, що всього заборгованість станом на 18.01.2022 року становить 16 503,31 грн.
Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами вказаний вище розрахунок заборгованості за кредитним договором, що є його процесуальним обов'язком відповідно до вимог ч. 1ст. 81 ЦПК України, якою передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннямист.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Разом з тим, відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
До такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 17 грудня 2020 року у справі № 278/2177/15-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Отже, з урахуванням наведених вище обставин і дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення фактично отриманих та використаних позичальником кредитних коштів, які не повернуті в добровільному порядку, є обґрунтованими і підлягають до задоволення.
Такі висновки узгоджуються з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17за позовом банку до громадянина про стягнення боргу за кредитним договором від 18 лютого 2011 року, де Велика Палата, погодившись із судовими рішеннями про стягнення із боржника непогашеного тіла кредиту, зазначила, що хоча укладений між сторонами кредитний договір від 18 лютого 2011 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить розміру і строку повернення кредиту, однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, і необхідність їх захисту через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Визначаючи розмір боргу за тілом кредиту, який підлягає стягненню з відповідача на користь банку, суд керується наданим банком розрахунком заборгованості (а.с.27-28), з якого вбачається, що за період з 10.05.2019 року по 18.01.2022 року відповідачем використано кредитних коштів у розмірі 13 660 грн. 00 коп., що складається із поточної та простроченої заборгованості по кредиту (9030 грн. 21 коп. + 4629 грн. 79 коп.).
За цей же період відповідачем внесено на погашення кредиту грошові кошти у розмірі 8 737 грн. 16 коп.
Таким чином борг за неповернутим кредитом складає різницю у розмірі 4 922 грн. 84 коп., який і підлягає стягненню на користь банку.
При цьому суд враховує, що з наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що повернуті позичальником кошти банк безпідставно зарахував на погашення процентів, що невірно, оскільки вказаний банком розмір процентів не обумовлений договором і не може бути застосований.
За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ АБ «Украгазбанк» в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, стягнувши з відповідача на користь банку борг за неповернутим кредитом у 4 922 грн. 84 коп. з наведених вище підстав.
Разом з тим, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ АБ «Украгазбанк» в частині стягнення з відповідача поточної заборгованості за процентами у розмірі 343 грн. 23 коп. та простроченої заборгованості за процентами у розмірі 2500 грн. 08 коп. задоволенню не підлягають з таких підстав.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Застосування конструкції договору приєднання та його умови, у переважній більшості випадків, розроблює підприємець (у даному випадку ПАТ АБ «Укргазбанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Отже, до даних правовідносин неможливо застосувати правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, так як Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за якими здійснюються з використанням електронних платіжних засобів, та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк», у редакції, які додано до позовної заяві, не погоджувалися відповідачем та ним не підписані. При цьому, додані до позову Правила не містять підпису Голови Правління у відповідній графі останнього аркуша.
При цьому, суд зазначає, що проценти за користування коштами можуть бути визначені, як за домовленістю сторін у договорі, так і встановлені законом (ст. 1048 ЦК України). Підставами позову в даній справі банк зазначив стягнення саме процентів, визначених договором, що не знайшло свого підтвердження. Водночас вимог про стягнення процентів за користування коштами, встановлених законом, позивачем не заявлялося.
Як зазначалось вище, наявні у матеріалах справи Правила відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи, операції за яким здійснюються з використанням електронних платіжних засобів та надання послуг за платіжними картками ПАТ АБ «Укргазбанк», до яких приєднався ОСОБА_1 на підставі заяви від 10.05.2019 року, не є доказом узгодження між сторонами істотних умов кредитного договору, що вказує на відсутність між сторонами домовленості про їх розмір, що у свою чергу свідчить про безпідставність застосування банком у розрахунку процентів за користування коштами.
Те, що процентна ставка та порядок нарахування процентів, а також відповідальність за невиконання зобов'язань щодо їх сплати та інші істотні умови чітко встановлені не лише в Правилах, розміщених на сайті банку, а й в заяві-договорі, підписаній відповідачем, суд не приймає до уваги, оскільки така заява-договір є лише заявою про бажання приєднатися до заздалегідь розроблених банком Правил та не свідчить про те, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами.
За таких обставин, з огляду на відсутність домовленості між сторонами щодо умов та розміру сплати процентів, вимоги банку в цій частині не ґрунтуються на законі і задоволенню не підлягають.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17за позовом банку до громадянина про стягнення боргу за кредитним договором від 18 лютого 2011 року, де Велика Палата, скасовуючи рішення судів в частині стягнення процентів та пені і ухвалюючи нове рішення про відмову в позові в цій частині, вказала, що відсутність в анкеті-заяві домовленості про сплату процентів і неустойки не дає підстав вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Згідно з ч. 1 ст. 1 ЦК України, цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 ст. 3 ЦК України.
Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
Враховуючи, що отримані кредитні кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги частини 2 статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 та стягнення заборгованості у розмірі 4 922 грн. 84 коп.
Щодо судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач просив суд стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн.
Позивач надає суду платіжну інструкцію №9835-173 від 18 січня 2023 року з якого вбачається, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн. 00 коп.
Зважаючи на положення ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові витрати у межах сплаченого судового збору підлягають стягненню із Відповідача у розмірі 812, 01 грн. (4 992,84 / 16 503,31 * 2684 = 812, 01)
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280, яке зареєстроване за адресою: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) суму кредитної заборгованості в розмірі 4 992 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 84 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280, яке зареєстроване за адресою: 03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 812 (вісімсот дванадцять) гривень 01 копійка.
У іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Суддя Н.О.Горбенко