СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/4617/23
пр. № 2-о/759/504/23
13 квітня 2023 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді П'ятничук І.В.,
при секретарі Бондаренко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Щербина Яніна Олександрівна про встановлення факту, що має юридичне значення,
Заявник ОСОБА_1 14.03.2023 року звернулась до суду з заявою встановлення факту, що має юридичне значення, якою просить встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області та ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві а саме те, що вони є відповідно батьком та донькою; встановити факт належності заповіту, складеного 23 вересня 2009 року посвідченого державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори Коцюрбою Г.Г. ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області, встановити факт належності правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 (НОМЕР_1) в гаражно -будівельному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_6» за адресою: АДРЕСА_4, земельної ділянки площею 0,2500 га та площею 0,1614 га, які розташовані в АДРЕСА_2 ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області.
В обґрунтування заяви посилаються на те, що вона являється рідною донькою померлого ОСОБА_2 . Однак у документі, що підтверджує родинні зв'язки, а саме свідоцтві про народження, неправильно вказане прізвище її батька.
Крім того, зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно.
У встановлений законом порядок після смерті батька заявник звернулась до приватного Дванадцятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом їй було відмовлено та надане роз'яснення про необхідність підтвердження родинних відносин та належності померлому спадкового майна в зв'язку з наявністю розбіжносте в прізвищі померлого.
На підставі викладеного просила задовольнити заявлені вимоги.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 20.03.2023 року було відкрито провадження у справі.
В судове засідання заявник та її представник не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Від представника заявника до суду надійшла заява, якою заявлені вимоги підтримує, просить задовольнити та розгляд справи провести за її відсутності та відсутності заявника.
Заінтересована особа в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає заяву, такою, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що батьком заявника по справі був ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що про свідчить актовий запис про смерть № 11547 Київського міського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 6).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 , яка належала покійному на підставі договору міни квартири від 27.02.1997 року; гаражу № НОМЕР_1 (НОМЕР_1) в гаражно -будівельному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_6» за адресою: АДРЕСА_4 , який належав покійному на підставі ордера № 76 виданого 09.11.1987 року; земельної ділянки площею 0,2500 га та площею 0,1614 га, які розташовані в АДРЕСА_2 , які належали покійному на підставі державного атку на право приватної власності на землю (а.с.18-19, 20, 21, 22).
За життя 23.09.2009 року покійним ОСОБА_2 було складено заповіт, відповідно до якого все своє майно він заповів ОСОБА_1 (а.с. 7).
22.02.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Дванадцятої київської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Однак як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії державного нотаріуса Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Щербини Я.О. від 22.02.2022 року № 1890/02-31, заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки заявником не було надано доказів родинних відносин з померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 та не надано доказів належності померлому спірного спадкового майна (а.с. 8).
З матеріалів справи вбачається, що у заявника існують труднощі, щодо оформлення спадкового майна.
На підтвердження вказаних обставин заявниками надано суду наступні документи: свідоцтво про народження заявникам, посвідку про народження ОСОБА_2 , паспорт заявника, паспорт померлого ОСОБА_2 , договір мини квартири від 27.02.1997 року, державні акти на право приватної власності на землю, ордер на гараж, з яких вбачається, що це одна й та сама особа, однак її прізвище написано інакше з огляду на переклад.
Крім того, судом достеменно встановлено, що ОСОБА_1 є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб. Якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
У листі Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що до заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази: докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб); довідки органів реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану; пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником. Цей перелік не є вичерпним.
Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
З матеріалів справи вбачається, що підтвердження факту родинних відносин з ОСОБА_2 необхідне заявнику для належної реалізації своїх спадкових прав, та підтвердити цей факт в позасудовому порядку заявники не можуть, в зв'язку з чим вимушені звернутись до суду із даною заявою.
Крім того, з матеріалів справи вбачається що 23 вересня 2009 року покійним було складено заповіт, відповідно до якого все своє майно він заповів ОСОБА_1 .
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що покійному на підставі правовстановлюючих документів належало спадкове майна, а саме: квартира АДРЕСА_1 , на підставі договору міни квартири від 27.02.1997 року; гараж № НОМЕР_1 (НОМЕР_1) в гаражно -будівельному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_6» за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі ордера № 76 виданого 09.11.1987 року; земельна ділянка площею 0,2500 га та площею 0,1614 га, які розташовані в АДРЕСА_2 , на підставі державного атку на право приватної власності на землю. Проте, в свідоцтві про смерть його прізвище зазначено ОСОБА_2 , а в правовстановлюючих документах ОСОБА_1 .
Наявні у матеріалах справи копій документів, узгоджуються між собою.
Відповідно до пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно до п. 6 ст. 273 ЦПК факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Відповідно листа ВСУ 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа у відповідності до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявників важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Перевіривши надані заявниками документи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 293,268, 273 315 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: державний нотаріус Дванадцятої київської державної нотаріальної контори Щербина Яніна Олександрівна про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с. Миніки Коростишівського району Житомирської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області, є рідним батьком ОСОБА_1 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві.
Встановити факт належності заповіту, складеного 23 вересня 2009 року посвідченого державним нотаріусом Першої київської обласної державної нотаріальної контори Коцюрбою Г.Г. ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області.
Встановити факт належності правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , гараж № НОМЕР_1 (НОМЕР_1) в гаражно -будівельному кооперативі «ІНФОРМАЦІЯ_6» за адресою: АДРЕСА_4 , земельної ділянки площею 0,2500 га ( призначення для обслуговування житлового будинку) та площею 0,1614 га ( призначення для ведення особистого селянського господарства), які розташовані в АДРЕСА_2 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Кагарлик Кагарлицького району Київської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: І.В. П'ятничук