Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6392/23
13 червня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва в складі
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
адвоката ОСОБА_3 ,
слідчий ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва клопотання ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021100070000425 від 02.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,
ОСОБА_5 звернувся до слідчого суддіс Подільського районного суду м. Києва в порядку ст. 174 КПК України із клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2021 у справі № 758/3744/21 на автомобіль марки «Lexus», моделі «ES350», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, 2008 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_5 , із встановленням заборони його відчуження та використання.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначив, що в рамках кримінального провадження № 12021100070000425 вищезазначеною ухвалою накладено арешт на автомобіль марки «Lexus», моделі «ES350», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, 2008 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_5 , із встановленням заборони його відчуження та використання.
На думку заявника, такий арешт є необгрунтованим, оскільки 09.02.2021 він здійснив купівлю автомобіля марки «Lexus», моделі «ES350», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, 2008 року випуску. Вказує, що даний автомобіль він знайшов на автомобільному майданчику, продажем якого займався ОСОБА_6 , зі слів якого даний автомобіль йому доручила продати попередня власниці ОСОБА_7 .. Вище вказаний автомобіль продавався за грошові кошти у сумі 12 000,00 дол. США. Після переоформлення автомобіля ОСОБА_5 було передано ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 12 000,00 дол. США. 24.03.2021 року в ході огляду місця події автомобіль «Lexus», моделі «ES350», д.н.з. НОМЕР_1 було вилучено в рамках кримінального провадження № 12021100070000425 від 02.03.2021 року. В ході встановлення всіх обставин ОСОБА_8 дізнався, що ОСОБА_6 , після продажу автомобіля не виконав умови договори між ОСОБА_7 , а саме не передав кошти за автомобіль. У зв'язку з чим ОСОБА_7 , звернулась до поліції з заявою про вчинення ОСОБА_6 шахрайських дій.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав клопотання про скасування арешту майна, акцентуючи увагу на тому, що в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Слідча у судовому засіданні не заперечила проти скасування арешту.
Слідчий суддя, заслухавши захисника та слідчого, вивчивши матеріали клопотання кримінального провадження дійшов наступного висновку.
Як встановлено, Подільським УП ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021100070000425 від 02.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
26 березня 2021 року ухвалою Подільського районного суду міста Києва в кримінальному провадженні № 12021100070000425 від 02.03.2021 було накладено арешт на автомобіль марки «Lexus», моделі «ES350», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, 2008 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_5 , із встановленням заборони його відчуження та використання.
В той час, як вбачається з матеріалів справи, 09.02.2021 ОСОБА_5 здійснив купівлю автомобіля марки «Lexus», моделі «ES350», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, 2008 року випуску, який він знайшов на автомобільному майданчику. Продажем вказаного атомобіля займався ОСОБА_6 , зі слів якого даний автомобіль йому доручила продати попередня власниці ОСОБА_7 .. Після переоформлення автомобіля ОСОБА_5 було передано ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 12 000,00 дол. США. 24.03.2021 року в ході огляду місця події автомобіль «Lexus», моделі «ES350», д.н.з. НОМЕР_1 було вилучено в рамках кримінального провадження № 12021100070000425 від 02.03.2021 року. В ході встановлення всіх обставин ОСОБА_6 , після продажу автомобіля не виконав умови договори між ОСОБА_7 , а саме не передав попередній власниці кошти за автомобіль. У зв'язку з чим ОСОБА_7 , звернулась до поліції з заявою про вчинення ОСОБА_6 шахрайських дій. Крім того, між власником майна ОСОБА_5 та колишнім власником майна, потерпілою у кримінальному провадженні № 12021100070000425 від 02.03.2021 ОСОБА_9 укладено відповідний договір, шляхом урегулювання питань щодо спірного майна - арештованого автомобіля.
Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необгрунтовано.
Таким чином, розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість/необґрунтованість накладеного арешту та наявність/відсутність підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. В даному випадку заявник вказує на необґрунтованість накладення арешту, що обумовлює межі дослідження слідчим суддею.
Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; дотриманням законодавчих приписів при вирішенні питання про арешт; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв'язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі (особливо після обшуку); належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.
Частиною 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
Правові підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Враховуючи зазначені вище обставини у їх сукупності, а також те що відпала необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчий суддя приходить до висновку про те, що клопотання про скасування арешту на майно, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а відтак підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 2, 170-174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12021100070000425 від 02.03.2021 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України - задовольнити.
Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 26.03.2021 року у справі №758/3744/21 в частині заборони володіння та розпорядженням автомобілем марки «Lexus», моделі «ES350», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , чорного кольору, 2008 року випуску, що належить на праві власності ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено 14.06.2023 року о 12.00 год..
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1