06.06.2023 Справа № 756/4349/22
Унікальний №756/4349/22
Провадження №2/756/935/23
06 червня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.
за участю секретаря Колесник А.В.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Генерального прокурора Говди Романа Михайловича в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, припинення права та скасування державної реєстрації,
У червні 2022 року звернувся до суду в інтересах держави із позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, припинення права та скасування державної реєстрації.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019000000000780 від 05.04.2019 за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України.
01.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України. Одночасно встановлено, що після проведення слідчих дій за його участі, ОСОБА_1 відчужив на користь матері ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач вказує, що відчуження відбулося одразу після того, як ОСОБА_1 дізнався про здійснення досудового розслідування за фактом його протиправної діяльності, а отже його дії були спрямовані на уникнення арешту та подальшої конфіскації майна. Такий правочин є фіктивним та вчиненим всупереч інтересам держави та суспільства.
На фіктивність правочинів вказує і та обставина, що ОСОБА_1 і далі продовжує проживати у відчуженій квартирі.
З огляду на викладене, позивач просив визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , укладений 16.09.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , припинити право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру та скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 23.06.2023 у вказаній цивільні справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 25.07.2022 в рамках вжиття заходів забезпечення позову накладено арешт на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2457517580000.
13.10.2023 позивач звернувся до суду із уточненням до позовних вимог. Зазначив, що з огляду на те, що договір дарування укладений 19.06.2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містить нотаріальної згоди ОСОБА_6 , яка є цивільною дружиною ОСОБА_1 , такий договір є недійсним, адже вчинений із недодержанням встановленої законом форми.
08.05.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою визнання позову. Вказав, що вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2023 затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 27.02.2023 між заступником Керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Синюком А.В. та Петриченком Є.В. Вказана угода, зокрема, передбачала визнання позовних вимог у цивільній справі №756/4349/22 про визнання договору недійсним, припинення права та скасування державної реєстрації. З огляду на викладене, ОСОБА_1 позовні вимоги Генерального прокурора Говди Романа Михайловича в інтересах держави визнає, просить позов задовольнити.
Крім того, 08.05.2023 на адресу суду надійшла заява від ОСОБА_2 про визнання позову поданого Генеральним прокурором Говдою Р.М. в інтересах держави.
Учасники в судове засіданняне зявилися, на адресу суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь - якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Оскільки, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, суд вважає за можливе прийняти визнання позову відповідачем у справі.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи убачається, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснювалося процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №42019000000000780 від 05.04.2019 за підозрою ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 191 КК України.
27.08.2021 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.08.2021 проведено обшук місця проживання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 (том 1, а.с.195-201).
16.09.2021 у м. Києві ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір дарування квартири АДРЕСА_2 , договір посвідчений приватним нотаріусом КМНО Топазли О.О., зареєстрований в реєстрі за №841 (том 1, а.с.37-39).
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №279530619 від 13.10.2021, квартира АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування №841 від 16.09.2021 (том 1, а.с.40,41).
Як убачається з вироку Солом'янського районного суду м. Києва від 30.03.2023 в кримінальному провадженні №52022000000000456 щодо ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 200 КК України, щодо ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 200 КК України та щодо ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 209 КК України, на підставі угоди про визнання винуватості ОСОБА_1 визнано винуватою та призначено відповідне покарання. ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення та зобов'язася визнати позов виконуючого обов'язки Генерального прокурора Говди Р.М. у цивільній справі 756/4349/22 в інтересах держави до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, припинення права та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно (том 5, а.с.216-250).
Отже, судом встановлено, що 27.08.2021 в межах кримінального провадження №42019000000000780 від 05.04.2019 було проведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_3 .
Як убачається з протоколу обшуку від 27.08.2021 копія ухвали слідчого судді про проведення обшуку була отримана особисто ОСОБА_1 (том 1, а.с.202,203).
30.08.2021 в межах кримінального провадження №42019000000000780 від 05.04.2019 відбувся допит ОСОБА_1 в якості свідка (том 1, а.с.206-212).
Вказані обставини свідчать про те що ОСОБА_1 був обізнаним про встановлення органом досудового розслідування його причетності до протиправних дій. В зв'язку з чим, з метою уникнення арешту та подальшої конфіскації належного йому нерухомого майна, відчужив квартиру на користь матері ОСОБА_2 , шляхом укладання фіктивного договору дарування, з порушенням публічного порядку.
Згідно ч. 2 ст. 182 ЦК України державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Згідно ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Згідно ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.
Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ч. 6 ст. 263 ЦПК України якщо одна із сторін визнала пред'явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 206 цього Кодексу.
Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Обставини того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали фіктивний договір з метою уникнення арешту нерухомого майна та його подальшої конфіскації визнані відповідачами в повному обсязі. Суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Отже, визнання відповідачами позову вимогам Закону не суперечить та прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує.
Враховуючи викладене, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог про визнання договору недійсним, припинення права та скасування державної реєстрації.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 158, 263-265, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Генерального прокурора Говди Романа Михайловича в інтересах держави до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, припинення права та скасування державної реєстрації - задовольнити.
Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_2 , укладений 16 вересня 2021 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Топазли Оксаною Олександрівною, зареєстровано в реєстрі за №824.
Припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 , що виникло на підставі договору дарування квартири від 16 вересня 2021 року за №824.
Скасувати державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 , що виникло на підставі договору дарування квартири від 16 вересня 2021 року за №824 (запис №440002496 від 16 вересня 2021 року приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Топазли Оксани Олександрівни).
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ) на користь Офісу Генерального прокурора України (01001, м. Київ-11, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) судовий збір 11 889 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 63 (шістдесят три) коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) на користь Офісу Генерального прокурора України (01001, м. Київ-11, вул. Різницька, 13/15, код ЄДРПОУ 00034051) судовий збір 11 889 (одинадцять тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять) грн. 63 (шістдесят три) коп.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Суддя: Олексій ДИБА