Справа №752/4726/23
Провадження №2-о/752/447/23
06 червня 2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Кордюкової Ж.І.,
за участю секретаря Дураєвої А.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що заінтересована особа відмовила йому у внесенні змін до актового запису про народження: власного імені дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 », власного імені батька з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », доповнити відомостями про дитину: по батькові « ІНФОРМАЦІЯ_2 », місце народження «Україна, Київська область, Поліський район, село Діброва».
Внесення цих змін необхідне для внесення змін до свідоцтва про народження його доньки ОСОБА_4 , внесення відомостей про батька дитини з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ».
Його особа посвідчується паспортом громадянина України НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_1 , де місце його народження зазначено - село Діброва Поліського району Київської області.
Крім того, картка платника податків також видана на ім'я ОСОБА_1 .
Таким чином, в актовому записі про його народження містяться орфографічні помилки у написанні його імені та імені його батька.
Встановлення неправильності в актовому записі про народження має значення, оскільки від встановлення цього факту породжуються юридичні наслідки у вигляді встановлення факту належності документів.
Просив:
встановити неправильність запису власного імені дитини та власного імені батька в актовому записі про народження ОСОБА_1 від 29.04.1944 №09, складеного в с. Кагановичі Другі Кагановичського району Київської області;
зобов'язати Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_1 від 29.04.1944 №09, складеного в с. Кагановичі Другі Кагановичського району Київської області, виправити власне ім'я дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 », власне ім'я батька з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », доповнити відомості про дитину: по батькові « ІНФОРМАЦІЯ_3 », місце народження «Україна, Київська область, Поліський район, село Діброва».
Заявник ОСОБА_1 підтримав подану заяву, підтвердив доводи, викладені в ній.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
15.03.2023 судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви та відкрито провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Згідно даних паспорту громадянина України НОМЕР_1 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Діброва Поліського району Київської області.
Довідка про присвоєння ідентифікаційного номера НОМЕР_2 від 31.03.1998 видана на ім'я ОСОБА_1 .
22.02. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстрували шлюб, актовий запис №115, що підтверджується копією книги реєстрації шлюбів за 1921-1924 рік.
Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зробив висновок про відмову у внесенні змін до актового запису цивільного стану №225, згідно з яким відмовив у внесенні змін до актового запису про народження ОСОБА_1 від 29.04.1944 №09, складеного в с. Кагановичі Другі Кагановичського району Київської області, виправити власне ім'я дитини з « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на « ІНФОРМАЦІЯ_2 », власне ім'я батька з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_3 », доповнити відомості про дитину: по батькові « ІНФОРМАЦІЯ_2 », місце народження «Україна, Київська область, Поліський район, село Діброва», у зв'язку з не підтвердженням персональних даних батька, його власного імені та по батькові, оскільки заявник немає відомостей щодо народження батька та шлюб батьків, що унеможливлює ідентифікацію особи.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).
Частинами 1, 2 ст. 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Отже, із вказаних норм процесуального права вбачається, що встановлення факту, що має юридичне значення, який не зазначено у частині першій статті 315 ЦПК України, можливе виключно за умови, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення або немає іншого способу захисту порушених прав.
Внесення змін до актових записів цивільного стану здійснюється за Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5.
Таким чином, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №761/16799/15-ц).
Пленум Верховного Суду України у постанові від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснив, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.
Аналізуючи доводи заявника у сукупності з обставинами, встановленими у судовому засіданні та наданими доказами, суд приходить до висновку, що зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зі змісту ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України вбачається, в судовому порядку не розглядаються справи про встановлення неправильності в актовому записі про народження особи.
При цьому доводи заявника, викладені в заяві, можуть бути предметом відповідної оцінки судом під час вирішення спору про неправомірність відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актового запису про народження, при вирішенні якого суд зобов'язаний дати оцінку законності та обґрунтованості такої відмови.
Суд зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.
Таку правову позицію висловлено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №800/559/17, від 03.04.2018 у справі №9901/152/18, від 30.05.2018 у справі №9901/497/18 та від 06.02.2019 у справі №522/12901/17-ц при розгляді цивільних справ у подібних правовідносинах, висновки яких, на думку суду, можуть бути застосовані за аналогією і до правовідносин у цій справі.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про встановлення неправильності записів в актовому записі про народження, не підлягають розгляду не лише в порядку цивільного судочинства, але і взагалі не підлягають судовому розгляду. Обраний заявником спосіб захисту прав сам по собі не сприятиме ефективному відновленню порушеного права.
Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України).
За таких обставин, враховуючи, що заявлені заявником вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, суд вважає, що провадження у справі слід закрити.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 255-256, 258, 260-261, 352-355 ЦПК України, суд,-
Закрити провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити заявнику, що у разі закриття провадження повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення.
Повний текст ухвали складений 12.06.2023.
Суддя Ж. І. Кордюкова