Справа №705/2465/23
3/705/1344/23
09.06.2023 м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Піньковський Роман Володимирович, розглянувши матеріали, які надійшли з Уманського РУП ГУНП в Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №230869 від 09.05.2023 року, ОСОБА_1 09.05.2023 року о 10 годині 20 хвилини в м.Умань по вул.Н.Сотні,45, здійснювала продаж тютюнових виробів без дозвільних документів (ліцензійної картки), чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.164 КУпАП, не визнається обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Зважаючи на викладене, з метою дотримання завдань провадження у справі про адміністративне правопорушення та розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильно вирішення справи. Ці дані встановлюються, в т.ч. протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, полягає у провадженні господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).
Кваліфікуючі ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, мають бути конкретно зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, як того вимагає ст. 256 КУпАП.
Таким чином, обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, є здійснення особою господарської діяльності з певними порушеннями. Отже зазначена стаття є бланкетною, тобто вимагає також посилання на норму закону, яку було порушено при здійсненні господарської діяльності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, у ньому всупереч вимогам ст. 256 КУпАП не наведено норм закону, що регулюють зайняття господарською діяльністю, які порушила ОСОБА_1 .
Згідно зі ст. 3 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарською діяльністю є діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Таким чином, обов'язковою ознакою господарської діяльності є її систематичність, виконання на професійній основі, а саме вчинення три і більше разів, а разове вчинення будь - якої дії, не утворює складу адміністративного правопорушення.
Статтею 1 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Закон) встановлено, що роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Відповідно до ст. 15 цього Закону роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Згідно з ст. 17 Закону у разі порушення вимог ст. 15 Закону суб'єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Відповідно до ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Тобто, з аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 164 КУпАП настає для суб'єктів господарювання, а не для будь-яких інших осіб, зокрема фізичних осіб.
Будь-яких належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, чи його працівником або особою, відповідальною за діяльність такого суб'єкту господарювання, який систематично здійснює господарську діяльність, що є однією з основних ознак господарської діяльності, та яка потребує документів дозвільного характеру, та будь-яких інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, до протоколу про адміністративне правопорушення додано не було.
Відповідно до вимог ст. ст. 9, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
У відповідності до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Слід зазначити, що згідно положень КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, є недоведеним.
Враховуючи зазначене, суддя приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП, оскільки до протоколу не надано достатніх об'єктивних та безсторонніх доказів, які б дозволили суду на підставі ст.252 КУпАП зробити висновок про доведеність факту вчинення останньою інкримінованого правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 164, 245, 251, 252, 280, 283-284, 294 та п.1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.164 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Р.В. Піньковський