12.06.2023
єдиний унікальний номер справи 531/594/23
номер провадження 1-кп/531/108/23
12 червня 2023 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Карлівського районного суду Полтавської області обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Карлівка, Полтавської області, зареєстрований та мешканець АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, з базовою середньою освітою, не працюючий, не одружений, не депутат, військовозобов'язаний, малолітніх дітей на утриманні не маючий, на підставі ст. 89 КК України не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне та фізичне насильство по відношенню до ОСОБА_5 , з якою ОСОБА_4 спільно проживає однією сім'єю, в одному місці, за адресою: АДРЕСА_1 , що призвело до її психологічних страждань та погіршило якість життя потерпілої.
Так, ОСОБА_4 27.09.2022 року, близько 17:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За вказані дії постановою Карлівського районного суду від 16.11.2022 року єдиний унікальний номер справи 531/2141/22, яка набрала законної сили
10.01.2023 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного насильства відносно матері ОСОБА_5 та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень 00 копійок (сто сімдесят гривень) на користь держави.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 08.12.2022 року 0 14:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: виражався нецензурною лайкою та здійснив один удар кулаком в обличчя. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
08.12.2022 року о 19:30 год. ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: виражався нецензурною лайкою та намагався затіяти бійку. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За вказані дії постановою Карлівського районного суду від 16.01.2023 року єдиний унікальний номер справи 531/2650/22, яка набрала законної сили
13.02.2023 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного та фізичного насильства відносно матері ОСОБА_5 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень 00 копійок (сто сімдесят гривень) на користь держави.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 09.12.2022 року близько 11:00 год. за адресою: АДРЕСА_1 вчинив насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою. Своїми діями ОСОБА_4 вчинив правопорушення відповідальність за яке передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
За вказані дії постановою Карлівського районного суду від 25.01.2023 року єдиний унікальний номер справи 531/2669/22, яка набрала законної сили
14.02.2023 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за фактом вчинення психологічного насильства відносно матері ОСОБА_5 та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень 00 копійок (сто сімдесят гривень) на користь держави.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_4 16.02.2023 року близько 14:00 год. за місцем свого проживання, а саме в АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство, що не спричинило фізичних ушкоджень відносно своєї матері ОСОБА_5 , а саме: умисні дії психологічного характеру направлених в її сторону, ображав нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, намагався затіяти бійку.
Отже, в порушення вимог ст. 28 Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», безпричинно, умисно, систематично вчиняє психологічне та фізичне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 , з якою він проживає в одному помешканні, що призвело до психологічних страждань останньої, погіршенні якості її життя, що виразилось у формі втрати енергії, втоми, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати позитивних емоцій, постійних негативних переживань, тощо. А саме, ОСОБА_4 , неодноразово, не маючи підґрунтя, вчиняв по відношенню до своєї матері дії, виражені в словесних образах, погрозах, висловленнях в її адресу словами нецензурної лайки, приниженні та залякуванні, тим самим викликав у ОСОБА_5 побоювання за свою безпеку, спричинив емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та завдав шкоду її психічному здоров'ю, що виразилось у формі втрати позитивних емоцій, негативних переживань.
Таким чином своїми діями, які виразилися домашньому насильстві, тобто в умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як вчинення домашнього насильство, яке виразилося в умисному систематичному вчиненні психологічного та фізичного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних та фізичних страждань та погіршення якості життя потерпілої ОСОБА_5 .
Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому за статтею 126-1 КК України у виді арешту строком на три місяці.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, не заперечував проти покарання, заявленого прокурором.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи за її відсутності.
На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються - дата, час, місце скоєного злочину, мотив, мета, наслідки скоєних кримінального правопорушення, тощо. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 , та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за статтею 126-1 КК України - домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілого.
Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:
ОСОБА_4 не є особою з інвалідністю, не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, згідно ст. 89 КК України не судимий.
При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.
Кримінальне правопорушення, яке вчинив обвинувачений, передбачене статтею 126-1 КК України, відповідно до статті 12 КК України, віднесено до не тяжкого злочину.
Обставинами, які згідно статті 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, не встановлено.
В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно до висновків досудової доповіді у кримінальному провадженні, складеною Полтавським районним сектором №3 Філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 12.06.2023 року, ризик вчинення ОСОБА_4 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як високий. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи неможливе без позбавлення або обмеження волі.
З огляду на вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що перевиховання обвинуваченого та виправлення не можливо без ізоляції від суспільства, тому вважає, що обвинуваченому має бути призначене покарання у межах санкції статті.
У зв'язку з тим, що на досудовому слідстві запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.
Речові докази, цивільний позов та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Керуючись статтями 50, 65-67, 71, 72, статті 126-1 КК України, статтями 349, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 126-1 КК України, та призначити йому покарання у виді трьох місяців арешту.
Строк відбування покарання у виді арешту рахувати ОСОБА_4 з дня звернення вироку до виконання.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обвинуваченому не обирати.
Цивільний позов - не заявлений.
Речові докази, судові витрати - відсутні.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Направити копію вироку не пізніше наступного дня учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1