Справа № 524/2893/13-ц
Провадження № 4-с/524/20/23
09 червня 2023 року Автозаводський районний суд м.Кременчука у складі:
головуючого судді Семенової Л.М.
при секретарі Санакоєвої Н.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі автозаводського районного суду м.Кременчука скаргу ОСОБА_1 на дії державних виконавців,
До Автозаводського районного суду м.Кременчука звернувся зі скаргою ОСОБА_1 на дії державних виконавців Автозаводського відділу державної виконавчої служи у місті Кременчуці, у якій просив визнати дії державних виконавців Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчук Мирошниченко О.І. та Барта К.О. про накладення штрафів у розмірі 43240,63 грн. та 27428,00 грн. в рамках ВП № 37946096 неправомірними; скасувати постанови державних виконавців Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Мирошниченка О.І. та Барта К.О. від 09.01.2019 року та від 30.06.2021 року про накладення штрафів у розмірі 43240,63 грн. та 27428,00 грн. по ВП № 37946096; скасувати арешти накладені на належні йому банківські рахунки рамках НОМЕР_1 .
Скарга обґрунтована тим, що рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 08.04.2013 року по справі № 524/2893/13-ц позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утриманні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.03.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнуто судовий збір.
На підставі виконавчого листа було відкрито виконавче провадження ВП №37946096. В подальшому, відповідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.07.2015 року борг по аліментам складав суму - 14737,47 грн., а станом на 01.07.2021 року заборгованість була визначена у розмірі 167888,97 грн.
Розрахунок заборгованості державними виконавцями Мирошніченко О.І. та ОСОБА_5 був проведений у відповідності до ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», виходячи із середньомісячної заробітної плати по місту Кременчук.
Після надання ОСОБА_1 достовірної інформації, яка підтвердила його доходи станом на 09.05.2023 року було проведено перерахунок заборгованості зі сплати аліментів по ВП № 3794096 та станом на 09.05.2023 року заборгованість по аліментам була визначена у сумі - 98013,89 грн.
Згідно постанови про накладення штрафу від 09.01.2019 року ( державний виконавець Мирошниченко О.І.) за наявності заборгованості по ВП № 37946096 було накладено штраф у розмірі 50% від суми заборгованості, що складає - 43240,63 грн. Відповідно постанови про накладення штрафу від 30.06.2021 року ( державний виконавець Барта К.О.) за наявності заборгованості по ВП № 37946096 було накладено штраф у розмірі 30% від суми заборгованості, що складає - 27428,00 грн. Вважає їх постановленими всупереч ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у вказаний період він офіційно був працевлаштований та отримував заробітну плату, яка відрізнялась від середньомісячної заробітної плати по місту Кременчук на той період.
Окрім цього вважав, що постанова про накладення арешту на рахунки винесена державним виконавцем в порушення Конвенції про захист прав і основоположних свобод та порушує законні права та інтереси його, як сторони виконавчого провадження.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 подав заяву, в якій скаргу підтримав тп росив слухати справу за його відсутності.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'яивились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про часткове задоволення скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно п.1 ч.1ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження'виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу, як суд першої інстанції.
Відповідно до ст.477 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено її права чи свободи.
Судом встановлено, що рішенням Автозаводського районного суду м.Кременчука від 08.04.2013 року по справі № 524/2893/13-ц позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено та стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утриманні доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.03.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнуто судовий збір.
На підставі виконавчого листа було відкрито виконавче провадження ВП №37946096. В подальшому, відповідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів станом на 01.07.2015 року борг по аліментам складав суму - 14737,47 грн., а станом на 01.07.2021 року заборгованість була визначена у розмірі 167888,97 грн.
Постановою про накладення штрафу від 09.01.2019 року ( державний виконавець Мирошниченко О.І.) за наявності заборгованості по ВП № 37946096 було накладено штраф у розмірі 50% від суми заборгованості, що складає - 43240,63 грн.
Відповідно до постанови про накладення штрафу від 30.06.2021 року ( державний виконавець Барта К.О.) за наявності заборгованості по ВП № 37946096 було накладено штраф у розмірі 30% від суми заборгованості, що складає - 27428,00 грн.
Статтею 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені заходи впливу на боржника в залежності від наявної суми заборгованості зі сплати аліментів:
- звернення стягнення на майно боржника та можливість повідомлення про вчинення кримінального правопорушення у разі наявності заборгованості за три місяці (ч. 2, 11 ст. 71 вказаного Закону);
- встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за кордон, праві керування транспортними засобами, праві користування вогнепальною зброєю та праві полювання у разі наявності заборгованості за чотири місяці (ч. 9 ст. 71 вказаного Закону)
- штраф на користь стягувача у розмірі 20 %, 30%, 50 % від суми заборгованості у разі наявності заборгованості за один, два та три роки відповідно (ч. 14 ст. 71 вказаного Закону).
Пунктом 8 глави XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5), визначено, що виконавець накладає на боржника штраф у розмірі та у випадках, визначених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова про накладення штрафу оформлюється відповідно до вимог пункту 7 розділу І цієї Інструкції № 512/5 та містить відомості про розмір заборгованості, яка утворилася з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, та суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилається сторонам виконавчого провадження.
Судом не встановлено проведення державним виконавцем виконавчих дій, направлених на примусове виконання рішення суду.
Положення ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» спрямовані на стимулювання боржника, що протягом тривалого часу не виконує вимоги виконавчого документу, виконати свій обов'язок зі сплати аліментів, а виконавчий збір відповідно до вимог ст. 27 вказаного Закону стягується у разі невиконання боржником вимог виконавчого документу протягом 12 місяців та здійснення заходів з примусового виконання рішень та після погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі або у разі повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження на підставі розрахунку про його нарахування.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відсутність у державного виконавця правових підстав для накладення на скаржника штрафу у вказаних розмірах, адже предметом розгляду вказаної скарги є законність вчинення державним виконавцем відповідних дій в межах виконавчого провадження на підставі виданого у встановленому законом порядку виконавчого документу. Окрім цього суд зазначає, що встановлення штрафів в такому розмірі не сприяє спонуканню боржника до повернення боргу по аліментам.
За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України, суд вважає за необхідне частково задовольнити скаргу та захистити права скаржника шляхом визнання неправомірними та скасування постанов державних виконавців Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Мирошниченка О.І. та Барта К.О. від 09.01.2019 року та від 30.06.2021 року про накладення штрафів у розмірі 43240,63 грн. та 27428,00 грн. по ВП № 37946096.
Щодо оскарження постанови про накладення арешту на рахунки боржника, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, у суду відсутні відомості щодо накладення арешту на майно боржника, якого числа винесена вказана постанова та в рамках якого виконавчого провадження, хто є боржником у ньому, на якій стадії воно перебуває на теперішній час та чи виконане рішення.
Крім того, скаржником не було надано доказів, про те, що, на теперішній час, відпала потреба у накладенні вказаного арешту, або змінилися обставини, які зумовили його застосування, або добровільне погашення заборгованості..
В свою чергу, скаржник не звертався до суду із клопотанням про витребування додаткових доказів, які обґрунтовують його доводи, а на суд не може бути покладена функція збирання доказів, оскільки таким чином буде порушено принцип змагальності.
Отже, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення скарги ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії державних виконавців - задовольнити частково.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Бартою Катериною Олександрівною від 30.06 2021 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 37946096.
Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Автозаводського відділу державної виконавчої служби міста Кременчука Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Мирошниченка Олександра Ігоровича від 09.01.2019 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 37946096.
В іншій частині вимог - відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 09 червня 2023 року.
Суддя Людмила СЕМЕНОВА