Справа № 524/10207/18
Номер провадження 3-в/524/57/23
09.06.2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області
у складі : головуючого судді Олейнікової Г.М.
при секретарі Вобліковій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Кременчука Полтавської області подання тимчасово виконуючої обов'язки начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Інни Леоненко щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП ОСОБА_1 , -
В поданні тимчасово виконуючої обов'язки начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Інни Леоненко зазначено, що постанова відносно ОСОБА_1 надійшла до Крюківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області та була прийнята до виконання 25.02.2019 року.
07.03.2019 року Крюківським РВ направлялися запити до Крюківського ВДВС, ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області та Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області з метою надання інформації про підтвердження факту проживання громадянина ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1
18.03.2019 року працівниками Крюківського РВ була здійснена перевірка за місцем проживання правопорушника ОСОБА_1 . В ході перевірки двері будинку відчинив його батько - ОСОБА_2 та повідомив, що його син ОСОБА_1 вже більше 1 року за вищевказаною адресою не проживає, а мешкає за межами України, а саме в Польщі та до м.Кременчука не приїжджає.
27.03.2019 року до Крюківського РВ надійшла інформація з Крюківського ВДВС м.Кременчук ГТУЮ в Полтавській області згідно якої, в матеріалах виконавчого провадження про стягнення аліментів з ОСОБА_1 відсутні відомості про зміну місця проживання чи реєстрації.
05.04.2019 року до Крюківського РВ надійшла інформація від Управління Державної міграційної служби України, згідно якої відомості про ОСОБА_1 та паспорт громадянина України в формі картки та громадянина України для виїзду за кордон відсутні.
05.04.2019 року за вих.№25/14-1654 до Автозаводського районного суду м.Кременчука було направлено подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови, постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 19.04.2019 року в задоволенні подання було відмовлено, а матеріали особової справи порушника повернуто до Крюківського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Полтавській області для подальшого виконання.
14.05.2019 року ОСОБА_1 перевірявся за адресою проживання працівником ВП №1 КВП ГУНП в Полтавській області, в ході перевірки місцезнаходження правопорушника не встановлено.
26.07.2019 року Крюківським РВ до Автозаводського районного суду м.Кременчука було направлено подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови. Постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 06.08.2019 року в задоволенні подання було відмовлено.
09.01.2020 року з Крюківського ВДВС надійшло повідомлення про те, що останніми направлялось подання про оголошення в розшук боржника. Згідно ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.11.2019 року в задоволенні подання було відмовлено.
03.03.2020 року Крюківським РВ до Крюківського ВДВС був направлений запит щодо наявності інформації про виїзд громадянина ОСОБА_1 за кордон.
06.04.2020 року до Крюківського РВ надійшла відповідь з Крюківського ВДВС, згідно якої громадянин ОСОБА_1 перетинав державний кордон 14.02.2018 року.
16.04.2020 року Крюківським РВ до Крюківського ВДВС був направлений запит щодо розшуку правопорушника ОСОБА_1
02.07.2020 року Крюківським РВ до Автозаводського районного суду м. Кременчука було направлено подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 17.07.2020 в задоволенні подання було відмовлено.
23.07.2020 року з Крюківського ВДВС надійшло повідомлення про те, що останніми направлялось подання про оголошення боржника в розшук. Згідно ухвали Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.11.2019 в задоволенні подання було відмовлено.
18.09.2020 року працівниками Крюківського РВ була здійснена перевірка за місцем проживання громадянина ОСОБА_1 , в ході превірки двері будинку відчинила його сестра - громадянка ОСОБА_3 , яка у письмовому поясненні повідомила, що її брат вже протягом 8 років за вищевказаною адресою не проживає та його місцезнаходження їй не відоме.
21.09.2020 року для встановлення місцезнаходження громадянина ОСОБА_1 направлялися запити до сектору Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області, Ізолятора тимчасового тримання №8, управління охорони здоров'я виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, Кременчуцької центральної районної лікарні, Відокремленого структурного підрозділу №6 КП «ПО Центр терапії залежностей ПОР», Кременчуцького психоневрологічного диспансеру, Державної установи «Полтавська установа виконання покарань (№23)», Кременчуцього міжрайонного відділення судово-медичної експертизи, Кременчуцької міської станції швидкої допомоги, Кременчуцького протитуберкульозного диспансеру, ДРАЦСу Кременчуцького МВ Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, але встановити місцезнаходження громадянина ОСОБА_1 не вдалося.
14.01.2021 року до Крюківського ВДВС були направлені запити щодо організації в межах їх компетенції розшуку боржника.
01.03.2021 року до Крюківського РВ надійшло повідомлення від Крюківського ВДВС про те, що до Крюківського районного суду м. Кременчука було направленно подання про розшук боржника ОСОБА_1
29.04.2021 року до Крюківського РВ надійшла ухвала Крюківського районного суду м.Кременчука від 10.02.2021 року, відповідно до якої подання про розшук боржника ОСОБА_1 було задоволено, копія ухвали була направлена для виконання до ВП №1 Кременчуцького ГУНП в Полтавській області.
10.12.2021 року до Крюківського РВ від ВП №1 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області надішло повідомленя про те, що встановлено, що з 14.02.2021 року громадянин ОСОБА_4 знаходиться за кордоном, тому згідно п.4.1 наказу МВС України № 408 від 27.08.2008 року розшук боржника припинено.
28.12.2021 року Крюківським РВ до Автозаводського районного суду м.Кременчука було направлено подання про вирішення питання про давність виконання судового рішення.
17.01.2022 року ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука у задоволенні подання було відмовлено.
04.05.2022 року Крюківським РВ до Автозаводського районного суду м.Кременчука було направлено подання про вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови.
27.05.2022 року постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука у задоволенні подання було відмовлено.
05.07.2022 року, для встановлення місцезнаходження громадянина ОСОБА_1 направлялися запити до Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області, Кременчуцької міської станції швидкої медичної допомоги, Департаменту охорони здоров'я Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, КНМП «Кременчуцька Центральна районна лікарня» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області», Кременчуцького міського відділу ДРАЦС Північно-Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Кременчуцького міжрайонного відділення судово-медичної експертизи.
26.07.2022 року працівниками Крюківського РВ було здійснено перевірку громадянина ОСОБА_1 за місцем проживання, в ході якої двері будинку ніхто не відкрив. Було залишено виклик до Крюківського РВ на 27.02.2022 року, за яким ніхто не з'явився.
27.07.2022 року в ході телефонної розмови з матір'ю громадянина ОСОБА_1 стало відомо, що останній приблизно 5 років проживає за кордоном, повертатися в Україну не планує.
27.07.2022 року були надіслані запити до УДМС України в Полтавській області та до Крюківського ВДВС для встановлення відомостей про персональні дані правопорушника ОСОБА_1 . Відповідно до відповідей на запити, для надання персональних данних боржника немає законних підстав.
05.09.2022 року Крюківським РВ стосовно ОСОБА_1 було направлено подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови до Автозаводського районного суду м.Кременчука. Постановою суду від 27.09.2022 року у задоволенні подання було відмовлено.
18.04.2023 року працівниками Крюківського РВ була здійснена перевірка за місцем проживання громадянина ОСОБА_1 , в ході перевірки двері будинку ніхто не відчинив, із сусідами поспілкуватися не вдалось. Було залишено виклик до Крюківського РВ на 20.04.2023 року, за яким ніхто не з'явився.
Місцезнаходження правопорушника ОСОБА_1 до цього часу не було встановлено, що унеможливлює привести постанову суду до виконання.
Відповідно до ст.2 ч.1 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з кодексу та інших законів України, а згідно з положеннями ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" установлена судова практика Європейського суду з прав людини (дажі - ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов'язкова для застосування судами як джерело права.
Європейський суд з прав людини, надаючи автономного значення поняттям, які застосовуються в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (дажі Конвенція), часто розцінює справи про адміністративні правопорушення саме як "кримінальні" у розумінні норм Конвенції.
Так, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі "Надточій проти України" від 15.05.2008 року зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У п.3.4 і 3.6 свого рішення від 11.10.2011 року (справа №10-рп/2011) Конституційний Суд України, аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що "не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення", а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому рішенні суд поширив певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Ураховуючи вищезазначене, окремі суди (судді) вважають за можливе до правовідносин, які виникли, застосовувати аналогію закону, а саме норми ст.80 КК України, яка передбачає звільнення від відбування покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки, зокрема, два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі).
Таким чином, системний аналіз положень КУпАП у поєднанні із вказаним законодавством і судовою практикою, дає підстави вважати, що строк давності виконання постанови суду про накладення стягнення повинен розпочинатися з дня набрання цим судовим рішеннямзаконної сили і у всякому разі не перевищувати двох років.
Оскільки особи, які притягуються до адміністративної відповідальності знаходяться явно в невигідній ситуації в порівнянні з тим, хто вчинив більш тяжке правопорушення (злочин) у питанні давності виконання постанов про накладення адміністративних стягнень та обвинувальних вироків.
Відповідно до ст. 304,305 КУпАП контроль з правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. Питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Згідно ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування. Статтею 325-4 КУпАП передбачені наслідки ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт, де зазначено, що у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт, вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. Наказом МЮУ № 2702/5 від 17.08.2018 року передбачено, що протокол про адміністративне правопорушення за ухилення особи від відбування стягнення складається у таких випадках:
- неприбуття порушника до місця виконання суспільно-корисних робіт протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженого органу, без поважних причин.
- невихід на суспільно корисні роботи або відмова виконувати роботу, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин.
- поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
Протягом строку звернення постанови до виконання порушнику направлення не видавалось. Тобто, при виконанні постанови суду, ознаки ухилення не мали документального підтвердження.
Згідно ст.80 ч.4 КК України, перебіг давності зупиняється, якщо до закінчення строків зазначених у ч.1, 3 ст. 80 КК України особою буде вчинено новий злочин. Інформація про внесення до ЄРДР нових кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1 не надходила.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 304, 305 КУпАП, ст. 80 КК України, тимчасово виконуюча обов'язки начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Інна Леоненко просить суд вирішити питання про звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт, накладеного постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2019 року у зв'язку із закінченням строку давності виконання судового рішення.
Представник Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Анжеліка П'ятницька в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, через канцелярію Автозаводського районного суду м.Кременчука надала заяву, в якій подання підтримала в повному обсязі, справу просила розглядати без її участі (а.с.120).
ОСОБА_1 в судове засіданя не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи не надходило.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.298 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
У відповідності до ст. 304 КУпАП, питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
У п.11.1. Розділу ХІ Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19.03.2013 № 474/5 зазначено, що виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт покладається на уповноважений орган з питань пробації.
Із постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука від 04.02.2019 року (аркуш 2 особової справи №06/2019) вбачається, що ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 ч.1 КпАП України та підвергнутий адміністративному стягненню у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
Як судом вище було вказано, законодавцем чітко визначено на який орган покладено виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт, а саме на уповноважений орган з питань пробації.
Пунктом 13.13. Наказу Міністерства юстиції України №474/5 від 19.03.2013 «Про затвердження Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт» передбачено: якщо після перевірки за місцем проживання порушника встановлено, що він за цим місцем не проживає/місцеперебування його невідоме або наявні підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду, уповноважений орган з питань пробації вносить до суду, який виніс постанову, подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови.
Відповідно до ст.305 КУпАП, контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.
Питання виконання постанов суду про застосування суспільно корисних робіт врегульовано главою 31-А КУпАП.
Статтею 325-4 КУпАП передбачені наслідки ухилення особи від відбування суспільно корисних робіт, де зазначено, що у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності. У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.
Як вбачається зі змісту подання органу пробації, в ньому не конкретизовано, з посиланням на норми діючого законодавства, якими передбачений можливий порядок вирішення питання виконання постанови суду про накладення на особу адміністративного стягнення, які саме дії має вчинити суд у зв'язку із невідбуттям ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт.
Відповідно до матеріалів справи та подання, органом пробації не було повною мірою виконано вимоги пунктів 13.9-13.11 вказаного Наказу. Також в поданні не зазначено після неявки поспіль двох разів до органу з питань пробації ОСОБА_1 , звертався чи ні орган з питань пробації із запитом до відповідного органу реєстрації, органу державної виконавчої служби, органу поліції з метою з'ясування факту проживання (перебування) порушника за вказаним у постанові суду місцем проживання.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон), судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 2 КУпАП, суд враховує, що законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Відповідно до статей 1, 8 Основного Закону, Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннями ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Вирішуючи порушене у цій справі питання, відповідно до цього принципу, суд враховує, що згідно зі ст. 303 КУпАП не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, тобто цей нормативно-правовий акт не містить положень, які б дозволяли суду звільнити від відбування покарання особу, у зв'язку із закінченням строків давності виконання цієї постанови.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово звертав увагу на кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення від 30.01.2015 у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява №17888/12; рішення від 09.06.2011 у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03). Також Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Надточий проти України» від 15.05.2018 року зазначив, що український уряд визнав кримінально - правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Положеннями ч.3 ст.80 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого для відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені пунктами 1-3 частини першої цієї статті, подвоюються.
Відповідно до ч.4 ст.80 КК України, перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у частинах першій та третій цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Подання та матеріали особової справи №06/2019 не містять будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 не вчинено нового правопорушення з моменту набрання постановою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2019 року законної сили і до моменту звернення органом пробації із поданням до суду, що є безумовною підставою переривання обчислення строку давності відповідно до положень ч.4 ст.80 КК України.
На підставі викладеного, ст.ст.23, 298, 304, 305 КУпАП, ст.80 ч.3,4 КК України, суд,-
В задоволенні подання тимчасово виконуючої обов'язки начальника Крюківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» Інни Леоненко щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови Автозаводського районного суду м.Кременчука від 04.02.2019 року відносно ОСОБА_1 - відмовити
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Ганна ОЛЕЙНІКОВА