Справа № 399/194/23
Провадження № 3/399/128/2023
Іменем України
12 червня 2023 року смт Онуфріївка
Суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області Лях М.М., розглянувши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, що надійшли від Світловодського ВП № 1 (м. Світловодськ) Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП
встановила:
17 березня 2023 року о 14 годині 19 хвилин в смт Павлиш по вул. Сухомлинського, 15 Б громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 1102, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Крім того, 01 травня 2023 року об 11 годині 05 хвилин в смт Павлиш по вул. Сухомлинського, 15 Б громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 1102, державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року після вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, чим порушив вимоги п. 2.1 а) ПДР України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце, день і час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення, передбачена статтею 126 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк із дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Враховуючи викладене та принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Крім того, стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 126 КУпАП, підтверджується наступними доказами: протоколами про адміністративне правопорушення серії ОБ № 058443 від 17.03.2023, серії ОБ № 107970 від 01.05.2023, довідкою про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія не отримував, довідкою-інформацією щодо повторності вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , копією постанови серії БАВ № 146679 від 04.10.2022 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 126, ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 3400 грн., рапортами працівників поліції із зазначенням цифрової нагрудної відеокамери, на яку здійснювалась відеофіксація, відеозаписами з місця події.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 5 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою-четвертою цієї статті, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом та за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
У відповідності до вимог п. 2.1 а) ПРД України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за їх внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
З досліджених судом відеозаписів встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії, правопорушення вчинені ним повторно протягом року. З урахуванням матеріалів справи, суд дійшов висновку щодо невиконання останнім вимог п. 2.1 а) Правил дорожнього руху України та наявності в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП .
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог ст. 266 КУпАП під час їх отримання у справі відсутні і не встановлені. Жодні обґрунтовані підстави ставити під сумнів допустимість, достовірність та належність зібраних поліцейськими доказів відсутні. Будь-яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів об'єктивність поліцейських, суду не надано.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Зважаючи на викладені докази із долученими відеозаписами, які є належними і допустимими, на переконання суду є достатніми для встановлення дійсних і достовірних обставин події, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Враховуючи встановлені обставини, характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням Правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, враховуючи пом'якшуючі та обтяжуючі обставини по даній справі, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки правопорушник не має статусу водія, що передбачено санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, яке у даному випадку буде справедливим та необхідним для виправлення та попередження вчинення порушником нових адміністративних правопорушень, у тому числі і аналогічних. Оплатне вилучення транспортного засобу не застосовується, оскільки, за матеріалами справи, відомості про належність правопорушнику ОСОБА_1 транспортних засобів відсутні.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір в розмірі 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з ОСОБА_1 в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 536, 80 гривень.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, 283, 284, 285 КУпАП, суддя -
постановила:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень без оплатного вилучення транспортного засобу .
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536, 80 гривень.
Постанова може бути оскаржена на протязі 10 днів з дня винесення постанови до Кропивницького апеляційного суду через Онуфріївський районний суд Кіровоградської області.
Суддя М.М. Лях