Справа № 405/2309/23
провадження № 3/405/462/23
07.06.2023 м. Кропивницький
Суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Юр'єва К.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який працює військовослужбовцем у ВЧ НОМЕР_2 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 115080 від 05.04.2023, 05.04.2023, о 02 год. 34 хв., в м. Кропивницькому по вул. Верхня Пермська, в районі будинку 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Subaru Impreza, номерний знак НОМЕР_3 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, неприродна блідність, поведінка, що не відповідає обстановці . Від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений.
Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання 02.05.2023, 22.05.2023, 07.06.2023 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, з заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
Стаття 268 КУпАП не містить заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність ОСОБА_1 , за наявними у справі матеріалами.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 22.10.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1 рішення).
Санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання, зокрема позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, тому у згідно висловленої ЄСПЛ позиції у справі «Надточій проти України» ця справа за своєю суттю є кримінальною, а також, що зазначене адміністративне правопорушення фактично мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції.
Так, згідно висновків, які зроблені Верховним Судом колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у Постанові від 23 червня 2020 року у справі № 159/3738/16-к, провадження № 51-9229км18 - обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред'явленим обвинуваченням.
Тобто, дотримуючись засад змагальності, та виконуючи свій професійний обов'язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 368-2 КК України зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «indubioproreo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 115080 від 05.04.2023, яким підтверджується, що саме 05.04.2023, о 02 год. 34 хв., в м. Кропивницькому по вул. Верхня Пермська, в районі будинку 40, відбулось адміністративне правопорушення, яке ставиться в провину ОСОБА_1 ;
-направленням від 05.04.2023 на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яке видано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в нього виявлені такі ознаки сп'яніння: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, неприродна блідність, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с.2);
-відеозапис з бодікамери працівника поліції, в ході перегляду якого встановлено, що 05.04.2023, о 02 год. 34 хв. працівники поліції зупинили транспортний засіб Subaru Impreza, номерний знак НОМЕР_3 , в подальшому в ході спілкування працівники поліції виявили у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння та запропонували ОСОБА_1 пройти відповідний огляд в закладі охорони здоров'я, але він відмовився (а.с. 5).
Вказані докази є належними і допустимими, та на їх основі у визначеному законом порядку, які у сукупності не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.
Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення виражається, зокрема у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння.
Суб'єкт адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103, огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 6 цього Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 8 цього Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
За змістом ст. 9 КУпАП, єдиною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність у її діях (бездіяльності) складу адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до довідки про отримання особою посвідчення водія на право керування транспортним засобом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами серії НОМЕР_4 від 07.08.2014.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладанні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суд враховує його особу, який є військовослужбовцем, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, характер правопорушення, ступінь вини, та обставини, які пом'якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, приходить до висновку про накладання на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування на строк один рік, та вважає, що саме це адміністративне стягнення та його розмір буде сприяти вихованню в дусі додержання законів України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 536 грн. 80 коп.
Керуючись ст.7, 130, 247, 283-291 КпАП України, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Кіровограда протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Катерина Сергіївна Юр'єва