Справа № 405/8992/21
Провадження №2-а/405/130/21
23 серпня 2022 року Ленінський районний суд м. Кіровограда у складі:
головуючого судді Іванової Л.А.
при секретарі Гаврилюк Ю.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Кропивницькому адміністративну справу №405/8992/21 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Деревінська Л.В. (діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВА № 1025340 від 28.12.2021 року) в інтересах позивача звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до Державної служби України з безпеки на транспортіпро визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00003211 від 14.12.2021 року, зазначивши на обґрунтування позовних вимог, що вказаною постановою ОСОБА_1 , як керівника юридичної особи ПП «ДІП-ТРАНС», за якою зареєстровано транспортний засіб, притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Оскаржувану постанову позивачем отримано 20.12.2021 року. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що 20.10.2021 року за адресою Н-23, км. 2+998, Кіровоградська область, відповідальна особа - ОСОБА_1 допустив рух транспортного засобу DAF АS 95 XF, державний номер НОМЕР_1 , із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху, перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,9% (9,758т.), навантаження на здвоєнні осі транспортного засобу на 8,1 % (4,603 т).
Позивач вважає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу є незаконною, оскільки винесена усупереч вимогам ст. 283 КУпАП, п. 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Мінінфраструктури України від 27.09.2021 №512, зазначені у ній відомості не відповідають дійсним обставинам, не підтверджені належними доказами та з постанови не вбачається вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Так, відповідно до вимог п. 3 розділу Інструкції, у постанові мають бути зазначені дата і час фіксації здійснення вимірювання, смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги.
В оскаржуваній постанові посадовою особою не встановлено та не зазначено: максимально дозволену фактичну масу для такого транспортного засобу; марка, модель, державний номерний знак причепу - контейнеровозу, його державний номерний знак; категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу; виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові; навантаження за вісями трансопртного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей); допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на ділянці автомобільної дороги.
Враховуючи викладене, позивач вважає, що з даних, зазначених у постанові, не можливо встановити вид, категорію транспортного засобу, максимально дозволену масу та навантаження для такого виду транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, номер вісі, фактичне навантаження на здвоєну вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, а також виміряні їх вагові параметри з урахуванням похибки, на підставі чого, посадовою особою Держтрансбезпеки не доведено та не встановлено фактичну масу транспортного засобу та показники навантаження на осі, а тому не доведено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Ухвалою суду від 05 січня 2022 року зазначену позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та запропоновано позивачу доплатити судовий збір в розмірі 454 грн. На виконання зазначеної ухвали суду позивачем надано оригінал квитанції про доплату судового збору в розмірі 454 грн.
Ухвалою суду від 27 січня 2022 року відкрито провадження у справі за вказаним вище позовом та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходило.
Клопотання про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін по справі до суду також не надходили.
Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті, який повідомлений судом про відкриття провадження за вищевказаним позовом, що підтверджується рекомендованим повідомленням, а так само рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 23.05.2022 року, та 02.08.2022 року за ідентифікатором 2500675327610 про вручення поштового відправлення 13.06.2022 року, разом з позовною заявою та додатками, відзив на позов не подавав, а так само не подавав і будь - яких доказів.
Суд зауважує, що відповідно до ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положення ст. 5 КАС України є реалізацією ч. 1ст. 55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ № 00003211 від 14.12.2021 року, яка винесена старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком В.О., та підписана кваліфікованим електронним підписом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.132-1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн.
Зазначена постанова мотивована тим, що 20 жовтня 2021 року о 15 год. 44 хв. за адресою Н-23, км. 2+998, Кіровоградська область, зафіксовано транспортний засіб DAF AS 95 XF, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 11,9% (9,758 тон), навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 8,1% (4,603 тон).
Згідно вказаної постанови, автоматична фіксація правопорушення здійснена технічним засобом Q-FREE HI TRAC TMU4 WIM,10022, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії № UA.TR.001 35 376-21 до 10.09.2022 року.
Судом також встановлено, що транспортний засіб марки: DAF, модель: AS 95 XF, д.н.з. НОМЕР_1 , тип: cпеціалізований вантажний -контейнеровоз-С, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , маса без навантаження становить 9650, повна маса - 26000, а також спеціалізований причіп - спеціалізований контейнеровоз марки KRONE AZ, д.н.з. НОМЕР_4 , який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , маса без навантаження - 2580, повна маса - 18000, належить ПП «ДІП-ТРАНС».
Крім того, як вбачається з договору ДС №К00922Т про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 01.08.2020 року, та додаткової угоди до нього від 31.07.2021 року №К00922Т/2, укладеним між перевізиком ПП «ДІП-ТРАНС» в особі ОСОБА_1 , та замовником ТОВ «Кернел Трейд», Замовник доручає, а Перевізник зобов'язується за плату надати послуги з систематичного перевезення вантажів автомобільним транспортном на умовах даного Договору. Відповідно до п.1.1 Договору та додаткової угоди вантаж до перевезення визначається Замовником в пункті 3 «Інформація по вантажу» заявки на перевезення, форма якої встановлена Додатком №1 до даного Договору.
Крім того, відповідно до п.2.1 Договору ДС №К00922Т Замовник надає Перевізнику Заявку на перевезення з інформацією про вантаж, маршрут, тариф, тощо. Дата завантаження та кількість Вантажу до перевезення визначається Замовником в Графіку завантаження, що є навід'ємною частиною Заявки на перевезення. Заявка є чинною та такою, що прийнята до виконання Перевізником, після її підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (за наявності). Будь-які зміни до Договору, його додатків, Заявок на перевезення є чинними за умови їх підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками (за наявності).
Відповідно до Заявки на перевезення №Z_082752 від 19 жовтня 2021 року до договору про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом №К00922Т від 01.08.2020 року Замовника ТОВ «Кернел- Трейд» - Перевізнику ПП «ДІП-ТРАНС» - послуги по перевезенню вантажу - соняшника високоолеїнового з пункту навантаження/відправлення - Роздолля, Новий Буг, Миколаївська область; Станційне, вул. Ірини Сеник, буд. 1 Б, до місця розвантаження/призначення- Придніпровський ОЕЗ, м. Кропивницький, вул. Мурманська, буд. 53, терміни та обсяги перевезення: дата завантаження: 20.10.2021, маса вивозу 25 т.
Згідно товарно-транспортної накладної №516916 від 20.10.2021 року транспортний засіб DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , причіп/напівпричіп д.н.з. НОМЕР_4 , автомобільний перевізник ПП «ДІП ТРАНС» здійснив перевезення насіння соняшнику ВО вагою брутто 44000 (нетто 27220)тн, насипом.
Відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП настає за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.
Санкція ч. 2 ст. 132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Приміткою до ст. 132-1 КУпАП визначено, що дія частини першої цієї статті не поширюється на правопорушення, пов'язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Згідно ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (далі також Укртрансбезпека) відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
Частиною 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Відповідно до частин 1 та 5 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил № 30).
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі коли хоч один з їх габаритів перевищує:
- за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м),
- фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т),
- навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Отже, участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу або загальну масу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
Одночасно з цим, визначальним є не просто наявність дозволу як такого, а зазначення у ньому конкретного вагового або габаритного параметру, який хоч і перевищує нормативно встановлений, однак дозволяє здійснювати проїзд ТЗ (без перевищення цього параметру).
Частинами 2, 3, 4 ст. 283 КУпАП встановлено, що постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Крім того, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 року за №512 (далі Інструкція).
Так, відповідно до Додатка 1 вказаної Інструкції в частині «Установив (ла)» постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, має міститися, в тому числі, наступна інформація: (марка, модель, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, повна маса транспортного засобу, ширина, висота, довжина, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична міжосьова відстань, фактична шинність (кількість коліс) на вісі, виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги), а також: (суть адміністративного правопорушення, опис обставин, установлених під час розгляду справи, а також допустимі габаритно-вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги).
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказах, висновків експертів, показів свідків.
Частиною 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час розгляду справи судом встановлено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ № 00003211 від 14.12.2021 року не в повній мірі відповідає вимогам Інструкції, оскільки не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, типу транспортного засобу, ширини, висоти, довжини, фактичної шинності (кількості коліс) на вісі. Вказані недоліки ставлять під сумнів твердження відповідача про врахування вказаних критеріїв при встановленні факту перевищення встановлених законодавством вагових норм.
При цьому, оскаржувана постанова містить лише масу перевищення вагової норми та її відсоток, тобто величину, що підлягає обчисленню шляхом порівняння граничної допустимої фактичної маси типу транспортного засобу з інформацією про фактичну масу транспортного засобу в момент зважування, однак вказаної інформації оскаржувана постанова не містить, та доказів на підтвердження перевищення встановлених законодавством вагової норми не надано.
Слід зазначити, що сама постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення, містить лише опис обставин, які визнані службовою особою суб'єкта владних повноважень підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, без зазначення належних доказів на їх підтвердження.
При цьому суд зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що порушення при винесенні відповідачем постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є безумовною підставою для скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України серії ВМ № 00003211 від 14.12.2021року та закриття провадження у справі про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки під час розгляду справи відповідачем не були доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є склад правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Крім того, враховуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат, на підставіч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, на підставі чого, та враховуючи задоволення позову, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.5, 6, 9, 72, 77, 132, 139, 241, 242, 244, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.245, 251, 254, 256, 283, 288, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00003211 від 14 грудня 2021 року, винесену старшим державним інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Савченком Владиславом Олеговичем, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.295 КАС України.
Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Третій апеляційний адміністративний суд.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова