справа № 388/477/23
провадження № 2/388/194/2023
12.06.2023м. Долинська
Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Кнурова О.А.,
при секретарі судового засідання Лященко Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами,
за участю:
представника позивача - адвоката Величко О.С.,
представника відповідача - адвоката Мельник О.М.,
встановив:
позивач ОСОБА_1 звернувся до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом, підписаним та поданим його представником - адвокатом Величко О.С., що діє на підставі договору про надання правової допомоги № 7/22 від 12.12.2022, що підтверджується ордером серія ВА № 1049669, до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просив:
- звільнити ОСОБА_1 від сплати заборгованості за аліментами за виконавчим листом № 388/1356/16-ц, виданим Долинським районним судом Кіровоградської області на підставі рішення від 20.03.2017 за період з 01.03.2022 по 01.03.2023 у сумі 25803,96 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що судовим рішення присуджено стягувати з нього аліменти на утримання сина. У зв'язку із звільненням з роботи у 2018 році та не працевлаштуванням на даний час утворилась заборгованість зі сплати аліментів. Враховуючи впроваджений воєнний стан та припинення у зв'язку із цим діяльності багатьох підприємств він не має можливості працевлаштуватися. Зазначив, що введення в Україні воєнного стану є тією обставиною, яка має істотне значення у зв'язку з якою утворилась заборгованості по аліментах.
Ухвалою від 04.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вказаним позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження і розпочато підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого судового засідання з повідомленням (викликом) учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, зареєстрований у суді 11.04.2023 за вх. № 2565/23, у якому остання просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
На обґрунтування заперечень проти позовної заяви відповідач зазначила, що не працевлаштування позивача не є підставою для звільнення його від сплати заборгованості по аліментах, а дія на території України воєнного стану не є обставиною, яка має істотне значення для такого звільнення.
Ухвалою від 11.05.2023 підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті у судовому засіданні.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов та просив його задовольнити обґрунтовуючи свою позицію аналогічно викладеному у позовній заяві. Додатково повідомив, що протягом періоду стягнення аліментів ОСОБА_1 не маючи матеріальної можливості завжди намагався хоча б частково сплачувати їх, зокрема за рахунок запозичений у своїх батьків коштів. На уточнюючі питання повідомив, що ОСОБА_1 не хворіє на тяжку хворобу та не є особою з інвалідністю. А також на запитання уточнив, що ОСОБА_1 не перебуває на обліку у центрі зайнятості.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову аргументуючи свою позицію аналогічно викладеному у відзиві на позовну заяву.
Заслухавши представників сторін, врахувавши позиції учасників справи, висловлені ними у заявах по суті справи, які було подано до суду, надавши оцінку доказам у справі, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з положеннями ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.
22.11.2014 Виконавчим комітетом Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис № 44.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 20.03.2017, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня подачі позовної заяви, а саме з 17.11.2016.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 24.01.2018, яке набрало законної сили, розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 22.11.2014 Виконавчим комітетом Маловодянської сільської ради Долинського району Кіровоградської області, актовий запис № 44.
За даними трудової книжки серія НОМЕР_1 , заведеної на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнього було звільнено з роботи 01.06.2018 за угодою сторін. Інших наступних записів трудова книжка не містить.
За даними відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.10.2022 № 1126-22-04461 ОСОБА_1 у період 3-4 квартал 2016 року та 1-2 квартал 2017 року отримував дохід за основним місцем роботи.
За даними відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків від 25.10.2022 № 1126-22-04462 та від 13.03.2023 № 1126-23-01261 відсутня інформація про доходи ОСОБА_1 за період 1-2 квартал 2022 року та 3-4 квартал 2022 року відповідно.
Рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 27.01.2023, яке набрало законної сили 01.03.2023, змінено розмір аліментів, що стягуються за рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 20.03.2017. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше п'ятдесяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.
За даними розрахунку заборгованості зі сплати аліментів Долинського відділу державної виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області заборгованість за аліментами (боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 , ВП 53741566) станом на 01.03.2023 становить 80531,72 грн. Заборгованість за період з 01.03.2022 по 01.03.2023 становить 25803,96 грн.
З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.
Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Положеннями ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ч. 2 ст. 197 СК України передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
ОСОБА_1 як на обставину, що має істотне значення та призвела до утворення заборгованості за аліментами посилається на дію на території України воєнного стану, що стало перепоною його працевлаштування.
Надаючи оцінку зазначеній позиції позивача судом відзначається таке.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, на території України введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Згодом, неодноразово воєнний стан на території України продовжувався у встановленому законом порядку і є чинним на час постановлення цього рішення.
При цьому судом відзначається, що активних бойових дій за місцем проживання позивача (місто, район, область) не велося.
Аналізуючи розрахунок заборгованості зі сплати аліментів судом відмічається, що заборгованість утворилась щонайменше з 01.08.2019, тобто за 2,5 роки до введення на території України воєнного стану, мала регулярний, систематичний характер та накопичувалась щомісячно.
За час утворення заборгованості, зокрема й у період дії воєнного стану, за який позивач просить звільнити його від сплати заборгованості, останній не хворів та не хворіє наразі на тяжку хворобу і не є особою з інвалідністю.
Поряд з цим, з часу звільнення з роботи 01.06.2018 і по теперішній час ОСОБА_1 офіційно не працевлаштувався, докази на підтвердження пошуку роботи не надав, на обліку у центрі зайнятості не перебуває, що на переконання суду свідчить про те, що ОСОБА_1 не працевлаштований та не має офіційних джерел доходів з суб'єктивних причин, при цьому вагомі об'єктивні причини для цього відсутні.
Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення процесуальних норм та норм матеріального права, розглянувши справу у межах заявлених позовних вимог з урахуванням предмету та підстав пред'явленого позову, враховуючи не доведення позивачем наявності обставин, що мають істотне значення і стали підставною утворення заборгованості за аліментами, - суд дійшов висновку, що вимога позивача про звільнення його від сплати заборгованості за аліментами є не обґрунтованою та не доведеною, а тому у її задоволені слід відмовити з урахуванням наведених вище мотивів, що не суперечить чинному законодавству і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту інтересів дитини.
Керуючись статтями 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості за аліментами - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
- позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання (перебування): АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне рішення суду складено 13.06.2023.
Суддя О.А. Кнуров