іменем України
Справа №377/220/23
Провадження №2-а/377/5/23
12 червня 2023 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої - судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання - Гаєвої К.Г., позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Прокопенка О.П,,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Славутичі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, інспектор ВРПП Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області капітан поліції Задорожний Олександр Олексійович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
22 березня 2023 року до суду надійшов адміністративний позов, в якому позивач, посилаючись на статті 247, 287-289, 293 КУпАП, статті 5, 19-20, 132, 134, 139, 143, 244-245 КАС України, просить:
- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 452029 від 14 березня 2023 року, за якою ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень;
- закрити провадження у справі за відсутності події та складу правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області за рахунок бюджетних асигнувань понесені ним судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1 073 гривні 60 копійок та за надання професійної правничої допомоги в сумі 2 000 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що 14 березня 2023 року, приблизно о 14 годині 10 хвилин, позивач, керуючи автомобілем марки «Фіат», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався по автодорозі Т-25-06 Славутич-Неданчичі, де на 3-му кілометрі автодороги був зупинений за вимогою інспектора поліції. Після зупинки транспортного засобу, він вийшов з автомобіля назустріч працівнику поліції, який відмовившись повідомити його про причини та підстави зупинки, пред'явив претензії з приводу того, що позивач начебто був не пристебнутий паском безпеки, чим порушив вимоги пункту 2.3. «в» Правил дорожнього руху. Інспектор поліції на вимогу позивача не надав жодних доказів на підтвердження вказаних обставин. Незважаючи на заперечення позивача щодо вчинення інкримінованого йому в провину порушення Правил дорожнього руху, інспектор поліції Задорожний О.О. безпідставно прийняв рішення про винесення на місці зупинки транспортного засобу постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 452029 від 14.03.2023 року, згідно якої позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень, без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Зі змісту постанови вбачається, що 14.03.2023 о 14 годині 10 хвилин на 3 км а/д Т 25-06 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фіат», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним пасками безпеки, але не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив п. п. 2.3. «в» ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП. Рішення інспектора Задорожного О.О. є протиправним, а постанова про накладення адміністративного стягнення є такою, що підлягає скасуванню з наступним закриттям провадження у справі, оскільки жодних посилань на докази, що підтверджують вчинення позивачем даного правопорушення, у постанові зазначено не було, тільки здійснено посилання на доданий до постанови відеозапис з б/к № 6 та № 11 з невідомо яких бодікамер, оскільки їх індивідуальні ознаки в постанові не були вказані, а саме їх технічні характеристики та приналежність конкретній посадовій особі. На місці зупинки транспортного засобу позивачу було надано для огляду тільки фотографію його автомобіля, що була здійснена після зупинки автомобіля. Відеозапис з бодікамери з підтвердженням фіксації інкримінованого позивачу в провину правопорушення для огляду не було надано. Під час руху на автомобілі позивач був пристебнутий паском безпеки, відстебнувся він тільки після зупинки транспортного засобу поліцейським для того, щоб вийти до нього назустріч з документами. Відсутність доказів порушення позивачем ПДР України вказує на те, що дії інспектора поліції, за відсутності підстав для зупинки його транспортного засобу, вичерпний перелік яких зазначено в статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», та притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП є протиправними, а складена стосовно позивача постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є такою, що підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Ухвалою судді від 27 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання у справі на 05 квітня 2023 року, а також витребувано із Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області для огляду в судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП, відносно ОСОБА_1 (постанова серії БАБ № 452029 від 14.03.2023), разом з відеозаписом із нагрудної боді-камери поліцейського.
05 квітня 2023 року адміністративну справу було знято з розгляду та призначено судове засідання на 20 квітня 2023 року.
20 квітня 2023 року адміністративну справу було знято з розгляду та призначено судове засідання на 02 травня 2023 року.
Ухвалою суду від 02 травня 2023 року за клопотанням представника позивача - адвоката Прокопенка О.П. було витребувано із виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області інформацію стосовно офіційно визначеної адміністративної межі між територією м. Славутича Вишгородського району Київської області та Чернігівським (раніше Ріпкинським) районом Чернігівської області по автомобільній дорозі Т-25-06 Славутич-Неданчичі на виїзд з м. Славутича від підстанції в напрямку руху на промислову зону, 3-й кілометр, с. Неданчичі, Чернігівського району, Чернігівської області.
02 травня 2023 року було оголошено перерву у судовому розгляді справи до 09 травня 2023 року на підставі частини 3 статті 223 КАС України.
Ухвалою суду від 09 травня 2023 року було витребувано за клопотанням позивача: із виконавчого комітету Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області належним чином завірену копію рішення виконавчого комітету (сесії) Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області про здійснення технічного обслуговування та забезпечення контролю з безпеки дорожнього руху на автомобільній дорозі Т-25-06 Славутич-Неданчичі у межах адміністративної території (межі) м. Славутича Вишгородського району Київської області; із Комунального підприємства «Дорожньо-експлуатаційне управління»: належним чином завірену копію рішення виконавчого комітету (сесії) Славутицької міської ради Вишгородського району Київської області про здійснення технічного обслуговування та забезпечення контролю з безпеки дорожнього руху на автомобільній дорозі Т-25-06 Славутич-Неданчичі у межах адміністративної території (межі) м. Славутича Вишгородського району Київської області; належним чином завірену технічну документацію на дану ділянку автомобільної дороги; із Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області належним чином завірені копії маршрутного листа, карти маршруту, спільного наказу (розпорядження) про здійснення заходів з забезпечення заходів з безпеки дорожнього руху, інших розпорядчих документів, на підставі яких такі заходи здійснював інспектор ВРПП Чернігівського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області капітан поліції Задорожний О.О. 14 березня 2023 року о 14 годині 10 хвилин на автомобільній дорозі Т-25-06 Славутич-Неданчичі на виїзді з м. Славутича від підстанції в напрямку руху на промислову зону, 3-й кілометр, а також оголошено перерву у судовому розгляді справи до 30 травня 2023 року на підставі частини 3 статті 223 КАС України.
Ухвалою суду від 30 травня 2023 року було витребувано за клопотанням позивача із Відділення поліції № 2 Вишгородського районного управління поліції ГУНП в Київській області письмову інформацію щодо наявності (надання) відповідних повноважень патрульної поліції Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області у патрулюванні з метою забезпечення своєчасного реагування та контролю за забезпеченням заходів з безпеки дорожнього руху на автомобільній дорозі Т-25-06 Славутич-Неданчичі-Якір на виїзді з м. Славутича від підстанції в напрямку руху на промислову зону, 3-й кілометр, а також оголошено перерву у судовому розгляді справи до 12 червня 2023 року на підставі частини 3 статті 223 КАС України.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив задовольнити. Суду пояснив, що 14 березня 2023 року він їхав на автомобілі марки «Фіат», державний номерний знак НОМЕР_1 , по автомобільній дорозі Т-25-06 Славутич-Неданчичі, де на 3 кілометрі автодороги він був зупинений інспектором поліції. Він їхав на автомобілі разом із ОСОБА_2 , який сидів поруч на пасажирському сидінні. Під час руху транспортного засобу він був пристебнутий ременем безпеки. Після зупинки автомобіля він відстебнувся для того, щоб вийти назустріч поліцейському з документами, тому коли підійшов поліцейський, то він не був пристебнутий ременем безпеки. Поліцейський не повідомив причини зупинки, проте пред'явив претензії з приводу того, що він начебто не був пристебнутий ременем безпеки, чим порушив вимоги п.2.3«в» ПДР України, не надавши на його вимогу на підтвердження цих обставин будь-яких доказів, крім фотографії, на якій було зображено його автомобіль після зупинки. Також йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер». Він погодився пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте вважаючи такі дії безпідставними, повідомив про такі дії поліцейських за номером 102. За результатами його дзвінка до місця події прибули працівники поліції Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, у присутності яких він пройшов тест на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого у нього ознак алкогольного сп'яніння виявлено не було. Не дивлячись на відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, поліцейський виніс постанову та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 гривень, яку він вважає незаконною.
Представник позивача - адвокат Прокопенко О.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що відсутні докази вчинення правопорушення ОСОБА_1 , тому притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП є протиправним, а винесена постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідач Головне управління Національної поліції в Чернігівській області свого представника в призначене судове засідання не направило, про дату, час та місце судового засідання було повідомлене належним чином. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов.
Третя особа інспектор ВРПП Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області капітан поліції Задорожний Олександр Олексійович в призначене судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, до суду надіслав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, за наявними в матеріалах справи документами, позовні вимоги не визнав.
Свідок ОСОБА_2 суду показав, що 14 березня 2023 року він їхав на автомобілі марки «Фіат», яким керував ОСОБА_1 , на пасажирському сидінні, по автомобільній дорозі Т-25-06 Славутич-Неданчичі. Під час руху транспортного засобу він та водій були пристебнуті ременями безпеки. На 3 кілометрі автодороги автомобіль був зупинений інспектором поліції. Після зупинки автомобіля водій відстебнув ремінь безпеки для того, щоб дістати документи та показати поліцейському, тому коли підійшов поліцейський, то він не був пристебнутий ременем безпеки. Поліцейський, не пояснюючи причин зупинки, звинуватив ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.3 «в» ПДР України. На вимогу ОСОБА_1 надати докази вчинення ним адміністративного правопорушення, поліцейський показав йому лише фотографію транспортного засобу після його зупинки. Також йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера «Драгер». ОСОБА_1 погодився пройти тест на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте вважаючи такі дії безпідставними, зателефонував за номером 102 та повідомив неправомірні дії поліцейських. За результатами його дзвінка до місця події прибули працівники поліції Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, у присутності яких він пройшов тест на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого ознак алкогольного сп'яніння у нього виявлено не було.
Вислухавши пояснення позивача, представника позивача - адвоката Прокопенка О.П., показання свідка, перевіривши матеріали справи та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно постанови серії БАБ № 452029 від 14 березня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Задорожним Олександром Олександровичем, Біленка І.В., позивача у справі, притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 гривень.
Як вбачається із зазначеної постанови, 14.03.2023 о 14 годині 10 хвилин на 3 км автодороги Т 25-06 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фіат», державний номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним пасками безпеки, але не був пристебнутий паском безпеки, чим порушив п. п. 2.3 «в» ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП.
Не погодившись з постановою від 14 березня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесеної інспектором ВРПП ЧРУП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Задорожним Олександром Олександровичем, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір відповідно до встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про дорожній рух» законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Як зазначено в статті 14 цього Закону, учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306.
Відповідно до пункту 1.3. ПДР учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9. ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до підпункту «в» пункту 2.3. ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Відповідальність за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами передбачена частиною 5 статті 121 КУпАП.
Оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 121 КУпАП, яка передбачає відповідальність, зокрема, за порушення правил користування ременями безпеки.
За змістом статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Як пояснив в судовому засіданні позивач, 14 березня 2023 року о 14 годині 10 хвилин він, рухаючись на автомобілі Фіат», державний номерний знак НОМЕР_1 , автодорогою Т 25-06, був пристебнутий ременем безпеки, який відстібнув вже після зупинки його автомобіля працівником поліції.
Зазначені обставини підтверджені показаннями свідка ОСОБА_2 ..
На підтвердження винуватості ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, суду надано разом із постановою про накладення адміністративного стягнення диск із відеозаписами з портативних реєстраторів нагрудних бодікамер поліцейських.
З переглянутих відеозаписів з портативних реєстраторів нагрудних бодікамер поліцейських видно, як інспектор поліції зупиняє транспортний засіб - «Фіат», державний номерний знак НОМЕР_1 , та запитує у водія, чому він не пристебнутий ременем безпеки, а також повідомляє водія про те, що ведеться відеофіксація та просить пред'явити посвідчення водія і реєстраційні документи на транспортний засіб. Проте, на переглянутих відеозаписах з портативних реєстраторів нагрудних бодікамер поліцейських не зафіксовано що ОСОБА_1 не був пристебнутий ременем безпеки під час руху транспортного засобу, оскільки на початку відеозапису, під час руху транспортного засобу, поліцейський знаходиться на значній відстані від автомобіля, що унеможливлює зафіксувати чи пристебнутий водій ременем безпеки, а під час розмови з інспектором поліції транспортний засіб вже перебував у нерухомому стані. Крім цього, відеозаписами зафіксовано проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального приладу, з результатом огляду 0,00 %о, а також винесення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху відносно ОСОБА_1 за частиною 5 статті 121 КУпАП.
Інші докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкриміновано правопорушення в матеріалах справи відсутні.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначається Законом України «Про Національну поліцію».
Відповідно до пунктів 3, 8, 11 частини 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події встановлюється Інструкцією з організації реагування на заяви і повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події та оперативного інформування в органах (підрозділах) Національної поліції України, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 27 квітня 2020 року № 357, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2020 року за № 443/34726 (далі Інструкція № 443/34726).
Згідно із пунктом 2 розділу ХІІІ Інструкції № 443/34726 для забезпечення реагування на повідомлення про правопорушення або події в органах (підрозділах) поліції формуються наряди поліції в кількості, необхідній для своєчасного їх прибуття на місце події, з урахуванням наявної штатної чисельності.
Відповідно до пункту 13 розділу ХІІІ Інструкції № 443/34726 під час чергування поліцейські, які залучені до несення служби в складі нарядів поліції, повинні перебувати на дільниці, визначеній для несення служби (зона оперативного реагування наряду поліції). У виняткових випадках, за вказівками оперативного чергового чи відповідального по підрозділу, наряди поліції здійснюють реагування на правопорушення або події, які вчинені на іншій дільниці, після інформування диспетчера. Залишати зону реагування нарядам поліції без дозволу диспетчера забороняється.
Абзацом 7 пункту 2 Розділу І Інструкції № 443/34726 визначено, що наряд поліції - ГРПП, наряди патрульної поліції, поліції охорони, поліції особливого призначення, слідчо-оперативні групи, дільничні офіцери поліції, інші сформовані наряди (у тому числі спільні наряди поліцейських різних підрозділів) у складі, не менше двох поліцейських, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них.
Як вбачається з абзацу 3 пункту 2 Розділу І Інструкції № 443/34726, група реагування патрульної поліції (далі - ГРПП) - наряд патрульної поліції у складі не менше двох поліцейських, які в зоні оперативного реагування виконують завдання із забезпечення публічної безпеки і порядку, взаємодії з населенням, безпеки дорожнього руху, запобігання правопорушенням або подіям та їх припинення, оперативного реагування на них.
Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Розділу І Інструкції № 443/34726 зона оперативного реагування наряду поліції - територія обслуговування, яка закріплена в системі ІПНП за конкретними нарядами поліції. Зони визначаються керівництвом територіальних органів (підрозділів) поліції та затверджуються наказом.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена інспектором ВРПП Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Задорожним Олександром Олександровичем. Місцем вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, в постанові зазначено 3 кілометр автодороги Т 25-06.
З інформації Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області № 3596/109/1503/01-2023 від 08.06.2023, яка надійшла на виконання ухвали суду від 30 травня 2023 року, вбачається, що автодорога Т-25-06 (м. Славутич до яхт-клубу «Білі крила») належить до території обслуговування сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області.
Відповідно до наказу № 56 начальника Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Ціося В.В. від 15.08.2022 «Про затвердження зон патрулювання нарядами групи реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області», копія якого надана на виконання ухвали суду від 30 травня 2023 року, з метою забезпечення своєчасного реагування та належного контролю за нарядами поліції в інформаційній телекомунікаційній системі «ЦУНАМІ» Інформаційного порталу Національної поліції України, за дорученням керівництва Головного управління закріплено зони патрулювання нарядами відділення № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, зокрема, за зміною 242 автодорогу Т 25-06 до яхт-клубу «Білі крила».
Частиною 2 статті 222 КУпАП визначено, що від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
З наданих суду доказів, зокрема, з інформації Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області № 3596/109/1503/01-2023 від 08.06.2023, наказу № 56 начальника Відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області Ціося В.В. від 15.08.2022 «Про затвердження зон патрулювання нарядами групи реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області», встановлено, що автодорога Т-25-06, яка зазначена в оскаржуваній постанові місцем вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, є зоною оперативного реагування нарядами поліції відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області та належить до території обслуговування сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 2 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області. Документами, які надійшли з Чернігівського РУП ГУ НП в Чернігівській області на виконання ухвали суду від 09 травня 2023 року, не підтверджено, що автодорога Т-25-06 є зоною оперативного реагування патрульної поліції Чернігівського РУП. Так, згідно з Витягом з дислокації нарядів поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області на 14.03.2023, зоною обслуговування ГРПП у складі Задорожного О., ОСОБА_4 на транспортному засобі Skoda 0821, є Гончарівська ОТГ, Михайло-Коцюбинська ОТГ, Киїнська ОТГ, до складу яких не входить автодорога Т-25-06. Як вбачається із скріншота Витягу з інформаційної бази поліції ІПНП «ЦУНАМІ» розділ «Службові завдання, які направляються для відпрацювання», метою службового завдання інспектора ГРПП Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_5 14.03.2023 в період часу з 11:00 до 17:00 було спільне з працівниками УКР ГУНП в Чернігівській області патрулювання автодороги Славутич-Неданчичи-Любеч, лише з метою виявлення транспортних засобів, котрі незаконно перевозять підакцизні товари.
Таким чином, інспектор ВРПП Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітан поліції Задорожний Олександр Олексійович не мав повноважень розглядати вказану справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП, і накладати адміністративне стягнення, оскільки автодорога Т-25-06, яка в оскаржуваній постанові зазначена місцем вчинення правопорушення, не є зоною оперативного реагування нарядами поліції Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Сторони в процесі повинні подати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Суд зазначає, що в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно з частиною 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що постанова, винесена інспектором ВРПП Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітаном поліції Задорожним Олександром Олександровичем, серії БАБ № 452029 від 14.03.2023, згідно якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, із зазначених вище підстав є незаконною, тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.
При цьому, суд не враховує доводи позивача, наведені в позовній заяві, про необхідність складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, з наступних підстав.
Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованого в МЮУ 10.11.2015 за № 1408/27853 ( далі Інструкція № 1408/27853)
У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (пункт 4 розділ І Інструкції № 1408/27853).
Пункт 1 розділу ІІІ Інструкції № 1408/27853 визначає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції № 1408/27853 постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев'ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу IV Інструкції № 1408/27853, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з частинами 2, 4 статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
У випадках, передбачених частинами 1 та 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Отже, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення без складання відповідного протоколу.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Як зазначено у частині 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини 3 вказаної статті до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави ( частина 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката ( частина 2).
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат ( частина 3).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( частина 4).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи ( частина 5).
За змістом частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 7 цієї статті розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 вказаної статті передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Судом встановлено, що адвокат Прокопенко О.П. надавав позивачу ОСОБА_1 правничу допомогу на підставі договору про надання професійної правничої допомоги від 15 березня 2023 року.
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 вказаного договору предметом цього договору є надання консультацій з питань притягнення до відповідальності у справах про адміністративні правопорушення, адміністративного судочинства, підготовка процесуальних документів, вивчення наданих довірителем документів. Підготовка та представництво інтресів довірителя у справі за адміністартивним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, інспектор ВРПП Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області капітан поліції Задорожний Олександр Олексійович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з п. 4.3 цього договору, вартість послуг по наданню правової допомоги визначається за домовленістю сторін. З урахуванням складності справи, часу, витраченого та якій потрібно буде витратити адвокатом на надання консультацій правового характеру з питань притягнення до відповідальності у справах про адміністративні правопорушення, адміністративного судочинства, вивчення документів, наданих довірителем, судової практики, складання відповідних процесуальних документів до суду( адміністартивного позову, клопотання та ін.), підготовкою до судового процесу та представництвом інтересів ОСОБА_1 в суді першої інстанції, за описом робіт ( наданих послуг) сума судових витрат складає 2000 гривень із розрахунку 500 гривень за годину: вивчення документів, наданих довірителем для підготовки до суду, надання консультацій (1 година), підготовка адміністративного позову, клопотання про витребування доказів та інших процесуальних документів ( 3 години), всього 4 години з розрахунку 500 гривень за годину, що складає 2000 гривень, підготовка до суду та представництво в суді - з розрахунку 500 гривень за годину.
До позовної заяви позивачем додано детальний опис робіт ( наданих послуг) та розрахунок суми судових витрат за договором про надання професійної правничої допомоги від 15.03.2023, а також надано акт виконаних робіт за договором про надання професійної правничої допомоги від 15 березня 2023 року.
Згідно з актом виконаних робіт від 20 березня 2023 року адвокатом Прокопенком О.П. була надана правнича допомога за договором про надання професійної правничої допомоги від 15 березня 2023 в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, інспектор ВРПП Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області капітан поліції Задорожний Олександр Олексійович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в такому обсязі: вивчення документів, наданих довірителем для підготовки до суду, надання консультацій з питань притягнення до адміністративної відповідальності за вимогами КУпАП, адміністративного судочинства ( 1 година) з розрахунку 500 гривень за годину; підготовка адміністративного позову, клопотання про витребування доказів та інших процесуальних документів ( 3 години) з розрахунку 500 гривень за годину; всього 4 години з розрахунку 500 гривень за годину, що складає 2000 гривень.
Як зазначено у рахунку на оплату № 14 від 20 березня 2023 року, вартість послуг, наданих довірителю адвокатом Прокопенком О.П. відповідно до договору про надання професійної правничої допомоги від 15.03.2023 та оплачених ОСОБА_1 згідно квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20.03.2023, складає 2000 гривень.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи час, затрачений адвокатом Прокопенком О.П. на вивчення документів, наданих довірителем для підготовки до суду, надання консультацій з питань притягнення до адміністративної відповідальності за вимогами КУпАП, адміністративного судочинства, підготовку адміністративного позову, клопотань про витребування доказів, суд вважає, що розмір витрат, пов'язаних з професійною правничою допомогою адвоката, в сумі 2000 гривень були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованимта підтвердженим належними доказами у цій справі.
За таких обставин, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень.
Виирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат по оплаті судового збору, суд виходить з такого.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
З урахуванням положень статей 2-5 Закону України «Про судовий збір», правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 543/775/17, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви про скасування постанови у справі щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб - 2684 гривні.
Таким чином, за подання позовної заяви про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач ОСОБА_1 повинен був сплатити судовий збір в сумі 536 гривень 80 копійок ( 2684 х 0,2). Згідно квитанції АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 20.03.2023 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1073, 60 гривень, тобто сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
З урахуванням наведеного, стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в сумі 536,80 гривень.
Роз'яснити позивачеві, що інша частина судового збору в сумі 536,80 гривень відповідно до частин 1, 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» повертається за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись статтями 243-246, 286 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Скасувати постанову інспектора ВРПП Чернігівського РУП ГУНП в Чернігівській області капітана поліції Задорожного Олександра Олексійовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАБ № 452029 від 14 березня 2023 року, згідно якої застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 121 КУпАП, і закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 5 статті 121 КУпАП.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 536,80 гривень та судові витратина професійну правничу допомогу в сумі 2000 гривень.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду. Апеляційні скарги можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач - Головне управління Національної поліції в Чернігівській області, код ЄДРПОУ: 40108651, м. Чернігів, проспект Перемоги, будинок № 74.
Третя особа - інспектор ВРПП Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області капітан поліції Задорожний Олександр Олексійович, місцезнаходження: м. Чернігів, вул. Шевченка, будинок № 116 а.
Суддя Н. Ф. Теремецька