Справа №: 343/269/23
Провадження №: 2/0343/160/23
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 червня 2023 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Андрусіва І.М.,
з участю: секретаря судового засідання - Максимович В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/269/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Вигодської селищної ради, про позбавлення батьківських прав,
за участю: позивачки - ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_1 - адвокатки Кобилинець Т.В.,
відповідача - ОСОБА_2 ,
представниці третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Вигодської селищної ради - Кудли О.Й.,
І. Стислий виклад позицій сторін:
позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав стосовно малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30.10.2010 вона з відповідачем уклала шлюб, який було розірвано 02.07.2012. За час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_3 . Оскільки після розірвання шлюбу син постійно проживав з нею та перебував на її утриманні, відповідач жодного разу не цікавився його життя, фінансово не забезпечував дитину, вона змушена стягувати з відповідача аліменти в примусовому порядку, які він належним чином не сплачував, адже на даний час заборгованість складає 23 848 грн. І хоча вона намагалась вплинути на відповідача щоб він змінив своє відношення до батьківських обов'язків, однак жодного позитивного результату це не дало. На неодноразові дзвінки із попередженням про подання позову до суду про позбавлення батьківських прав, відповідач надав їй нотаріально посвідчену заяву, в якій зазначив, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 та погоджується, що з актового запису про народження будуть виключені відомості про нього, як про батька.
Зазначає, що відповідач своїх батьківських обов'язків, зокрема, обов'язку виховувати та утримувати дитину до досягнення нею повноліття - не виконував та не виконує. Він не здійснює жодних дій спрямованих на його виконання. Він не проявляє до дитини жодної батьківської уваги і турботи, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не відвідує сина і взагалі з ним не спілкується. Відповідач, як батько, не бере участі у шкільному житті дитини. Дитина зовсім не знає свого батька, оскільки останній його не відвідує.
З огляду на викладене, позивачка вважає, що відповідач своєю поведінкою свідомо самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків.
Позивачка ОСОБА_1 та її представниця - адвокатка Кобилинець Т.В. в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі, просили його задовольнити з вищевказаних підстав.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечив. Зазначив, що йому колишня дружина та її матір не дозволяють бачитись із сином.
Представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Вигодської селищної ради - Кудла О.Й., в судовому підтримала висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав відповідача по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІІ. Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:
ухвалою суду від 14.02.2023 відкрито провадження у справі, призначено провести підготовче судове засідання за участю сторін та представника третьої особи без самостійних вимог.
13 березня 2023 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
07 квітня 2023 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Вигодської селищної ради надійшов висновок про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:
ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 , батьками якого є: ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , що підтверджується світлокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 03.06.2011, виданого виконкомом Шевченківської сільської ради Долинського району Івано - Франківської області (а.с. 13).
Відповідно до копії рішення Долинського районного суду Івано - Франківської області від 02.07.2012, справа №2-593/2012 (а.с. 15-16), шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований 30.10.2010 виконавчим комітетом Шевченківської ради Долинського району Івано - Франківської області, актовий запис №12 розірвано. Сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати з матір'ю - ОСОБА_4 . Відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_4 - « ОСОБА_5 ».
Прізвище із « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » позивачка змінила у зв'язку із реєстрацією шлюбу, що підтверджується світлокопією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.11.2013, виданого виконкомом Шевченківської сільської ради Долинського району Івано - Франківської області (а.с. 12).
Згідно із листом начальника Долинського відділу державної виконавчої служби у Калуському районі Івано - Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дяківа М. від 20.01.2023 №1294 (а.с. 17), станом на 01.01.2023 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів становить 23 848,90 грн.
Відповідно до характеристики ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданої класною керівницею Вигодського ліцею Вигодської селищної ради Л.Дуднік (а.с. 20), останній виховується в неповній сім'ї. Мати хлопчика приділяє належну увагу вихованню та навчанню сина.
Згідно із наданим третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог: органу опіки та піклування - Службою у справах дітей Вигодської селищної ради рішенням №343 від 28.03.2023 «Про затвердження висновку комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради від 22.03.2023 (а.с. 44-46), комісія вважає недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Допитані в судовому засіданні в якості свідків члени комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суду пояснили, що вони прийшли переконання про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав оскільки останній на засіданні комісї зазначив, що хоче бути з дитиною, бачитись з нею і брати участь в її вихованні. Однак колишня дружина та її матір перешкоджає йому у цьому. На день народження сина він купляє подарунки, які передає через свою маму і даний факт не було заперечено на комісії позивачкою. Вважають, що відповідачу необхідно надати шанс належним чином виконувати свої батьківські обов'язки.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх батьківських обов'язків щодо малолітньої дитини.
ІV. Оцінка суду:
вивчивши зміст позовних вимог, вислухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши наявні у справі докази і встановивши фактичні обставини справи, беручи до уваги висновок третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог: органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Вигодської селищної ради, суд приходить такого висновку.
Статтею 4 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Згідно із ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 (далі - Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 27 даної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 51 Конституції України встановлено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно із ст. 9 Конвенції про права дитини, яка зобов'язує держави - учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Як передбачено ч. 2, 4 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона/він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
З аналізу даної норми суд приходить висновку, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 165 Сімейного кодексу України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
У справі «Хант проти України» від 07.12.2006 Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 171 СК України, дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.
Озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав, оскільки її думка не завжди може відповідати її інтересам, може бути висловлена під впливом певних зовнішніх факторів, яким вона в силу малолітнього віку неспроможна надавати правильну оцінку, чи інших можливих факторів впливу на неї (постанова ВС у справі № 705/3040/18).
Так, в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 категорично заперечив щодо позбавлення його батьківських прав, більше того, зазначав, що хоче виконувати свої обов'язки щодо виховання сина. Також вказав, що у спілкуванні з сином йому перешкоджає позивачка та її матір.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків члени комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вигодської селищної ради зазначили, що в дії відповідача ОСОБА_2 спрямовані на збереженні стосунків із сином.
Таким чином судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не втратив інтересу до участі у вихованні сина, має намір на відновлення відносин з ним, тому суд приходить висновку про неможливість застосування до відповідача такого крайнього заходу як позбавлення батьківських прав щодо сина, доцільність вжиття якого сторона позивачки не довела.
Суд враховує існування складних відносин між сторонами у справі, адже у кожного із них після розлучення вже є свої сім'ї, а також те, що відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні висловив бажання брати участь у вихованні сина.
Отже, з урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача щодо сина є передчасним та не відповідає інтересам дитини.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.
Окрім цього, згідно із наданого суду висновку органу опіки та піклування, позбавлення батьківських прав відповідача є передчасним, оскільки в його діях прослідковується заінтересованість в збереженні родинних відносин із сином.
З урахуванням якнайкращих інтересів малолітнього ОСОБА_3 , бажання відповідача брати участь у вихованні та спілкуванні з сином, та з огляду на відсутність виключних підстав для позбавлення його батьківських прав суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 слід відмовити.
В той же час, суд звертає увагу, що у відсутність реальних змін у поведінці відповідача як батька щодо сина протягом розумного строку після ухвалення судового рішення може стати підставою для ініціювання нового судового провадження про позбавлення його батьківських прав у майбутньому (постанова ВС у справі №640/13989/19 від 24.08.2022).
На підставі вищевикладеного, ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959, ст. 51 Конституції України, ст. 4, 13, 80, 81, 141 ЦПК України, ст. 1, 3-5, 7, 19, 141, 150, 155, 157, 164-167, 171 Сімейного кодексу України, ст. 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» та керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
у задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав - відмовити.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність належного виконання батьківських обов'язків та зміни ставлення до виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Покласти на орган опіки та піклування - Службу у справах дітей Вигодської селищної ради обов'язок контролю стосовно виконання ОСОБА_2 своїх батьківських обов'язків стосовно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Івано - Франківського апеляційного суду.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Вигодської селищної ради, місцезнаходження смт. Вигода, вул. Данила Галицького, 75 Калуського району Івано - Франківської області.
Повний зміст рішення суду складено 13 червня 2023 року.
Суддя Долинського районного суду І.М.Андрусів