Справа №338/602/23
12 червня 2023 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В., розглянувши у закритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської областіпро встановлення факту батьківства,
24 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, заінтересована особа орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської областіпро встановлення факту батьківства.
Ухвалою суду від 26 квітня 2023 року було відкрито провадження по справі.
Свої вимоги заявник обґрунтовує тим, що з 2009 року позивач ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 .
Проживаючи разом, як сім'я, були пов'язані спільним побутом, мали спільний сімейний бюджет та витрати, купували майно, товари для сумісного користування, їздили відпочивати, спільно проводили свята разом з їх рідними та спільними друзями. Також спільно несли витрати на оплату комунальних послуг та утримання квартири.
За час спільного проживання з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася дочка ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 . Слід зазначити, що прізвище батько в свідоцтві про народження було помилково записано, як ОСОБА_2 а не ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 вона з чоловіком охрестили дочку ОСОБА_3 .
Після чого всі ці роки вони спільно проживали разом однією сім'єю і виховували дочку, батько завжди брав участь у вихованні, опіці та утриманні доньки був присутній на дитячих святах у садку потім ходив до школи, тобто ставився до ОСОБА_3 , як до своєї доньки.
28 лютого 2023 року позивач одружилися з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 28 лютого 2023 року.
ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи свій військовий обов'язок її чоловік ОСОБА_2 загинув, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3 .
Позивач також вказує, що 16 червня 2022 року комісією у складі : старости та діловода Хмелівського старостинського округу №12 проведено обстеження щодо проживання ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Після проведення обстеження було складено акт про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 проживав зі своєю сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 з 2009 року до 2023 рік.
Встановлення факту батьківства має юридичне значення для призначення та виплати його дочці, як члену сім'ї, допомоги у зв'язку із загибеллю батька ОСОБА_3 під час виконання ним обов'язків військової служби.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 просила суд, визнати ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьком дитини ОСОБА_3 .
В судовому засіданні 24 травня 2023 року представник заявника адвокат Римарук Ю.І. доводи заяви підтримав та просив її задовольнити.
В судове засіданні 12 червня 2023 року заявник та його представник не з'явились. Від представника заявника адвоката Римарука Ю.І. до суду надійшла письмова заява про проведення судового засідання за відсутності заявника та його представника заяву просив задовольнити. Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 є батьком дитини - ОСОБА_3 . Внести зміни у відомості про батька в актовий запис №3 про народження дитини ОСОБА_3 , складеного 08 лютого 2010 року виконавчим комітетом Хмелівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, вказавши батьком дитини громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після внесення змін у відомості про батька в актовий запис про народження змінити прізвище дитини з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 .
Представник заінтересованої особи орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Римарук В.В. у судовому засіданні 24 травня 2023 року не мав заперечень проти задоволення заяви, вважає заявлені вимоги обгрунтованими. В судове засідання 12 червня 2023 року представник заінтересованої особи не з'явився про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 повідомила, що є рідною сестрою ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 . Підтверджує той факт, що ОСОБА_3 є дочкою її загиблого брата. З 2009 року її брат ОСОБА_2 проживав однією сім'єю із заявницею. У 2010 році у них народилась дочка - ОСОБА_3 . Так брат за життя визнавав ОСОБА_3 , як свою дочку. Піклувався за нею, займався її вихованням.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона є сусідкою заявниці ОСОБА_1 . Заявниця з 2009 року проживала однією сім'єю з ОСОБА_2 у власному будинку, який вони побудували разом. В 2010 році у них народилась дочка ОСОБА_3 . Підтверджує той факт, що ОСОБА_3 є дочкою ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_12 повідомила, що є рідною сестрою ОСОБА_2 . Підтверджує той факт, що ОСОБА_3 є дочкою її загиблого брата. Так з 2009 року брат проживав однією сім'єю із заявницею. У 2010 році у них народилась дочка - ОСОБА_3 . ОСОБА_2 загинув у березні 2023 року.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 24 травня 2023 року витребувано від державного нотаріуса Богородчанської державної нотаріальної контори Івано-Франківської області інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), копію спадкової справи, відомості про коло спадкоємців, видані свідоцтва про право на спадщину щодо спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також витребувано з Богородчанського відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, завірену копію актового запису про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Згідно ст. 130 Сімейного кодексу України, у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 128 Сімейного Кодексу України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Частиною 3 ст. 128 Сімейного Кодексу України, встановлено, що позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 1 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Як вбачається із роз'яснень, даних в Листі Верховного Суду України від 01 січня 2012 року "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" справи за заявами про встановлення фактів батьківства розглядаються за правилами окремого провадження, а відповідно до ст. 128 СК України справи про визнання батьківства - за правилами позовного провадження. У першому випадку передумовою звернення до суду за заявою про встановлення факту батьківства є смерть особи, батьківство якої встановлюється, а в другому - особа, батьківство якої встановлюється в судовому порядку, є відповідачем у справі.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" N 3 від 15.05.2006 року встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.
Із заявою про встановлення фату батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
З дослідженої судом копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Хмелівською сільською радою Богородчанського району Івано-Франківської області 08 лютого 2010 року, вбачається, що ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Хмелівка Богородчанського району Івано-Франківської області. Батьком дитини вказано ОСОБА_13 , мати ОСОБА_1 (а.с.8).
З копії актового запису №3 про народження дитини ОСОБА_3 , складеного 08 лютого 2010 року виконавчим комітетом Хмелівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, вбачається що реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України (за вказівкою матері) (а.с. ).
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28 лютого 2023 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_1 , 28 лютого 2023 року зареєстрували шлюб, про що складено актовий запис №20 (а.с.13).
З копії свідоцтва про хрещення від 14 лютого 2010 року, ОСОБА_3 , вбачається що батьком дитини зазначено ОСОБА_2 (а.с.9).
З копії акту обстеження від 16 червня 2022 року комісії у складі : старости та діловода Хмелівського старостинського округу №12, щодо місця проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 встановлено, що останній проживав зі своєю сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 з 2009 року до 2023 рік (а.с.14-17).
З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Богородчанським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14 березня 2023 року вбачається, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11).
Відповідно до довідки про причину смерті №2107 від 08 березня 2023 року причиною смерті ОСОБА_2 є вибухова травма внаслідок військових дій (а.с.12).
Судом встановлено, що внаслідок смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до положень ст. 130 СК України встановлення факту батьківства відносно ОСОБА_3 , можливе за рішенням суду враховуючи, що запис про батька дитини вчинено згідно з ч. 1 ст. 135 СК України.
Метою встановлення факту батьківства є виплати дочці заявниці, допомоги у зв'язку із загибеллю батька під час виконання ним обов'язків військової служби. Крім того, подальше оформлення спадкових прав та внесення змін до актового запису про народження дитини.
З матеріалів справи, пояснень представника заявника, показів свідків, вбачається, що ОСОБА_2 з 2009 року проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась спільна дочка - ОСОБА_3 . ОСОБА_2 визнавав своє батьківство щодо дочки ОСОБА_3 , приймав участь у її вихованні, забезпечував матеріальні потреби дитини.
Таким чином, судом установлено, що за життя померлий визнавав своє батьківство щодо дочки - ОСОБА_3 , тому суд вважає підтвердженим факт батьківства ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , щодо дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.
Частиною першою статті 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.
Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до статей 128, 129 СК України не вирішувалось за життя такої особи, не є перешкодою для застосування статті 130 СК України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі N 373/2257/18 (провадження N 61-15136св20), від 15 квітня 2021 року у справі N 361/2653/15 (провадження N 61-2239св21).
Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.
Аналіз норми статті 130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (стаття 128 СК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
У постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі N 760/3977/15 (провадження N 61-2081зпв18), від 30.09.2021 року у справі N 715/2537/19 (провадження N 61-16191св20) зазначено, що висновок судово-генетичної експертизи не є єдиним доказом походження дитини від певної особи, такий факт може бути доведено й іншими доказами.
Враховуючи той факт, що заявниками не порушувалось питання про проведення судово-генетичної експертизи, суд вважає за можливе встановити факт батьківства у вказаній справі за наявними доказами, які були надані учасниками.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі N 373/2257/18 (провадження N 61-15136св20).
Спільне виховання дитини має місце, коли вона проживає з матір'ю та особою, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, або коли ця особа спілкується з дитиною, проявляє батьківську турботу щодо неї.
Під спільним утриманням дитини слід розуміти як перебування її на повному утриманні матері й особи, яку остання вважає (або яка вважає себе) батьком дитини, так і, як правило, систематичне надання цією особою допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги.
Такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21 березня 2018 року в справі N 543/738/16-ц (провадження N 61-4163св18), від 29 серпня 2018 року в справі N 641/9147/15 (провадження N 61-26210св18), від 21 листопада 2018 року в справі N 225/6301/15-ц (провадження N 61-30047св18), від 12 грудня 2019 року в справі N 562/1155/18 (провадження N 61-11709св19).
Згідно із пунктом 4 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є юридичні факти.
Відповідно до ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 134 СК України - на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Враховуючи наведене, а також те, що заява про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису цивільного стану є належно обґрунтованою та підтвердженою доказами, які заінтересованими особами не спростовані, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки необхідність у встановленні батьківства, необхідна заявнику для подальшого оформлення спадкових прав, а також для внесення відомостей про батька дитини в свідоцтві про народження.
Під час розгляду справи наявність спору про право судом не встановлена.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 19,89, 229, 263-265, 293-294, 315-319 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: орган опіки та піклування в особі служби у справах дітей Богородчанської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської областіпро встановлення факту батьківства - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження село Монастирчани Богородчанського району Івано-Франківської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , селище Спірне Бахмутського району Донецької області, є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянки України, уродженки села Хмелівка Богородчанського району Івано-Франківської області.
Внести зміни у відомості про батька в актовий запис №3 про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного 08 лютого 2010 року виконавчим комітетом Хмелівської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, вказавши батьком дитини громадянина України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце народження село Монастирчани Богородчанського району Івано-Франківської області. Після внесення змін у відомості про батька в актовий запис про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , змінити прізвище дитини на ОСОБА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення, складено 12 червня 2023 року.
Суддя :