Справа № 214/2866/23
3/214/1505/23
Іменем України
13 червня 2023 року м. Кривий Ріг
Суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Сіденко С.І., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
14.04.2023 о 07 год. 56 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по пр-ту. Миру біля буд. 33 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, у стані алкогольного сп'яніння, пройшовши огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу Alcotest Drager 6820, тест №786, проба позитивна, результат 0,21% проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху України.
Крім того, 14.04.2023 о 07 год. 56 хв. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по пр-ту. Миру біля буд. 33 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, не маючи права керування таким транспортним засобом, не отримував посвідчення водія відповідної категорії, правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова серії ЕАР №6015351 від 13.10.2022 за ч. 2 ст. 126 КУпАП). Своїми діями порушив п.п. 2.1а Правил дорожнього руху України.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Таким чином, для повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин, матеріали про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 доцільно об'єднати в одне провадження.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи належним чином у встановленому законом порядку, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходили.
Приймаючи до уваги, що судом вжито необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 у судовому засіданні, справа призначалася до розгляду неодноразово, порушник не з'явився до суду, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними. З метою дотримання розумного строку розгляду справи, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , оскільки положення ч. 2 ст. 268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової його участі в судовому засіданні під час розгляду даної категорії справ.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, оглянувши фрагменти відеозаписів на диску DVD-R, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступного висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
В розумінні ст. 280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
З аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень суду надано:
- протоколи про адміністративне правопорушення серії ААД №438615 та ААД №038376 від 14.04.2023;
- направлення на огляд до КП «КБЛПД» ДОР» від 14.04.2023,
- акт огляду на стан алкогольного сп'яніння від 14.04.2023,
- чек Драгера до протоколу ААД №438615 з результатом 0,21%,
- рапорт інспектора ППП від 14.04.2023,
- довідка про неотримання ОСОБА_1 посвідчення водія,
- постанова серії ЕАР №6015351 за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 13.10.2022.
Так, з протоколу про адміністративні правопорушення серії ААД №438615 та серії ААД №038376 від 14.04.2023 слідує, що водій ОСОБА_1 14.04.2023 керував транспортним засобом марки ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 , по пр-ту. Миру біля буд. 33 в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до п.п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває в стані наркотичного або іншого сп'яніння чи перебуває під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції згідно з ознаками, визначеними в п. 3 розділу І Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Так, зазначені в протоколі про адміністративні правопорушення серії ААД №438615 від 14.04.2023, огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер», результат позитивний - 0,21 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, що в розумінні п. 4 розділу 1, п. 1 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан сп'яніння, а у випадку відмови в проходженні огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Системним аналізом розділів ІІ, ІІІ Інструкції №1452/735 від 09.11.2015 суд приходить до висновку, що з огляду на специфіку проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння проводиться виключно в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надається право проведення такого огляду з обов'язковим проведенням лабораторних досліджень біологічного середовища водія (п.п. 7, 8, 12 розділу ІІІ Інструкції).
Дослідженням відеозаписів з нагрудних відеореєстраторів поліцейських, встановлено, що вони містять фіксацію обставин зупинення працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно п. 2.9а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягне за собою відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, на переконання суду, наявний обсяг доказів та зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення обставини свідчать про співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків та неспростовних презумпцій факту допущення ОСОБА_1 порушення п. 2.9а ПДР України, дійсність факту керування транспортним засобом у стані сп'яніння, що доводять його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, порушенні вимог п. 2.9а ПДР України, та не спростовують правомірності дій інспекторів ПП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, які діяли у повній відповідності до вимог КУпАП на Інструкції.
Перевіряючи наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 2.1а ПДР України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Диспозиція ч. 5 ст. 126 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 за постановою ЕАР №6015351 від 13.10.2022 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Вказані факти та встановлені судом обставин свідчать про обізнаність ОСОБА_1 із встановленими відносно нього тимчасовими обмеженнями у праві керування транспортними засобами, який, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, пов'язаний з порушенням встановлених відносно його обмежень на право керування транспортними засобами, свідомо продовжив допускати порушення.
Таку поведінку ОСОБА_1 суд розцінює як свідчення триваючого умисного ігнорування ним вимог закону при дії обмеження у праві керування транспортними засобами.
Приймаючи до уваги викладене, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
З урахуванням викладеного, а також характеру скоєного правопорушення, особи правопорушника ОСОБА_1 , який раніше притягувався до адміністративної відповідальності, від явки в судові засідання ухилився, а також його явне зневажливе ставлення до встановленого порядку керування транспортними засобами, суспільну небезпечність адміністративного правопорушення, яка створює небезпеку і загрозу як його здоров'ю та життю, так і інших учасників дорожнього руху, тому вважає за необхідне піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції, остаточно визначивши стягнення із застосуванням ст. 36 КУпАПв межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП як за більш серйозне з числа вчинених, без позбавленням права керування транспортними засобами, адже за довідкою з матеріалів справи ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, транспортний засіб належить ОСОБА_2 .
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 28 КУпАП, оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
У відповідності до абзацу 4 п. 28 роз'яснень постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 №14 (із змінами і доповненнями від 19.12.2008 №18) - не можна накладати оплатне вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Тобто, за змістом вищезазначеного, оплатному вилученню підлягає лише той предмет чи об'єкт адміністративного правопорушення, власником якого є сам правопорушник.
Оскільки до матеріалів справи не додано документів, які підтверджують власника транспортного засобу ВАЗ 21070, реєстраційний номер НОМЕР_1 , відтак, суд дійшов висновку, що при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, питання про оплатне вилучення транспортного засобу вирішити неможливо.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 24, 27, 33-35, 36, 40-1, ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130, 245, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , із застосуванням ст. 36 КУпАП, стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя Сіденко С.І.