Справа № 623/1241/20
Провадження № 1-кп/185/657/23
13 червня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220320000970 від 03 жовтня 2018 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Червона Слобода, Черкаського району, Черкаської області, громадянина України, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, старшого водія 1 відділення 1 взводу 1 автомобільної роти військової - частини НОМЕР_1 , у військовому званні «старший солдат», який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України,
за участі:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
12 квітня 2023 року до Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області з Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220320000970 від 03 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України.
Відповідно до зазначеного обвинувального акту обвинувачується ОСОБА_3 , який відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2016 № 109 старшого солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду водія автомобільної роти військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 22.01.2018 № 18 автомобіль МАЗ 5316, реєстраційний номер НОМЕР_2 закріплено за водієм - старшим солдатом ОСОБА_3 .
Старший солдат ОСОБА_3 , діючи зі злочинною недбалістю, тобто не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, в порушення вимог, ст.ст. 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-ХГУ (зі змінами), ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-ХІУ, п. 12.3 Правил дорожнього руху затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 № 1306, 03 жовтня 2018 року близько 8 години 30 хв., на 626 км + 500 м. дороги Київ - Харків - Довжанський в м. Ізюм, Харківської області, керуючи автомобілем МАЗ 5316, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що відповідно технічного талону транспортного засобу серія НОМЕР_3 належить військовій частині НОМЕР_1 , не вжив своєчасних заходів до зниження швидкості руху та допустив зіткнення з автомобілем МАЗ 5337, реєстраційний номер НОМЕР_4 , що відповідно технічного талону транспортного засобу серія НОМЕР_5 належить військовій частині НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 ) та в подальшому з перешкодою у вигляді дерева, внаслідок чого військові транспортні засоби отримали механічні ушкодження.
Своїми діями старший солдат ОСОБА_3 заподіяв шкоду у великому розмірі, у вигляді матеріального збитку завданого власникам військових транспортних засобів, а саме військовій частині НОМЕР_1 та військовій частині НОМЕР_7 на загальну суму 430 722, 17 грн., чим вчинив необережне пошкодження військової техніки, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 412 КК України, як необережне пошкодження військової техніки, що заподіяло шкоду у великих розмірах.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження відносно нього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України, оскільки, з моменту вчинення даного кримінального правопорушення пройшло більше чотирьох років, та він відшкодував в повному обсязі завдані збитки.
Заслухавши в судовому засіданні прокурора, який не заперечував проти звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності тазакриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України, представника потерпілого, який підтримав зазначене клопотання та підтвердив, що дійсно матеріальних претензій до ОСОБА_3 не має, суд приходить до такого.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини 1 або частиною 2 ст. 284 цього кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 286 КПК України, звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України, який вчинив 03 жовтня 2018 року.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 412 КК України відноситься до кримінальних проступків, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за який, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, становить три років та сплив до 03 жовтня 2021 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що клопотання обвинуваченогоОСОБА_3 підлягає задоволенню з можливістю його звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності та закриттям кримінального провадження відносно нього.
У справі маються процесуальні витрати за проведення транспортно-трасологічної експертизи в сумі 3432 грн., за проведення авто-технічної експертизи в сумі 1716 грн., за проведення авто-товарознавчої експертизи в сумі 9420 грн., за проведення авто-технічної експертизи в сумі 1884 грн. 12 коп., всього на суму 16 452,12 грн., які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Речових доказів у справі не має.
Керуючись ст. 45 КК України, ст.ст. 284, 314, 395 КПК України, суд -
Звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220320000970 від 03 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 412 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 16 452 грн. 12 коп. в рахунок відшкодування процесуальних витрат.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний районний суд Дніпропетровської області протягом семи діб з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1