Справа № 183/3254/18
№ 1-кп/183/121/23
08 червня 2023 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного судуДніпропетровської області кримінальне провадження №12017040350003111 за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівна, Новомосковського району, Дніпропетровської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , не судимого
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 350 КК України,
за участю сторін кримінального провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника ОСОБА_5
встановив :
під час досудового розслідування встановлено, що 06 квітня 2018 р. приблизно о 20 год. 00 хв., ОСОБА_6 являючись Михайлівським сільським головою, який відповідно до вимог ч.3 ст. 18 КК України є службовою особою, знаходився в своєму службовому кабінеті, що знаходиться за адресою: вул. Центральна, 1 с. Михайлівна Новомосковського району Дніпропетровської області, та в цей час до вказаного кабінету зайшов ОСОБА_3 . В подальшому останній вчинив сварку з ОСОБА_7 з приводу неналежного виконання ним, на думку ОСОБА_3 , службових обов'язків сільського голови та в цей час у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , у зв'язку зі службовою діяльністю останнього. Після чого, ОСОБА_3 , знаходився в приміщенні кабінету Михайлівського сільського голови, який розташованої за вказаною вище адресою, взяв зі столу в праву руку настільну лампу зі скляним розсіювачем та усвідомлюючи протиправний та суспільно- небезпечний характер своїх дій,з метою спричинення тілесних ушкоджень,
передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання умисно наніс Михайлівському сільському голові ОСОБА_6 , який перебував при виконанні службових обов'язків, один удар в область лівого уха від чого її скляна частина розбилась спричинивши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у виді лінійних подряпин у лівій передвушній області, в області правого зап'ястка, які у своїй сукупності та кожне окремо відносяться до легкого ступеню тяжкості.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачених ст. 49 КК України та закриття щодо нього кримінального провадження, так як з дня вчинення злочину по сьогоднішній день сплинуло більше п'яти років, що перебільшує строк давності притягнення до відповідальності за вказаний злочин.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання захисника про його звільнення від кримінальної відповідальності.
Прокурор висказалася про задоволення клопотання захисника, так як з моменту вчинення кримінального правопорушення пройшов строк давності притягнення до відповідальності, тому є всі підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Вислухавши клопотання захисника, думку учасників процесу, дослідивши підстави, щодо звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, суд встановив, що клопотання підлягає задоволенню.
ОСОБА_3 обвинувачуються в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 350 КК України, початок якого відбувся06 квітня2018 р. і на сьогоднішній день з моменту вчинення кримінальних правопорушень пройшло більше п'ятироків.
Оскільки ніхто з учасників судового розгляду не надав суду будь-яких доказів, документів, які б давали суду підстави встановити переривання перебігу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_8 , то суд вважає, що відповідно до вимог ст. 44, ст. 49 КК України суд, зобов'язаний прийняти процесуальне рішення виходячи з доводів сторін та наданих ними доказів, які суд може безпосередньо дослідити під час судового розгляду.
При цьому, суд виходить з необхідності дотримання загальних засад кримінального провадження, зокрема вимог ч. 1 ст. 22 КПК України відповідно до якої кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Ч. 6 вказаної статті вимагає, що суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Ч. 3 вимагає, що суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Матеріально-правовою підставою застосування інституту давності вважається істотне зменшення суспільної небезпечності вчиненого злочину внаслідок спливу певного проміжку часу, що суттєво позначається на досягненні мети покарання.
Досягнення мети кари і виправлення особи, яка вчинила злочин, загального і спеціального попередження іноді стає або взагалі неможливим, або просто зайвим. Тому недоцільним є і притягнення особи до кримінальної відповідальності. Внаслідок цього ст. 49 КК України встановлює строки давності, тобто строки, після закінчення якихособа не може бути піддана кримінальній відповідальності за раніше вчинений злочин. Закінчення цих строків є підставою обов'язкового і безумовного звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної силиминули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду.Таке звільнення є обов'язком, а не правом суду.
Згідно п.3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції КК України на час вчинення правопорушення від 08.04.2014 р.) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло п'ять років у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі.
Згідно зі ст. 12 КК України, злочин у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 передбаченийч.2ст. 350 КК України відносяться до категорії нетяжких кримінальних правопорушень.
Санкція ч.2 ст.350 КК України передбачає покарання у виді обмеженняволі на строк від трьох п'яти роківабо позбавлення волі на той самий строк.
Частина 4 ст.12 КК України передбачає, що нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Встановлений законом строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 350 КК України встановленийп. 3 ч. 1 ст. 49 КК України - п'ять років, який на сьогоднішній день закінчився, так як злочин було вчинено 06 квітня2018 р.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Враховуючи те, що на момент винесення ухвали минули передбачені вищезазначеним законом строки, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.
При цьому, суд вважає, що процесуально-правовою підставою для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно його згода на таке звільнення і воно є обов'язковим, за винятком випадків, спеціально передбачених у законі. Факт визнання чи невизнання особою своєї винуватості у даному випадку не має значення для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності з цієї підстави.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Захисник ОСОБА_8 заявив клопотання, яке підтримав обвинувачений, про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття провадження у справі. Обвинуваченому роз'яснено наслідки звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження з цієї підстави.
Таким чином, судом встановлено законні підстави для задоволення клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності та закриття щодо нього кримінального провадження.
Також суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 129 ЦПК України у зв'язку з закриттям кримінального провадження на підставі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у сумі 940 грн. залишити без розгляду
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44, 49 КК України, ст. ст. 284, 285 КПК України, суд, -
постановив:
звільнити ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2ст. 350КК України від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 зач. 2ст. 350КК України закрити у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням у сумі 940 грн. залишити без розгляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1