Справа № 183/7133/23
№ 1-кс/183/2064/23
12 червня 2023 року
Слідчий суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 року за № 12023041350000796, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна,
09 червня 2023 року слідчий Слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 року за № 12023041350000796, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна.
На обґрунтування клопотання слідчий посилався на те, що 08 червня 2023 року до Новомосковського РВП ГУ НП в Дніпропетровській області, надійшла заява від ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 08 червня 2023 року невстановлена особа зателефонувала йому з мобільного номеру НОМЕР_1 , а після з метою здійснення шахрайських дій, використовуючи месенджер «Телеграм» ОСОБА_5 надіслала смс повідомлення щодо позики грошей контактам з телефонної книги ОСОБА_5 .
Вказана інформація слідчим Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області внесена до ЄРДР 08 червня 2023 року за № 12023041350000796 за попередньою правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України.
Під час досудового розслідування опитано ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , під час чого останній пояснив, що 08 червня 2023 року приблизно о 16 годині 00 хвилин з мобільного номеру НОМЕР_1 йому зателефонувала невідома особа та повідомила про акційну пропозицію в мережі «Lifecell», щодо збільшення інтернету або хвилин. Після цього ОСОБА_5 надійшло смс повідомлення від «Bip» та з його месенджеру «Телеграм» почали розсилатися смс повідомлення на всі номери, які були у телефонній книзі, з проханням позичити та вислати грошові кошти на банківську картку № НОМЕР_2 . Про даний факт ОСОБА_5 стало відомо від знайомих. Також ОСОБА_5 додав, що до месенджеру «Телеграм» був приєднаний його номер мобільного оператора «Lifecell».
Крім того, під час досудового розслідування отримано рапорт від ВКП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про те, що під час проведення оперативних заходів встановлено, що мобільний номер НОМЕР_1 мобільного оператора «Лайфсел» фіксується за адресою: Дніпропетровська область, Підгороднянська територіальна громада, садове товариство «Геофізик», вул. Квіткова, 13.
08 червня 2023 року у період часу з 21 години 18 хвилин по 01 годину 13 хвилин слідчим Слідчого відділу Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 проведено невідкладний обшук відповідно до ст. 233 КПК України на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
В ході обшуку виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім картою НОМЕР_1 , котрі поміщено до спец. пакету WAR0091876.
09 червня 2023 року вилучене майно залучено у якості речових доказів у кримінальному провадженні № 12023041350000796.
Беручи до уваги той факт, що на мобільному телефоні марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім картою НОМЕР_1 , може міститися інформація стосовно обставин вищевказаного кримінально правопорушення, а також інша значима для кримінального провадження інформація, встановлення якої можливе виключно накладенням арешту на вказані предмети та подальшим проведенням відносно них слідчих дій.
Обґрунтування клопотання підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами:протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від ОСОБА_5 від 08 червня 2023 року, поясненням ОСОБА_5 від 08 червня 2023 року, рапортом ВКП Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 08 червня 2023 року, протоколом обшуку домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 від 08 червня 2023 року, постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 09 червня 2023 року, поясненням ОСОБА_7 від 09 червня 2023 року.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч.7 ст.237 КПК України вилучені речі і документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом із обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У зв'язку з наведеним, у клопотання слідчий, посилаючись на вимоги ст. ст. 131-132, 167, 168, 170-171, 237 КПК України, просив суд,
-накласти арешт, а саме заборонити відчужувати, використовувати, розпоряджатися будь-якій особі мобільним телефоном марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім картою НОМЕР_1 , котрі поміщено до спец. пакету WAR0091876 з метою забезпечення збереження речових доказів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилався на підстави звернення, зазначені у клопотанні, просив суд накласти арешт на майно, вилучене під час обшуку.
Розглянувши клопотання, заслухавши прокурора, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, доходжу до нижченаведеного.
Встановлено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 року внесено відомості за № 12023041350000796, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, з коротким викладом обставин, що можуть свідчити про вчинене кримінальне правопорушення: 08 червня 2023 року невідома особа, використовуючи мобільний номер НОМЕР_1 , зателефонувала ОСОБА_5 та повідомила про акційну пропозицію в мережі «Lifecell», надіславши смс-повідомлення. В подальшому невідома особа з метою шахрайських дій, без відома ОСОБА_5 в його месенджері «Телеграм» здійснила розсилку смс-повідомлень особистим контактам останнього з приводу позики грошей на банківську картку № НОМЕР_2 , тим самим ввела в оману осіб, які записані у телефонній книзі ОСОБА_5 .
Встановлено, що 08 червня 2023 року у період часу з 21 години 18 хвилин по 01 годину 13 хвилин слідчим Слідчого відділу Новомосковського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_6 проведено невідкладний обшук відповідно до ст. 233 КПК України на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 .
В ході обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім картою НОМЕР_1 .
09 червня 2023 року вилучене майно залучено у якості речових доказів у кримінальному провадженні № 12023041350000796.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 335099742 від 09 червня 2023 року, інформація про власника об'єкта нерухомого майна, а саме домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 - відсутня.
Згідно пояснень ОСОБА_7 , вона є користувачем домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 та власником телефону марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім картою НОМЕР_1 .
Згідно ст. 98 КПК України,
1. Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
2. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
У відповідності до ст. 167 КПК України,
1. Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
2. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
3. Забороняється вилучення (виїмка) матеріальних носіїв інформації, пов'язаних із веденням Центральним депозитарієм цінних паперів та депозитарними установами системи депозитарного обліку цінних паперів, облікової системи часток і внесенням змін до них.
Згідно вимог ст. 168 КПК України,
1. Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов'язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом.
2. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
3. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику.
4. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі ст. 169 КПК України,
1. Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено:
1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним;
2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна;
3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу;
4) у разі скасування арешту;
5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
2. Копія судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, копія судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна негайно після його оголошення вручається слідчому, прокурору. У разі відсутності слідчого, прокурора під час оголошення судового рішення його копія надсилається таким особам не пізніше наступного робочого дня.
3. Слідчий, прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинні негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді.
Згідно приписів ст. 170 КПК України,
1. Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
2. Арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт на комп'ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп'ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки".
4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.
5. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
6. У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.
7. Арешт може бути накладений на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
8. Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.
9. У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), Директора Бюро економічної безпеки України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.
Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі.
10. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
11. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
12. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.
Статтею 171 КПК України визначено, що,
1. З клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
2. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
3. У клопотанні цивільного позивача у кримінальному провадженні про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третіх осіб для відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, повинно бути зазначено:
1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір позовних вимог;
2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.
5. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Встановлено, що ухвалою слідчого судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 червня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 року за № 12023041350000796, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, про проведення обшуку, який було проведено 08 червня 2023 року у період часу з 21 години 18 хвилин до 01 години 13 хвилин у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , під час якого слідчим було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Samsung», IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 із сім картою НОМЕР_1 .
Як зазначалося вище, частиною 2 статті ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Оскільки слідчим суддею встановлено відсутність підстав для проведення обшуку, відмовлено у задоволенні клопотання про проведення обшуку, майно, вилучене під час зазначеного обшуку вилучене не у спосіб, передбачений Кримінальним-процесуальним кодексом України та не може бути тимчасово вилученим майном та речовим доказом у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що клопотання про арешт майна є необґрунтованим у зв'язку з чим, не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 214, 233, 234, 237 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого Слідчого відділу Новомосковського районного відділу поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.06.2023 року за № 12023041350000796, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено о 16:30 год. 12 червня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1