179/106/23
1-кп/179/40/23
13 червня 2023 року смт. Магдалинівка
Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Магдалинівка Дніпропетровської області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041470000004 від 03.01.2023 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Знаменівка Новомосковського району Дніпропетровської області, громадянина України, студента ПТУ-88, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого: 17 грудня 2021 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75, ст. 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік,
04.04.2023 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185, ст. 71 ч. 1 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
09.05.2023 року Магдалинівським районним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185, ст. 70 ч. 4 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан (строк дії воєнного стану в Україні продовжено відповідно до Указу Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 року).
Водночас, 01 січня 2023 року близько 16 год. 00 хв. (більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити) ОСОБА_4 перебував в смт. Магдалинівка Новомосковського району Дніпропетровської області поблизу приміщення ресторану «Відпочинок», розташованого по вулиці Центральна, № 33, який належить ОСОБА_5 , та достовірно знав, що на той час приміщення ресторану зачинене, у ОСОБА_4 в цей час та в місці виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаному з проникненням у інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану, а саме: майна, що належить ОСОБА_5 та знаходиться у вказаному приміщенні.
Того ж дня, близько 16 год. 10 хв., (більш точного часу досудовим розслідуванням не надалось можливим встановити) ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, діючи таємно, повторно, в умовах воєнного стану з корисливих мотивів, підійшов до зазначеного приміщення, де, застосовавши власну фізичну силу, пошкодив стулку металопластикового вікна, яке було відчинене на провітрюванні, та, відчинивши вікно, проник до його середини, тим самим проник у інше приміщення.
Далі, ОСОБА_4 , переконавшись, що його дії залишаються таємними для оточуючих, відшукав у приміщенні ресторануноутбук марки hp «Compag 6735s», вартістю 3374 гривні 75 копійок, який належить ОСОБА_5 , та, забравши дане майно, місце вчинення кримінального правопорушення покинув, розпорядившись ним на власний розсуд.
Своїми неправомірними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 3374 грн. 75 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину за ст. 185 ч. 4 КК України визнав повністю та пояснив, що 01.01.2023 року він приїхав до друга, щоб прогулятися, але його друг не пішов з ним на прогулянку. Він пішов до центру смт. Магдалинівка та побачив ресторан «Відпочинок», який був зачинений. Він пошкодив стулку металопластикового вікна та через вікно потрапив до ресторану, де викрав ноутбук. Потім виліз через пошкоджене вікно. Ноутбук заховав в сараї. Кримінальне правопорушення скоїв, оскільки йому потрібні були кошти, так як батько забрав у нього його стипендію. В скоєному розкаюється.
Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву про розгляд кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 в її відсутності, претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого не має, просить обрати міру покарання обвинуваченому на розсуд суду.
Прокурор та обвинувачений не заперечували проти розгляду кримінального провадження за відсутності потерпілої. Тому суд на підставі ст. 325 КПК України, враховуючи думку учасників судового провадження, можливість за відсутності потерпілої з'ясувати всі обставини під час судового розгляду для прийняття рішення, ухвалив про проведення судового розгляду без потерпілої.
Крім показань самого обвинуваченого, провина ОСОБА_4 в скоєні описаного кримінального правопорушення підтверджується і іншими перевіреними судом доказами.
Згідно протоколу огляду місця події від 04.01.2023 року було проведено огляд ресторану « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . Під час огляду виявлено два сліди пальців рук.
Згідно протоколу огляду від 05.01.2023 року у присутності понятих було оглянуто добровільно наданий ОСОБА_4 ноутбук марки hp «Compag 6735s».
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 16.01.2023 року за участю ОСОБА_4 , останній детально розповів про обставини вчинення ним кримінального правопорушення 01.01.2023 року за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 120 від 11.01.2023 року ринкова вартість, з урахуванням зносу, ноутбуку марки hp «Compag 6735s», у справному стані, придбаному власником у 2015 році, становить 3 374,75 грн.
Згідно висновку судово - трасологічної експертизи № СЕ-19/104-23/1938-Д від 18.01.2023 року два сліди папілярних узорів пальців руки розмірами 20х16 мм та 28х15 мм, відкопійовані на дві липкі стрічки, придатні для ідентифікації за ними особи. Два сліди папілярних узорів пальців руки розмірами 20х16 мм та 28х15 мм залишені, відповідно, вказівним пальцем та мізинцем правої руки особи, дактилокарта якої заповнена на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Оцінивши зазначені докази, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість і достовірність. Наведені докази повністю узгоджуються між собою і у своїй сукупності є достатніми для прийняття рішення про винуватість обвинуваченого.
Практикою Європейського суду з прав людини закріплено позицію, що за змістом пункту 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Визнавши досліджені докази достовірними, належними та допустимими та, оцінивши їх в сукупності з іншими фактичними даними та обставинами скоєного кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що інкриміноване ОСОБА_4 обвинувачення знайшло підтвердження під час судового розгляду.
При цьому, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження в повному обсязі, суд вважає, що подія кримінального правопорушення мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
При призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, яке у відповідності до ст. 12 КК України кваліфікується як тяжкий злочин, а також те, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий за корисливі кримінальні правопорушення, за місцем проживання не перебуває на обліку в медичних установах, групи інвалідності не має, з місця навчання характеризується посередньо, з місця проживання характеризується задовільно.
Обставини, які пом'якшують покарання суд визнає активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання, судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді, складеної представником персоналу органу пробації від 23.02.2023 року вказано, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, криміногенні фактори, а також високу ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високий рівень небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб.
З урахуванням ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого та враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого і запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання у вигляді позбавлення волі.
Призначення покарання в такому необхідному та достатньому розмірі, на думку суду, разом з метою кари одночасно об'єктивно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 року ОСОБА_4 було засуджено за ч. 3 ст. 185, ст. 70 ч. 4 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі. Вирок суду набрав законної сили 09.06.2023 року.
Статтею 70 КК України встановлено порядок призначення покарання за сукупністю кримінальних правопорушень. Зокрема, відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.
Кримінальне правопорушення за даним вироком ОСОБА_4 вчинив 01.01.2023 року, тобто до постановлення попереднього вироку Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09.05.2023 року, за таких обставин ОСОБА_4 необхідно призначити покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, за правилами ч. 4 ст. 70 КК України.
Остаточне покарання згідно ч. 4 ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі призначити шляхом часткового складання призначених покарань.
Відповідно до ст. 91 ч. 1 п. 3 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що в ході досудового розслідування з метою встановлення обставин кримінального правопорушення призначалась та проводилась судово - товарознавча експертиза № 120 від 11.01.2023 року вартістю 200 гривень, судово - трасологічна експертиза № СЕ-19/104-23/1938-Д від 18.01.2023 року вартістю 1 132,68 гривень.
Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 122 КПК України слід стягнути з ОСОБА_4 на відшкодування процесуальних витрат за проведення експертиз, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованих державних установ, у розмірі 1 332 грн. 68 коп. на користь держави.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Питання щодо речових доказів підлягає вирішенню відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Речові докази по справі - ноутбук марки hp «Compag 6735s», який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , - вважати повернутим потерпілій; два сліди пальців рук, оптичний диск з відеозаписом огляду місця події, оптичний диск із відеозаписом слідчого експерименту, які приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12023041470000004, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження не обирався. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за вироком Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 09 травня 2023 рокута покарання, призначеного за даним вироком, остаточно призначитиОСОБА_4 покарання у вигляді 5 (п'яти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його затримання та взяття під варту.
Виконання вироку в частині затримання ОСОБА_4 та доставки до Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» доручити відділенню поліції № 1 Новомосковського районного відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області по вступу вироку в закону силу.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати по проведенню судово - товарознавчої експертизи № 120 від 11.01.2023 рокуу розмірі 200 гривень та судово - трасологічної експертизи № СЕ-19/104-23/1938-Д від 18.01.2023 року у розмірі 1 132,68 гривень, а всього - 1 332 грн. 68 коп.
Речові докази по справі: ноутбук марки hp «Compag 6735s», який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_5 , - вважати повернутим потерпілій; два сліди пальців рук, оптичний диск з відеозаписом огляду місця події, оптичний диск із відеозаписом слідчого експерименту, які приєднано до матеріалів кримінального провадження № 12023041470000004, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід не обирався.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1