Справа № 199/4819/23
(3/199/2534/23)
іменем України
13.06.2023 року місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП
15.05.2023 приблизно о 12:00 годині, ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: м. Дніпро, пров. Крушельницький, 1, біля підїзду з хуліганських спонукань висловлювався нецензурною лайкою на адресу гр. ОСОБА_2 , чим порушив спокій громадян.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, був сповіщений про дату, час і місце судового розгляду справи судовими повістками, тобто судом прийнято вичерпні заходи для його повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, забезпечивши можливість з'явитися до суду і висловити своє відношення до складеного відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, визнано можливим розгляд справи у її відсутність, на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП.
Дані обставини підтверджуються:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 923058 від 22.05.2023, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 , згідно з якими 22.05.2023 в її присутності дільничий інспектор прийшов до кв. 221 ОСОБА_1 за фактом дрібного хуліганства. Дільничий інспектор дзвонив та стукав у двері, потім під відеозапис подзвонив по телефону ОСОБА_1 та повідомив про необхідність відкрити двері та бути присутнім при складанні адміністративного протоколу але ОСОБА_1 відмовився;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно з якими 22.05.2023 вона звернулась до райвідділу поліції з заявою про повторне розслідування факту дрібного хуліганства з боку гр. ОСОБА_1 , який публічно її як голову правління цинічно нецензурно ображав та кидався на неї з кулаками у присутності двох свідків. 22.05.2023 в її присутності дільничий інспектор поліції прийшов до ОСОБА_1 додому, але останній не захотів відчиняти двері. З ранку ОСОБА_1 був дома. Після чого дільничий інспектор зателефонував йому під відеозапис та повідомив про складання протоколу про адміністративне правопорушення за його відсутністю по факту дрібного хуліганства. ОСОБА_1 все чув але відмовився йти на контакт та пояснити свої приступні дії.
Дослідивши наявні докази, суд вважає, що ОСОБА_1 винен у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, що порушує громадський порядок та спокій громадян.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника ОСОБА_1 , який до суду не з'явився надати свої пояснення, раніше не притягувався до адміністративної відповідальності за аналогічні правопорушення, вважає за можливе обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП
ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 (п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана протягом 10 днів від дня винесення постанови.
Суддя: І.В. Дяченко