Справа № 466/3384/20
Провадження № 3/466/4/21
09 червня 2023 року Шевченківський районний суд м.Львова
у складі: головуючого судді Білінської Г.Б.
секретаря судового засідання Філевич У.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Львові заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ахметової Г.В. про роз'яснення постанови судді Шевченківського районного суду м.Львова від 15.01.2021 року у справі №466/3384/20 про адміністративне правопорушення,-
30.05.2023 р. адвокат Ахметова Г.В., яка представляє інтереси ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про роз'яснення постанови судді від 15.01.2021 року по справі №466/3384/20.
В обґрунтування заяви покликається на те, що постановою судді Шевченківського районного суду м.Львова від 15.01.2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження в справі у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення передбаченого ст. 38 КУпАП.
Однак, на підставі вказаної постанови ПАТ СК "УСГ" звернулося до ТОВ "ТБ Фрут Капітал" із позовом про стягнення 88 651, 12 грн та 09 травня 2023 року господарський суд Львівської області виніс рішення про задоволення позову, вказавши, що оскільки водій ОСОБА_1 винен у скоєнні ДТП, то і вартість ремонту автомобіля марки PEUGEOT 301 д.н. НОМЕР_1 , повинен компенсувати його роботодавець-відповідач. Заперечення відповідача стосовно того, що вину водія ОСОБА_1 було встановлено за ст. 124 КУпАП лише в частині зіткнення із автомобілем марки VOLKSWAGEN POLO н.з. НОМЕР_2 , суд до уваги не взяв, зацитувавши лише резолютивну частину постанови, яку розцінив як підтвердження вини водія в цілому.
Враховуючи вищенаведене, просить роз'яснити постанову судді Шевченківського районного суду м.Львова від 15.01.2021 року по справі №466/3384/20 в частині встановлення меж вини ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП (виключення із кваліфікації дій інерційного руху, що спровокував зіткнення та відповідно зіткненні).
У відповідності до ст.247 Цивільного процесуального кодексу України ( далі по тексту - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
В зв'язку з тим, що загальними положеннями КУпАП не передбачено роз'яснення постанови, вважаю, що необхідно застосувати аналогію права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання ( ч.2 ст. 271 ЦПК України).
Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Пунктом 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року, передбачено, що роз'яснення рішення суду, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, законодавець вказує на те, що суд може роз'яснити своє рішення, якщо воно містить в собі незрозумілості або ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Питання, які були поставлені заявником в заяві про роз'яснення рішення суду, врегульовані діючим законодавством та не потребують додаткового роз'яснення відповідно до ст. 271 ЦПК України.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
Суд приходить до висновку, що резолютивна частина постанови суду від 15 січня 2021 року є проста, доступна, зрозуміла, не припускає іншого тлумачення, тому відсутні підстави для роз'яснення рішення суду. Зрозумілість постанови полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
З огляду на викладене вище, суд не вбачає підстав для роз'яснення вищевказаної постанови суду, оскільки судове рішення є вичерпно чітким і однозначно зрозумілим, всі обгрунтування наведені в мотивувальній частині постанови, а підсумки в резолютивній частині потанови, яка не дає підстав для двозначного її трактування, тому в задоволенні заяви про роз'яснення постанови суду заявникові належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 247, 258-260, 271 ЦПК України, суд,-
у задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Ахметової Г.В. про роз'яснення постанови судді Шевченківського районного суду м.Львова від 15.01.2021 року у справі №466/3384/20 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду.
Суддя Г. Б. Білінська