465/1983/23
1-кп/465/946/23
підготовчого судового засідання
06.06.2023 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова у складі :
головуючого-судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні у м.Львові клопотання прокурорапро продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеного 23 січня 2023 року до ЄРДР за № 12023141370000080, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України -
У Франківському районному суді м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023141370000043 від 09 січня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
05.06.2023 року прокурор Франківської окружної прокуратури м.Львова Львівської області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню внесеного 23 січня 2023 року до ЄРДР за № 12023141370000080, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
У підготовчому засіданні прокурор підтримав клопотання продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою у даному кримінальному провадженні, посилюючись на те, що наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Разом з тим, на даний час є необхідність у продовженні строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки ризики, які стали підставою для обрання та продовження даного виду запобіжного заходу, не відпали та не зменшились. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає позбавлення волі на строк від шести до десяти років. На даний час ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжують існувати, зокрема, можливість обвинуваченого переховуватися від суд у , незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому більш м'які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого є неможливими. З урахуванням наведених ризиків та даних про особу обвинуваченого, просить продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення альтернативної застави в розмірі 80-ти прожиткових мінімумів доходів громадян.
Обвинувачений та його у підготовчому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання прокурора та вказали, що ризики, які наведенні прокурором у клопотанні відсутні та те, що ОСОБА_4 позитивно характеризується до і під час утримання під вартою. Просять відмовити у задоволенні клопотання.
Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи та подані клопотання, суд приходить до наступного висновку.
У даному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді від 25.01.2023 року обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у кримінальному провадженні № 12023141370000080 від 23 січня 2023 року у вигляді тримання під вартою строком на 60 (тридцять ) діб, тобто до 23 березня 2023 року включно.Визначено розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 214720 ( двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять ) гривень.
Ухвалою слідчого судді від 22.03.2023 року продовжено обраний відповідно до ухвали слідчого судді від 25 січня 2023 року ОСОБА_4 запобіжний захід у кримінальному провадженні № 12023141370000080 від 23 січня 2023 року вигляді тримання під вартою строком на 30 (тридцять ) діб, тобто до 21 квітня 2023 року включно.Визначено розмір застави, який буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у розмірі 80 (вісімдесят) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 214720 ( двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять ) грн.
Ухвалою суду від 13.04.2023 року продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 11 червня 2023 року включно. Вважати продовженим ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави - 80 (вісімдесят) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 214 720( двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення. Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий. Уразі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Положенням ст.199 КПК України прямо передбачено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою стосується як досудового розслідування, під час якого воно подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого воно здійснюється, так і судового провадження.
Приписами статті 177 КПК України встановлено, що підставою як для застосування, так і для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.
Такий вид запобіжного заходу як тримання під вартою за положеннями ч.1 ст.183 КПК України є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно положень ст.178 КПК України, при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; наявність судимостей у обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів.
Також, слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Відповідно до ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року №4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд враховує вимоги пп. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу. Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи.
У рішенні Європейський суд з прав людини по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначено, що наявність вагомих підстав обвинуваченого затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
У рішенні Європейський суд з прав людини по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року зазначено, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Отже, Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Враховуючи вищевикладене, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, суд дійшов висновку про доведеність прокурором у клопотанні обставин, зазначених у п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які виправдовують подальше тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 . При цьому, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення в якому він обвинувачуються, покарання, яке йому загрожує в разі визнання його винним, враховує особу обвинуваченого, його вік та стан здоров'я, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, без соціальних зв'язків, не працює, не має на утриманні осіб, які потребують його піклування, то приходить до висновку, що обставини кримінального провадження дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні та може вчинити інше кримінальне правопорушення і таким чином негативно вплинути на хід судового розгляду та встановлення об'єктивної істини в даному кримінальному провадженні.
На переконання суду, з моменту взяття обвинуваченого під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінилися обставини, які стали підставою для продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінились обставини, які дають суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого не може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Так, наведені прокурором в клопотанні та підтвердженні у судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.
Крім цього, будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 суд на теперішній час не встановив.
На підставі наведеного, оцінюючи в сукупності обставини по справі, стадію розгляду кримінального провадження, суд приходить до переконання, що ризики передбачені ст.177 КПК України на даний час не зменшились, що унеможливлює застосування до обвинуваченої більш м'якого запобіжного заходу та те, що обраний раніше обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою спливає, то слід клопотання прокурора задоволити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.
Відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.
Разом з тим, згідно вимог ч. 3 ст. 183 КПК України щодо визначення розміру застави, суд враховує особу обвинуваченої, її майновий стан та інші обставини кримінального провадження, а також те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою, покладених на неї обов'язків та не може бути завідомо непомірним для неї, на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України, тому суд вважає, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків покладених на неї КПК України, то слід вважати продовженим застосований ОСОБА_4 розмір застави - 80 (вісімдесят) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 214 720( двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривеньь.
На підставі абз.2 ч.3 ст.183 КПК України, суд вважає за необхідне визначити, передбачені ст.194 КПК України, обов'язки обвинуваченому ОСОБА_4 у випадку внесення ним або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) визначеною цією ухвалою застави.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 331, 372, 376 КПК України -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів - до 04 серпня 2023 року включно.
Вважати продовженим ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави - 80 (вісімдесят) прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становить 214 720( двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК України.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду ІBAN: UA598201720355219002000000757, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.
Внесення застави, визначеної судом про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є підставою для звільнення особи з-під варти.
Встановити обвинуваченому ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , у випадку внесення застави, наступні обов'язки строком на два місяці з моменту внесення такої:
1. прибувати до суду за першим викликом;
2. не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;
3. повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або роботи;
4. утримуватись від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні.
5. здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у випадку невиконання вищезазначених обов'язків та в подальшому розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на підставі п.3 ч.4 ст.183 КПК України, суддя матиме право не визначати розмір застави.
Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до державної установи «Львівська установа виконання покарань №19» для виконання.
Ухвала суду щодо обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали проголошено 12 червня 2023 року об 14:45 годин.
Суддя ОСОБА_1