465/4090/23
2/465/2384/23
Ухвала
про залишення позовної заяви без руху
"06" червня 2023 р. м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Паляничко Павла Олексійовича до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним, -
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Паляничко Павло Олексійович звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про визнаннч договору позики недійсним.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК Украни, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Ч.1 ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Ч.2 ст.174 ЦПК України визначено, що заявами по суті є, зокрема, позовна заява.
У ході вивчення питань щодо відповідності змісту позовної заяви вимогам процесуального закону та інших питань, встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам закону, у зв"язку з чим, приходжу до висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху за наступних підстав.
Ч.1 ст.175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
П.2 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема, місце проживання чи перебування фізичної особи.
В позовній заяві позивач зазначає адресу відповідача ОСОБА_2 - АДРЕСА_1 , що свідчить про неповноту наданої інформації, оскільки не зазначено квартири, якщо це багатоквартирний будинок, чи це приватний будинок. Дана обставина позбавляє суд можливості вказати коректні дані при виконанні обов"язку суду, передбаченого ч. 6 ст.187 ЦПК України.
П.5 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
В підвердження позовних вимог долучено копію договору позики від 01.06.2012р., яка є не достатньо читабельною, що ускладнює його дослідження.
01 вересня 2021 року набув чинності новий стандарт на заміну ДСТУ 4163-2003, який регулює порядок оформлення організаційно-розпорядчих документів - Національний стандарт України Державна уніфікована система документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів» ДСТУ 4163:2020, затверджений наказом Державного підприємства «Український науководослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП «УкрНДНЦ») від 01 липня 2020 року № 144.
Звертаю увагу позивача на те, що готуючи документи різних видів, слід дотримуватися єдиних вимог до їхнього оформлення, структури та змісту, які встановлюються нормативними актами (державними стандартами), в даному випадку Вимогами до оформлення документів ДСТУ 4163:2020, затвердженим наказом ДП "УКРНДНЦ" від 01 липня 2020 року № 144.
Вимоги до оформлення документів встановлюються до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.
Згідно п.5.20 Національних стандартів України «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163-2020, текст документу повинен містити інформацію, заради зафіксування якої було створено документ, відповідно до п. 4.1. цього стандарту, документ повинен містити (п.п. 20) - текст документа, який є головним елементом документу. Іншими словами, документ, що надається, повинен мати текст, який можливо дослідити та який несе певний зміст.
Відповідно до правил ЄСПЛ встановлено певні вимоги до документів, зокрема, відповідно до Пояснювальної нотатки для осіб, які бажають звернутися до Європейського суду з прав людини, вимоги до поданих копій: текст повинен бути зрозумілим і читабельним; копії повинні бути повними (всього документу).
Текст документа повинен бути зрозумілим і читабельним, щоб можливо було вільно читати.
Відповідно до п.7.2 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020, для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів.
Відтак, суд зобов"язує позивача долучити до матеріалів позовної заяви копії документів, які додаються як додатки до неї та виконані належним шрифтом, як для суду, так і для відповідача.
Відповідно до вимог п. 5.26 Національного стандарту ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», який затверджений наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 року № 144 (далі ДСТУ 4163:2020), відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів «Згідно з оригіналом» (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії.
До матеріалів справи позивачем долучені копії додатків до позовної заяви, які належним чином не посвідчені.
Відтак, суд зобов"язує позивача долучити відповідні додатки, які належним чином завірені, як для суду, так і для сторони відповідача.
З прохальної частини позовної заяви вбачається, що така містить вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Ч.1 ст.3 цього закону визначено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно вимог ч.1 ст.4 цього ж закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2023 року встановлений у розмірі 2684 грн. 00 коп.
За частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну вимогу немайнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому еквіваленті становить 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 коп.
Зважаючи на зазначені вимоги закону щодо порядку сплати судового збору, позивачу за подання позовної заяви слід сплатити судовий збір в розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривень 60 коп.
Суд враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Залишення позову без руху з зазначених вище підстав не є по своїй суті обмеженням права на доступ до суду, оскільки відповідає вимогам закону та основним засадам цивільного судочинства, та є необхідним для справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду та вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185 ЦПК України,-
постановив:
Матеріали позовної заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Паляничко Павла Олексійовича до ОСОБА_2 про визнання договору позики недійсним - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви вказаних у мотивувальній частині ухвали протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. Кузь