Справа № 132/511/23
Провадження № 2/132/284/23
Іменем України
"30" травня 2023 р. місто Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Павленко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Калинівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника-адвоката Герасимчука О.О. звернувся до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 20.08.2015 зареєстрував шлюб з відповідачем. Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 06.06.2018 шлюб між ними було розірвано. В шлюбі народився син- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 10.04.2018 Калинівським районним судом було видано судовий наказ у справі № 132/1209/18 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліментів на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно її віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 05.04.2018 (з дня подачі заяви до суду), щомісячно і до досягнення дитиною повноліття. Свої зобов'язання по сплаті аліментів позивач виконує належним чином та заборгованості по сплаті аліментів не має. Однак частина відрахувань, а саме: 1/4 частина від усіх видів його доходів, є занадто великою для нього та ставить його в скрутне матеріальне становище, так як змінився його матеріальний та сімейний стан, оскільки позивач 25.06.2019 одружився з ОСОБА_5 , з якою має спільного сина ОСОБА_6 , які перебувають на його утриманні. Крім того, з ним проживають його батьки, які є пенсіонерами.
Зважаючи на вищевикладене, просить суд змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання сина- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 на 1/8 частину усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ухвалою судді від 16.02.2023 відкрито провадження у зазначеній справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Відповідач ОСОБА_7 звернулась до суду із відзивом на позов (зареєстрованим 02.03.2023 за вх. № 1979/23), в якому просить у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити, оскільки позивачем не доведено змін у матеріальному становищі, що виникли після винесення судового рішення, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів. Зокрема зазначає, що на підтвердження даної обставини позивач додає довідку про заробітну плату. Проте, довідка про зарплату не є доказом скрутного матеріального становища, адже таке становище визначається на підставі сукупності доказів і при цьому враховується наявність у платника аліментів іншого майна (автомобілі, земельні ділянки, отримання доходів в якості орендної плати, депозитних вкладів, отримання заробітної плати від іншого роботодавця тощо). Крім того, довідка про заробітну плату не підтверджує того, що в позивача відсутні доходи з інших джерел. Позивачем надано завідомо неправдиві відомості, що єдиним джерелом його доходу є заробітна плата, оскільки він мобілізований, проходить військову службу і отримує заробітну плату з військової частини. Сукупний розмір доходу позивача на даний час значно перевищує розмір доходів станом на момент ухвалення рішення суду про стягнення аліментів. Як на підставу зменшення розміру аліментів позивач посилається на те, що в нього змінився сімейний стан і на його утриманні знаходиться дружина, їх спільна дитина та син дружини від першого шлюбу, проте зазначена обставина не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів. Крім того, позивачем не надано доказів того, що його батьки потребують стороннього догляду та потребують матеріальної допомоги з його боку. Також позивачем не надано доказів, що син дружини від першого шлюбу - ОСОБА_8 перебуває на його утриманні. На підтвердження поліпшення матеріального становища позивача відповідачем зазначено, що останнім придбано у власність квартиру та отримано у власність земельну ділянку площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яку він здає в оренду. Також у відзиві відповідачем зазначено, що попередній (орієнтовний) перелік судових витрат, які вона понесла або ж планує понести, становить 5000,00 грн.
12.04.2023 від представника відповідача-адвоката Зубаня О.О. на електронну пошту суду надійшло повідомлення (зареєстроване за вх. № Еп-895/23) про збільшення попереднього (орієнтовного) розміру судових витрат, відповідно до якого повідомляє, що орієнтовний попередній перелік судових витрат становить 10000 грн.
Позивач в особі представника-адвоката Герасимчука О.О. звернувся до суду із відповіддю на відзив у якому виклав свої пояснення щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення, зазначивши, що у позивача значно змінилось матеріальне становище, оскільки він забезпечує матеріальне утримання вагітної дружини, яка безробітна та перебуває у декретній відпустці по догляду за дітьми ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , батьків, які є пенсіонерами. Крім того, змінився сімейний стан відповідачки, яка одружилася. З огляду на зазначене вважає, що наявні підстави, передбачені ст. 192 СК України, для зменшення розміру стягуваних з позивача аліментів.
Ухвалою суду від 09.05.2023 закрито підготовче провадження у справі № 132/511/23 та призначено її до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_9 -адвокат Герасимчук О.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позові та відповіді на відзив.
Представник відповідача-адвокат Зубань О.О. в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, мотивуючи тим, що позивачем не доведено, що зміна його матеріального або сімейного стану з моменту ухвалення судового рішення про стягнення аліментів до моменту звернення в суд з позовом про зменшення розміру аліментів, відбулась настільки, що унеможливлює сплату ним аліментів у раніше визначеному розмірі.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Між сторонами виникли правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України, зокрема, в частині обов'язку батьків утримувати дітей і його виконання.
Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 06.06.2018 шлюб між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 зареєстрований 20 серпня 2015 року у виконавчому комітеті Радівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, актовий запис № 06 розірвано. При реєстрації розірвання шлюбу в органах ДРАЦСу позивачку надалі іменовано прізвищем « ОСОБА_11 ».
10.04.2018 Калинівським районним судом було видано судовий наказ у справі № 132/1209/18 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , аліментів на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 , на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно її віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 05.04.2018 (з дня подачі заяви до суду), щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.
Свої зобов'язання по сплаті аліментів позивач виконує належним чином та заборгованості по сплаті аліментів не має.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серія НОМЕР_3 , виданого 28.01.2022 Калинівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінила ім'я, про що 28.01.2022 складено відповідний актовий запис №5. Прізвище, власне ім'я, по батькові після державної реєстрації зміни імені: ОСОБА_12 .
Згідно з свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 , виданого 20.02.2023, ОСОБА_12 зареєструвала шлюб 20.02.2023 з ОСОБА_13 про що 20.02.2023 складено відповідний актовий запис № 41. Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_14 .
Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 324055038 від 25 лютого 2023 року вбачається, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира загальною площею 41,1 кв.м., житловою площею 26,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності зареєстровано 29.03.2019 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер:720, виданий 29.03.2019, видавник ОСОБА_15 , Хмільницький районний нотаріальний округ Вінницька область. Крім того, ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0521686800:04:000:0431, площею 2 га, яку на підставі договору оренди землі від 18.05.2018 та додаткової угоди до договору оренди землі від 19.10.2021, передано в оренду ПП «Радівське» по ВСГП строком на 20 років 7 місяців 13 днів до 31.12.2038.
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 29.03.2019 приватним нотаріусом Калинівського районного нотаріального округу Вінницької області та зареєстрованого в реєстрі № 720, ОСОБА_16 передала у власність ОСОБА_1 квартиру під номером АДРЕСА_3 .
Як убачається з довідки № 43 від 27.03.2023, виданої ПП «Радівське по виробництву сільськогосподарської продукції, адміністрація підприємства повідомляє про отриманий прибуток від оренди землі громадянином ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за період з 01.01.2018 по даний час, а саме: грудень 2018 року нараховано 6724,41 грн (ПДФО 1476,09 грн); листопад 2019 року нараховано 6724,41 грн (ПДФО 1476,09 грн); грудень 2019 року нараховано 53795,28 грн (ПДФО 11808,72 грн) за 2020-2027 роки; січень 2022 року нараховано 13448,82 грн (ПДФО 2952,18 грн) за 2028-2029 роки.
Згідно з інформацією, наданою територіальним сервісним центром № 0541 РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій області за відомостями Єдиного державного реєстру транспортних засобів за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований транспортний засіб марки «RENAULT» модель «SCENIC», 2003 року випуску, дата реєстрації 16.12.2021.
Як свідчить відповідь начальника Хмільницького районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки О. Резедента № 649 від 02.03.2023 на адвокатський запит ОСОБА_17 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , призваний до складу лав Збройних сил України Другим відділом (м. Калинівка) Хмільницького РТЦК та СП 24.02.2022 до в/ч НОМЕР_5 .
Згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи від 24.03.2023, ОСОБА_1 за період з 1 кварталу 2018 року по 4 квартал 2022 року отримував доходи за ознаками: заробітна плата; надання майна в лізинг; державна та соціальна матеріальна допомога; благодійна, у тому числі гуманітарна допомога; соціальні виплати з відповідних бюджетів; дохід за цивільно-правовим договором; соціальні виплати з відповідних бюджетів.
25.06.2019 ОСОБА_1 та ОСОБА_18 зареєстрували шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 , виданого виконкомом Лемешівської сільської ради Калинівського району Вінницької області. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини ОСОБА_11 .
Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_7 , виданого 05.04.2021 Калинівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) ОСОБА_1 та ОСОБА_19 є батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_4 . Разом з ним зареєстровані та проживають: батько ОСОБА_20 , мати ОСОБА_21 . Проживають без реєстрації його діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , дружина ОСОБА_19 , 1992 року народження. Зазначені обставини підтверджуються довідкою Радівського старостинського округу Калинівської міської ради № 21 від 31.01.2023.
У частині першій статті 3 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991 (далі Конвенція), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 18 вищезазначеної Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини установлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частиною першою статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
В частині другій статті 182 СК України зазначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно з ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Погіршення або поліпшення стану здоров'я платника або одержувача аліментів враховується судом як підстава для зміни розміру аліментів.
Свідченням матеріального становища платника аліментів є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім'ї. Під зміною сімейного стану розуміється з'явлення у сім'ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов'язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні.
Таким чином, особа, яка сплачує аліменти платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У розумінні статті 81 ЦПК України та статті 192 СК України саме позивачу необхідно доводити обставини змін у матеріальному становищі, сімейному стані, здоров'ї або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.
Аналогічний правовий висновок у міститься Постанові Верховного Суду від 17.02.2020 (справа № 459/2189/18).
Суд звертає увагу, що підставою для зменшення раніше встановленого розміру аліментів є, зокрема, зміна матеріального або сімейного стану. Тобто позивачем має бути доведено, що його матеріальний або сімейний стан з моменту встановлення судовим рішенням розміру аліментів до моменту звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів змінився на стільки, що унеможливлює сплату ним аліментів у раніше визначеному розмірі.
Так, у даному випадку стороною позивача не надано належних доказів на підтвердження того, що матеріальний стан ОСОБА_1 на момент звернення до суду із даним позовом є відмінним від матеріального стану, який існував на час видачі судового наказу про стягнення з нього аліментів на користь відповідача на утримання сина. Більше того, з отриманої інформації про доходи ОСОБА_1 убачається, що його матеріальний стан дозволяє сплачувати аліменти в розмірі, який був визначений судовим наказом Калинівського районного суду від 10.04.2018 у справі № 132/1209/18.
Твердження сторони позивача про те, що на утриманні позивача знаходяться його батьки, які є пенсіонерами та дитина дружини від першого шлюбу, не підтверджується належними доказами. Будь-яких доказів, що позивач являється опікуном своїх батьків та що вони потребують стороннього догляду, суду не надано. Долучена до позовної заяви довідка Радівського старостинського округу Калинівської міської ради № 21 від 31.01.2023 не підтверджує факт утримання ОСОБА_1 своїх батьків.
Суд враховує, що з часу винесення рішення про стягнення з позивача аліментів в останнього дійсно змінився сімейний стан, однак сам по собі факт перебування батька дитини у новому шлюбі та вагітність дружини не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на утримання дитини від першого шлюбу.
Не заслуговують на увагу також і твердження про те, що дружина позивача не працевлаштована, тому що перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, не має доходу та потребує утримання, оскільки такі доводи не підтверджені належними та допустимими доказами.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення
Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Судом установлено, що хоч і сімейне становище платника аліментів позивача по даній справі змінилося, проте відсутні докази, що і матеріальне становище платника аліментів змінилося настільки, що може мати наслідком вимогу зменшення стягуваних аліментів на утримання дитини від першого шлюбу. Позивач в позовній заяві не навів по суті підстав, за наявності яких можуть реально виникнути умови для зменшення розміру стягуваних з нього аліментів, і не довів наявності таких підстав, зокрема, істотного погіршення свого матеріального становища.
Таким чином, аналізуючи докази по справі та даючи їм оцінку, вирішуючи позов у межах заявлених вимог з урахуванням принципів розумності, справедливості, виваженості, пропорційності, виходячи з розумного балансу інтересів сторін, виходячи з інтересів дитини, які полягають в гарантуванні необхідного та достатнього рівня матеріального забезпечення, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10.02.2010, заява № 4909/04).
Щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно із п.п.1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Отже, порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України і у разі часткового задоволення позову судові витрати щодо сплати професійної правничої допомоги та витрати, пов'язані з вчиненням інших прцесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові-на позивача.
Врахувавши вищевикладене, суд залишає судові витрати ОСОБА_1 за ним.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Враховуючи зроблену представником відповідача ОСОБА_2 -адвокатом Зубань О.О. заяву, питання про розподіл судових витрат на правничу допомогу слід вирішувати у порядку, передбаченому ч.8 ст.141, п.5 ч.7 ст. 265, п.2 ч.1, ч.3 ст.270 ЦПК України ЦПК України, у разі подання відповідних доказів про оплату правничої допомоги протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Тому, суд вважає за необхідне у відповідності до вимог ст.246 ЦПК України призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та запропонувати представнику відповідача ОСОБА_2 -адвокату Зубаню О.О. подати докази щодо розміру понесених ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу в строк до 05.06.2023.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Калинівського районного суду Вінницької області від 08.06.2023 № 175 суддя Павленко І.В. перебував у нарадчій кімнаті з 11:55 год. 08.06.2023 по 09:00 год. 12.06.2023 по справі № 132/2506/22 про обвинувачення ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 186, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310 КК України, тому повний текст судового рішення складено 12.06.2023.
Керуючись ст.ст. 180-182, 192 СК України, ст.ст. 4, 12, 13, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 245, 246, 259, 263-265, 267, 268, 354 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів-відмовити.
Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 10 год. 00 хв. 15 червня 2023 року та запропонувати представнику відповідача ОСОБА_2 -адвокату Зубаню О.О. подати докази щодо розміру понесених відповідачем ОСОБА_2 судових витрат на професійну правничу допомогу в строк до 5 червня 2023 року.
Судові витрати ОСОБА_1 залишити за ним.
Повний текст судового рішення складено 12 червня 2023 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст.354 ЦПК України.
Суддя