Справа № 131/189/23
Провадження № 1-кп/131/129/2023
13.06.2023 м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12022020090000363 від 15 листопада 2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Надежда Саратського району Одеської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, солдата, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
сторони кримінального провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 ,
24.02.2022 Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 65/2022 у зв'язку з військовою агресією проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань на території України оголошено проведення загальної мобілізації.
У зв'язку з чим, 19.03.2022 ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_3 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації. Надалі, цього ж дня наказом командира військової частини НОМЕР_1 №78 солдата ОСОБА_3 зараховано до списків особового складу вказаної військової частини, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду водія 3 понтонного відділення 2 понтонного взводу 7 понтонно-мостової роти 3 понтонно-мостового батальйону.
Відповідно до вимог ст. 3 Конституції України, окрім іншого, людина, її життя та здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно до ст. 27 Конституції України, окрім іншого, обов'язок держави - захищати життя людини.
Кожен має право захищати своє життя та здоров'я, життя та здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Пунктом 16 частини 1 статті 1 Закону України «Про основи національного спротиву» передбачено, що територіальна оборона - система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період із метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій.
Відповідно до вимог п. п. 1-3, 5, 9 ч. З ст. З Закону України «Про основи національного спротиву» завданнями територіальної оборони є своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості, участь у посиленні охорони та захисті державного кордону, участь у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, ліквідації наслідків ведення воєнних (бойових) дій, участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів місцевого самоврядування та органів військового управління, участь у забезпеченні заходів громадської безпеки та порядку у населених пунктах.
Солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем, згідно до ст. ст. 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, окрім іншого, зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно й чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, удосконалювати свою виучку та майстерність, знати та виконувати свої обов'язки й додержуватись вимог статутів Збройних Сил України, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.
Крім того, статтею 20 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України передбачено, що військовослужбовці під час виконання службових обов'язків мають право застосовувати заходи фізичного впливу, а також носити, зберігати та застосовувати спеціальні засоби, зброю у порядку, установленому законодавством.
Відповідно до вимог ст. 21 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї допускається, якщо інші заходи виявились неефективними або, якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим. Згідно до ст. 22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці мають право застосовувати спеціальні засоби, засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу для захисту свого здоров'я й життя, а також здоров'я та життя інших військовослужбовців й цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й засобами захистити їх у даній ситуації неможливо, для затримання особи, яку застали при учиненні тяжкого злочину та, яка намагається втекти або, яка чинить збройний опір, намагається втекти з-під варти, а також для затримання озброєної особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і й здоров'я військовослужбовця чи інших осіб, для відбиття нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, а також для звільнення цих об'єктів у разі захоплення, у разі спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, якщо іншими способами й засобами неможливо припинити цю спробу.
Статтями 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, окрім іншого, що військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов'язків, вимог статутів Збройних Сил України, а також зобов'язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Водночас, у порушення зазначених вище норм законодавства України, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, водій 3 понтонного відділення 2 понтонного взводу 7 понтонно-мостової роти 3 понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_3 учинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 15 листопада 2022 року, близько 18:30 год. солдат ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, військової частини НОМЕР_1 , обіймаючи посаду водія 3 понтонного відділення 2 понтонного взводу 7 понтонно-мостової роти 3 понтонно-мостового батальйону, перебуваючи поблизу території приміщення казарми військової частини НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а також перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, грубо порушуючи громадський порядок, діючи з прямим умислом, із мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом та з метою продемонструвати свою перевагу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у обстановці, коли підстав, передбачених ст. 22 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, для застосування вогнепальної зброї не існувало, виявляючи зневагу до загальноприйнятих норм суспільної моралі, порушуючи нормальне функціонування офіцера відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 лейтенанта ОСОБА_6 , який проводив профілактичні заходи щодо недопущення вживання алкогольних та наркотичних речовин військовослужбовцями на території вказаної вище військової частини НОМЕР_1 , який виконував корисну суспільну діяльність, із незначного приводу, в активній наказовій формі надав кримінально-протиправну усну погрозу застосуванням зброї відносно ОСОБА_6 , при цьому, дославши патрон у патронник, тримав ОСОБА_6 на прицілі особистої вогнепальної зброї РПК-74 серія НОМЕР_2 , калібру 5,45 мм., чим, використав вогнепальну зброю під час учинення своїх хуліганських дій, у той час, як ОСОБА_6 розумів та сприймав реальну загрозу для свого життя й здоров'я.
Надалі, 15.11.2022, о 21:54 год. солдата ОСОБА_3 правоохоронними органами затримано у порядку ст. 208 КПК України, чим, кримінально- протиправну діяльність останнього припинено.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 4 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом, вчиненне із застосуванням вогнепальної зброї.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у скоєному інкримінованому йому злочині при зазначених вище обставинах не визнав. При цьому надав суду наступні показання.
Так, 15 листопада 2022 року він був у наряді на КСП, що знаходиться близько 700 м. від місця дислокації основного підрозділу, в якому останній проходить службу. Близько 16:30 год. він повертався з наряду та йшов здавати зброю. На дворі було вже темно. Не доходячи близько 80-100 м. до місця дислокації основного підрозділу, він побачив як по дорозі зі сторони м. Монастирище в сторону с. Городок проїхала машина. Від світла фар він побачив, що через дорогу зі сторони їх підрозділу в сторону буса (мікроавтобуса), який стояв на дорозі, перебігли якісь люди, які були одягнені у військову форму та зі зброє. Одна особа залишилася стояти між бусом і парканом, що огороджує територію розміщення їх військогово підрозділу. У той час він подумав, що то можуть бути диверсанти та зателефонував черговому по підрозділу, однак останній не відповів. Тоді він взяв кулемет під пахву правої руки, при цьому патрон у патронник він не досилав та ні на кого зброю не направляв. У лівій руці був фонарик, яким він підсвітив туди, де стояла одна особа і запитав, хто він такий. Але відповіді не було. Після чого, з лівої сторони від себе він почув передьоргування затворів автоматів, максимум трьох. В цей момент до нього почали вигукувати, що працює ВСП і, щоб він кинув зброю та ліг на землю лицем донизу, що він і зробив. Після чого до нього підбіг невідомий йому чоловік, який сказав, що він з ВСП та вдарив його ногою в обличчя, потім заскочив на нього лежачого зверху і затягнув стяжку. У цей час до них підбіг ще один чоловік та почав бити його по ногах. Після чого, йому на очі натягнули шапку та замотали скотчем і один із невідомих йому чоловіків потягнув його до буса (мікроавтобуса). Будучи у мікроавтобусі, йому стало погано. У мікроавтобусі сидів ще один чоловік, якого забрали з підрозділу, бо він, начебто, був в стані алкогольног сп'яніння. Чоловік, який сидів у бусі сказав, що ОСОБА_3 погано і йому потрібно викликати лікаря. Тоді вони зняли з нього кайданки і викликали лікаря. Лікар надав йому медичну допомогу, оскільки у нього був високий артеріальний тиск. Згодом приїхала поліція, почала опитувати працівників ВСП. У цей час також прийшов командир їх взводу, який приніс книгу нарядів та просив віддати кулемет, на що йому відповіли, що кулемет потрібний для експертизи. Потім його завезли до лікарні м. Гайсин, де йому зробили рентген знімок та виявили з правого боку гіматоми. Після чого запропонували пройти обстеження на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотестера Драгер. Перший тест Драгера не показав нічого, за другим продувом Драгера йому повідомили, що результат показав 0,3 чи 0,35 проміле. Після огляду його завезли до поліції і помістили в СІЗО. На наступний день, близько 13:00 год. приїхав його адвокат зі слідчим, який відібрав у нього пояснення.
Потерпілий ОСОБА_6 дав суду наступні показання. Так, 15 листопада 2022 року, близько шостої години вечова, він разом з представниками військової контррозвідки СБУ та прцівником ВСП прибули до табору військової частини НОМЕР_1 , який розміщений в АДРЕСА_2 , для проведення профілактичних заходів з метою недопущення вживання алкогольних та наркотичних речовин військовослужбовцями.
По прибуттю вони представились командиру частини, повідомили мету свого прибуття та почали олгядати військовослужбовців на ознаки алкогольного та наркотичного сп'яніння. Таких виявлено не було. Після чого вони вийшли з приміщення табору та направились в бік виходу з території табору на дорогу, де стояв їх мікроавтобус. Патрульні пішли центральною доріжкою у напрямку буса, він з представником контррозвідки СБУ О.Кравченком пішли доріжкою,що ліворуч.
У цей час вони побачили, що біля їх мікроавтобусу стоїть невідома особа та висловлюється в їх сторону словами нецензурної лайки та каже: «Ідіть ВСП сюди, я вас зараз розстріляю та навчу воювати». Вони почали рухатися далі уперед у напарямку виходу. У цей час невідомий їм чоловік підсвітив ліхтариком і вони побачили, що він тримає у руках зброю та направляє її в їх бік. Також він почув як невідомий їм чоловік досилає патрон у патронник. У цей момент ОСОБА_6 відчував реальну загрозу своєму життю та здоров'ю, а також життю та здоров'ю осіб, що були з ним. Вони (працівники ВСП) почали вигукувати, щоб невідомий чоловік поклав зброю, але той не реагував, тільки почав рухатись назад через дорогу у ліву сторону. Після чого, один з патрульних, а саме ОСОБА_7 , обійшов невідомого йому чоловіка дорогою ззаду. Інша частина осіб, що були з ОСОБА_6 , засвітила вказану особу ліхтариком. Під час цього, вони неодноразово йому пропонували покласти зброю та повідомили, що вони працівники служби військового правопорядку, однак останній не реагував ніяким чином. Тоді ОСОБА_7 підійшов до вказаного невідомого чоловіка ззаду, збив його з ніг та вибив з рук зброю. Потім вони розрядили зброю і було видно, що з патронника випав патрон. Після затримання було оглянуто документи та з'ясовано особу, якою виявився військовослужбовець ОСОБА_3 . У останнього були ознаки алкогольного спяніння, зокрема, почервоніння шкіри, запах алкоголю з порожнини рота. До ОСОБА_3 були застосовані заходи зв'язування та поміщено його до буса. Фізичне насильство до ОСОБА_3 вони не застосовували, очі не зав'язували. Чи були у нього тілесні ушкодження, ОСОБА_6 не звернув уваги.
Після чого ОСОБА_6 повідомив свого безпосереднього начальника про те, що сталося та викликав поліцію. Коли ОСОБА_3 був у мікроавтобусі, йому стало погано, тому до нього викликали лікаря з військової частини.
По приїзду поліції ОСОБА_6 та патрульні надали їм пояснення, після чого ОСОБА_3 працівниками поліції було доставлено до лікарні та освідувано. Зброя, яка була у ОСОБА_3 , була вилучена працівниками поліції. Чи був вилучений патрон, він не пам'ятає.
На додатковому допиті потерпілий ОСОБА_6 суду надав показання про те, що у день події, після проведення перевірки, він рухався до виходу по лівій стежці, почув крики та погрози застосування зброї, тоді він підсвітив і побачив люлину, яка направила на нього та на решту особового складу, що був з ним, зброю. Коли він почав рух, почув, як вказана особа досилає патрон у патронник. ОСОБА_6 почав рухатися в сторону хвіртки. У цей час ОСОБА_7 підбіг до невідомої особи з правого боку та затримав її. Потім ОСОБА_6 повідомили, що зброю розрядили та, що у патроннику був патрон. Після чого ОСОБА_8 , на скільки він пам'ятає, заніс зброю до мікроавтоуса.
Свідок ОСОБА_9 дав суду показання про те, що 15 листопада 2022 року, о 18:00 год., він у складі посиленого військового патруля ВСП відправився для перевірки стану порушення дисципліни в одному із підрозділів ЗСУ, який знаходився у населеному пункті, розміщеному зі сторони АДРЕСА_3 , назву не пам'ятає.
У результаті перевірки жодних порушень дисциплінарного статуту виявлено не було.
Після чого, вже в темну пору доби, при обході території табору, зі сторни дороги вони почули вигуки, нецензурну лайку та погрози життю і здоров'ю в адресу співробітників ВСП.
Тоді вони, зайнявши позицію біля будівлі та з кута освітивши напрямок, звідки лунав голос, побачили невідомого їм чоловіка, який був одягнений у військову піксельну куртку та цивільні штани, а також взутий у цивільні капці. У руках вказаного чоловіка була зброя - ручний кулемет калашникова, яку він спрямував в сторну співробітників ВСП та неодноразово повторював погрози життю і здоров'ю з застосуванням вогнепальної зброї. Дані погрози були сприйняті ними як реальні. Також у цей час він почув ляск затвору.
У подальшому, дану особу у складі їх патруля було затримано, а саме: старшим патруля ОСОБА_7 , який підійшов до ОСОБА_3 з правого флангу та методом рукопашного бою обеззброїв його та знерухомив, тримаючи руки за спиною. Після чого ОСОБА_9 з іншими представниками ВСП підійшов до них, було оглянуто зброю ОСОБА_3 , перевірено присутність боєприпасів в патроннику та вилучено патрон з патронника і зазначено, що зброя могла стріляти, тобто, курок запобіжника був приведений до ведення бою. Сам затриманий мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: хитку ходу, запах алкоголю з ротової порожнини та почервоніння обличчя.
Після затримання, ОСОБА_3 було поміщено до мікроавтобуса. За потребою та зверненням останнього було викликано штатного медика, який надав йому медичну допомогу. Після затримання ОСОБА_3 , до них підійшов ще один чоловік, який представився, що він його товариш, теж військовослужбовець. Його теж було поміщено до мікроавтобуса.
На місце події було викликано старшого підрозділу та викликано слідчо-оперативну групу, яка по приїзду описала всю вказану подію.
Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_7 надав суду наступні показання. Так у листопаді 2022 року він був у складі групи, яка проводила перевірку особового складу підрозділу, що знаходився в населеному пункті Дашівської територіальної громади Вінницької області, близько 20 км. від м. Гайсин, назви населеного пункту він не пам'ятає.
Так, на дворі вже було темно, він разом з іншими представниками ВСП стояли на території табору. Зі сторони села не було нічого видно, зі сторони бази світило світло. У цей час вони почули лайку, погрози, які лунали зі сторони проїжджої частини дороги і подумали, що це місцеві жителі. Потім, коли вони наблизилися до дороги, то зрозуміли, що ця лайка з погрозами спрямовані до співробітників ВСП. Так, невідома їм особа кричала у їх бік: «ВСП, зараз буду у вас стріляти». У цей час він почув, як досилається патрон у патронник, ляскає затвор. Він зійшов з лінії вогню, сховався за мікроавтобус і включив ліхтарик, щоб побачити, що відбувається. Він побачив невідомого йому чоловіка, який направив зброю в сторону співробітників ВСП, які знаходились трохи правіше. Тоді він вимкнув ліхтарика і почав обходити невідомого чоловіка з тилу, темним місце до нього, вздовж забору, щоб зайти до нього зі сторони. Біля паркану стояла криниця, він заховався за неї, ввімкнув ліхтарика та став гукати вказаному невідомомо чоловіку, щоб той кинув зброю. Після чого ОСОБА_7 підбіг до нього, вихопив кулемет з рук (зброя була заряджена і стояла на автоматичному режимі), збив невідомого йому на той час чоловіка на землю, став коліном йому на спину, збив магазин з кулемета та вийняв патрон з патронника, які разом зі зброєю передав співробітникам ВСП.
Чоловік, якого він затримав, був у стані алкогольного сп'яніння, від нього було чути запах алкоголю. На ньому були цивільні штани та тапочки, а також військова куртка без розпізнавальних знаків і зброя. Як повідомив їм останній, він ніс бойове чергувння.
Свідок ОСОБА_10 суду надав наступні показання. У середині листопада 2022 року, близько 18:00-19:00 год. він разом з працівниками ВСП проводили перевірку у одному з підрозділів ЗСУ, що базувався в приміщенні дитячого садочка чи школи у селі, що відноситься до Дашівської територіальної громади, назви якого він не пам'ятає.
Після перевірки ОСОБА_10 разом з представниками ВСП, водієм та ще декількома колегами виходили з території, де базувався табір. Коли вони підходили до автомобіля, то почули ненормативну лексику зі сторони вулиці з погрозами в сторону ВСП, зокрема: «ВСП, ідіть сюди, я вас зараз розстріляю». У цей час вони почули, як невідомий їм чоловік досилає патрон у патронник та ляск затвору та побачили, що зброя направлена у бік представника ВСП, який стояв біля мікроавтобусу. ОСОБА_10 разом з ОСОБА_9 зорієнтувались та почали брати вказаного невідомого їм чоловіка у кільце та засліплювати ліхтариком. У цей час ОСОБА_7 обійшов вказаного чоловіка з іншої строни та шляхом застосування бойових прийомів обеззброїв його. Після огляду зброї було виявлено, що у патроннику був патрон. Затриманий невідомий чоловік був у нетверезому стані, від нього було чути запах алкоголю.
Після затримання вказаної особи, було виявлено ще одного військовослужбовя, який підійшов до них збоку. Чи був останній у стані алкогольного сп'яніння, він не знає.
Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_11 надав суду показання про те, що 15 листопада 2022 року він у складі групи ВСП прибули у с. Чортория для проведення профілактичних заходів у військовій частині, що там розміщена. По закінченню перевірки, він разом з ОСОБА_7 направились у сторону автомобіля на якому вони приїхали. У той час вони почули нецензурну лайку та погрози в бік ВСП зі словами, що він навчить їх служити та розстріляє. Він з ОСОБА_7 посвітили ліхтариками і побачили невідомого їм чоловіка, який направив на них зброю, також вони почули передьоргування затвору кулемета. У той момент вони відчули реальну загрозу їх життю та здоров'ю, а також життю та здоров'ю інших осіб, що були з ними. Після чого ОСОБА_7 обійшов вказаного невідомого їм чоловіка збоку та обеззброїв його. Потім він підійшов до них та вони вийняли патрон з патронника і разом зі зброєю забрали до мікроавтобуса. Затриманого чоловіка а саме ОСОБА_3 , помістили до мікроавтобуса. Разом з затриманим у мікроавтобусі був ОСОБА_11 , ОСОБА_6 та інші їхні військовослужбовці.
У той день, коли вони проводили профілактичні заходи, було складено протокол ще на командира роти, згодом був виявлений ще один військовослужбовець, який був у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_12 , будучи допитаний в якості свідка, суду надав наступні показання. Так, 15 листопада 2022 року, його було викликано до мікроавтобуса разом з медиком першого взводу для наданння медичної допомоги ОСОБА_3 . У мікроавтобусі крім ОСОБА_3 був ще один чоловік, але вони на нього увагу не звернули, так як надавали першу необхідну медичну допомогу ОСОБА_3 , який у той час сидів на сидінні напівлежачи. Під час огляду ОСОБА_3 , у нього з правого боку було виявлено синці та подряпини. Стану алкогольного сп'яніння у останнього ОСОБА_12 не помітив. Сам ОСОБА_3 почував себе погано, у нього був високий артеріальний тиск. Після огляду ОСОБА_3 було надано по 1 таблетці валідолу та корвалменту і рекомендували звернутися до лікарні. При цьому, вони дали ОСОБА_3 ще пляшечку корвалолу та порекомендували приймати його по 40-45 крапель у випадку, якщо йому стане гірше. Зазначені медичні препарати не є препаратами, які спричиняють алкогольне спяніння.
Будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_13 суду надав показання про те, що він є командиром роти, у якій проходить службу ОСОБА_3 . Так, 15 листопада 2022 року, коли він перебував у звільненні, його було викликано у табір у з'язку з прибуттям з перевіркою ВСП. Після спілкування з військовою службою правопорядку, ОСОБА_13 повертався на своє місце звільнення. Після чого, йому зателефонував його заступник і повідомив, що затримано солдата ОСОБА_3 .
Прибувши на місце події він побачив ОСОБА_3 , який знаходився на дорозі біля білого мікроавтобуса, поза межами розташування табору. Разом з ними був ще лікар з їх роти. На обличчі ОСОБА_3 була натягнута шапка, руки були за спиною. Коли ОСОБА_3 підняли шапку, на обличчі з правої сторони було видно почервоніння. Він підтвердив, що це військовослужбовець з їх частини та, що зброя теж з їх частини.
Йому було повідомлено, що ВСП вилучили у ОСОБА_3 РПК-74 серія ЖН 0384 №0384, калібру 5,45 мм, при цьому ніяких документів вилучення зброї йому надано не було. За листом командира полку зброю, яка була вилучена у ОСОБА_3 , він отримав у поліції на наступний день.
При цьому ОСОБА_14 також зазначив, що у той день ОСОБА_3 ніс чергування на посту. На службу на пунк спостереження заступає у середньому 12 осіб, у той день заступило три особи. Пункт спостереження знаходиться на найвищій точці від місця зосередження їх табору, на відстані близько 500 м., звідки видно і сам табір. На пункті встановлений кулемет, яким, у випадку появи «шахідів», збивають їх.
На той час військовослужбовець ОСОБА_3 заступив черговим на пункт спостереження та, відповідно, ніс службу з кулеметом. Зброя видається згідно книги видачі та закріплюється відомістю закріплення зброї в штабі полку. Військовослужбовець, який здав наряд, повертається до частини і до 18:00 год. має здати зброю. Зброя видається на час чергування та передається у підрозділі від чергового до чергового у присутності та з дозволу командира. Матеріально відповідальний за зброю є командир роти.
Шлях від пункту спостереження до місця розташування табору проходить через кладовище, щоб не ходити по вулицях. Військовослужбовець має пройти парк і зайти хвірткою на територію табору, повернутися в підрозділ та здати зброю.
На місці події він з ОСОБА_3 не спілкувався, останній лише повідомив йому, що його затримали при русі у зворотньому напрямку здавати зброю. Більше він з ним не спілкувався. Після чого ОСОБА_3 забрали у лікарню. Він разом з комбатом відправились за ними. Коли вночі вони приїхали, ОСОБА_3 перебував вже у кімнаті тимчасового затримання. При цьому вказав, що місце затримання ОСОБА_3 а саме на вулиці де перебував мікроавтобус не перетинається з маршрутом слідування військовослужбовців з посту, на якому вони несуть службу з місцем дислокації військової частини.
Показання вказаних свідків є послідовними та повністю узгоджуються між собою щодо різних обставин провадження, тому суд приходить до висновку, що покази, які вони давали в судовому засіданні правдиві, оскільки знаходяться у взаємозв'язку з іншими об'єктивними письмовими доказами по справі, які судом досліджено та якими підтверджується винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення за встановлених судом обставин в межах обвинувачення, визнаного доведеним.
Так, згідно копії книги добору добового наряду 6 понтонно-мостової роти понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_1 військовослужбовець ОСОБА_3 , що підтверджується копією військового квитка Серії НОМЕР_3 (а.с.136,137), з 15 листопада 2022 року по 16 листопада 2022 року заступив на чергування спростерігачем СП (а.с.132-135).
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15 листопада 2022 року слідчого СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ст. л-та поліції ОСОБА_15 , оформленого у період 21:54 год. - 22:26 год., у присутності понятих ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , під час затримання ОСОБА_3 було проведено його особистий обшук, в ході якого нічого не вилучалось, при затриманні останній ніяких пояснень не надавав, від підписання протоколу відмовився (а.с.203-207).
Згідно висновку амбулаторного медичного огляду №759 від 15 листопада 2022 року, проведеного лікарем КНП «Гайсинська ЦРЛ», у ОСОБА_3 було виявлено 0,35 проміле алкоголю в крові (а.с.194).
Відповідно до протоколу огляду місця події від 15 листопада 2022 року, час проведення 22:50 год. - 23:15 год., оглянуто територію узбіччя по вул. Перемоги в с. Чортория Гайсинського району Вінницької області, а саме: біля бетонного паркану дитячого садочку, що по вул. Перемоги, 44. На узбіччі знаходився предмет зовні схожий на автоматичну зброю, на якій був номер НОМЕР_4 та, яка на момент огляду була розряджена, а саме: відсутній патрон у патроннику. З правого боку від зброї знаходився магазин із предметами зовні схожими на набої та один предмет зовні схожий на патрон. На патроні було наявне мааркування 3/84. Після огляду вказані речі було поміщено до полімерного мішка НПУ та вилучено до Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області (а.с.209-211). Вказане також підтверджується фототаблицями до протоколу огляду місця події від 15 листопада 2022 року (а.с.112-215).
Так, згідно постанови про визнання речових доказів та предачу їх на зберігання від 16 листопада 2022 року, слідчого СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ст. л-та поліції ОСОБА_15 , постановлено визнати речовими доказами: предмет зовні схожий на автоматичну зброю із наступним номером НОМЕР_4 , предмет зовні схожий на магазин, в якому знаходяться предмети зовні схожі на набої та предмет зовні схожий на патрон з маруванням 3/84. Вказані предмети передано до кімнати тимчасового зберіганя вилученої зброї Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області (а.с.216).
Відповідно до ухвали слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року, накладено арешт на тимчасово вилучене майно у вигляді предмету, зовні схожого на автоматичну зброю із наступним номером НОМЕР_4 , предмету, зовні схожого на магазин, в якому знаходяться предмети зовні схожі на набої та предмет, зовні схожий на патрон з маркуванням 3/84, які було вилучено під час огляду місця події 15 листопада 2022 року та знаходяться в камері речових доказів Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, з подальшим переданням під розписку про зберігання командиру військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_18 (а.с.199).
Згідно довідки військової частини № НОМЕР_5 від 17 листопада 2022 року за №1089, зразок стрілецької зброї ручний кулемет РПК-74, 1982 року виготовлення №ЖН-0384 та 5,45 мм та патрони з кулею ПС п/зб (3-84) в кількості 45 штук до нього належать за обліковими даними військовій частині НОМЕР_1 . Матеріально-відповідальна особа за вказаний зразок стрілецької зброї та боєприпасів до неї - командир 6 понтонно-мостової роти 3 понтонно-мостового батальйону військової частини НОМЕР_1 ст. л-т ОСОБА_19 (а.с.200).
Відповідно до розписки ОСОБА_13 , останній отримав від працівників поліції зразок стрілецької зброї - ручний кулемет РПК-74 1982 року виготовлення №ЖН-0384 та 5,45 мм та патрони з кулею ПС п/зб (3-84) в кількості 45 штук (а.с.202).
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 05 січня 2023 року, проведеного слідчим СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ст. л-та поліції ОСОБА_15 , за участю потерпілого ОСОБА_6 та спеціаліста ОСОБА_20 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , було проведено відтверення обстановки. Під час даного експерименту потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що 15 листопада 2022 року, близько 18:00 год. після перевірки базового табору в/ч НОМЕР_1 , що дислокується в АДРЕСА_2 та території дитячого счадка, він, спільно з ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 повертався назад до автомобіля. У цей час вони почули як зі сторони дороги у їх бік почав висловлюватися словами нецензурної лайки невідомий їм чоловік, який був одягнений у військову форму. В руках у нього була зброя, яку він направив у бік ОСОБА_6 та інших осіб, що були з ним. Останній побачив та почув характерний звук переведення затвору вказаним військовослужбовцем, який їм погрожував. Потім ОСОБА_27 разом з іншими військовослужбовцями засліпили вказану особу ліхтариками і вона почала відходити назад. Поки вони відволікали дану особу, один з військовослужбовців, а саме: ОСОБА_28 оббіг його та, вибивши в нього з рук зброю, затримав. Під час огляду зброї було встановлено, що патрон знаходиться в патроннику. Від затриманої особи було чути запах алкоголю (а.с. 171-174). Вказане також підтверджується диском з відео, на якому зафіксовано даний слідчий експеримент (а.с. 175).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05 січня 2023 року, проведеного слідчим СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ст. л-та поліції ОСОБА_15 , за участю свідка ОСОБА_10 , спеціаліста ОСОБА_20 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , було проведено відтворення обстановки, під час якого ОСОБА_10 повідомив, що 15 листопада 2022 року, у вечірній час, точно не пам'ятає, близько 21:00 год., він спільно з працівниками ВСП та іншими військовослужбовцями, а саме: ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , а також представником контррозвідки прибули в с. Чортория Гайсинського району Вінницької області на територію базового табору, оскільки працівники ВСП проводили профілактичні заходи. ОСОБА_10 , ОСОБА_31 були на вулиці на стежці біля магазину, до них підійшов ОСОБА_32 і вони почали рухатись в бік автомобіля. Доходячи до автомобіля, вони почули, що в бік працівників ВСП хтось висловлюється нецензурною лайкою. Підійшовши ближче із ОСОБА_25 до автомобіля, вони почули звук характерний як дослали патрон до патронника та побачили невідому особу з ліхтариком та автоматичною зброєю в руках. Невідома особа почала рухатися назад, а вони її відволікали. ОСОБА_28 обійшов невідому особу і вибив в нього з рук зброю та затримав. Після того як оглянули зброю виявили, що в патроннику знаходився патрон (а.с. 166-169). Вказане вище також підтверджується диском з відео, на якому зафіксовано даний слідчий експеримент (а.с. 170).
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 05 січня 2023 року, проведеного слідчим СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ст. л-та поліції ОСОБА_15 , за участю свідка ОСОБА_9 , спеціаліста ОСОБА_20 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , було поведено відтворення обстановки, під час якого ОСОБА_9 повідомив, що 15 листопада 2022 року,близько 18:00 год., в темну пору доби, він спільно з працівниками ВСП, а саме: ОСОБА_33 та ОСОБА_30 , а також ОСОБА_24 , ОСОБА_34 та офіцером із контррозвідки приїхали в с. Чортория Гайсинського району з метою перевірки військовослужбовців на дотримання ними дисциплінарного статуту. Порушень виявлено не було. Коли вони вже поверались назад до автомобіля, почули гучні вигуки, нецензурну лайку в бік працівників ВСП та погрозу про застосування зброї. Також почули характерний звук затвору. На відстані близько 35-45 м вони помітили силует чоловіка, в якого у руках був предмет, зовні схожий на зброю - РПК. Після чого вони почали освітлювати ліхтариками даного громадянина і побачили, що він у їх строну спрямовує зброю та прожовжує нецензурно висловлюватися. Після чого, поки вони відволікали даного громадянина, ОСОБА_35 обійшов його та за допомогою прийомів рукопашного бою затримав даного громадянина. Вказаний громадянин був у військовій формі. Після затримання зброю забрали, хто проводив її огляд ОСОБА_9 невідомо (а.с.161-164). Зазначене вище також підтверджується диском з відео, на якому зафіксовано даний слідчий експеримент (а.с.165).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05 січня 2023 року, проведеного слідчим СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ст. л-та поліції ОСОБА_15 , за участю свідка ОСОБА_7 , спеціаліста ОСОБА_20 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , було проведено відтворення обстановки, під час якого ОСОБА_7 повідомив, що 15 листопада 2022 року, у вечірній час, він спільно з військовослужбовцями на ім'я ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , а також двома працівниками ВСП, ОСОБА_33 та ОСОБА_30 , приїхали на відпрацювання до с. Чортория Гайсинського району, для допомоги в патрулюванні. Після перевірки ОСОБА_7 спільно із ОСОБА_33 перебували біля однієї із будівель та почули нецензурну лайку та крики. Після чого ідучи до автомобіля почули, що це нецензурна лайка в бік працівників ВСП та, що в них будуть стріляти та почули характерний звук клацання затвору. Почувши даний звук ОСОБА_7 посвітив ліхтариком у вказану особу, яка кричала, та побачив, що в неї в руках знаходиться автоматична зброя та ліхтарик. Біля паркану знаходилась ще одна особа без зброї. Після чого ОСОБА_7 ліхтариком осліпив особу зі зброєю та почав її обходити. Після чого він затримав її та обеззброїв. У подальшому розрядив зброю, відєднавши магазин та діставши патрон із патронника. У подальшому передав зброю працівникам ВСП. Перед затриманняв вказана особа спрямовувала зброю в бік ОСОБА_38 - працівника ВСП (а.с. 156-159). Вказане вище також підтверджується диском з відео, на якому зафіксовано даний слідчий експеримент (а.с. 160).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 05 січня 2023 року, проведеного слідчим СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ст. л-та поліції ОСОБА_15 , за участю свідка ОСОБА_8 , спеціаліста ОСОБА_20 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , було проведено відтворення обстановки, під час якого ОСОБА_8 повідомив, що 15 листопада 2022 року, близько 20:00 год., він спільно із ОСОБА_29 , ОСОБА_39 , ОСОБА_34 та, ніби, ОСОБА_40 , точно ім'я не пам'ятає, приїхали в с. Чортория Гайсинського району на патрулювання. Повертаючись назад до автомобіля, він з ОСОБА_39 стояли біля входу в приміщення, а ОСОБА_32 разом з іншими патрульними біля магазину, зі сторони автомобіля почули крики в бік працівників ВСП. Всі у цей час почали підходити до автомобіля і побачили в далині особу, яка словесно їм погрожувала. ОСОБА_8 залишився біля автомобіля. Посвітивши ліхтариком, побачив особу, в якої у руках була автоматична зброя, особа була одягнена у військові штани та цивільну куртку. У цей час, поки відволікали дану особу зі зброєю, ОСОБА_41 обійшов її та забрав у неї зброю. Перед цим вказана особа висловлювалася в їх бік словами нецензурної лайки, погрожувала застосуванням зброї та кричала, що навчить працівників ВСП служити. Зброю спрямовувала в бік автомобіля та в бік ОСОБА_42 із двома патрульними. При цьому ОСОБА_8 чув як вказана особа досилає патрон до патронника. Під час розрядження зброї,вона була знята із запобіжника, в патроннику знаходився патрон (а.с. 151-154). Зазначене вище також підтверджується диском з відео, на якому зафіксовано вказаний слідчий експеримент (а.с. 155).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 06 січня 2023 року, проведеного слідчим СВ Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області ст. л-та поліції ОСОБА_15 , за участю обвинуваченого ОСОБА_3 , у присутності понятих ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , було проведено відтворення обстановки, під час якого ОСОБА_3 повідомив, що 15 листопада 2022 року, близько 18:30 год., він з командного пункту після здачі наряду до дитячого садка для того, щоб здати зброю, так як зброю приймають саме в цей час. Доходячи до місця їх дислокації, на відстані близько 70 м, помітив, що біля головного входу, а саме: біля паркану припаркований бус, з якого вийшла невідома йому кількість людей у військовій формі. Вони рухалися по дорозі біля місця їх дислокації. ОСОБА_3 одразу зателефонував черговому та повідомив про дану подію. Після чого взяв РПК під праву руку та дістав ліхтарик, яким почав світити в бік невідомих йому осіб та запитав їх: «Хто ви?». Однак у відповідь нічого не почув. Після чого зупинився та почав світити ліхтариком в їх бік. Близько через 40 секунд з лівого боку від себе почув звук, як близько 3 особи дослали патрон до патронника, та хтось російською мовою крикнув, що працює ВСП та, щоб він лягав на землю. Почувши дану команду та, зрозумівши, що їх більше і вони зі зброєю, він поставив зброю з права від себе та ліг на землю. До нього підбігли 2-3 особи, які почали його затримувати, надягати кайданки. Під час цього хтось наніс декілька ударів по ногах та голові. Зброю в бойову готовність він не приводив, із запобіжника не знімав. При цьому повідомив, що проявляв таку пильність через те, що за 2-3 дні до цього їхній командир довів інформацію, що у сусідньому неселеному пункті, а саме: в с. Городок, було затримано групу ДРГ, які ходили та фотографували місце дислокації військовослужбовців ЗСУ. Таким чином, оскільки черговий на його дзвінок не відповів, він вирішив перевірити (а.с. 146-149). Зазначене також підтверджується диском з відео, на якому зафіксовано даний слідчий експеримент (а.с. 150).
Також судом досліджено службову характеристику солдата ОСОБА_3 , згідно якої за час виконання посадових обов'язків ОСОБА_3 зарекомендував себе посередньо. Обов'язки за посадою виконує не завжди добросовісно та з відповідальністю. Матеріальну частину автомобіля знає досконало, постійно вдосконалює його; користується діловим авторитетом серед колег; військово-технічну та спеціальну ипідготовку вивчив посередньо; не завжди коректний та витриманий по відношенню до старших та начальників, відстоює свою точку зору; при виконанні завдань не завжди проявляє розумну ініціативу; труднощі військової служби переносить добре; форму одягу носить охайно; фізично розвинений добре; стан здоров'я задовільний; морально та емоціно стійкий; під час бесіди веде себе спокійно, на питання відповідає не завжди адекватно (а.с. 180).
Згідно медичної характеристики начальника медичної служби в/ч НОМЕР_6 від 26 листопада 2022 року, ОСОБА_3 практично здоровий, у психоневрологічному статусі паталогій не виявлено (а.с.181).
Відповідно до вимог ст.ст. 85, 86, 98, 99 КПК України, зазначені вище відомості, що містяться в досліджених під час судового розгляду доказах та письмових документах, отримані у порядку, встановленому КПК України, а отже є допустимими доказами, а також належними доказами, як такі, що підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та мають для нього суттєве значення.
Відомості, що містяться у показах обвинуваченого, потерпілого та свідків, наведених процесуальних документах у їх сукупності підтверджують встановлені судом фактичні обставини справи, що свідчать про неможливість формування штучних доказів, однобічність проведення досудового розслідування.
Щодо твердження захисника обвинуваченого про те, що постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 09 січня 2023 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП спростовано факт перебування ОСОБА_3 15 листопада 2022 року, близько 17:30 на території військового об'єкту військової частини НОМЕР_1 під час дії особливого періоду у нетверезому стані, то суд не бере його до уваги як доказ з наступних підстав.
Так, вказаною постановою провадження у справі закрито у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Однак, згідно вказаної постанови, суд суті адміністративного правопорушення не розглядав. Відповідно до мотивувальної частини, підставою для закриття провадження, попри встановлення в діях ОСОБА_43 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, слугувало порушеня порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення, у результаті якого суд був позбавлений можливості врахування та оцінки наявних у справі доказів про доведеність вини ОСОБА_3 .
При цьому, суд зауважує, що ОСОБА_3 та його захисник адвокат ОСОБА_5 були присутні у судовому засіданні під час розгляду вказаної справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 173-20 КУпАП, однак постанови суду, з питань мотивування не оскаржували.
Крім того, захисник обвинуваченого наголошував на тому, що огляд обвинуваченого на стан сп'яніння було проведено з порушенням вимог законодавства, оскільки ОСОБА_3 являється військовослужбовцем, тому його огляд на стан сп'яніння мав бути проведений у медичному закладі ЗСУ. При цьому, висновок амбулаторного медичного огляду №759 від 15 листопада 2022 року щодо встановлення у ОСОБА_3 стану алкогольного сп'яніння було зроблено лікарем КНП «Гайсинська центральна районна лікарня», яка до медичних закладів ЗСУ не відноситься.
Однак, суд з даним твердженням не погоджується, так як, беручи до уваги копію карти амбулаторного медичного огляду 759 від 15 листопада 2022 року, ОСОБА_3 було направлено на огляд для встановлення стану сп'яніння вже не працівниками ВСП, які здійснювали його затримання, а працівниками поліції, зокрема ст. лейт-м поліції ОСОБА_44 , яким було передано ОСОБА_3 для проведення та оформлення всіх необхідних наступних дій.
Також суд критично оцінює показання сторони захисту стосовно того, що погрози та нецензурні слова в сторону ВСП могли виходити від іншої особи, так-як на місці події був присутній ще один військовослужбовець на прізвище та ім'я ОСОБА_45 , який вчинив сварку з дідом, що проживає по сусідству з місцем розташування війського табору військової частини НОМЕР_1 . Тому працівники ВСП могли сприйняти нецензурну лайку ОСОБА_46 за лайку ОСОБА_3 в їх сторону. Однак як потерпілий ОСОБА_6 , так і свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 вказували на те, що лайка та погрози в сторону ВСП безпосередньо виходили від ОСОБА_3 . Крім того, суд зазначає, що під час розгляду справи сторона захисту не заявляла про виклик вказаного військовослужбовця в якості свідка для підтвердження наведеного, а сам факт перебування на місці вчинення злочину ще одного військовослужбовця, можливо ОСОБА_46 , не спростовує факт вчинення ОСОБА_3 вказаного правопорушення.
Разом з тим, місце де відбувалася вказана подія, не було місцем, по якому пролягав маршрут від пункту спостереження, де у той день ніс чергування ОСОБА_3 , до місця дислокації табору військової частини, в якій він проходить службу. Що підтверджується, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_13 , який є командиром роти, у якій проходить службу ОСОБА_3 ..
Також при розгляді справи не найшло свого підтвердження припущення ОСОБА_3 про наявність ДРГ в той час і місці.
Крім того, сторона захисту наголошувала на тому, що слідчі експерименти проводились в світлу пору доби, в той час, коли сама подія мала місце у вечірній час, коли на дворі вже було темно. При цьому, вказані зауваження суд не приймає до уваги, оскільки вказані експерименти проводилися з метою перевірки та уточнення показань обвинуваченого, потерпілого та свідків. При цьому, сторона захисту не зазначала, зауваження стосовно вказаних слідчих експериментів під час їх проведення.
Крім того, захисник обвинуваченого зауважив, що після затримання ОСОБА_3 , у нього були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців та подряпин. При цьому при допиті свідків, ними було підтверджено, що при затриманні ОСОБА_3 , ОСОБА_7 було застосовано прийоми рукопашного бою. Суд зазначає, що згідно ст. ст. 21, 22 ЗУ «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України», застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неєфективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим; військовослужбовці мають право застосовувати спеціальні засоби, засоби фізичного впливу та зброю особисто або у складі підрозділу, зокрема, для зихисту свого здоров'я і життя, а також здоров'я і життя інших військовослужбовців і цивільних осіб від нападу, якщо іншими способами й зхасобами захистити їх у даній ситуації неможливо та для затримання особи, яка загрожує застосуванням зброї та інших засобів, що становить загрозу для життя і здоров'я військовослужбовся чи інших осіб.
Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_3 надані ним під час допиту в судовому засіданні про те, що він не погрожував застосуванням зброї працівникам ВСП, патрон до патронника не досилав, на момент його затримання у стані алкогольного сп'яніння він не був, суд оцінює критично та вважає їх недостовірними, так як позиція обвинуваченого повністю спростовується показаннями потерпілого та свідків, які в судовому засіданні були послідовними і логічними та, які суд може покласти в обґрунтування вироку за кримінальним провадженням, які узгоджуються з дослідженими судом доказами.
Надання недостовірних показань обвинуваченим ОСОБА_3 під час допиту, суд вважає спробою обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення.
Суд, керуючись ст. 94 КПК України, оцінюючи наведені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, приходить «поза розумним сумнівом» до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 296 КК України, - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинені із застосуванням вогнепальної зброї.
Вказаний висновок суду узгоджується з п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Туреччини» п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Ухвалюючи вирок на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами та перевірені, а також оцінені згідно з положеннями ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що діяння, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 , мало місце.
При призначенні покарання обвинуваченому суд, згідно з вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винного, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання та вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої, покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженими. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом визнається вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння.
Дана обставина підтверджується висновком амбулаторного медичного огляду №759 від 15 листопада 2022 року щодо встановлення у ОСОБА_3 стану алкогольного сп'яніння лікарем КНП «Гайсинська центральна районна лікарня».
Крім того, суд зауважує, що такі обставини як вчиненння злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового обов'язку та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, які прокурор під час судових дебатів просив врахувати, суд не враховує як обтяжуючі з наступних мотивів.
Відповідно до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім як у випадках зміни судом правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити питання, зокрема, чи є обставини, що обтяжують або пом'якшують покарання обвинуваченого, і які саме.
За п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою для закриття кримінального провадження, підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Обов'язок доказування перелічених обставин згідно зі ст. 92 КПК України покладається на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках, на потерпілого.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що орган досудового розслідування при формулюванні пред'явленого обвинувачення, яке в подальшому суд визнав доведеним, не інкримінував ОСОБА_3 вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового обов'язку та вчинення злочину з використанням умов воєнного стану
Дані обставини також не було зазначено в обвинувальному акті як такі, що обтяжують покарання відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК України.
Таким чином, на думку суду, визнання цих обставин передбачених п. 4, п. 11 ч. 1 ст. 67 КК України такими, що обтяжують покарання, не узгоджується з положеннями ст. 337 КПК України.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Визначені у статті 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору покарання, ця функція за своєю правовою природою є дискреційною.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у своїх рішеннях (справа "Довженко проти України") зазначає лише про необхідність оцінювання представниками судових органів визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням рішення в процесуальному документі суду.
Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання для досягнення його цілей, визначених у статті 50 КК України.
Правова позиція щодо дотримання справедливості висловлена в рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню.
У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом, відповідності злочину і покарання, цілях законодавця і засобах, що обираються для їх досягнення.
Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 суд, відповідно до ст. 65 КК України, суд враховує: суспільну небезпечність вчиненого злочину, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, який згідно ст.12 КК України, є тяжким злочином; відсутність обставин, що пом'якшують покарання та наявність обставини, що обтяжує покарання обвинуваченого; дає належну оцінку даним про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вперше притягається до кримінальної відповідальності, своєї вини у скоєному не визнав, має постійне місце проживання, є військовослужбовцем за мобілізацією, за місцем служби характеризується посередньо, має стійкі соціальні зв'язки, одружений, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває.
Тому, за таких обставин, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання, передбачене ч. 4 ст. 296 КК України, у виді позбавлення волі.
Разом з тим, суд може прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням на підставі та умовах, визначених у статті 75 КК. При цьому, ця норма надає суду можливість прийняти рішення про звільнення особи від відбування покарання з випробуванням лише у випадку, коли дані про особу обвинуваченого, з урахуванням обставин справи та тяжкості вчиненого злочину, дають достатні підстави дійти висновку про те, що виправлення цієї особи можливе без реального відбування призначеного покарання.
Заборони застосування ст. 75 КК України за умови невизнання обвинуваченим своєї вини КК України не містить. Відповідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року по справі № 205/7091/16-к (провадження № 51 - 1532 км 19).
Таким чином суд, беручи до уваги фактичні обставини справи, тяжкість кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, з огляду на другорядну роль кари як мети покарання,а також враховуючи, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, не є суспільно небезпечним, проходить військову службу в умовах повномасштабної агресії рф, можливість продовження несення ним військової служби, за місцем проходження служби характеризується посередньо, має стійкі соціальні зв'язки, одружений, приходить до внутрішнього переконання, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк, що дасть можливість останньому оцінити свої дії та стати на шлях виправлення в результаті проведення уповноваженим органом з питань пробації профілактичних заходів., з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Підстав для застосування положень ст.69 КК України, з огляду на вищевикладене, суд не вбачає.
Щодо клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.
Так, тримання під вартою є винятковим і найбільш суворим запобіжним заходом, повязаним із позбавленням особи свободи, і полягає в примусовій ізоляції підозрюваного, обвинуваченого шляхом поміщення його в установи тримання під вартою на певний строк із підпорядкуванням вимогам режиму цих установ.
Тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті цього рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим в ст.177 КПК, крім випадків, передбачених ч. 8 ст. 176 КПК (остання закріплює перелік злочинів, при підозрі або обвинуваченні у вчиненні яких, під час дії воєнного стану до військовослужбовців може бути застосований винятково запобіжний захід у вигляді тримання під вартою).
При цьому, прокурором під час судових дебатів не наведено обгрунтування щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та не зазначив жодного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до яких може призвести застосування більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
Також слід зазначити, що під час судового розгляду кримінального правопорушення обвинувачений ОСОБА_3 добросовісно виконував свої процесуальні обовязки.
Таким чином, враховуючи викладене, з урахуванням положень ч. 4 ст. 194 КПК України, та беручи до уваги призначення покарання з застосуванням ст. 75 КК України, суд вважає, що відносно ОСОБА_3 слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, з покладенням обовязків відповідно ст.194 КПК України.
Цивільний позов не заявлений.
Судові витрати відсутні.
Вирішуючи питання про речові докази, суд виходить з положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (пяти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_3 обов'язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Згідно ч.4 ст.76 КК України нагляд за засудженим ОСОБА_3 на час проходження ним військової служби покласти на командира відповідної військової частини.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту проголошення вироку.
Застосувати відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобовязання до набрання вироком законної сили.
Відповідно ст.194 КПК України, покласти на ОСОБА_3 обовязки прибувати за кожною вимогою до суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Речовий доказ у кримінальному проваджені, а саме: тимчасово вилучене майно у вигляді предмету, зовні схожого на автоматичну зброю із наступним номером НОМЕР_4 , предмету, зовні схожого на магазин, в якому знаходяться предмети зовні схожі на набої та предмет, зовні схожий на патрон з маркуванням 3/84, які передано під розписку про зберіганя командиру військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_18 - залишити військовій частині НОМЕР_1 .
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року на тимчасово вилучене майно у вигляді предмету, зовні схожого на автоматичну зброю із наступним номером НОМЕР_4 , предмету, зовні схожого на магазин, в якому знаходяться предмети зовні схожі на набої та предмет, зовні схожий на патрон з маркуванням 3/84, які передано під розписку про зберіганя командиру військової частини НОМЕР_1 полковнику ОСОБА_18 - скасувати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: