12 червня 2023 р. Справа № 520/4514/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 29.11.22 по справі № 520/4514/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.04.2021 року № 015356-2413-2030.
В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення складене контролюючим органом з порушенням приписів чинного податкового законодавства. На підставі викладеного просила задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 було задоволено позов.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 07.04.2021 року № 015356-2413-2030.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 992.40 (дев'ятсот дев'яносто дві гривні сорок копійок) судового збору.
Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач вказує, що у позивача у власності у 2020 році перебувала квартира загальною площею 139,6 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , на підставі чого податковим органом було сформовано податкове повідомлення-рішення від 07.04.2021 року № 015356-2413-2030. Зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення законодавством не встановлювався обов'язок контролюючого органу щодо надіслання детального розрахунку податкового зобов'язання та з урахуванням викладеного, останній може бути додатком до податкового рішення, а відтак його відсутність не може впливати на законність такого рішення. Вказує, що відсутність розрахунку до оскаржуваного у цій справі податкового повідомлення - рішення та не зазначення інших відомостей, зокрема, відомостей щодо адреси об'єкта нерухомості Позивача, площі, ставок та інших, не є безумовною підставою для його скасування та не свідчить про безпідставність нарахованого податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки Позивачу. ГУ ДПС у спірних правовідносинах забезпечено дотримання ч. 2 ст. 19 Конституції України, під час реалізації управлінської функції контролю правильно з'ясовано обставини фактичної дійсності, належно розтлумачено зміст норм права, надано правильну кваліфікацію діянням приватної особи, унаслідок чого вчинене управлінське волевиявлення узгоджується зі змістом нормативного регламентування та з характером, предметом та наслідками вчинків приватної особи.
Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, рішення суду першої інстанції, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у позивача перебуває на праві приватної власності нерухомість, а саме: квартира за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 139.6 м2.
Керуючись приписами законодавства, посадовими особами Головного управління ДПС у Харківській області були складені та направлені на адресу позивача податковеповідомлення-рішення: № 015356-2413-2030 від 07.04.2021 року за 2020 рік на суму 3759.51 гривень;
Позивач вважаючи оскаржувані рішення суб'єкта владних повноважень протиправними та такими, що порушують його права звернувся із зазначеним позовом до Харківського окружного адміністративного суду.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що є доведеним належними та допустимими доказами, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, податкових вимог, суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства
Відповідно до приписів статті 266 Податкового кодексу України (надалі також ПК України) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1п.266.2ст.266 Податкового кодексу України).
Згідно пп.266.3.1п.266.3ст.266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно пп. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Згідно пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним плавним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) періоду, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно з пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:
за наявності у власності платника податку більше одного об'єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної згідно з пп. «а» або «б» пп. 266.4.1 п. 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
за наявності у власності платника об'єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об'єктів, зменшеної відповідно до пп. «в» пп. 266.4.1 п. 266.4 цієї статті та відповідної ставки податку;
сума податку, обчислена з урахуванням пп. «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об'єктів житлової нерухомості.
Так, у ході судового розгляду встановлено, що у ОСОБА_1 у власності станом на 2020 р. перебувало майно, а саме: квартира загальною площею 139,6 м2, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 № 542/17 зі змінами та доповненнями та яке є чинним, відповідно до Податкового кодексу України, на підставі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори: п. 1.1. податок на майно, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Згідно п.п. 1 - 3 Додатку № 1 до вищезазначеного рішення ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. м бази оподаткування.
Ставка податку для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних крім об'єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток.
Отже, обов'язок платника податку сплачувати податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, виникає у власників з дня виникнення права власності на об'єкти нерухомості, що відповідно до норм ПК України є об'єктами оподаткування.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» мінімальна заробітна плата у 2020 році становить 4723,00 гривень. Отже, ставка податку за 2020 рік становила 47,23 грн за 1 квадратний метр бази оподаткування об'єктів нежитлової будівлі (1% * 4723,00 розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2020) .
Так, відповідно до розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 07.04.2021 року № 015356-2413-2030 (за 2020 рік на суму 3759,51 грн.) вбачається, що за квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 139.6 м2.: 47,23* (139,6-60)=3759,51 грн., де 139,6 - площа нерухомості; 60 - пільга, 47,23 - ставка податку за 2020 рік.
Необхідно враховувати, що нерухоме майно, загальною площею 139.6 м2, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , що належить позивачу, є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що не заперечується сторонами у справі.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для нарахування позивачу, як власнику нерухомого майна, що є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, грошового зобов'язання за 2020 рік в сумі 3759,51 грн., а відтак податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 07.04.2021 року № 015356-2413-2030 є правомірним та не підлягає скасуванню.
Посилання суду першої інстанції на протиправність спірного податкового повідомлення-рішення, з огляду на відсутність додатку до нього у виді розрахунку суми грошового зобов'язання, колегія суддів вважає необґрунтованим, з огляду на наступне.
Згідно з абз. 5 п. 58.1 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.
Як передбачено пунктом 9 розділу ІІ Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 року за №124/28254, до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності), зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання лише за його наявності, тобто, складання розрахунку грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішення, не є обов'язковим.
Відтак, твердження про те, що відсутність розрахунків податкового зобов'язання є підставою для скасування останнього не узгоджуються із нормами ПК України та процесуального законодавства. Такі обставини не можуть виключати обов'язок платника податку сплачувати його в порядку і розмірах, встановлених законом.
Зазначені висновку суду апеляційної інстанції узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 25.02.2021 у справі № 820/302/17 та від 17.02.2022 у справі №815/4330/17.
Окрім цього, в матеріалах справи наявний розрахунок податкового зобов'язання, яким податковий орган керувався при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.
Разом з тим, слід зазначити, що посилання суду першої інстанції на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містить жодної інформації про адресу місцезнаходження та площу об'єкта житлової нерухомості, не вказана ставка податку тощо, колегія судів зазначає, що окремі недоліки, допущені податковим органом при оформленні податкового повідомлення-рішення не впливають на факт доведеності складу податкового правопорушення, покладеного в основу прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення. Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту видається можливим чітко встановити його зміст (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли окремі елементи спірного рішення є недотриманими. Отже, враховуючи те, що зі спірного податкового повідомлення-рішення можливо встановити його зміст та враховуючи наявність в матеріалах справи розрахунку податку за 2020 рік, а факт порушення не заперечується позивачем, таке податкове повідомлення-рішення слід розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.08.2018 по справі №802/1198/16-а.
Згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За приписами до п. 1, п. 4 ч.1ст.317 КАС України, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 по справі № 520/4514/22 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 317,321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 по справі № 520/4514/22 - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя І.С. Чалий
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко