про витребування доказів
07 червня 2023 року 320/5937/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
На адресу суду від позивача надійшли клопотання про витребування доказів та здійснення розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін, у яких остання просить суд:
- витребувати у керівника центру обслуговування платників Білоцерківської ДПІ ГУ ДПС у Київській області інформацію: по реєстрації сплати податків (ПДФО) за працівника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , з 25.11.1988 по 31.12.1990 та з 02.01.1991 по 24.12.1998; по кооперативу "Рось" та сплати ним податків та зборів за працівника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 ; по МІМП "Санація" та фірмі "Валентин" та сплати ними податків та зборів за працівника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 ;
- витребувати у Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області копії установчих документів по МІМП "Санація" та фірмі "Валентин";
- проводити розгляд справи з повідомленням сторін.
Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Статтею 129 Конституції України обов'язковість рішень суду (до яких належать і ухвали) визначена як одна з основних засад судочинства.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Згідно з частинами другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
При цьому, відповідно до частини восьмої статті 80 КАС України у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, накладення штрафу.
Частиною першою статті 149 КАС України закріплено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Враховуючи вказане клопотання позивача, суд вважає за необхідне витребувати докази по справі та попередити про можливість застосування судом заходів процесуального примусу у вигляді накладення штрафу за неподання доказів, необхідних для вирішення справи.
Розглянувши клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає таке.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Тобто, за загальним правилом, відкриті у спрощеному позовному провадженні справи розглядаються судом без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Однак суд за власною ініціативою або за клопотанням сторони може призначити судове засідання за наявності достатніх для цього обґрунтованих підстав.
Відповідно до частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Згідно з положеннями статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суд зазначає, що предметом позову є рішення пенсійного органу, яким відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.
Враховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, суд вважає, що дана адміністративна справа може бути розглянута без проведення судового засідання.
Таким чином суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.
Керуючись статтями 12, 162, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Витребувати від керівника центру обслуговування платників Білоцерківської ДПІ ГУ ДПС у Київській області інформацію: по реєстрації сплати податків (ПДФО) за працівника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , з 25.11.1988 по 31.12.1990 та з 02.01.1991 по 24.12.1998; по кооперативу "Рось" та сплати ним податків та зборів за працівника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 ; по МІМП "Санація" та фірмі "Валентин" та сплати ними податків та зборів за працівника ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 .
2. Витребувати від Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області копії установчих документів по МІМП "Санація" та фірмі "Валентин".
3. Витребувані докази надати суду протягом п'ятнадцяти календарних днів з моменту отримання копії цієї ухвали (або її тексту засобами зв'язку).
4. Роз'яснити, що відповідно до положень статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України за неподання без поважних причин доказів, витребуваних судом, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом, зокрема, штраф або тимчасове вилучення доказів для дослідження судом.
5. Роз'яснити, що відповідно до положень статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи.
6. Відмовити у задоволенні клопотання про проведення розгляду спарви з повідомленням (викликом) сторін.
7. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Василенко Г.Ю.