06 червня 2023 рокум. Ужгород№ 260/2308/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судових засідань Гавій Л.В.
за участі представників
позивача: Романюк Д.В.
відповідача Гончарук А.Р.
третьої особи: Субота М.І.
розглянувши в підготовчому судовому засіданні клопотання представника Товариство з обмеженою відповідальністю "Дукат-Ужгород" про залишення позовної заяви без розгляду, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 06 червня 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Ухвала в повному обсязі складена 12 червня 2023 року.
Керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дукат-Ужгород", яким просить визнати незаконним та скасувати пункт 2.8 рішення Ужгородської міської ради "Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянко" № 855 від 30.08.2022 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що під час вивчення стану дотримання вимог земельного законодавства в частині правомірності розпорядження Ужгородською міською радою земельними ділянками на території міста Ужгород, Ужгородською окружною прокуратурою встановлено, що рішенням Ужгородської міської ради № 855 від 30.08.2022 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Дукат-Ужгород" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0985 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії по Слов'янській набережній з подальшою передачею її в оренду.
На підставі спірного рішення розроблено проект із землеустрою та зареєстровано в Державному земельному кадастрі земельну ділянку за кадастровим номером 2110100000:24:001:0653 площею 0,0985 га як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення з кодом цільового призначення 14.02 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів передачі електричної енергії.
Разом з тим, як зазначає прокурор, вказане рішення Ужгородської міської ради прийнято всупереч вимогам земельного та містобудівного законодавства України, у зв'язку з чим воно підлягає визнанню незаконним, зокрема, з тих підстав, що дозвіл на відведення земельної ділянки надано за рахунок території, на якій згідно генерального плану міста Ужгорода, будівництво об'єктів передачі електричної та теплової енергії не передбачено, а вказана територія згідно функціонального призначення частково відноситься до багатоквартирної забудови та запроектованої дорожньої розв'язки, що є землями загального користування.
Аналогічно, не відповідає генеральному плану міста і вже сформована земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:24:001:0653 площею 0,0985 га, розміри та конфігурація якої повністю відповідають земельній ділянці, дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення якої надано оспорюваним рішенням.
Крім того, рішенням Ужгородської міської ради № 349 від 03.08.2021 року затверджено містобудівну документацію "Детальний план території, обмеженої Слов'янською набережною, Боздоським парком та річкою Уж", згідно графічної частини якого, сформована земельна ділянка відноситься частково до земель дорожньої розв'язки та території благоустрою кварталу багатоквартирних житлових будинків.
Таким чином, розміщення на цій земельній ділянці нових об'єктів передачі електричної та теплової енергії не передбачене ні генеральним планом міста, детальним планом території, а тому надання дозволу на їх розміщення без внесення і затвердження змін до містобудівної документації суперечить чинному законодавству України.
Ухвалою судді від 11.04.2023 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, в зв'язку з чим, призначено підготовче судове засідання.
01.05.2023 року до суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву, зі змісту якого, вважає вимоги позовної заяви безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та зазначає, що лише після розроблення проекту землеустрою, встановлення меж ділянки в натурі та погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до приписів статті 30 Закону України "Про землеустрій" відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування при розгляді такого проекту може прийти висновків про наявність на ній об'єктів нерухомого майна та ймовірного режиму використання такої ділянки.
Крім того, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язує орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.
Відповідно, в даному випадку не встановлено визначених підстав для відмови ТОВ "Дукат-Ужгород" у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
При цьому, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на орган місцевого самоврядування обов'язку (не є підставою для виникнення зобов'язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування.
Тобто, надання дозволу ТОВ "Дукат-Ужгород" на розробку проекту землеустрою не означає прийняття позитивного рішення щодо затвердження даного проекту.
09.05.2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву від представника третьої особи ТОВ "Дукат-Ужгород", зі змісту якого, не погоджується з позовом з огляду на наступне.
ТОВ "Дукат-Ужгород" керуючись своїм правом, як єдиний суміжний користувач, звернулося до Ужгородської міської ради із заявою про надання земельної ділянки, що межує із земельною ділянкою, що перебуває у постійному користування Товариства для облаштування інженерних мереж.
Зазначає, що ТОВ "Дукат-Ужгород" згідно з раніше виготовленими АПЗ погодило розміщення на цій земельній ділянці інженерних мереж, про що надається відповідний доказ.
На час прийняття оскаржуваного п.2.8 рішення Ужгородської міської ради "Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" № 855 від 30.08.2022 року рішення Ужгородської ради № 349 від 03.08.2021 року про затвердження детального плану території обмеженої Слов'янською набережною, Боздоським парком та річкою Уж, було чинним, і спірна земельна ділянка відносилася до земель, які використовуються для технічної інфраструктури - код згідно з КВЗУ 010.00, цільове призначення на момент відведення земельної ділянки згідно з КВЦПЗ- 14.04. Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані в оренду або користування громадянам чи юридичним особам, категорія земель згідно статті 19 Земельного Кодексу України - промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельна ділянка перебуває у комунальній власності.
З огляду на це, Ужгородською міською радою дотримано вимоги діючого законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення.
Крім того зазначає, що прокурор не навів підстав для представництва у суді.
22.05.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив відповідача та третьої особи. Як зазначено позивачем, вказані у позовній заяві невідповідності місцерозташування земельної ділянки містобудівній документації, та зокрема Генеральному плану м. Ужгорода вбачаються без наявності спеціальних знань та будь-якого співставлення на програмному забезпеченні і с очевидними з урахуванням тих фактів, що вони розроблені у відповідному масштабі та на них зображені вже існуючі об'єкти на місцевості, а тому твердження відповідача, що ідентифікація земельної ділянки можлива лише в ході розробки проекту землеустрою, - безпідставні.
На противагу тверджень представника третьої особи зауважує, що земельна ділянка за кадастровим номером 2110100000:24:001:0653 площею 0,0985 га не є суміжною земельною ділянкою щодо земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ТОВ "Дукат-Ужгород", що чітко видно на кадастровому плані.
Таким чином, розміщення на цій земельній ділянці нових об'єктів передачі електричної та теплової енергії не передбачене ні генеральним планом міста ні детальним планом території, що був чинний на момент прийняття оскаржуваного рішення, а тому надання дозволу на їх розміщення без внесення і затвердження змін до містобудівної документації суперечить чинному законодавству України.
Вказує на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20.07.2022 року у справі № 910/5201/19, за якими, оскарження рішення уповноваженого органу, прийнятого усупереч волевиявленню дійсного власника та вимогам законодавства, є ефективним, належним та правомірним способом захисту порушеного права, що відповідає змісту порушеного права та є таким, що забезпечує реальне поновлення прав, за захистом яких звернувся прокурор до суду відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Посилаючись на ті обставини, що розробка проекту землеустрою є лише одним з етапів визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок, а отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, нівелюється положення земельного законодавства щодо того, що надання такого дозволу без дотримання вимог закону забороняється.
Доводи представника третьої особи щодо недотримання вимог законодавства на підтвердження наявності підстав для представництва інтересів держави в суді та пропущення строків звернення до адміністративного суду спростовуються доводами, викладеній у позовній заяві.
29.05.2023 року представником третьої особи - адвокатом Суботою М.І. до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском прокурором строку звернення до суду із даним позовом.
В обгрунтування підстав для залишення позовної заяви без розгляду вказує на пропуск позивачем встановленого ст. 122 КАС України шестимісячного строку звернення до суду із даним позовом. Зазначає, що прокурором оскаржується Рішення Ужгородської міської ради № 855 від 30.08.2022 року, відповідно, шестимісячний строк оскарження сплив 28.02.2023 року. Прокурор звернувся до суду з позовом 23.03.2023 року, тобто, поза межами шестимісячного строку, та не подав клопотання про поновлення такого. У позові прокурор вказує на те, коли дізнався, та не вказує, коли повинен і міг був дізнатися дізнатися про порушення прав, інтересів, для захисту яких звернувся до суду. Як зазначалося у відзиві, прокурор міг дізнатися про прийняття оскаржуваного рішення у день його прийняття, оскільки таке рішення приймалося публічно і відкрито. Прокурор не надав суду першої інстанції доказів того, що він вчинив всі необхідні дії, які свідчать про бажання реалізації процесуальних прав з метою їх захисту. З огляду на це підлягають до застосування правові наслідки пропущення строку на звернення до суду, встановлені ст. 123 КАС України.
В підготовчому судовому засіданні поставлено на обговорення розгляд клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду.
Представники відповідача та третьої особи підтримали клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, прокурор проти задоволення клопотання заперечив.
Розглянувши подане клопотання, дослідивши необхідні для його розгляду матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 122 КАС України також встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Як вбачається зі змісту прохальної частини позовних вимог, прокурор просить визнати незаконним та скасувати пункт 2.8 рішення Ужгородської міської ради "Про надання та відмову у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянко" № 855 від 30.08.2022 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Дукат-Ужгород" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0985 га для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель та споруд об'єктів передачі електричної та теплової енергії по Слов'янській набережній з подальшою передачею її в оренду.
В свою чергу, до суду із даним позовом звернувся 07.04.2023 року, що свідчить про пропуск прокурором трьохмісячного строку звернення до суду з даним позовом.
Зі змісту позовної заяви (щодо строків звернення до суду) прокурор зазначає, що про викладені в позові порушення окружній прокуратурі стало відомо 08.03.2023 року за наслідками опрацювання документів (витягу з оскаржуваного рішення та документів, що стали підставою для його прийняття, містобудівної документації), наданих Ужгородською міською радою листом від 06.03.2023 року № 818/03-18, а тому визначені ст. 122 КАС України строки звернення до суду не пропущено.
В контексті наведеного суд зазначає, що наведені доводи (щодо вчасного звернення до суду із даним позовом) не можуть бути визнані поважними, оскільки такі обставини не можуть свідчити про існування об'єктивних, поважних та непереборних причин, що зумовили несвоєчасне звернення до суду із позовом про оскарження спірного рішення.
Згідно ч.1, ч. 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Системний аналіз положень ст. 123 КАС України дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, ст. 123 КАС України передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до ч.14 ст.171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відповідно до ч. 15 ст.171 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Враховуючи, що після відкриття провадження у цій справі судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, з метою надання можливості подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин пропуску, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. ст. 118, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позовну заяву Керівника Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дукат-Ужгород", про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху і встановити строк для усунення виявлених недоліків заяви протягом десяти днів з наступного дня після отримання копії цієї ухвали.
2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя С.І. Рейті