Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
12 червня 2023 року м. ХарківСправа № 922/1857/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Аріт К.В.
без виклику представників сторін
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" про забезпечення позову (вх.№14777 від 09.06.2023) по справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГПЛ", м.Полтава (адреса: 36034, м.Полтава, вул.Половки, 70-Б)
до Фізичної особи-підприємця Любіна Романа Григоровича, м.Харків (адреса: АДРЕСА_1 )
про стягнення 2576248,95 грн
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Любіна Романа Григоровича про стягнення заборгованості за договором поставки №2018/12/07-1 від 07.12.2018 року у розмірі 2576248,95 грн, з яких: 879189,47 грн - заборгованість по оплаті за товар; 439594,73 грн - штраф; 823067,16грн - пеня; 61935,51 грн - 3% річних; 372462,08 грн - індекс інфляції.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.05.2023 року відкрито провадження у справі 922/1857/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20.06.2023 року.
09.06.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГПЛ" звернулося до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладання арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать Фізичній особі-підприємцю Любіну Роману Григоровичу ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в межах суми позову.
В обґрунтування наданої до суду заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що 07.12.2018 року між ним як замовником та Фізичною особою-підприємцем Любіним Романом Григоровичем було укладено договір поставки №2018/12/07-1 (далі - Договір-1) та 12.08.2020 року був укладений договір поставки №2020/08/12-1 (далі - Договір-2).
На виконання умов договору-1 замовником на адресу відповідача було поставлено товар відповідно до наступних видаткових накладних:
- №5651 від 05.02.2020 року на суму 11970,00 грн;
- №5591 від 05.02.2020 року на суму 120345,00 грн;
- №55767 від 17.09.2020 року на суму 59690,40 грн.
Загальна суму поставленого товару за Договором-1 складає 192005,40 грн.
На виконання умов Договору-2 замовником на адресу відповідача було поставлено товар відповідно до наступних видаткових накладних:
- №61501 від 07.10.2020 на суму 43366,75 грн;
- №61499 від 07.10.2020 на суму 32920,00 грн;
- №61577 від 07.10.2020 року на суму 9876,00 грн;
- №63096 від 15.10.2020 року на суму 82300,00 грн;
- №66731 від 28.10.2020 року на суму 9900,00 грн;
- №70521 від 11.11.2020 року на суму 1499,48 грн;
- №72003 від 17.11.2020 року на суму 90002,50 грн;
- №12340 від 03.03.2021 року на суму 33600,00 грн;
- №16245 від 18.03.2021 року на суму 83872,46 грн;
- №24198 від 14.04.2021 року на суму 88952,28 грн;
- №54095 від 27.07.2021 року на суму 82300,00 грн;
- №54654 від 29.07.2021 року на суму 82300,00 грн;
- №58088 від 09.08.2021 року на суму 18130,20 грн;
- №58138 від 09.08.2021 року на суму 18984,60 грн;
- №59889 від 16.08.2021 року на суму 7597,80 грн;
- №65096 від 02.09.2021 року на суму 1632,00 грн.
Загальна суму поставленого товару за Договором-2 складає 687184,07 грн.
Враховуючи вищевикладене, у Фізичної особи-підприємця Любіна Романа Григоровича наявна заборгованість перед замовником у розмірі 2576248,95 грн, з яких: 879189,47 грн - заборгованість по оплаті за товар; 439594,73 грн - штраф; 823067,16 грн - пеня; 61935,51 грн - 3% річних; 372462,08 грн - індекс інфляції.
При цьому заявник неодноразово направляв на електронну адресу ФОП Любіна Романа Григоровича вимоги про повернення грошових коштів, але у відповідь отримував лише однотипні відписки. Тому заявник вважає, що є обґрунтовані підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову щодо накладення арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать Фізичній особі-підприємцю Любіну Роману Григоровичу може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
У якості доказів на підтвердження викладених обставин, заявник зазначає, що частина майна, яке належить ФОП Любіну Роману Григоровичу, та яке останнім використовується у своїй підприємницькій діяльності, вже перебуває у заставі, яка на думку заявника, носить удаваний характер.
16.11.2022 року між ОСОБА_1 і громадянином ОСОБА_2 у якості забезпечення повернення ОСОБА_1 грошової позики у сумі 2500000,00 грн, було укладено договір застави транспортних засобів, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у заставу ОСОБА_2 транспортні засоби, які ОСОБА_1 використовує у своїй підприємницькій діяльності, у кількості 19 одиниць. За умовами застави, відчуження заставного майна може здійснюватися виключно за погодженням з обтяжувачем. Також заявник зазначає, що згідно з інформацією, що міститься у витязі про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, мінімум десять транспортних засобів з переліку, що міститься у зазначеному витязі, придбані фізичною особою-підприємцем Любіним Романом Григоровичем у 2020-2021 роках. Саме в цей період ФОП Любін Роман Григорович не виконав свої грошові зобов'язання перед позивачем, і можливо, придбав зазначені транспортні засоби за кошти замовника. Вартість десяти транспортних засобів, придбаних у цей період, орієнтовно складає 6344031,00 грн (за цінами станом на 2023 рік). Також заявник зазначає, що оціночна вартість переданих у заставу транспортних засобів більша ніж сума самої позики, що на його думку прямо свідчить про удаваність даного правочину.
За твердженнями заявника, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є пов'язаними особами, оскільки батько ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є засновниками та кінцевими бенефіціарами ТОВ «Люкас Лубрикантс». У свою чергу ОСОБА_1 та його батько ОСОБА_3 є засновниками та кінцевими бенефіціарами ТОВ «Завод авто хімії та технічних олив Гром-Екс», а також мають боргові зобов'язання перед АТ «ПроКредит Банк» у загальній сумі 60000000,00 грн. ОСОБА_1 укладено договір застави рухомого майна № 418415-Д31 від 30.04.2021 року, а також договір застави рухомого майна № 418414-Д31 від 26.06.2020 року, відповідно до яких ОСОБА_1 передав у заставу банку рухоме майно, яке носить виробничий характер та використовується Любіним Р.Г. у своїй підприємницькій діяльності.
На думку заявника, сукупність вищевикладених фактів, а також факт ухилення ФОП Любіна Романа Григоровича від виконання взятих на себе зобов'язань, може суттєво утруднити чи взагалі унеможливити виконання рішення суду, у випадку задоволення позовних вимог заявника. Тому, оскільки наявна безспірна заборгованість відповідача перед замовником за оплачений, але не поставлений товар, заявник вважає за необхідне застосувати до Фізичної особи-підприємця Любіна Романа Григоровича захід забезпечення позову, який полягає у накладенні арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать ФОП Любіну Роману Григоровичу на суму 2576248,95 грн.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПЛ» про забезпечення позову (вх.№14777), суд виходить з наступного.
Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено вимоги, яким повинна відповідати заява про забезпечення позову. Суд встановивши, що заява про забезпечення позову, подана позивачем, відповідає вимогам встановлених статті 139 ГПК України, приймає таку заяву до провадження.
Згідно з ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
З аналізу вищевикладеного слідує, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Відповідно до усталеної практики господарських судів при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Таким чином необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі запроваджено виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких його вжито. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), наявне у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Достатнім обґрунтуванням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є стягнення заборгованості за договорами поставки №2018/12/07-1 від 07.12.2018 року та №2020/08/12-1 від 12.08.2020 року у розмірі 2576248,95 грн, з яких: 879189,47 грн - заборгованість по оплаті за товар; 439594,73 грн - штраф; 823067,16 грн - пеня; 61935,51 грн - 3% річних; 372462,08 грн - індекс інфляції.
Позивач просить накласти арешт на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, що належать Фізичній особі-підприємцю Любіну Роману Григоровичу в межах ціни позову.
В обґрунтування необхідності вжиття запропонованих заходів забезпечення позову заявник посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за договорами, ухиляється від повернення коштів, у зв'язку із чим на переконання позивача є достатні підстави вважати, що такі дії відповідача направлені на ухилення від виконання зобов'язань і невжиття даних заходів забезпечення позову в подальшому може ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення у випадку задоволення позову, оскільки частина майна, яке належить ФОП Любіну Роману Григоровичу, та яке останнім використовується у своїй підприємницькій діяльності, вже перебуває у заставі, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Крім того, позивачем до матеріалів заяви про забезпечення позову додано витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.03.2023 року № 30150736, з якого вбачається, що заставлене рухоме майно, підстава - договір застави транспортних засобів, виданий 16.11.2022 року, заставлено майно, а саме транспортні засоби, сума договору 2500000,00 грн. Боржник Любін Р.Г., обтяжувач Кабаненко Б.В., реєстровий номер 30150736.
З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.03.2023 року № 27906592 вбачається, що заставлено рухоме майно, підстава - договір застави рухомого майна від 26.06.2020 року. Сума за договором 30000000,00грн. Об'єкт обтяження, зокрема обладнання визначене у витязі. Боржник ОСОБА_1 , ТОВ «Завод Автохімії та технічних олив Гром-Екс», обтяжував АТ «ПроКредит Банк». Реєстраційний номер 27902600.
З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.03.2023 року № 27902600 вбачається, що заставлено рухоме майно, підстава - договір застави рухомого майна від 26.06.2020 року. Сума за договором 30000000,00грн. Боржник ОСОБА_1 , ТОВ «Завод Автохімії та технічних олив Гром-Екс», обтяжувач: АТ «ПроКредит Банк». Реєстраційний номер 27906592.
З витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.03.2023 року № 28827371 вбачається, що заставлено рухоме майно, підстава - договір застави рухомого майна від 30.04.2021 року. Сума за договором 30000000,00грн. Об'єкт обтяження: інше рухоме майно. Боржник ОСОБА_1 , ТОВ «Інтерлабтранс», обтяжувач АТ «ПроКредит Банк». Реєстраційний номер 28827371.
При цьому суд зазначає, що адекватність такого заходу забезпечення позову, у межах суми позову в розмірі 2576248,95 грн дійсно полягає у тому, що такі дії забезпечать збалансованість інтересів сторін, оскільки надасть можливість виконати рішення у разі задоволення позову та не призведе до втручання у господарську діяльність відповідача, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо користування цими коштами відповідачем задля запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позову.
Накладення арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать Фізичній особі-підприємцю Любіну Роману Григоровичу у межах суми позову в розмірі 2576248,95 грн, співвідноситься з предметом заявленого позову про стягнення грошових коштів, та існує зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Крім того, за висновками суду, застосування таких заходів забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не призведе до втручання у звичайну діяльність учасників судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження щодо використання коштів, наявних у відповідача у межах суми позову в розмірі 2576248,95 грн, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у виконанні рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
При цьому суд приймає до уваги, що за умови неможливості встановити достатність чи недостатність грошових коштів, що належать Фізичний особі - підприємцю Любіну Р.Г., та знаходяться на усіх його рахунках в усіх банківських або інших фінансово - кредитних установах, для задоволення вимог про стягнення 2576248,95 грн, доцільним є накладення арешту на майно відповідача саме у межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто лише у межах різниці між сумами ціни позову та арештованих грошових коштів, у зв'язку із чим, застосування такого заходу забезпечення позову гарантуватиме у майбутньому виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки залежить від наявності у відповідача грошових коштів у значному розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №905/448/22 від 03.03.2023 року.
Враховуючи вищевикладене та на підставі встановлених обставин, у суду є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення прав та інтересів позивача.
Здійснивши оцінку адекватності обраного заявником заходу забезпечення позову, і беручи до уваги, що обраний позивачем вид забезпечення позову не призводить до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки грошові кошти фактично залишаться у володінні боржника (власника), а буде обмежено лише можливість розпоряджатися ними на час розгляду справи у суді, при цьому заходи забезпечення позову жодним чином не перешкоджають та не припиняють господарську діяльність відповідача, приймаючи до уваги предмет та підстави позову, і встановивши, що обраний позивачем захід у вигляді накладення арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать Фізичній особі-підприємцю Любіну Роману Григоровичу у межах суми позову в розмірі 2576248,95 грн, спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і зможе забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість поданої заяви та вважає за необхідне її задовольнити та вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать Фізичній особі-підприємцю Любіну Роману Григоровичу у межах суми позову в розмірі 2576248,95 грн.
На підставі викладеного та керуючись статтями 136, 137, 140, 234, 254,255 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГПЛ» про забезпечення позову (вх. №14777 від 09.06.2023) - задовольнити.
Вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на розрахункові рахунки, рухоме та нерухоме майно, які належать Фізичній особі-підприємцю Любіну Роману Григоровичу (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), в межах суми позову в розмірі 2576248,95 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, а саме, з 12.06.2023 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала з урахуванням пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» має статус виконавчого документа. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути пред'явлена до виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», в строк до 13.06.2026 року включно.
В силу статті 124 Конституції України та Господарського процесуального кодексу України ця ухвала є обов'язковою для виконання всіма органами, організаціями та посадовими особами на всій території України.
Стягувачем за даною ухвалою є: Товариство з обмеженою відповідальністю «ГПЛ» (адреса: 36034, м.Полтава, вул. Половки, буд.70-Б; код ЄДРПОУ 33190684).
Боржником за даною ухвалою є: Фізична особа-підприємець Любін Роман Григорович (адреса: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).
Ухвалу складено та підписано 12.06.2023
Суддя К.В. Аріт
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.