31.05.2023м. СумиСправа № 920/969/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Соп'яненко О.Ю., за участю секретаря судового засідання Бардакової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 920/969/22 в порядку загального позовного провадження
за позовом: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (40021, м. Суми, вул. Лебединська, 13; код ЄДРПОУ 03352432),
до відповідача: Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (40020, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 30991664)
про стягнення 5 147 590,29 грн,
За участю представників сторін:
від позивача - Сіденко Л.В., адвокат, довіреність №1Др-53-1222 від 22.12.2022,
від відповідача - Похилько Л.В., адвокат, довіреність від 04.01.2022 №79/15-07,
Відповідно до ухвали суду від 29.11.2022 провадження у справі № 920/969/22 відкрито за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 14.12.2022, 12:30. Судове засідання 14.12.2022 у справі № 920/969/22 не відбулось, у зв'язку з відсутністю електроенергії в Господарському суді Сумської області з 12 год. 00 хв. до 14 год. 00 хв. відповідно до графіку погодинного відключення електроенергії.
Ухвалою суду від 16.12.2022 призначено підготовче засідання на 19.01.2023, 11:00. Судове засідання 19.01.2023 у справі № 920/969/22 не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги 19.01.2023 з 10 год 17 хв до 11 год 51 хв у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно ухвали суду від 20.01.2023 призначено підготовче засідання на 15.02.2023, 11:00.
Ухвалою суду від 15.02.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 920/969/22 на 30 днів; підготовче провадження у справі № 920/969/22 закрито; призначено розгляд справи по суті на 09.03.2023, 12:40.
В судовому засіданні 09.03.2023 у справі № 920/969/22 оголошено перерву на 23.03.2023, 14:30.
В судовому засіданні 23.03.2023 у справі № 920/969/22 оголошено перерву на 04.04.2023, 12:00. Судове засідання 04.04.2023 у справі № 920/969/22 не відбулось, у зв'язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги 04.04.2023 з 12 год 10 хв у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, згідно ухвали суду від 05.04.2023 призначено розгляд справи по суті на 26.04.2023, 12:00.
У зв'язку з відпусткою судді Соп'яненко О.Ю. 26.04.2023, згідно ухвали суду від 20.04.2023 розгляд справи по суті призначено на 11.05.2023, 12:30.
У зв'язку з відпусткою судді Соп'яненко О.Ю. 11.05.2023, згідно ухвали суду від 09.05.2023 призначено розгляд справи по суті на 31.05.2023, 11:30.
Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить суд стягнути з відповідача стягнути заборгованість в розмірі 5 147 590,29 грн з яких: 4 423 265,44 грн - основного боргу, 205 681,84 грн - інфляційних збитків, 29 357,15 грн - 3% річних, 489 285,86 грн - пені, нарахованих відповідно договору розподілу природного газу від 01.01.2016.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву від 18.01.2023 №79/15-8, в якому зазначає, що відповідач визнає позов в частині боргу за послуги з розподілу природного газу в сумі 2971632,72 грн, в частині стягнення боргу за червень 2022 року в сумі 1105816,36 грн просить відмовити, в частині стягнення боргу за липень 2022 року в сумі 345 816,36 грн, які сплачені після відкриття провадження у даній справі просить припинити провадження у зв'язку з відсутністю спору. Проти стягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечує і просить їх зменшити, а також просить відстрочити та розстрочити виконання рішення.
Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем подано заяву про зменшення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат від 18.01.2023 (вх.№376) та заяву про відстрочення та розстрочення виконання рішення від 18.01.2023 (вх.№217). Відповідно до заяви просить суд відстрочити виконання рішення по цій справі на період дії воєнного стану в Україні; розстрочити виконання рішення по цій справі терміном на 10 (десять) місяців з дня припинення воєнного стану в Україні та затвердити графік виконання рішення по цій справі на 10 (десять) місяців однаковими рівними частинами.
27.01.2023 представником позивача подано відповідь на відзив від 24.01.2023, в якій просить позов задовольнити у повному обсязі.
Також представником позивача подані заперечення проти заяви про зменшення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат від 24.01.2023, в яких просить відмовити в задоволенні клопотання про зменшення на 95% суми неустойки, 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, подані заперечення проти відстрочення та розстрочення виконання рішення суду від 24.01.2023, в яких просить відмовити в задоволенні клопотання про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду у даній справі.
09.03.2023 представником позивача подано заяву про закриття провадження у справі від 09.03.2023 (вх.№866), в якій просить закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 001 019,82 грн у зв'язку з тим, що протягом розгляду даної справи відповідачем було сплачено частину основного боргу. У своїй заяві вказує, що 10.01.2023 відповідно до Договору доручення, на розрахунковий рахунок АТ «Сумигаз» надійшла оплата на суму 1 105 816,36 грн, яка була розподілена АТ «Сумигаз» наступним чином: 450 612,90 грн. - погашення інфляційний втрат, 3% річних, пені та судового збору відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 22.11.2022р. у справі № 920/495/22, яке вступило в законну силу, та з урахуванням листа ДП «Завод ОБ та ВТ», 655 203,46 грн. - погашення заборгованості червня 2022, відтак залишок за зобов'язаннями червня 2022 становить 104 796,54 грн. Тобто, сплаченою сумою першочергово погашена залишкова сума боргу червня 2022р. Тобто, станом на 09.03.2023 АТ «Сумигаз» обліковує залишок на суму 104 796,54 грн як залишок заборгованості за червень 2022, несплаченими у повному обсязі залишаються послуги розподілу природного газа за липень, серпень та вересень 2022 на суму 3 317 449,08 грн, а загалом на суму 3 422 245,62 грн.
04.04.2023 представником відповідача подано до суду додаткові пояснення від 03.04.2023 №79/15, в яких повідомляє, що сторони не дійшли згоди в питанні зарахування здійснених відповідачем (за дорученням відповідача) платежів на користь позивача, акт звірки не підписаний; відповідачем частково заперечується заявлена позивачем сума заборгованості за Договором розподілу природного газу, а тому не погоджується із зарахуванням позивачем здійсненого 10.01.2023 повіреним ТОВ «Свроенерготрейд» платежу на погашення пені, інфляційних втрат, 3% річних та відшкодування судового збору, стягнутих на користь позивача рішенням господарського суду Сумської області від 22.11.2022 у справі № 920/495/22, в загальній сумі 450 612,90 грн. Натомість відповідач визнає позов частково, зокрема, послуги з розподілу природного газу за червень 2022 року в розмірі 1 105 816,36 грн, оплачені за дорученням відповідача повіреним АТ «СМНВО-Інжинірінг»; послуги з розподілу природного газу за липень 2023 року оплачені за дорученням відповідача повіреним ТОВ «Євроенерготрейд» частково у сумі 345 816,36 грн. Таким чином, загальна сума боргу складає 2 971 632,72 грн, в тому числі по періодах: за липень 2022 - 760 000,00 грн; за серпень 2022 - 1 105 816,36 грн; за вересень 2022 - 1 105 816,36 грн.
Також 04.04.2023 представником позивача подано заяву про закриття провадження у справі від 04.04.2023 (вх.№1175), в якій просить закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в сумі 2 211 632,72 грн. До заяви додає платіжні інструкції від 30.03.2023 №5602_3U020/28 на суму 1 105 816,36 грн, від 31.03.2023 № 5614 на суму 1 105 816,36 грн, від 09.01.2023 №4941 на суму 1 105 816,36 грн.
26.04.2023 відповідачем подано клопотання про долучення доказів від 25.04.2023 №79/15-85, в якому просить долучити до матеріалів справи доказі, які відповідачем на час подання відзиву не були отримані, а саме копії договору доручення від 09.01.2023 №79/1-77-22, укладеного з ТОВ «Євроенерготрейд», платіжні інструкції від 30.03.2023 № 5602 на суму 1 105 816,36 грн, від 31.03.2023 №5614 на суму 1 105 816,36 грн. Надані докази підтверджують, що повірений від імені та в інтересах відповідача перерахував на користь позивача 1 105 816,36 грн за серпень 2022 року та 1 105 816,36 грн за вересень 2022 року.
11.05.2023 представником відповідача подано до суду заяву про розстрочення виконання рішення у даній справі від 11.05.2023 №79/15 (вх.№1626), відповідно до якої просить розстрочити виконання рішення у даній справі терміном на дванадцять місяців з дня ухвалення рішення та затвердити графік виконання рішення по цій справі на 12 (дванадцять) місяців однаковими рівними частинами.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з урахуванням поданих заяв, просила відмовити у задоволенні заяв відповідача про зменшення на 95% суми неустойки, 3% річних та інфляційних втрат та розстрочення виконання рішення суду.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала позицію стосовно визнання вимог у загальній сумі боргу у розмірі 760 000,00 грн, просила заяву про відстрочення та розстрочення виконання рішення від 18.01.2023 залишити без розгляду, заяву про розстрочення виконання рішення від 11.05.2023 та заяву про зменшення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат задовольнити.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Правовідносини щодо розподілу природного газу врегульовані Законом України «Про ринок природного газу», Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2494 від 30.09.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №1379/27824 06.11.2015, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2498 від 30.09.2015 “Про затвердження Типового договору розподілу природного газу”.
Статтею 40 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
АТ «СУМИГАЗ» є оператором газорозподільних систем та здійснює свою діяльність з розподілу природного газу в межах території міста Суми, Сумської області та села Мойка Краснокутського району Харківської області, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації на підставі ліцензії на розподіл природного, нафтового газу та газу (метану) вугільних родовищ.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2016 між Акціонерним товариством “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (позивач, оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (відповідач, споживач) укладений договір розподілу природного газу шляхом підписання заяви-приєднання № 09420URJIGАР016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) на умовах Типового договору, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2498 (далі - Договір).
Цей договір було укладено на невизначений строк (п. 12.1 Договору).
Типовий договір розподілу природного газу є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Пунктом 1.3 Типового договору передбачено, що цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір.
Відповідно до п. 2.1 Договору оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. Обов'язковою умовою надання Споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у Споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ (п.2.2. договору).
Згідно з п. 6.1 Договору оплата вартості послуг оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Згідно з п. 6.4 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.
Відповідно до п. 6.6 Договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством споживач має сплачувати оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання споживача на поточний рахунок оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
Факт надання позивачем та отримання відповідачем послуг з розподілу природного газу за червень 2022 - вересень 2022 підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг: № СУМ82011520 від 30.06.2022 на суму 1 105 816 грн 36 коп.; № СУМ82014355 від 31.07.2022 на суму 1 105 816 грн 36 коп.; №СУМ82016568 від 31.08.2022 на суму 1 105 816 грн 36 коп.; № СУМ82018110 від 30.09.2022 на суму 1 105 816 грн 36 коп.
Відповідач зобов'язання щодо своєчасної і повної оплати наданих послуг не здійснив, у зв'язку з чим у відповідача станом на дату звернення позивача із позовом до суду наявна заборгованість в сумі 4 423 265,44 грн за послуги з розподілу природного газу.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню. Оскільки вказані обставини визнаються сторонами, то вони є такими, що встановлені судом.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано доводів позивача. Тому факт наявності заборгованості за послуги з розподілу природного газу по Договору товар є таким, що встановлений судом.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано заяву про закриття провадження у справі від 09.03.2023, в якій просить закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 001 019,82 грн у зв'язку з тим, що протягом розгляду даної справи відповідачем було сплачено частину основного боргу.
У своїй заяві позивач вказує, що 10.01.2023 відповідно до Договору доручення, на розрахунковий рахунок АТ «Сумигаз» надійшла оплата на суму 1 105 816,36 грн, яка була розподілена АТ «Сумигаз» наступним чином: 450 612,90 грн. - погашення інфляційний втрат, 3% річних, пені та судового збору відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 22.11.2022 у справі № 920/495/22, яке вступило в законну силу, та з урахуванням листа ДП «Завод ОБ та ВТ», 655 203,46 грн. - погашення заборгованості червня 2022, відтак залишок за зобов'язаннями червня 2022 становить 104 796,54 грн. Тобто, сплачена сума першочергово спрямована на погашена залишкової суми боргу червня 2022р. Тобто, за станом на 09.03.2023 АТ «Сумигаз» обліковує залишок на суму 104 796,54 грн як залишок заборгованості за червень 2022, несплаченими у повному обсязі залишаються послуги розподілу природного газа за липень, серпень та вересень 2022 на суму 3 317 449,08 грн, а загалом на суму 3 422 245,62 грн.
Відповідач заперечує проти таких зарахувань та зазначає, що визнає позов частково, зокрема: послуги з розподілу природного газу за червень 2022 року в розмірі 1 105 816,36 грн оплачені за дорученням відповідача повіреним АТ «СМНВО-Інжинірінг»; послуги з розподілу природного газу за липень 2023 року оплачені за дорученням відповідача повіреним ТОВ «Євроенерготрейд» частково у сумі 345 816.36 грн. Тому загальна сума боргу складає 2 971 632,72 грн, а саме: за липень 2022 - 760 000,00 грн; за серпень 2022 - 1 105 816,36 грн; за вересень 2022 - 1 105 816,36 грн.
Крім того, позивачем подано ще одну заяву про закриття провадження у справі від 04.04.2023, в якій просить закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в сумі 2 211 632,72 грн. До заяви додано платіжні інструкції від 30.03.2023 №5602_3U020/28 на суму 1 105 816,36 грн, від 31.03.2023 №5614 на суму 1 105 816,36 грн.
Враховуючи зазначене, згідно наданих позивачем доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” перерахувало позивачу частину суми основного боргу в розмірі 3 212 652,54 грн. Частина суми основного боргу була сплачена відповідачем після відкриття провадження у даній справі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Кодексу можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
Заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 3 212 652,54, наявна у відповідача перед позивачем на час звернення останнього до суду із позовом 16.11.2022, на даний час відсутня.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність між сторонами предмету спору в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 3 212 652,54 грн та задоволення заяви представника позивача про закриття провадження у справі в цій частині з підстав, визначених п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
У зв'язку із частковою сплатою відповідачем основного боргу за послуги з розподілу природного газу, частина основного боргу, яка залишилася несплаченою у розмірі 1 210 612,90 грн, що підтверджена наявними у справі доказами, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Згідно зі ст. ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).
Позивачем за неналежне виконання зобов'язань за договором нараховано відповідачу 205 681,84 грн - інфляційних збитків, 29 357,15 грн - 3% річних, 489 285,86 грн - пені.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних збитків, виконаний позивачем та встановлено, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 29 357 грн 15 коп. - 3% річних, а також 205 681 грн 84 коп. інфляційних збитків є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідач у заяві зменшення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат від 18.01.2023 (вх. № 376) просить суд зменшити на 95% розмір нарахованої позивачем пені до суми 24 500,00 грн, інфляційних втрат до суми 10 284,00 грн та 3% річних - до 1 467,00 грн.
Обгрунтовуючи подану заяву, відповідач зазначає, що товариство перебуває у складному фінансовому становищі, та вказує, що у відповідача наявне виконавче провадження (постанова про арешт коштів - 4шт.; стягнення заборгованості по заробітній платі на користь Борзаніца О. та інші, заборгованість за контрактом 2017р.), а також ряд негативних фактів, зокрема, введення воєнного стану в Україні у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України внаслідок якої було завдано шкоду орендованим виробничим приміщенням відповідача, тощо.
Так, ч. 3 ст. 551 ЦК України визначена можливість зменшення розміру неустойки за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість. Із мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013 вбачається, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання. Тому, судом враховано факт відсутності у відповідача основного боргу за укладеним між сторонами Договором, а також те, що порушення виконання зобов'язання за Договором не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин. Також, суд враховує не тільки фінансовий стан сторін, а й ступінь виконання боржником зобов'язань за Договором (зокрема, його повне виконання), стягнення сум інфляційних втрат та відсотків річних, які мають забезпечити баланс інтересів сторін.
У правовій позиції «Щодо підстав для зменшення розміру штрафних санкцій» Верховний Суд (пункт 13 постанови Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 924/709/17) наголошує, що за змістом наведених вище норм зменшення розміру заявлених до стягнення штрафних санкцій є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені та штрафу та розмір, до якого підлягає зменшенню. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.05.2018 у справі № 924/709/17.
Враховуючи приписи частини 2 статті 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Крім того, як необхідність використання права на зменшення розміру штрафних санкцій, так і розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. На підставі аналізу поданих сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень доказів, враховуючи майновий стан позивача та відповідача, часткове виконання відповідачем зобов'язання зі сплати основного боргу за договором, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки за прострочення виконання грошового зобов'язання (пені) на 50%. Нараховані позивачем 3% річних та інфляційні втрати (ч. 2 ст. 625 ЦК України) не є неустойкою, а тому зменшенню не підлягають.
Суд також враховує, що в умовах військової агресії діяльність як позивача так і відповідача, як суб'єктів підприємницької діяльності, є утрудненою, та на сторін однаково впливають негативні фактори, пов'язані з воєнними діями на території України.
З огляду на наведене, враховуючи баланс інтересів обох сторін, а також інші встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що зменшення розміру пені на 50 % є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для відповідача, до якого застосовуються штрафні санкції.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 244 642,93 грн пені.
Щодо заяви відповідача про відстрочення, розстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи заявлене усне клопотання представника відповідача щодо залишення без розгляду заяви про відстрочення та розстрочення виконання рішення від 18.01.2023, суд дійшов висновку про залишення такої заяви без розгляду.
Однак, відповідачем подано заяву про розстрочення виконання рішення у даній справі від 11.05.2023, яку просить задовольнити. У поданій заяві просить розстрочити виконання рішення у даній справі терміном на дванадцять місяців з дня ухвалення рішення та затвердити графік виконання рішення по цій справі на 12 (дванадцять) місяців однаковими рівними частинами посилаючись на введення воєнного стану в України, складне фінансове становище та загрозу банкрутства підприємства внаслідок обставин виняткового характеру, які полягають у збитковості діяльності відповідача за незалежних від його обставин (отримання авіудару та пошкодження майна), а також накладення арештів на грошові кошти підприємства.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право надати відстрочку або розстрочку виконання рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.331 ГПК України).
Судом встановлено, що відповідачем не надано суду доказів неможливості виконання рішення, а також реальної можливості виконати рішення суду за умови надання відстрочення або розстрочення виконання рішення, так і доказів того, що у відповідача з'являться кошти щоб розрахуватися з позивачем. Крім того, відповідачем не обґрунтована подана заява, не наведені виключні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.
Також при вирішенні клопотання відповідача про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення суд враховує інтереси позивача, як підприємства критичної інфраструктури, тому відмовляє у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 29 032,41 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, сплачена сума судового збору (у розмірі 48 181,44 грн) підлягає поверненню за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Заяву позивача про закриття провадження у справі від 09.03.2023 (вх. №866) та заяву про закриття провадження у справі від 04.04.2023 (вх. № 1175) - задовольнити.
2. Провадження у справі № 920/969/22 в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 212 652 грн 54 коп. - закрити.
3. Заяву відповідача про зменшення неустойки, 3% річних та інфляційних втрат від 18.01.2023 (вх. № 376) - задовольнити частково.
4. Позов Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” до Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” - задовольнити частково.
5. Стягнути з Дочірнього підприємства “Завод обважнених бурильних та ведучих труб” (40020, м. Суми, вул. Комарова, буд. 2, код ЄДРПОУ 30991664) на користь Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Сумигаз” (вул. Лебединська, 13, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 03352432) 1 210 612,90 грн - основного боргу, 205 681,84 грн - інфляційних збитків, 29 357,15 грн - 3% річних, 244 642,93 грн - пені, 29 032 грн 41 коп. витрат по сплаті судового збору.
6. Заяву відповідача про відстрочення та розстрочення виконання рішення від 18.01.2023 (вх.№217) - залишити без розгляду.
7. В задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення у даній справі від 11.05.2023 № 79/15 (вх. № 1626) - відмовити.
8. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення підписаний 09.06.2023.
Суддя О.Ю. Соп'яненко