06.06.2023м. СумиСправа № 920/1035/22
Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,
за участю секретаря судового засідання Кириченко-Шелест А.Г.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1035/22
за позовом Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150) в особі регіональної філії “Південна Залізниця” (вул. Євгена Котляра, буд. 7, м. Харків, 61052)
до відповідача Відділу соціального захисту населення Тростянецької міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 3, м. Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600),
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тростянецької міської ради Сумської області (вул. Миру, буд. 6, м. Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600),
про стягнення 1 010 799 грн 52 коп.,
представники учасників справи:
від позивача - Панченко П.Е.;
від відповідача - Мальченко Д.В. (після виходу суду з нарадчої кімнати - не з'явився);
від третьої особи - не з'явився;
Позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 1 010 799 грн 52 коп. збитків у сумі витрат, що поніс позивач на перевезення пасажирів, які користуються пільгами з оплати проїзду у приміських поїздах у 2021 році.
Ухвалою від 16.12.2022 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/1035/22; відповідно до ст. 50 Господарського процесуального кодексу України залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Тростянецьку міську раду Сумської області; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 16.01.2023, 10:30; надав відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; надав третій особі п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання суду пояснення щодо позову.
Копії ухвали суду про відкриття провадження у справі були надіслані відповідачу та третій особі за адресами місцезнаходження та отримані останніми 21.12.2022, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
10.01.2023 третя особа подала пояснення (вх. № 163 від 10.01.2023), в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Третя особа зазначає, що Тростянецька міська рада не погоджувала у 2021 році підвищення тарифів АТ “Укрзалізниця” на перевезення пасажирів у приміському сполученні залізничним транспортом на 30%. Рішенням сесії Тростянецької міської ради на компенсаційні виплати за перевезення окремих категорій громадян на залізничному транспорті виділено 800 000,00 грн, які і було надано АТ “Укрзалізниця” в якості компенсації за безоплатне перевезення певних категорій громадян.
13.01.2023 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 263 від 13.01.2023), в якому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що сума договору укладеного між АТ “Укрзалізниця” та Відділом соціального захисту населення Тростянецької міської ради від 31.03.2021 № 18 складає 400 000 грн., яка сплачена позивачу. Жодних додаткових угод, які збільшують суму договору позивач та відповідач не укладали. Відповідач неодноразово просив позивача надати документи, що підтверджують використання відшкодування у межах/поза межами виділеної суми у 400 000 грн для встановлення необхідності збільшення відповідного фінансування, однак позивач відмовив. Відповідач вважає, що належними та допустимими доказами для встановлення витрат, заявлених позивачем до стягнення, є зведена відомість по продажу квитків із зазначенням кількості та суми проданих документів, інформація з автоматичної системи щодо оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) відносно різниці між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг. Для отримання відповідних документів представник відповідача звернувся до позивача з адвокатським запитом. Орієнтовний розмір судових витрат відповідача складає 9500 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
16.01.2023 відповідач подав заяву (вх. № 181 від 16.01.2023), в якій просить суд на підставі ст. 119 ГПК України продовжити процесуальний строк та долучити до матеріалів справи відзив з доданими до нього доказами. В обґрунтування продовження строку відповідач зазначає, що з 10.10.2022 рф періодично здійснюється масовий обстріл інфраструктури країни, в тому числі енергетичної, що впливає на можливість вчасно отримати, підготувати та надіслати процесуальні документи до суду.
У судовому засіданні 16.01.2023, за участю представників сторін, суд постановив протокольну ухвалу про продовження відповідачу строку на подання відзиву на позовну заяву та прийняття його до розгляду; протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 08.02.2023, 11:00.
03.02.2023 позивач подав заяву (вх. № 391 від 03.02.2023), в якій просить суд на підставі ст. 119 ГПК України поновити позивачу процесуальний строк для подання відповіді на відзив. Позивач зазначає, що у зв'язку з військовою агресією рф проти України припинене належне та стабільне функціонування пошти, відбуваються перебої в роботі мобільного заявку та Інтернету, не здійснюються регулярні рейси засобами автомобільного та залізничного транспорту.
03.02.2023 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 724 від 03.02.2023), в якій підтримує позовні вимоги. Позивач зазначає, що предметом спору у справі є не стягнення заборгованості за договором, а стягнення збитків, понесених від перевезення пасажирів, що користуються пільгами з оплати проїзду в приміських потягах. Аргументи відповідача про відсутність заборгованості з посиланням на договір є безпідставними враховуючи наявність документально підтверджених фактичних витрат позивача, які пов'язані з пільговим перевезенням окремих громадян, визначених в облікових формах залізниці, які формуються на підставі автоматизованої станційної звітності. Відповідно до Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевих бюджетів зазначаються в облікових формах, які не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів (п. 9-11 Порядку). Надання розпоряднику коштів інших документів на підтвердження компенсаційних виплат Порядком не передбачено.
06.02.2023 відповідач подав заперечення (вх. № 767/23 від 06.02.2023), в якому зазначає, що обов'язок відшкодування збитків поза договором передбачено законом, проте договором встановлені певні обов'язки сторін для його реалізації, зокрема ведення певного обліку. Тарифи на перевезення пасажирів в приміському сполученні встановлюються АТ "Укрзалізниця" за погодженням з місцевими органами виконавчої влади. Позивачем не подано доказів на підтвердження затвердження тарифів, згідно з якими вартість проїзду у приміському сполученні підвищилась у “середньому” на 30%. Відповідач заперечує проти прийняття до розгляду поданого позивачем доказу разом з відповіддю на відзив, а саме тарифів на перевезення пасажирів залізничним транспортом у приміському сполученні, оскільки цей документ подано з порушенням вимог ст. 80 ГПК України, позивачем не зазначено з яких підстав подається доказ, не ставиться питання про продовження (поновлення) строку подання доказу, не зазначено обґрунтування неможливості його подання вчасно.
06.02.2023 відповідач подав заяву (вх. № 432 від 06.02.2023), в якій просить суд витребувати у Акціонерного товариства “Українська залізниця” такі докази: зведену відомість по продажу квитків із зазначенням кількості та суми проданих документів, щодо виконання умов договору на компенсацію виплат, за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні №18 від 13.03.2021 на підставі яких складені облікові відомості про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого та державного бюджету області - Сумська, Тростянецька міська рада, АТ “Українська залізниця” ВП “Сумська дирекція залізничних - перевезень” Регіональна філія “Південна залізниця” з січня 2021 по грудень 2021; інформацію з автоматизованої системи, щодо оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) відносно різниці між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг щодо виконання умов договору на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні № 18 від 13.03.2021 на підставі яких складені облікові відомості про недоотриманні кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого та державного бюджету області - Сумська, Тростянецька міська рада, АТ “Українська залізниця” ВП “Сумська дирекція залізничних перевезень” Регіональна філія “Південна залізниця” з січня 2021 по грудень 2021. В обґрунтування поданої заяви відповідач зазначає, що витребувані докази підтвердять факт надання/ненадання послуг по перевезенню пільгових категорій громадян та суму потенційно недоотриманих коштів, що є предметом доказування у справі. На адвокатський запит представника відповідача позивачем документи не були надані.
У судовому засіданні 08.02.2023, за участю представників сторін, суд постановив протокольну ухвалу про продовження позивачу строку для подання відповіді на відзив та прийняття її до розгляду разом з поданими доказами відповідно до ст. 119 ГПК України; протокольну ухвалу про витребування у позивача на підставі ст. 91 ГПК України для огляду в судовому засіданні оригіналу наказу від 16.04.2021 № 18/N, а також затверджених наказом тарифів; протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 23.02.2023, 11:30.
20.02.2023 відповідач подав заяву (вх. № 1041/23 від 20.02.2023), в якій зазначає, що позивач надав на адвокатський запит копії відомостей обліку сум збитків від перевезення пасажирів пільгового контингенту в приміському сполученні за 2021 рік, а також відповідну інформацію помісячно, у зв'язку з чим просить суд залишити без розгляду заяву про витребування доказів в цій частині, долучити відповідні докази до матеріалів справи. В іншій частині відповідач заяву про витребування доказів підтримує.
23.02.2023 позивач подав клопотання (вх. № 666 від 23.02.2023), в якому просить суд визнати поважними причини неподання позивачем у встановлений законом строк доказу, а саме тарифів на перевезення пасажирів залізничним транспортом у приміському сполученні; прийняти до розгляду доказ - копію тарифів на перевезення пасажирів залізничним транспортом у приміському сполучення (з урахуванням ПДВ), введених в дію у межах регіональної філії “Південна залізниця” АТ “Укрзалізниця” з 22.04.2021 наказом директора виконавчої регіональної філії від 16.04.2021 № 182/Н. Позивач зазначає, що разом з відповіддю на відзив було помилково подано копію тарифів на перевезення пасажирів залізничним транспортом у приміському сполученні від 30.11.2021, про помилку у наданні не того екземпляру тарифів позивач дізнався у судовому засіданні.
У судовому засіданні 23.02.2023, за участю представників учасників справи, суд: 1) оглянув оригінал тарифів та оригінал наказу від 16.04.2021 № 182/Н про затвердження тарифів і введення їх в дію з 22.04.2021, встановив, що наявні в матеріалах справи копії документів є тотожними за змістом оглянутим оригіналам; 2) постановив протокольну ухвалу про задоволення заяви відповідача від 06.02.2023 (вх. № 432 від 06.02.2023) в частині витребування у позивача інформації з автоматизованої системи щодо оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) відносно різниці між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг щодо виконання умов договору на компенсацію виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні № 18 від 13.03.2021 на підставі яких складені облікові відомості про недоотриманні кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з місцевого та державного бюджету область - Сумська, Тростянецька міська рада, АТ “Українська залізниця” ВП “Сумська дирекція залізничних перевезень” Регіональна філія “Південна залізниця” з січня по грудень 2021 року; 3) постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду заяви відповідача про витребування доказів (вх. № 432 від 06.02.2023) в іншій частині; 4) постановив протокольну ухвалу про визнання поважними причин, які зазначив позивач в обґрунтування клопотання про поновлення строку для подання доказу, продовження позивачу строку для подання доказу, прийняття відповідного доказу до розгляду відповідно до ст. 119 ГПК України; 5) постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 13.03.2023, 10:40, продовження строку підготовчого провадження на 30 днів відповідно до ст. 177 ГПК України.
13.03.2023 позивач подав заяву (вх. № 1499 від 13.03.2023), в якій зазначає, що витребувана судом інформація має великий обсяг та для створення в електронному вигляді копій звітів ФО-1, даних з АС ОППЗТ необхідно збільшити термін підготовки до двох тижнів.
У судовому засіданні 13.03.2023, за участю представників учасників справи, суд постановив протокольну ухвалу про задоволення заяви позивача щодо надання часу для подання доказів (вх. № 1499 від 13.03.2023), оголошення перерви в судовому засіданні до 05.04.2023, 11:00.
У судовому засіданні 05.04.2023, за участю представників учасників справи, суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 20.04.2023, 15:00.
06.04.2023 позивач подав заяву (вх. № 278, № 279, № 280, № 281 від 06.04.2023) згідно з якою, на виконання протокольної ухвали суду, надає докази на підставі яких складені облікові форми, а саме: копію листа від 24.03.2023 № ГІОЦВПХК-01-04/208; копії звітів про продаж квитків приміського сполучення по станції (форма ФО-1) за січень-грудень 2021 року; позиційний звіт по безплатних проїзних документах АРМ “Фінансово-статистичної звітності” АС ОППЗТ за квітень, червень-грудень 2021 року; зведену відомість в розрізі станцій Тростянецького району за період січень-грудень 2021 року; відомість обліку сум збитків в розрізі Тростянецького району за 2021 рік.
Представник відповідача у судовому засіданні 20.04.2023 зазначив, що не заперечує проти закриття підготовчого провадження, водночас повідомляє суд про намір подати пояснення по справі з урахуванням наданих позивачем доказів на виконання ухвали суду.
Ухвалою від 20.04.2023 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні з повідомленням сторін на 17.05.2023, 12:00.
17.05.2023 відповідач подав заяву (вх. № 3013 від 17.05.2023), в якій просить суд, у зв'язку з участю представника в іншому судовому засіданні та необхідністю подати додаткові пояснення щодо поданих позивачем доказів, відкласти розгляд справи.
У судовому засіданні 17.05.2023 господарський суд постановив протокольну ухвалу про задоволення заяви представника відповідача про відкладення розгляду справи, відкладення розгляду справи по суті на 22.05.2023, 14-00.
22.05.2023 відповідач подав пояснення (вх. № 3101 від 22.05.2023), в якому зазначає, що подані позивачем докази не відповідають достовірності, оскільки відомості обліку збитків від перевезення пасажирів пільгового контингенту в приміському сполучення, позиційний звіт по безоплатних проїзних документах не містять підпису уповноваженої (посадової, службової особи); реєстр вартості збитків проїзду осіб, які супроводжують інвалідів 1 групи або дітей-інвалідів, звіт про видачу пасажирських талонів в приміському сполученні не містять інформації, яким органом вони складені та підписані. Відповідач витребував інформацію з автоматизованої системи, щодо оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) відносно різниці між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг. Дана інформація дала б можливість чітко встановити кому і коли були продані квитки, вартість проїзду, маршрут сполучення. Замість витребуваної інформації надано звіти про видачу пасажирських талонів в приміському сполученні. Відповідно до поданих доказів, квитки продані за маршрутами на станціях Боромля-Суми, Охтирка-Суми, Стеблянки-Суми, Гарбузівка-Суми. Дані станції знаходяться на території інших громад. На території Тростянецької громади знаходяться станції Скрягівка, Радгоспна, Смородино, Бакирівка. Відповідач просить суд визнати такими, що не відповідають вимогам ст. 78 ГПК України відомості обліку збитків від перевезення пасажирів пільгового контингенту в приміському сполучення, позиційний звіт по безоплатних проїзних документах, реєстр вартості збитків проїзду осіб, які супроводжують інвалідів 1 групи або дітей-інвалідів, звіт про видачу пасажирських талонів в приміському сполученні.
У судовому засіданні 22.05.2023 господарський суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 01.06.2023, 11-00.
01.06.2023 суд продовжив розгляд справи по суті (дослідження доказів). У зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у Сумській області суд оголосив перерву у судовому засіданні до закінчення повітряної тривоги.
У зв'язку з тим, що повітряна тривога у Сумській області тривала з 11 год. 33 хв. до 12 год. 28 хв., з 12 год. 31 хв. до 13 год. 01 хв., з 13 год. 22 хв. до 13 год. 46 хв., з 13 год. 59 хв. до 14 год. 32 хв. (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 01.06.2023 після перерви не відбулось.
Ухвалою від 01.06.2023 господарський суд призначив судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 06.06.2023, 10:00.
Позивач підтримує позовні вимоги.
Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Позивач зазначає, що Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Українська залізниця» відповідно до діючого законодавства України щодо пільг, компенсацій і гарантій надаються послуги з пільгового перевезення окремих категорій громадян у приміському сполученні, у тому числі і по залізничній станції Тростянець-Смородине, зупиночних пунктах Ворскла, Рупине, Бакирівка, що знаходяться на території Тростянецької міської об'єднаної територіальної громади Сумської області.
Відповідно до матеріалів справи, листом від 08.12.2020 № ДН-3-01-19/282 позивач направив Тростянецькій ОТГ очікувані на 2021 рік компенсаційні витрати за перевезення пільгових (окремих) категорій громадян у приміському сполученні по Тростянецькій ОТГ для включення цих даних до бюджетного запиту та врахуванні при складанні розрахунків до проекту місцевого бюджету на 2021 рік. Згідно з розрахунком, який проведений на підставі інформації за 2019 рік та шість місяців 2020 року сума очікуваних витрат на 2021 рік склала 1 854 748,90 грн, кількість перевезених пасажирів 127 853 чол.
Рішенням 3 сесії 8 скликання Тростянецької міської ради від 22.12.2020 № 198 затверджена Програма соціального захисту населення Тростянецької міської територіальної громади на 2021-2023 роки, одним із заходів якої є відшкодування вартості пільгового проїзду окремих категорій громадян залізничним транспортом на маршрутах загального користування у приміському сполученні. Обсяг фінансування на 2021 рік - 900 тис. грн
Додатком № 8 до Програми є Порядок відшкодування вартості пільгового проїзду окремих категорій громадян автомобільним та залізничним транспортом на маршрутах загального користування у приміському сполученні Тростянецької міської територіальної громади, у якому зазначено, що законодавчою та нормативною основою Порядку є зокрема Бюджетний кодекс України, Закони України: «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про охорону дитинства», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», постанова Кабінету Міністрів України «Про безоплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування», інші законодавчі і нормативні акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Також у Порядку визначені пільгові категорії громадян для відшкодування вартості пільгового проїзду.
Листом від 10.02.2021 № 01-20 Відділ соціального захисту населення Тростянецької міської ради та листом від 18.02.2021 № 296 Тростянецька міська рада повідомили позивача, що бюджетом Тростянецької міської територіальної громади на 2021 рік, який був затверджений рішенням 4 сесії 8 скликання Тростянецької міської ради від 24 грудня 2020 року № 241, на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті на 2021 рік передбачено 800 000 грн.
31 березня 2021 року між позивачем та відповідачем укладений договір № 18 на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні, за умовами якого перевізник здійснює у відповідності до чинного законодавства України надання послуг по безоплатному перевезенню окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом у приміському сполученні, а розпорядник проводить компенсаційні виплати за перевезення вказаних осіб.
Перелік пільгових категорій громадян, які мають право безоплатного проїзду в приміському сполученні залізничним транспортом та для яких передбачені кошти на виплату компенсації за пільговий проїзд є додатком № 1 до договору.
Компенсація витрат за перевезення окремих пільгових категорій громадян залізничним транспортом приміського сполучення проводиться розпорядником в межах коштів передбачених у міському бюджеті на поточний рік, та складає 400000,00 грн за рік в т.ч. ПДВ. Виплати проводяться щомісячно на підставі облікової форми (додаток 2 до договору) та актів звірок (п. 2.1., 2.2. договору).
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині проведення розрахунків по договору - до повного їх погашення. Сторони домовилися, що дія договору розповсюджується на відносини, що виникли з 01 січня 2021 року згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України.
Відповідно до облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорія громадян за період з січня по грудень 2021 року сума недоотриманих коштів складає 1 410 799 грн. 52 коп.
Відповідні облікові форми щомісяця надсилались позивачем відповідачу разом з актами звіряння (а.с. 68-92, том 1).
Відповідач визнав зобов'язання в межах 400 000 грн. відповідно до договору (40000 грн на місяць), які були сплачені позивачу згідно з платіжними дорученнями №1 від 02.04.2021, № 2 від 15.04.2021, № 3 від 12.05.2021, № 4 від 24.06.2021, № 5 від 23.07.2021, № 6 від 29.09.2021, № 7 від 11.11.2021, № 8 від 11.11.2021, № 9 від 22.12.2021, № 10 від 30.12.2021.
Позивач неодноразово звертався до відповідача та третьої особи листами від 11.06.2021 № ДН-3-01-19/181, від 28.07.2021 № ДН-3-01-19/208, від 05.08.2021 № ДН-3-01-19/220, від 17.11.2021 № ДН-3-01-19/324, в яких зазначав, що ним надано послуг на суму, більшу ніж зазначена у договорі, про необхідність укладення додаткової угоди про збільшення суми договору відповідно до видатків з місцевого бюджету для компенсаційних виплат, а також про необхідність виділення додаткових коштів для відшкодування фактичних витрат перевізника за перевезення пільгових категорій громадян.
У відповідь на листи позивача, листами від 29.07.2021 № 2088, № 01-127 від 30.07.2021, № 01-141 від 17.08.2021, № 01-155 від 09.09.2021, №01-216 від 25.11.2021, для внесення обґрунтованої пропозиції щодо збільшення бюджетних призначень за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті саме за жителів Тростянецької міської територіальної громади, відповідач та третя особа просили позивача надати відомості по кожному пільговику, який користувався послугами залізничного транспорту на території Тростянецької міської територіальної громади із зазначенням документа, який надає право на пільгове перевезення у 2021 році, списки пільгових категорій із зазначенням номеру посвідчення пільговика.
У листі від 03.09.2021 позивач повідомив відповідача, що не має можливості виділити з пасажирів, які придбавали квитки на території Тростянецького району, жителів Тростянецького району, так як позивач не має доступу до Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги; в проїзному документі (квитку) у приміському сполученні зазначаються № посвідчення та код категорії пільговика, дата поїздки та маршрут слідування. Позивач повідомив відповідачу про його право здійснити перевірку достовірності складеної облікової форми шляхом обстеження кількості перевезених пільговиків зі станцій та зупиночних пунктів, які належать до Тростянецького району та здійснити контроль за обліком пільговиків шляхом перевірки контрольних стрічок, які знаходяться в Центрі з обробки проїзних перевізних документів по місту Суми.
Листами від 16.09.2021 та від 22.09.2021 позивач повідомив відповідача та третю особу, що вимоги про надання списків пільгових категорій населення із зазначенням номеру посвідчення суперечать чинному законодавству та не передбачені договором.
21.06.2022 позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату 1 010 799 грн 52 коп. заборгованості.
У відповідь на претензію, листом № 165/01-15 від 19.07.2022, відповідач повідомив, що у повному обсязі виконав договірні зобов'язання на суму 400000 грн, як передбачено договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач провів частково розрахунки на суму 400 000,00 грн за договором, однак відповідно до облікових форм за 2021 рік та актів звіряння розрахунків за 2021 рік, загальна сума недоотриманих коштів з урахуванням податку на додану вартість склала 1 410 799,52 грн, у зв'язку з чим позивачем понесені збитки в сумі 1 010 799,52 грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують права та обов'язки. Підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Положеннями ст. 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".
Статтею 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні","Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи","Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. N 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування».
Згідно з пунктом 5.1 розділу 5 Правил перевезення пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.12.2006 №1196, до пільгових перевезень належить безплатний проїзд та проїзд зі знижкою вартості проїзду, що надаються відповідно до міжнародних угод, законів України, постанов Кабінету Міністрів України тощо.
Відповідно до п.6 Порядку обслуговування громадян залізничним транспортом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.1997 №252, суб'єкт господарювання, що здійснює перевезення пасажирів, надає послуги, пов'язані з обслуговуванням пасажирів , повинні забезпечити надання пільг особам, які мають на це право згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються АТ "Укрзалізниця" за погодженням з місцевими органами виконавчої влади.
Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи.
Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі, встановлено Порядком №1359, пунктом 2 якого визначено, що до пільгових перевезень залізничним транспортом (далі - пільгові перевезення) належать безоплатні перевезення або перевезення окремих категорій громадян зі знижкою, встановленою законодавством.
Відповідно до пунктів 3,4 Порядку №1359 облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).
Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг.
Пунктом 5 Порядку №1359 визначено, що інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності.
При цьому відповідно до пункту 7 Порядку №1359 сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира.
Як передбачено пунктами 9 - 11 Порядку №1359, на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.
Виходячи з приписів зазначених норм, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов'язок відшкодовувати збитки, понесені залізничним транспортом.
Безумовному обов'язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов'язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.
Обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.
Суд зазначає, що редакція статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" набула чинності згідно із Законом №4443-VI від 23.02.2012 і не змінювалась до цього часу, а норми Бюджетного кодексу України, передбачали можливість відшкодування збитків перевізнику від надання послуг з пільгового перевезення пасажирів, як за рахунок державного, так і за рахунок місцевих бюджетів, до 2017 року.
Визначення джерела компенсації збитків залізничного транспорту у зв'язку із пільговим перевезенням пасажирів до 2017 року залежало від того, на підставі якого нормативного акта такі пільги були надані. Законодавець визначив, що пільги які перелічені у частині п'ятій статті 102 Бюджетного кодексу України компенсуються за рахунок субвенцій з державного бюджету, тоді як інші пільги мали б компенсуватись безпосередньо з місцевих бюджетів різних рівнів, що відповідало визначеному частиною шостою статті 9 Закону алгоритму визначення суб'єкта здійснення компенсації перевізнику.
У подальшому, Законом України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016 №1789-VIII з 01.01.2017 змінений порядок фінансування компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
З 01.01.2017 з Бюджетного кодексу України була виключена норма щодо здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту, а на підставі Закону №293-IX від 14.11.2019 "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" статтю 102 Бюджетного кодексу України було виключено .
Бюджетний кодекс України з 01.01.2017 визначив окремий перелік видатків, що здійснюються з місцевих бюджетів: з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад (стаття 89) та з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів (стаття 90).
У свою чергу, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян включено до переліку видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів (пп. ґ п. 3 ч. 1 ст. 91).
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин положення частини шостої статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" не узгоджувалися з нормами Бюджетного кодексу України у редакції після 2017 року у частині визначення бюджету з якого мають компенсуватися витрати перевізника, пов'язані з наданням послуг з перевезення пасажирів, що мають пільги, адже останній нормативний акт, визначає джерелом такої компенсації лише місцеві бюджети, тоді як положення першого, встановлюють альтернативну можливість компенсації таких збитків як з місцевого, так і з державного бюджетів.
З викладеного вбачається, що положення частини шостої статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" не узгоджуються із нормами Бюджетного кодексу України, а у вирішенні питання пріоритетності застосування між цими нормами, перевага має надаватися саме положенням Бюджетного кодексу України, адже відповідно до його статті 4, якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у Кодексі, застосовуються відповідні норми Кодексу.
За цих обставин суд вважає, що компенсаційні витрати перевізнику за перевезення окремих категорій громадян у 2021 році мали здійснюватися за рахунок коштів місцевого бюджету, а відповідний спір перевізника з розпорядником коштів місцевого бюджету має вирішуватися із застосуванням до цих відносин норми частини шостої статті 9 Закону України "Про залізничний транспорт" лише в частині, що не суперечить положенням Бюджетного кодексу України.
Тобто, без застосування тієї частини цієї норми, що визначає компенсацію перевізнику збитків, завданих пільговим перевезенням пасажирів, яким ці пільги встановлені законами України, з державного бюджету, адже незалежно від того, який орган прийняв рішення щодо введення відповідних пільг (орган державної влади чи орган місцевого самоврядування), видатки на їх покриття мають здійснюватися з місцевих бюджетів в силу вимог статті 91 Бюджетного кодексу України.
Суд встановив, що сума недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян за період з січня по грудень 2021 року складає 1 410 799 грн. 52 коп. та підтверджується належними доказами, зокрема обліковими формами, які щомісяця надсилалися відповідачу разом з актами звіряння розрахунків.
Щомісячне подання облікових форм за 2021 рік відповідає положенням п. 10 Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р. № 1359.
Щомісячні облікові форми за 2021 рік відповідають затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 № 1359 типовій формі. Внесення додаткової інформації, зокрема щодо осіб, які скористалися пільгами, затвердженою обліковою формою не передбачено.
З 22.04.2021 на території регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» введено в дію нові тарифи на перевезення пасажирів залізничним транспортом у приміському сполученні згідно із наказом директора виконавчого регіональної філії від 16.04.2021 № 182/Н. Відповідні тарифи погоджені головою Сумської обласної державної адміністрації (а.с. 60, 61, 226, том 1).
Про введення в дію нових тарифів позивач повідомив відповідача та третю особу листом від 27.04.2021 № ДН-3-01-19/140 (а.с. 62, том 1).
На підтвердження відомостей облікових форм в матеріалах справи наявні відомості обліку сум збитків від перевезень пасажирів пільгового контингенту в приміському сполученні за 2021 рік в розрізі по кожній станції Тростянецької громади (Бакирівка, ЗП 102 КМ, ЗП 99 КМ, Олексине, Рупине, Скрягівка, Смородине) та по кожному місяцю (а.с. 222, 223, том 1).
Також на виконання вимог ухвали суду позивачем були надані копії звітів про продаж квитків приміського сполучення по станціям за січень-грудень 2021 року, в яких містяться відомості про станції відправлення на території Тростянецької громади та станції призначення, категорію пільги, кількість талонів та тариф проїзду. Відповідні звіти містять відомості про осіб, якими вони складені та їх підписи; позиційні звіти по безплатних проїзних документах АРМ “Фінансово-статистичної звітності” АС ОППЗТ за квітень, червень-грудень 2021 року.
Відповідач доказів на спростування відомостей облікових форм щодо кількості оформлених пільгових проїзних документів (квитків) не подав.
Суд встановив, що відповідач компенсував позивачу за перевезення пільгових категорій громадян 400 000 грн. в межах суми договору. Сторони не досягли згоди про збільшення суми договору, докази внесення відповідних змін щодо збільшення суми компенсації матеріали справи не містять.
Водночас ці обставини не звільняють відповідача, як розпорядника бюджетних коштів, від виконання зобов'язання яке виникає безпосередньо із законів України і не залежить від волевиявлення сторін.
Перевезення пасажирів на пільгових умовах АТ "Українська залізниця" виконано не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, відповідач, як розпорядник бюджетних коштів у силу закону має відшкодувати за рахунок коштів місцевого бюджету понесені позивачем збитки.
Враховуючи викладене, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 010 799 грн 52 коп. збитків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відділу соціального захисту населення Тростянецької міської ради (вул. Благовіщенська, буд. 3, м. Тростянець, Охтирський район, Сумська область, 42600, код ЄДРПОУ 44049946) на користь Акціонерного товариства “Українська залізниця” (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії “Південна Залізниця” (вул. Євгена Котляра, буд. 7, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 40081216) 1 010 799 грн 52 коп. збитків, 15 161 грн 99 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.
Повне рішення складене та підписане суддею 12.06.2023.
Суддя Д. В. Вдовенко