вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"07" червня 2023 р. Справа № 918/456/23
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент"
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: Гутнік М.А. (самопредставництво);
від відповідача: не з'явився.
Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 483 504,24 грн штрафних санкцій, з яких: 350 255,04 грн - пеня та 133 249,20 грн - штраф.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами закупівлі (відкритих торгів) проведеної відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", між ДП "НАЕК "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська АЕС" (Замовник) та ТОВ "Технохімреагент" (Постачальник) було укладено договір поставки № 53-122-01-22-11915 01.04.2022 року) на поставку 1-гідроксиетилідендифосфонової кислоти на суму 1 903 560,00 грн з ПДВ. Згідно п. 3.1. Договору сторони погодили, що продукція поставляється в строк по 10.08.2022 р. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP згідно "Інкотермс-2010". Місце поставки та вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом". Строк дії договору поставки - по 31.12.2022 року.
Позивач зазначає, що поставку товару за договором на загальну суму 1 903 560,00 грн з ПДВ постачальником не здійснена взагалі.
Позивач вказує, що пунктом 9.1. договору передбачено, у випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов'язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Враховуючи вищевказане, ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом", у зв'язку з невиконанням умов договору ТОВ "Технохімреагент", нараховано 350 255,04 грн пені (за період з 11.08.2022 р. по 10.02.2023 р.) та 133 249,20 грн 7 % штрафу (за прострочення поставки понад 30 діб).
Позивач вказує, що ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" було направлено на адресу ТОВ "Технохімреагент" претензію № 16272/001-юр від 07.11.2022 р. Відповідь на вказану претензію на адресу позивача не надходила. Згодом на адресу відповідача було додатково направлено вимогу про сплату штрафних санкцій від 03.01.2023 р. № 123/001-юр, яка також залишена без відповіді.
23.05.2023 року та 01.06.2023 року до господарського суду від представника відповідача надійшли клопотання про зупинення розгляду справи в яких просить суд зупинити розгляд справи № 918/456/23 до вирішення справи № 918/479/23 посилаючись на те, що оскільки у випадку розірвання договору за позовом у справі № 918/479/23, відпаде предмет позову у справі № 918/456/23.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 15.05.2023 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 15.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи призначити на "07" червня 2023 р.
Ухвалою господарського суду від 31.05.2023 року заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено, постановлено судове засідання у справі призначене на "07" червня 2023 р. об 10:30 год. провести в режимі відеоконференції та проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку "EаsyCon" (www.court.gov.ua).
Розглянувши клопотання відповідача про зупинення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання відповідача з огляду на наступне.
Пунктом 5 частини 1 статті 227 ГПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов'язана зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлена неможливість розгляду справи.
Суд зазначає, що предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення штрафних санкції відповідно до умов договору поставки, чинним на час розгляду справи, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, право вимоги за яким станом на час пред'явлення позову вже настало. Предметом спору у справі № 918/479/23, до вирішення якої відповідач просить зупинити провадження, є розірвання вказаного договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відтак, у випадку задоволення позову про розірвання договору, за яким проводиться стягнення у даній справі, зобов'язання за ним припиняться з моменту набрання таким рішенням суду законної сили.
Враховуючи викладене, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників судового процесу щодо розгляду справи судом упродовж розумного строку, суд вважає, що в даному випадку нема об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи № 918/479/23, що свідчить про безпідставність заявленого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні 07.06.2023 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача в судове засідання 07.06.2022 року не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 33013 1251887 3, яке наявне в матеріалах справи.
Статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" передбачено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень функціонує в межах Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За таких обставин, враховуючи, що неявка відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
01.04.2022 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (Постачальник) укладено договір поставки № 53-122-01-22-11915 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. - 1.4. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, "Постачальник" зобов'язується поставити і передати у власність "Замовника" продукцію, а "Замовник", в свою чергу, зобов'язується оплатити продукцію за кількістю та за цінами, що передбачені у специфікації № 1 (додаток № 1 до договору). Предметом поставки по даному договору є продукція: 24320000-3 1-гідроксиетилідендифосфонова кислота, які передбачений специфікацією № 1 до даного Договору. Умови цього Договору викладені сторонами у відповідності до "Інкотермс 2010. Правила ІСС з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", які застосовуються із урахуванням особливостей, пов'язаних із внутрішньодержавним характером цього договору, а також тих особливостей, що випливають із умов даного Договору. Місцем виконання даного договору є місто Вараш Рівненської області.
Згідно з п. 2.1. Договору, ціна продукції, що поставляється за цим Договором складає 1 586 300,00 грн, крім того ПДВ - 317 260,00 грн.
Пунктом 2.2. Договору, загальна сума договору (вартість продукції) становить 1 903 560,00 грн.
Згідно з п. 2.3. - п. 2.5. Договору, кількість продукції та ціна за одиницю продукції вказана у специфікації № 1 (додаток № 1) до даного договору. Ціна на продукцію є остаточною і змінам не підлягає. До ціни продукції включена вартість тари, упакування і маркування, страхування, доставка на склад РВ ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" та інші понесені Постачальником витрати на умовах поставки DDP згідно "Інкотермс - 2010".
Сторонами погоджено, що продукція поставляється постачальником в строк по 10.08.2022 року. Продукція поставляється постачальником на умовах DDP, згідно "Інкотермс - 2010". Місце поставки та Вантажоодержувач - 34400, м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК "Енергоатом" (п. 3.1. Договору).
Пунктом 4.1. Договору сторони погодили, що кількість та асортимент продукції визначається специфікацією до даного договору.
Якість та комплектність продукції повинна відповідати умовам договору, технічній специфікації (додаток 2 до даного Договору) та технічній специфікації до предмета закупівлі 1-гідроксиетилідендифосфонова кислота № 171-14-ТС-ХЦ (Додаток 2.1. до даного договору) (п. 4.2. Договору).
Відповідно до п. 6.1. та п. 6.2. Договору, оплата за поставлену продукцію здійснюється замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатну продукцію згідно СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії" за умови реєстрації постачальником належним чином оформленої та незаблокованої податкової накладної в ЄРПН. Початок перебігу строку оплати починається з дня, наступного за днем оформлення ярлика на придатну продукцію. Про дату оформлення ярлика на придатну продукцію замовник письмово повідомляє постачальника не пізніше 5 робочих днів з дати оформлення ярлика.
Відповідно до п. 8.4.- п. 8.5. Договору, датою поставки продукції вважається дата підписання видаткової накладної або накладної вантажоодержувачем. Ризик випадкового пошкодження або знищення продукції переходить до замовника з моменту поставки продукції. Перехід права власності на продукцію за договором відбувається в момент поставки продукції за умови наявності належним чином оформлених товарно-супровідних документів.
У випадку порушення строків поставки "Постачальник" зобов'язаний сплатити "Замовнику" пеню в розмірі 0,1% вартості непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочення, при цьому, у випадку прострочення поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, "Постачальник" додатково сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У випадку порушення "Постачальником" взятих на себе зобов'язань по поставці продукції відносно якості або комплектності, "Постачальник" сплачує "Замовнику" штраф у розмірі 20% вартості неякісної (некомплектної) продукції. Сплата вказаних штрафних санкцій не звільняє "Постачальника" від виконання зобов'язань по Договору (п. 9.1. Договору).
Згідно з п. 9.2. Договору, сторонами погоджено, що строк позовної давності за вимогами про стягнення штрафних санкцій передбачених пунктом 9.1. даного договору становить 3 (три) роки.
Згідно з п. 12.1. Договору, договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками (для контрагентів які застосовують печатку). Строк дії даного договору - по 31.12.2022 р., а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, що передбачені даним договором - до спливу гарантійних строків.
Укладений сторонами договір оприлюднюється на веб - порталі Уповноваженого органу згідно Закону України "Про публічні закупівлі". Дата (момент) укладення договору зазначається у звіті про результати проведення процедури закупівлі який автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення Замовником договору про закупівлю на веб - порталі Уповноваженого органу (п. 12.2. Договору).
Згідно специфікації № 1 (додаток № 1 до договору поставки № 53-122-01-22-11915 від 01.04.2022 року) сторони погодили поставку товару (1-гідроксиетилідендифосфонова кислота) на загальну суму 1 903 560 грн 00 коп.
Крім того, між сторонами підписано технічну специфікацію (додаток № 2 до договору поставки № 53-122-01-22-11915 від 01.04.2022 року).
Вказаний Договір, специфікація № 1 та технічна специфікація підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.
Доказів поставки позивачу продукції відповідачем відповідно до умов Договору № 53-122-01-22-11915 від 01.04.2022 року на загальну суму 1 903 560,00 грн суду не надано.
ТОВ "Технохімреагент" листом № 177/65-22 від 11.05.2022 р. звернулося до ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" з проханням розглянути можливість здійснити до 20.05.2022 року 100 % передплату за договором № 53-122-01-22-11915, та у разі передплати, гарантувало поставку продукції в серпні до 10.08.22 р.
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" направила лист № 6737/041 від 13.05.2022 року "Про постачання кислоти ОЕДФ" ТОВ "Технохімреагент" в якому зазначила про строки оплати згідно договору та просила в найкоротші терміни здійснити поставку на ВП РАЕС даного ТМЦ.
ТОВ "Технохімреагент" направило лист № 185/65-22 ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" в якому вказало, що протягом дії воєнного стану не може запропонувати постачання указаних ТМЦ на умовах оплати Договору № 53-122-01-22-11915 та цей лист є відмовою від виконання (на умовах тендеру) і підставою для розірвання договору згідно п. 13.2.
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" направила лист № 7044/041 від 19.05.2022 року "Про постачання кислоти ОЕДФ" ТОВ "Технохімреагент" відповідно до якого, в зв'язку з виробничою необхідністю, ВП "Рівненська АЕС" не погоджується на розірвання договору поставки № 53-122-01-22-11915 від 01.04.2022 року, та з метою мінімізації фінансового навантаження підприємства в умовах воєнного стану, просила розглянути питання поетапної поставки даної кислоти в адресу ВП РАЕС.
ТОВ "Технохімреагент" листом № 200/65-22 від 20.05.2022 р. повідомило ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" про завчасне повідомлення (лист 185/65-22 від 17.05.2022 р.) про відмову від виконання договору.
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" листом № 7533/041 від 30.05.2022 року "Про постачання кислоти ОЕДФ" звернулася до ТОВ "Технохімреагент" з проханням виконати поставку 1-гідроксиетилідендифосфонової кислоти в кількості 10 т згідно умов даного договору.
ТОВ "Технохімреагент" листом № 252/65-22 повідомило ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" повідомило про неможливість здійснити поставку під час воєнного стану та про завчасне повідомлення (лист 185/65-22 від 17.05.2022 р.) про відмову від виконання договору.
ТОВ "Технохімреагент" в листі № 277/65-22 від 28.06.2022 р. зазначило, що вважаючи на воєнний стан і неможливість здійснити поставку у запланованому порядку, останнє зверталося з проханням змінити умови поставки без зміни ціни та прохання щодо здійснення поставки на інших умовах було відхилено, тому пропонувало повернутись до питання розірвання договору № 53-122-01-22-11915 від 01.04.2022 року.
ТОВ "Технохімреагент" в листі № 279/65-22 від 29.06.2022 р. вказало, що два різних постачальника повідомили про неможливість поставки через війну в Україні, тому пропонує розірвати договір № 53-122-01-22-11915 від 01.04.2022 року
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" в відповідь на листи № 277/65-22 та № 279/65-22 повідомила ТОВ "Технохімреагент" про відсутність правових підстав для розірвання договору поставки № 53-122-01-22-11915 від 01.04.2022 року.
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" направило на адресу ТОВ "Технохімреагент" лист № 11541/041 від 10.08.2022 року "Про виконання поставки та добровільну сплату штрафних санкцій" відповідно до якого запропонувало прискорити поставку продукції та повідомити рішення щодо подальшої добровільної сплати штрафних санкцій та просило відповідь надати до 15.08.2022 року на електронну адресу Delivery@rnpp.atom.gov.ua.
Відповідно до претензії (№ 16272/001-юр від 07.11.2022 року) "Про сплату штрафних санкцій" ВП "Рівненська атомна електрична станція" зверталося до ТОВ "Технохімреагент" з пропозицією в добровільному досудовому порядку перерахувати штрафні санкції у розмірі 296 955,36 грн за невиконання умов договору № 53-122-01-22-11915 від 01.04.2022 року.
ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє ВП "Рівненська атомна електрична станція" направило на адресу ТОВ "Технохімреагент" досудову вимогу № 123/001-юр від 03.01.2023 року "Про сплату штрафних санкцій" з проханням в добровільному досудовому порядку перерахувати нараховані штрафні санкції у сумі 409 265,40 грн.
Враховуючи, що відповідач припустився прострочення поставки продукції відповідно до Договору поставки № 53-122-01-22-11915 від 01.04.2022 року та непоставив продукцію на суму 1 903 560,00 грн, позивач відповідно до п. 9.1. Договорів просить суд стягнути з останнього пеню у розмірі 350 255,04 грн та штраф у розмірі 133 249,20 грн.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов'язання, які виникають на підставі договору поставки.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Статтею 216 ГК України встановлено, що Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).
Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з положеннями пункту 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
- за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (ч. 2 ст 231 ГК України).
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених поданими сторонами доказами, судом встановлено факт невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки продукції, обумовленої Договором поставки № 53-122-01-22-11915 від 01.04.2022 року, що є підставою для застосування до останнього господарських санкцій, визначених частиною 2 ст. 231 ГК України та п. 9.1 цієї угоди.
За таких обставин, суд, перевіривши подані позивачем розрахунки, дійшов висновку про обґрунтованість позову про стягнення з відповідача на користь позивача 350 255,04 грн пені та 133 249,20 грн штрафу.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 7 252,56 грн покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 34155997) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046) 350 255,04 грн (триста п'ятдесят тисяч двісті п'ятдесят п'ять гривень 04 коп) пені, 133 249,20 грн (сто тридцять три тисячі двісті сорок дев'ять гривень 20 коп) штрафу та 7 252,56 грн (сім тисяч двісті п'ятдесят дві гривні 56 копійок) витрат по сплаті судового збору
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) від імені якого діє відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш, код ЄДРПОУ 05425046).
Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Технохімреагент" (69034, м. Запоріжжя, вул. Цимлянська, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 34155997).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 12 червня 2023 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк